Розглянуто різні підходи до вивчення професійної комунікацій викладача. Наведено характеристики різних видів зв'язку між викладачем і студентом. Педагогічний діалог розглядається як специфічний процес взаємин і відносин, згідно досліджень психолога В. А. Кан-Калика. Його ідеї, розглянуті у зв'язку з функціями взаємодії суб'єктів педагогічного процесу, узагальнено та проаналізовано щодо способів оптимізації педагогічного спілкування. Культура викладача, його відповідальність за власні рішення та дії покладається на вищий навчальний заклад, де педагог здобуває професійну освіту. Розглянуто типи зв'язку відповідно до класифікації, запропонованої О. О. Леонтьєвим. Педагогічний такт, безперечно, є життєво важливим питанням, яке варто вивчати і аналізувати уже на ранніх етапах навчання майбутніх педагогів. Зростання особисті студента, його філософські пошуки та процеси мислення багато в чому залежать від особистості викладача, при цьому педагог має уміти тримати дистанцію між собою та студентами. Самоствердження та впевненість подано як важливі фактори, що впливають на якість універсального знаку спілкування. А. В. Мудрик вказує на те, що ця функція має велике значення для педагогічного спілкування. Культурні звички та потреби розглянуто як важливі елементи взаємин між викладачем і студентами компоненти, які є визначальними для ритму людської діяльності, розвитку здібностей, інтересів і художніх нахилів. Власне вчитель/викладач є тим відображенням культури суспільства, якої він намагається навчити, саме тому роль викладача не обмежується лише навчанням певної дисципліни - це комплексне завдання виховання особистості молоді.

Порівняно структуру ділового листа в німецькій та українській мовах. Діловий лист в Німеччині визначається Німецьким промисловим стандартом (DIN 5008, 676) і має більше зон реквізитів, ніж в Україні. Відрізняються варіанти написання та місце розташування дати, основний текст німецького листа поділяється на 3 частини, українського - на 2 частини, підпис у німецькому листі ставиться над ім'ям та прізвищем автора, а в українському - навпроти імені та прізвища автора. В Україні не вказується тема листа перед звертанням. Розглянуто основні види ділових листів і типові для них кліше та сталі вирази. Граматичний аналіз показав, що в ділових листах домінує теперішній час, частіше вживається активний, ніж пасивний стан, досить часто зустрічається інфінітивна конструкція з zu та наказовий спосіб, досить рідко - підрядні речення, головним чином підрядні додаткові, означальні та умовні.

Розглянуто етнічні стереотипи, їх відображення в англійській та російській мовах на матеріалі фразеологізмів та ідіом. Описано типи стереотипів, наведено їх характеристики, проаналізовано значення етнічних стереотипів. Сталі вирази та ідіоми розглядаються як мовні стереотипи. Визначено суть поняття стереотипів в процесі міжкультурної комунікації. Увагу приділено розумінню та правильному перекладу мовних стереотипів та їх використанню в мовленні. Прослідковано історичні корені походження ідіом, що значно полегшує розуміння їх реального значення і допомагає зробити правильний переклад. Важливість вивчення такого феномену як стереотип зумовлено необхідністю точного розуміння походження мовних стереотипів, так як їх багато в мові. Розуміння і вивчення коренів таких стереотипних висловів значно полегшує правильний переклад та взаєморозуміння людей з різних країн і допомагає уникнути непорозуміння. Дослідження механізмів формування стереотипів відіграє важливу роль у запобіганні виникнення етнічних забубонів.

Визначено роль новітніх інтерактивних дистанційних технологій у формуванні іншомовної соціокультурної компетенції студентів заочної форми навчання вищих технічних навчальних закладів. Викладено кількісні показники часу, відведеного на самостійну роботу студентів, який припадає на консультації через мережу Інтернет, аудиторні консультації та on-line конференції й семінари. Наведено детальний огляд інтерактивних засобів навчання, які можуть використовуватися під час дистанційного спілкування студентів та викладача у міжсесійний період. Здійснено аналіз засобів спілкування викладача зі студентами через мережу Інтернет, у межах якого розглянуто 2 види спілкування - off-line та on-line. До першого виду віднесено спілкування за допомогою електронного листування, обмін поглядами на форумах, ведення блогів, спілкування через Web-сторінку (сайт) викладача, а до другого - листування за допомогою ICQ, Quip, Skype та спілкування через систему вебінара, поняття якого детально розглянуто. Запропоновано результати проведеного експерименту зі студентами зварювального, інженерно-фізичного та хіміко-технологічного факультетів на платформі Mikogo за темою "World Famous Inventors and Inventions". Зроблено загальний висновок про те, що вебінар, дійсно, є ефективним засобом формування іншомовної соціокультурної компетенції студентів заочної форми навчання вищих технічних навчальних закладів. Перспективою подальших досліджень окреслено: проведення експериментів на більшому колі учасників та більш детальний розгляд можливостей використання платформ вебінарів у процесі навчання іноземної мови.

Досліджено англійські фразові дієслова як особливі утворення англійської мови. Оскільки фразові дієслова англійської мови є унікальним явищем, адже в нашій мові вони відсутні, виникає чимало труднощів щодо їх правильного розуміння та перекладу українською мовою. Тому лише знання мови оригіналу і перекладу не є достатнім. Фразові дієслова інколи плутають з простими дієсловами в поєднанні з прийменником. Тому наведено визначення фразового дієслова, характерні ознаки, що відрізняють його від інших конструкцій. Наголошено на основних проблемах перекладу поєднань такого типу та їх подолання. Дуже важливо під час перекладу дотримуватися того ж стилю, враховувати прагматичні особливості, оскільки реципієнти оригіналу та перекладу мають різний мовний досвід, ментальність і фонові знання. Наведено основні прийоми перекладу фразових дієслів, взятих з англомовного художнього твору та його україномовного перекладу.

Розкрито прояви амбівалентності інтегрального Я і дезінтегрального Я як центрального інтрапсихічного явища амбівалентності особистості. Досліджено зазначену якість в юнацькому віці на 3-х рівнях: гармонійному низькому, неузгодженому середньому, дисгармонійному високому. Встановлено поступове збільшення гармонійного низького рівня амбівалентності інтегрального Я і дезінтегрального Я у досліджуваних віком від 17-ти до 20 років. Однак у респондентів віком 21 рік відбулося зменшення гармонійного низького рівня під час переходу до ранньої дорослості. На неузгоджену середньому і дисгармонійному високому рівнях встановлено позитивні вікові закономірності їх поступового зменшення амбівалентності інтегрального Я і дезінтегрального Я у молоді віком від 17-ти до 20-ти років. В осіб віком 21 рік констатовано кількісне збільшення неузгодженого середнього і дисгармонічного високого рівнів. Це свідчить про негативні тенденції амбівалентності інтегрального Я і дезінтегрального Я, а саме розбалансованості, коливанні, уникнення, агресії, а також про позитивні - прагнення до особистісних змін, особистісному зростанню за переходу до ранньої дорослості.

Цель работы - изучение особенностей введения компетентностного подхода в процесс обучения иностранным языкам в современных условиях. Результаты исследования получены с применением следующих методов: экспериментального исследования и эмпирического метода при изучении современных концепций преподавания иностранных языков и разработки видения коммуникативной компетентности; стандартные методы исследования использованы при сборе количественных и качественных данных, изучении современного состояния преподавания иностранных языков и оценивании результатов введения изменений с точки зрения участников процесса обучения. Рассмотрены основные характеристики компетентностного подхода, представленного в нелингвистических ВУЗах. Проанализированы положительные и отрицательные стороны этого процесса, а также позитивный опыт внедрения такого подхода в Государственном ВУЗ "Национальный горный университет". Внимание уделено изменению роли преподавателя и студента в современном образовании вообще и на занятиях по иностранному языку, в частности. Проведенный анализ показал позитивные изменения в процессе преподавания иностранных языков, вызванные внедрением компетентностного подхода в учебный процесс.

Розглянуто питання використання відеоматеріалів для навчання критичного мислення під час освітнього процесу, що відбувається у вищих навчальних закладах. Спершу даний аналіз попередніх досліджень, що стосуються критичного мислення та його особливостей, а також наведено інформацію про дослідників та їх основні ідеї щодо використання відео матеріалів у навчальному процесі. Детально проаналізовано поняття "критичне мислення" та його специфіку з точки зору необхідних якостей та вмінь людини для розвитку критичного мислення на високому рівні. Серед таких невід'ємних факторів є відкритість до думок інших, неупередженість, гнучкість, чесність та готовність навчатись тощо. Розкрито основні етапи розвитку думки за критичного мислення, наголошуючи на тому, що під час навчання такого процесу необхідно звертати увагу на обов'язкову відсутність тиску з боку викладача, його відкритість та толерантність до будь-яких ідей студентів. Наведено причини використання відеоматеріалів у навчальному процесі, із наголосом на те, що такий вид наочних матеріалів може і має бути використаний під час навчання будь-якої дисципліни. Наведено вимоги до відеоматеріалів, які включають тривалість та якість, інформативність та наочність, співвідношення тексту та зображення, наявність стимулюючого елемента у сюжеті тощо. У висновки винесено основні твердження статті про те, що використання відеоматеріалів може стати високопродуктивною та мотивуючою складовою навчального процесу, тому необхідно розробити певну базу відеоматеріалів, яка у відкритому доступі має існувати для усіх вищих навчальних закладів країни.

Розглянуто особливості інтегрованого підходу до вивчення іноземної мови шляхом використання методу проектів. Вивчено характерні ознаки комунікативного та інтегрованого підходу, відповідно до яких, метою вивчення мови є формування у студентів комунікативної компетентності шляхом застосування інтегрованих навичок говоріння, аудіювання, читання та письма у процесі взаємодії у змодельованих життєвих ситуаціях. Визначено поняття комунікативного підходу до вивчення мови, інтеграції та проектного навчання. Наведено огляд завдань, що сприяють інтеграції читання з іншими видами мовленнєвої діяльності, а також основних критеріїв відбору текстів для читання. Досліджено характерні риси проектного навчання, походження методу проектів і класифікацію проектів, запропоновану Є. С. Полат. Висвітлено переваги проектної методики для розвитку інтегрованих мовленнєвих вмінь студентів у процесі вивчення іноземної мови.

Розглянуто особливості освітнього середовища технічного університету та його роль у формуванні особистісних якостей майбутніх інженерів, інтелектуальної мобільності зокрема. Проаналізовано поняття "середовище", наведено структуру освітнього середовища. З'ясовано важливість розуміння інтелектуально-освітнього середовища технічного університету як цілісного системно-синергетично організованого інтелектуально-освітнього простору взаємодії учасників освітнього процесу, що надає змогу розкрити та сформувати інтелектуальні якості майбутніх інженерів, необхідні у сучасній ситуації глобальних трансформацій. Поряд з інтелектуальною відповідальністю, інтелектуальною активністю, однією з таких особистісних якостей є інтелектуальна мобільність, що визначена як інтегрована особистісна якість, яка забезпечує готовність фахівця швидко віднаходити й застосовувати інформацію, оперативно обирати ефективні способи виконання завдань як репродуктивного, так і творчого характеру та швидко змінювати види та форми інтелектуальної діяльності без зниження ефективності та результативності останньої. Визначено характерні риси сучасного освітнього середовища технічного університету, а саме: глибока інтеграція навчального, наукового та інноваційного процесів; комунікативність освітнього середовища, що передбачає участь всіх суб'єктів у конструюванні та оптимізації освітнього процесу, суб'єкт-суб'єктну взаємодію викладача й студентів, широке впровадження у навчально-виховний процес інформаційних комп'ютерних технологій, а також здатність середовища до саморозвитку й самооновлення. З'ясовано, що освітнє середовище є продуктом спільного конструювання у межах актуальної комунікації: воно є і процесом, і результатом власної діяльності індивіда.

Розглянуто особливості організації роботи викладача іноземної мови з використанням принципів особистісноорієнтованого навчання (ООН). Освітні реформи вплинули на діяльність викладачів іноземної мови вищих навчальних закладів України, що відобразилось в педагогічно-методичній реорієнтації. Проаналізовано педагогічну та методичну складові діяльності викладача в межах вищезгаданого підходу з врахуванням вимог до професійної підготовки викладача, його готовності працювати зі студентами. Професійна усталеність викладача, його підготовленість мають невід'ємно важливе значення. Комунікативний підхід є одним з елементів ООН, що може бути ефективним засобом побудови діалогу між викладачем та студентом. Також студент одержує змогу реалізувати свій особистісний потенціал, в чому викладач йому надає необхідну допомогу. Викладач є не просто джерелом знань для, але й тим, хто допомагає студентові вчитися, розвивати свою особистість. Організація навчального процесу вимагає врахування його психологічних та педагогічних складових. Студент є суб'єктом навчання, особистістю з індивідуальними та віковими особливостями, які педагог має обов'язково враховувати. Метою вивчення іноземної мови є вміння користуватися нею в спілкуванні. ООН надає змогу педагогові надати студентам умови, які дозволяють максимально вчитися спілкуватися іноземною мовою.

Розглянуто психологічні аспекти в процесі іншомовного засвоєння. Вивчено значимість психології для освіти та її зв'язок з педагогікою та лінгвістикою. Наведено історичні факти застосування психологічних теорій у галузі викладання іноземної мови, при цьому виокремлено важливість професійної мовної компетенції вчителя, фактори врахування особливостей навчального предмета та індивідуальні особливості учнів, особливо роль мотивації у вивченні іноземних мов. Проведено психолого-педагогічний аналіз освітнього процесу з основними факторами-компонентами. Надано визначення педагогічної психології, розглянуто її тісний взаємозв'язок з розвиваючої та вікової психологією. Виділено основні частини педагогічної психології. Обгрунтовано значимість педагогічної психології у процесі навчання, її роль в іншомовному засвоєнні, а також її взаємозв'язок з іншими дисциплінами. Показано значимість теорій людського розвитку для педагогічної психології, проаналізовано основні етапи в організації роботи кожного вчителя. Розглянуто роль 2-х основних аспектів у процесі навчання — навчання і виховання, які тісно пов'язані між собою. Наведено характеристику етапів у процесі вдосконалення майстерності викладання. Проаналізовано основні етапи успішного засвоєння іноземної мови, розглянуто поняття "осмислення" і визначено його значимість для навчального процесу, а також обгрунтовано важливість наявності високої мотивації до вивчення іноземних мов і необхідність її підвищення у процесі вдосконалення мовної та мовленнєвої компетентності, а також прийняття до уваги попереднього мовного досвіду студентів.

Розглянуто особливості дистанційного навчання, його переваги та недоліки на прикладі програм професійного розвитку MOOC (Massive Open Online Course), E-Teacher та Cambridge English Teacher. Програми MOOC є безкоштовними, відкритими для всіх бажаючих, вони охоплюють різні сфери - від природознавчих наук до навчання письма. Крім безпосередньої участі у дистанційному навчанні, викладачі можуть стати модераторами форуму та збагатити свій досвід. Для одержання сертифікату достатньо виконати половину обсягу завдань та написати есе. З метою популяризації курсів за сприянням американських посольств проводяться семінари в різних країнах світу. На відміну від MOOC, програма E-Teacher Scholarship вузькоспеціалізована, доступ до неї обмежений, можна вибирати 1 з 7-ми курсів, що триває 10 тиж. Учасники навчання знаходять однодумців та працюють в групах, що надає змогу налагодити професійні контакти з колегами з різних країн. Умовами програми є виконання 70 % обсягу завдань та 2 проекти. Програми дистанційного навчання Cambridge English Teacher, що є платними та призначені для викладачів англійської мови, пропонують 23 курси на вибір, тривалість навчання - один рік. Передбачається засвоєння теоретичного матеріалу та перевірка розуміння, перегляд відео, виконання завдань зі своїми студентами, проведення опитувань та написання рефлексивних роздумів. Викладачі одержують можливість збагатити свої предметні знання, подолати міжкультурні розбіжності та отримати розуміння розв'язання проблем освіти.

Розглянуто питання, пов'язані з відбором лексичного матеріалу для навчання студентів інженерних спеціальностей. Наведено визначення лексичного мінімуму як терміна, проаналізовано принципи відбору лексичного мінімуму, грунтуючись на навчальній програмі English for Specific Purposes і дескрипторах рівня B2+ "Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти". Пояснено важливість відбору лексичного мінімуму, так як він є основою для складання вправ, які використовуються для формування лексичної компетенції в усіх видах мовленнєвої діяльності. Відсутність лексичного мінімуму значно ускладнює роботу викладача з формування цієї компетенції, а також унеможливлює належний контроль сформованості іншомовної компетенції.