Дисертацію присвячено вирішенню методичних проблем та питанням практичного використання методів біотестування для оцінки якості морського середовища. Запропоновано комплекс методів оцінки токсичності морської води, донних відкладів та окремих забруднювальних речовин з використанням тест-об'єктів - водоростей, інфузорій та наупліальних стадій ракоподібних. Проведено апробацію методів біотестування, вивчено просторові та часові характеристики якості води в Одеській затоці та прилеглих акваторіях моря з метою виявлення великих джерел забруднення. Виявлено "гарячі точки", на яких біологічні ефекти забруднення фіксувались протягом ряду років. Проведено дослідження щодо визначення токсичності морських донних відкладів у акваторіях з різним ступенем антропогенного навантаження - в Одеському порту, на Новому Одеському звалищі грунтів. Оцінено токсичність мийного засобу нового покоління (аквамару), який використовується для очистки стічних вод, що містять нафту, а також сипучих вантажів (бокситів та глинозему), які перевозяться та перевантажуються у чорноморських портах, для оцінки можливих наслідків надходження їх в морське середовище. На підставі експериментальних спостережень запропоновано шкалу визначення токсичності тестованих середовищ.

  Скачати повний текст

Розроблено схему дослідження цитотоксичності водних проб за допомогою ядерцевого біомаркера на клітинах рослин і тварин. Модифіковано метод приготування та забарвлення цитологічних препаратів з клітин хвостового плавця риб для мікроядерного аналізу. Вперше досліджено вплив розчинів генотоксичних речовин на клітини хвостового плавця риб за допомогою мікроядерного тесту. На основі експериментальних даних обгрунтовано доцільність комплексного використання мікроядерного тесту та ядерцевого біомаркера для оцінювання цито- та генотоксичності водних зразків поряд зі стандартними методами визначення гострої та хронічної токсичності.

  Скачати повний текст

Визначено закономірності вмісту та розподілу хлорорганічних ксенобіотиків у воді, гідробіонтах і донних відкладах Чорного моря. Виявлено критичні зони забруднення хлорорганічними сполуками (ХОС). Визначено залежність рівнів накопичення ХОЗ від фізико-хімічних параметрів донних відкладів. Встановлено, що райони впливу стоків Дунаю та дампінгу у північно-західній частині Чорного моря, а також прибережні райони портів Севастополя, Керчі, Феодосії за вмістом ХОС в компонентах їх екосистем є критичними зонами Чорного моря. З'ясовано, що локальні джерела надходженя ПХБ в акваторію прибережних районів моря впливають на збільшення вмісту цих забруднювачів у водяних організмах. На підставі результатів моніторингу гексахлороциклогексану (ГХЦГ), дихлородифенілтрихлоретану (ДДТ) і поліхлорованих біфенілів (ПХБ) у воді, водоростях, молюсках та рибах встановлено тенденцію зниження їх концентрацій. Показано, що основним депо ХОС у Чорному морі є донні відклади, а серед чорноморських організмів найбільшими концентраторами ХОС є ссавці з високим вмістом ліпідів. Розраховано потік седиментаційного депонування ПХБ у донні відклади Севастопольської бухти та період седиментаційного очищення води бухти від ПХБ.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз екологічного стану основних річок Національного природного парку (НПП) "Подільські Товтри" з урахуванням фітомоніторингових досліджень, встановлено видовий склад індикаторної флори. На засадах еколого-флористичних класифікацій визначено макрофіти-індикатори НПП за біоморфологічною та екологічною структурою, із застосуванням шкал Г.Елленберга, Я.Дідуха і П.Плюти здійснено їх повний фітоіндикаційний аналіз. Виявлено залежність кількісних характеристик індикаторних видів від гідрофізичних та гідрохімічних показників, а також здійснено математичну інтерпретацію взаємозалежності між даними параметрами. Наведено класифікацію стану річкової мережі НПП за індексом фітоіндикації.

  Скачати повний текст