Для визначення поточних і перспективних параметрів стану функціонально-структурної діяльності системи охорони здоров'я важливе значення для розпорядників фінансових ресурсів, лікарів, пацієнтів набуває розроблення показників розвитку системи охорони здоров'я. Ураховуючи стандарти країн ЄС та вимоги національного законодавства, розроблено через призму соціальних складових показники розвитку системи охорони здоров'я.

Обсуждены подходы к реформированию системы здравоохранения Украины, ключевыми задачами которой являются: усовершенствование нормативно-правовой базы функционирования первичной медико-санитарной помощи, модернизация инфраструктуры и совершенствование образовательного процесса на последипломном уровне.

Показано роль сімейного лікаря в боротьбі з інфекційними хворобами. На основі існуючих нормативних та методичних документів наведено алгоритм дій сімейного лікаря під час встановлення діагнозу окремих інфекційних захворювань та обсяг лабораторних обстежень.

Наведено ситуаційний аналіз розвитку первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) в Україні за 2007 - 2011 pp. Акцентовано увагу на пріоритетний розвиток ПМСД в пілотних регіонах. Окремо наведено дані щодо розвитку ПМСД у сільській місцевості та містах.

Проведено вивчення стану захищеності населення України від поліомієліту. Порівняльний аналіз популяційного імунітету в осіб різного віку за 2009 - 2011 pp. показав, що протягом цього періоду в осіб віком понад 15 років показники напруженості імунітету погіршилися, особливо до 3-го типу поліовірусів. Частка населення віком понад 15 років виявилася не захищеною від поліовірусів 3-го гипу і з 2009 р. до 2011 р. збільшилася з 5,5 до 10,5 %.

Представлены вопросы лечения инфекционных заболеваний. Освещены проблемы антибиотикорезистентности, описаны основные механизмы их формирования. Внимание сфокусировано на путях преодоления антибиотикорезистентности в современных условиях.

Представлены современные данные об этиологии, патогенезе, клинике, диагностике и методах лечения аутоиммунной офтальмопатии, приведены основные положения Консенсуса Европейской группы по изучению офтальмопатии Грейвса (2008) относительно тактики врача общей практики-семейной медицины при данном заболевании. Показан собственный опыт применения пульс-терапии метилпреднизолоном при офтальмопатии Грейвса.

Представлены принципы диагностики заболеваний, которые сопровождаются эрозивно-язвенными изменениями гастродуоденальной зоны. Рассмотрены дифференцированные подходы к их лечению и преимущества эффективного и безопасного ингибитора протонной помпы пантопразола.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р628.063

Рубрики:

Вегетативні неврози (вегетативна дистонія). Вегетативна дисфункція

Шифр НБУВ: Ж22874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены данные литературы и результаты собственного исследования, в котором оценили эффективность и безопасность препарата Эзолонг в лечении больных с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью. Получены результаты, подтверждающие высокую эффективность, хорошую переносимость Эзолонга, низкую частоту побочных эффектов.

Изучение конкретных механизмов изменения мукоцилиарной функции при различной патологии верхних дыхательных путей и уха позволит определить оптимальные варианты муколитической и мукорегулирующей терапии. Лекарственные средства, оказывающие подобный терапевтический эффект, объединяют в группы муколитических, секретомоторных и секретолитических препаратов. Среди муколитических препаратов заслуживает внимания производное цистеина - карбоцистеин. Благодаря возможности стимулировать сиалилтрансферразу, карбоцистеин делает возможным замещение патологически измененной слизи, блокирующей соустье околоносовых пазух и слуховую трубу, на слизь, имеющую физиологический состав и реологические свойства, соответствующие нормальным показателям.

Хроническая венозная недостаточность (ХВН) является самым распространенным из заболеваний периферических сосудов и в то же время относится к тем проблемам, которые во врачебной среде обсуждают редко. Существенную роль как в диагностике, определении тактики лечения, так и в последующем ведении больных с ХВН отводят врачам общей практики - семейной медицины. Решение проблемы ХВН в настоящее время требует комплексного применения лечебной тактики, включающей как консервативное лечение, так и хирургические вмешательства с компрессионной терапией, физиотерапевтическими процедурами и реабилитационным лечением. Основой медикаментозного лечения больных с ХВН нижних конечностей являются флеботропные препараты. Их использование в комплексном лечении позволяет достичь хороших результатов в лечении пациентов с хроническими нарушениями оттока крови из нижних конечностей. Включение Флебодиа в схему лечения и профилактики (как первичной, так и вторичной) всех форм ХВН основано на принципах доказательной медицины и не подлежит сомнению.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.2-52

Рубрики:

Хвороби бронхів

Шифр НБУВ: Ж22874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлена современная классификация цефалоспоринов. Охарактеризован спектр действия поколений. Акцент сделан на цефалоспоринах III поколения, выбор оптимального препарата в зависимости от клинической ситуации.

Представлен обзор современных научных данных, касающихся IgG4-ассоциированного заболевания и спектра связанных с ним состояний.

Наведено результати вивчення показників гемостазу у хворих із нестабільною стенокардію після лікування мексикором. Застосування мексикору сприяє достовірному відновленню балансу системи згортання крові, що проявляється нормалізацією максимальної згортальної активності плазми крові та спонтанного фібринолізу.

Представлен современный взгляд на проблему кашля, дана классификация и основные характеристики в зависимости от основного заболевания. Описаны оценочные шкалы, которые помогут практическому врачу более детально оценить состояние пациента с данным симптомом. Акцент сделан на дифференциальном диагнозе и алгоритме лечения пациентов с кашлем.

Нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП) относятся к одним из самых распространенных лекаственных средств, применяемым в клинической практике. Они связаны с предотвращением развития или снижением интенсивности воспаления, а также обладают прямым анальгезирующим и антипиритическим действием. В фармакотерапии ревматических заболеваний НПВП придается первостепенное значение. Этот класс медикаментов активно воздействует на основные проявления воспалительных и дегенеративных заболеваний суставов и позвоночника, а именно - боль и воспаление. Наиболее широко НПВП применяются в ревматологии при лечении воспалительных и дегенеративных заболеваний суставов и позвоночника, включая ревматоидный артрит, серонегативные спондилоартриты (анкилозирующий спондилит, псориатический артрит, воспалительные заболевания кишечника, реактивные артриты), межпозвонковый остеохондроз и деформирующий спондилез. Они используются в лечении острой ревматической лихорадки, микрокристаллических артропатий, диффузных заболеваний соединительной ткани, болезней внесуставных мягких тканей (тендиниты, тендовагиниты, бурситы, миозиты), большой группы заболеваний, сопровождающихся болью в нижней части спины, и заболеваниях костей, которые находятся в поле зрения врача-ревматолога. Не меньшее значение имеют НПВП в лечении остеоартроза, основной нозологической формы дегенеративных заболеваний суставов и наиболее распространенном ревматическом заболевании.

Наведено результати аналізу вегетативної регуляції ритму серця за даними кардіоінтервалографії у хворих із хронічним обструктивним захворюванням легень. Встановлено переважання тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи при ортостатичній пробі, що може бути маркером погіршення прогнозу пацієнтів щодо розвитку аритмій і використовуватися для скринінгового обстеження.

Наведено результати вивчення ефективності застосування равісолу і статинотерапії, їх вплив на ліпідограму, рівень трансаміназ та сечової кислоти у хворих із серцево-судинними захворюваннями. Досліджено функціональний стан печінки (гепатоцитів) - визначали активність аланін- та аспартатамінотрансфераз, для прогнозування перебігу ішемічної хвороби серця та оцінки ризику несприятливих наслідків проводили оцінювання рівня сечової кислоти та ліпідного спектра крові. Установлено, що застосування равісолу супроводжується доброю переносністю препарату, відсутністю побічного впливу та алергійних реакцій, може бути рекомендований для використання під час лікування хворих з атеросклерозом як за наявності протипоказань до застосування статинів, так і призначенні їх у комбінації для підсилення гіполіпідемічної дії.