Акцентовано увагу на такій складовій системи науково-методичної роботи як реалізація творчого потенціалу вчителя. Розглянуто визначення поняття "науково-методична робота", базові організаційні форми та її наукову спрямованість. Визначено чинники, що затримують впровадження нових нетрадиційних форм науково-методичної роботи. Виділено модулі підготовки педагогічних кадрів до застосування інноваційних методів навчання та елементи структури уроку.

Наголошено на якості освіти як на нормативному рівні, якому має відповідати "продукція" галузі освіти. Зазначено, що Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО) АПН України є найважливішим чинником якості педагогічної освіти вчителя. Досліджено трактування поняття "моніторинг в освіті". Визначено поняття та критерії (валідність, об'єктивність, надійність, точність) педагогічних вимірювань. Розкрито визначення та ознаки якісного педагогічного оцінювання (справедливість, чесність, довіру з боку громадськості тощо). Подано схему впровадження проекту TEMPUS "Справедливе оцінювання" до системи післядипломної педагогічної освіти (ППО) в Україні. Охарактеризовано завдання, напрями реалізації, призначення, зарубіжних і українських учасників консорціуму (здійснювачів) проекту "Справедливе оцінювання". Акцентовано увагу на ролі ЦІППО у проекті, зокрема на реалізації проекту в середині ППО України. Виділено етапи координації проекту. Проаналізовано роботу першого етапу (2005 р.).

Розкрито завдання відділу освітнього менеджменту Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та напрями навчання слухачів. Охарактеризовано процес модернізації навчально-тематичних планів курсів і тематики заходів у міжкурсовий період, зокрема щодо нових підходів до організації освіти у сільській школі. Наголошено на необхідності залучення керівників до наукової діяльності, інформаційного забезпечення управлінської діяльності, формах роботи у міжкурсовий період та принципах побудови діяльності відділу у міжкурсовий період. Акцентовано увагу на діяльності творчої групи директорів шкіл з проблеми "Управління школою в контексті інформатизації суспільства".

Висвітлено процес проектування автоматизованого банку даних (АБД) "Загальна середня освіта в Україні", систему нормативно-правового і програмно-методичного забезпечення, яку введено в дію у 2003 р., її загальну характеристику, вигляд головної сторінки сайту, класифікацію документів, їх пошук, базові засади організації життєдіяльності та розвитку системи, процес експлуатації, супроводження і підтримки системи, актуалізацію інформаційного наповнення.

Розкрито головні риси інформаційно-технічного забезпечення економічного навчання: цілісність, охоплення всіх складових навчального процесу, функціонування в режимі реального часу тощо. Викладено основні риси безперервності як гармонійної системи економічного навчання , зокрема, принципова відкритість системи для поповнення, оновлення та реорганізації її бази даних. Розроблено концепцію мережі інтегрованих комплексів безперервної освіти (МІКБО), яку визначено як шлях розв'язання проблеми ефективного навчання фахівців економічної галузі. Висвітлено призначення, будову та дію МІКБО. Акцентовано увагу на базових компонентах та системах інтегрованих навчально-атестаційних комплексів (ІНАК), оскільки ІНАК - ключова складова МІКБО. Наголошено, що запропонована мережа комп'ютерного навчання стосовно ефективності не має альтернатив.

Розглянуто значну зміну масштабів професійної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ) з орієнтацією на прийняті в сучасному світі норми періодичності післядипломного навчання та відповідні освітні стандарти. Проаналізовано структуру післядипломної педагогічної освіти в Україні. Визначено принципи діяльності базових елементів системи - обласних (регіональних) інститутів післядипломної педагогічної освіти (ППО). Досліджено ступінь розробки теоретично обгрунтованої та методологічно узгодженої системи ППО науковцями. Досліджено дві групи ключових завдань професійної підготовки керівників ЗНЗ. Доведено, що відповідний рівень професійної управлінської спрямованості керівника ЗНЗ у системі ППО досягається через змістовно-цільову і структурно-організаційну реалізацію функцій інститутів ППО, зокрема компенсаторну, відновлювальну, коригувальну тощо. Висвітлено умови досягнення поставленої мети професійної підготовки керівників ЗНЗ.

Розглянуто організаційно-методичні, науково-методичні та навчально-методичні функції інститутів післядипломної педагогічної освіти (ІППО). Викладено зміст інтерактивного підходу до науково-методичної діяльності. Окреслено принципи науково-методичної діяльності ІППО, за яких вона набуває випереджально-моделюючого характеру. Виділено тринадцять принципів та загально методичних положень науково-методичної інновації в обласних ІППО. Сформульовано п'ять концептуальних положень інтеграції науково-методичної діяльності. Висвітлено заходи, які ілюструють досвід інтеграції інноваційної науково-методичної діяльності та педагогічної практики.

Підкреслено, що комплекс умінь керівника сучасної школи, який формується в системі курсового навчання, може кардинально відрізнятися від умінь, що мають розвиватися на рівні школи. Викладено основну ідею концепції представленої моделі - удосконалення особистості управління, його професійного, управлінського, особистого досвіду, розкриття творчого потенціалу. Наголошено на особливому значенні діагностики рівнів сформованості професійних знань та особистих якостей керівника - тобто на чіткому уявленні всіх учасників курсового навчання про рівні професійної компетенції та особистісні можливості слухачів у своєму вдосконаленні. В результаті дослідження 2000 - 2002 рр. обгрунтовано твердження про зв'язок удосконалення професійних умінь директора з реалізацією його професійного творчого потенціалу. На основі узагальнення теоретичних матеріалів визначено п'ять етапів формування професійних вмінь. Розроблено модель творчого професійного потенціалу директора сучасної школи. Розкрито складову - творчі здібності, яка включає: креативність, інтуїцію, образне, асоціативне, дивергентне мислення та інтелектуальну активність. Акцентовано увагу на характеристиці складової - комплексі професійних вмінь, який включає, зокрема професійні, теоретичні та методичні вміння, практичний досвід тощо. Проаналізовано складову творчого професійного потенціалу - психологічну готовність до професійної діяльності, а саме: сформованість ієрархії соціально-значущих орієнтацій; пізнавальний інтерес; спрямованість на творчість.

Досліджено причини неоднозначності думок і заходів у суспільстві щодо питання формального закріплення Україною свого місця в Євросоюзі групою Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО). Здійснено пілотне дослідження з метою вивчення готовності освітян до євроінтеграції, зокрема, участі освітян у формуванні євроінтеграційної свідомості учнів. Проаналізовано результати анкетування за групами питань: погляди на Євросоюз як на суб'єкт, який задовольнятиме великі надії України щодо стратегічної перспективи її розвитку; демократичні цінності Заходу; позиції щодо євроінтеграції у родинному колі освітянина; ставлення до європейської та євроатлантичної інтеграції.

Розглянуто історію виникнення громадсько-активних шкіл (ГАШ). Охарактеризовано особливості функціонування і діяльності ГАШ. Конкретизовано 16 ознак, за якими у світі виділяють ГАШ. Висвітлено досягнення України в розвитку громадсько орієнтованої освіти, зокрема діяльність Всеукраїнського фонду "Крок за кроком". Обгрунтовано необхідність узаконення концепції громадської освіти як частини української освітньої реформи, представлення її у формі спецкурсу, який можна буде запропонувати вчителям і керівникам на рівні університету. Акцентовано увагу на перевагах моделі ГАШ.

Проаналізовано стан охорони праці у закладах та установах освіти Кіровоградської області. Обгрунтовано необхідність набуття класними керівниками знань щодо профілактики дитячого травматизму та своєчасного ознайомлення керівництва з нормативними документами з питань безпеки життєдіяльності. Наголошено на науково-методичному та економічному забезпеченні обов'язкового навчання охороні праці на принципах модульного навчання. Приділено увагу кабінетам охорони праці. Акцентовано увагу на "Системі роботи з охорони праці", важливою складовою якої є контроль. Сформульовано мету контролю та запропоновано схему його здійснення. Розкрито принципи здійснення аудиту та визначено дев'ять можливих об'єктів аудиту. Конкретизовано роль обласних інститутів післядипломної освіти в організації навчання з питань охорони праці.

Проаналізовано роботу структур обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти - центрів координації діяльності методичних кабінетів і методичної роботи з педагогічними кадрами. Представлено апробовану на практиці модель організації навчання методистів. Охарактеризовано сім складових структури методичної роботи. Розроблено документи, зокрема, концептуальні основи підвищення кваліфікації методистів, концепцію культурно-освітньої роботи тощо. Конкретизовано пріоритетні проблеми навчання з новопризначеними методистами та заходи збагачення творчої лабораторії методистів. Розкрито програму щорічних обласних семінарів-стажувань, алгоритм стажування методистів.

Повідомлено, що у 2003 - 2005 рр. за ініціативою Всеукраїнського фонду "Крок за кроком" в Україні створено громадсько-активні школи (ГАШ). Розкрито поняття "освітній моніторинг", його об'єкт, предмет, мету, функції, класифікації. Запропоновано авторську концепцію трансформації зовнішніх вимог у внутрішню , розроблену з метою здійснення освітнього моніторингу. Зазначено, що інструментарієм освітнього моніторингу є факторно-критеріальні моделі діяльності, що розробляються на основі кваліметричного підходу. Визначено поняття ГАШ, модель діяльності, особливості, складові: демократію, волонтерство, взаємовигідне партнерство в системі "школа - спільнота". Представлено базову кваліметричну модель ГАШ.

Розглянуто місце постдипломної освіти у системі безперервної освіти. Акцентовано увагу на її перевагах у порівнянні з базовою професійною, зокрема на її меншій інерційності та постійному зв'язку з практикою. Визначено об'єкт, предмет мету і завдання дослідження теми "Моніторинговий, науково-методичний і організаційний супровід процесу модернізації освіти в Харківській області", яке з 2004 р. проводить Харківський обласний науково-методичний інститут безперервної освіти. Наголошено на спрямованості дослідження на особистісну орієнтацію постдипломної освіти: подолання розриву між теоретичною і практичною підготовкою педагога, формування в нього готовності до оволодіння інноваційними технологіями тощо.

Надано інформацію про проект "Інформатизація регіональної системи освіти", пілотний варіант якого впроваджується в Чернівецькій області. Розкрито завдання проекту, зокрема, створення навчальних матеріалів нового покоління. Ключовою умовою проекту є забезпечення високого рівня доступності інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) для педагогів і учнів. Висвітлено досвід створення ресурсного центру Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників. Визначено задачі, які призначене розв'язувати дистанційне навчання. Вказано на можливості використання ІКТ шкільними бібліотеками.

Акцентовано увагу на тому, що професійна компетентність є сутнісною складовою педагогічної самореалізації, тому посилення компетентності спричинить позитивні зміни у самоорганізаційних процесах. Визначено шість зовнішніх показників, які можливо "виміряти" під час навчання у Обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (ОІППО) та блоки ( змістовий, методологічний, аксіологічний, технологічний), в межах яких можливе посилення педагогічної компетентності під час навчання в ОІППО. Проаналізовано експеримент впровадження елементів створеної моделі навчання на базі Житомирського ОІППО.

Подано визначення поняття "проект" та його структурних компонентів: мети та цілі, засобів їх досягнення, виконавців та учасників тощо. Названо ключові ознаки програми, зокрема комплектність, масштабність і секторальний характер. Розкрито особливості партнерських проектів і проектів технічної допомоги. Аргументовано тезу щодо необхідності інформування громадськості відносно суспільно орієнтованих проектів. Констатовано наявність інформаційно-освітніх компонентів практично в усіх міжнародних проектах. Проаналізовано три фактори впливу на міжнародну програмно-проектну діяльність у секторі освіти, які мають суттєве значення для України. Розкрито мету, вихідні положення стратегії в галузі освіти для сталого розвитку, яка з 2005 р. є визначальною для формування політики на Європейському континенті. Висвітлено принципи формування освітніх програм для сталого розвитку та механізм впровадження стратегії на національному рівні. Акцентовано увагу на відповідальних органах і структурах впровадження стратегії. Запропоновано виокремити розробку та менеджмент проектів як предмет окремого навчального курсу.

Звернено увагу на необхідність інтеграції педагогічного технічного знання під час підготовки інженерів-педагогів, які мають навчитися трансформувати технічні знання у навчальний матеріал. Проаналізовано мотивацію вступу студентів до інженерно-педагогічного навчального закладу. Розкрито особливості основних детермінант для педагогічної професійної підготовки. Висвітлено проблеми підготовки інженера: формування змісту професійної підготовки, оптимальний обсяг інформації, яку має надавати спеціаліст, протиріччя між обсягом інформації і часом, який відводиться на її вивчення тощо. Акцентовано увагу на формуванні особистісних якостей майбутнього інженера-педагога.

Розкрито досвід організації навчання за очно-дистанційною формою в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО) Академії педагогічних наук України. Визначено п'ять характерних рис та десять принципів очно-дистанційної форми навчання. Висвітлено зміст блоків-модулів типового навчального плану, зокрема соціально-гуманітарної підготовки, професійно-орієнтованої та фахової підготовки, блоку заходів з організації, контролю та атестації. Акцентовано увагу на особливостях організації занять з модулів на різних етапах. Викладено перелік вимог періодичного атестування науково-педагогічних працівників ЦІППО, які пов'язані з процесом очно-дистанційного навчання.

Розглянуто переваги, які надає реалізація принципів, закладених в міжнародних стандартах ІSO серії 9000. На підставі розглянутих семи принципів запропоновано модель системи управління якістю вищої освіти, яка передбачає: планування показників якості освіти, можливість адаптації до обставин, що змінюються, здійснення коригувальних і запобіжних заходів, моніторинг стану якості, можливість інтеграції в загальну систему управління організації у вигляді окремої підсистеми.