Дослідження якісної складової природно-техногенної безпеки гідроекосистем базувалось на обробці даних 15-річних спостережень державної системи моніторингу шляхом визначення запропонованого комплексного індексу потенціалу якості. Встановлено функціональні закономірності просторового розподілу параметрів якісної складової природно-техногенної безпеки з можливістю визначення їх норми за значенням висоти місцевості в будь-якому створі гідроекосистеми Тиси в межах Карпатського регіону. Проведена комплексна оцінка параметрів якісної складової природно-техногенної безпеки гідроекосистем для всіх пунктів спостережень державної системи моніторингу гідроекосистеми Тиси з розробленням картографічної моделі у геоінформаційному середовищі просторового розподілу комплексного індексу потенціалу якості. Це дозволяє нормувати ресурсоспоживання на основі встановлення фонового нормативного стану гідроекосистем.

На основі сучасної теоретичної бази досліджень з питань техногенної сейсмоекології в регіональному аспекті та практичного досвіду комплексного дослідження чинників техногенної сейсмічності в конкретних сейсмотехнонавантажених регіонах з розробкою на базі одержаних матеріалів системи управління екологічною безпекою зазначених регіонів конкретизовано методологію практичної реалізації алгоритму синтезу системи управління екологічною безпекою сейсмотехнонавантаженого регіону. Основу зазначеної методології становить детальний якісно-кількісний аналіз стану екологічної безпеки на об'єктовому та регіональному рівнях, процесу її формування та визначення системи організаційно-технічних заходів щодо зменшення негативного впливу техногенної сейсмічності на стан екологічної безпеки регіону.

Проаналізовано основі види та підвиди соціогенного класу антропогенного типу екологічної небезпеки. Теоретично обгрунтовано та експериментально досліджено умови формування екологічної небезпеки освітньо-інформаційними чинниками, а також наслідки її проявів. Як елемент реалізації соціогенних аспектів забезпечення екологічної безпеки розроблено схему використання результатів наукових досліджень у навчальному процесі. Для формування передбачених галузевим стандартом вищої освіти за спеціальністю "Екологічна безпека" компетенцій у майбутніх спеціалістів і магістрів запропоновано інноваційну технологію, суть якої полягає в реалізації наукової складової підготовки фахівців. Її запроваджено у конкретному вищому навчальному закладі.

Наведено огляд європейського законодавства у сфері поводження з відходами. Детально представлено сучасну європейську практику й принципи. Розглянуто міжнародну ієрархію управління відходами. Детально проаналізовано парадигму комплексного управління відходами. Зроблено аналіз українського законодавства у сфері управління відходами. Показано, що не завжди під час розробки загальнодержавних та регіональних документів враховуються сучасні підходи ти принципи. На прикладі Стратегії поводження з відходами для Закарпатської області на 15-річний період показано як слід складати такого типу документи. Прогнозовано перспективи впровадження комплексного управління відходами в Україні.

Проаналізовано існуючі способи побудови експертних систем екологічного моніторингу. Обговорено багатокритеріальні системи, принципи оптимізації, ієрархічні структури і нечіткий логічний підхід стосовно експертних систем екологічного моніторингу. Наведено основні пріоритетні рішення, від яких безпосередньо залежить якість структури експертних систем і пов'язана з ним ефективність їх використання. Встановлено необхідність дослідження питань організації обробки інформації та управління із застосуванням експертних систем і створенням архітектури, що дозволяє в найкоротший термін адаптувати систему до програмного забезпечення моніторингу. Визначено, що нечіткий логічний підхід здатний поліпшити наявні можливості щодо динамічних систем в плані екологічного моніторингу.

Багаторічні стаціонарні дослідження були проведені у трьох лабораторіях оцінки якості забрудненого повітря у Дніпропетровській області. Шість стаціонарних постів знаходяться у місті Дніпропетровськ, п'ять - розташовані у містах Кривий Ріг і Дніпродзержинськ. Підвищена концентрація диоксиду азоту (перевищення ГДК - у 1,25 - 2,25 разу) спостерігається протягом останніх 5 років в атмосфері усіх трьох індустріальних центрів. Виявлена тенденція свідчить про ризик випадіння кислотних дощів не тільки на території трьох металургійних міст, але і на прилеглих сільськогосподарських угіддях. Інтерполяція трирічних даних з постів спостереження у трьох індустріальних центрах із застосуванням інформаційно-аналітичної системи AISEEM дозволила побудувати карти забруднення атмосфери двооксидом азоту і сірки. Застосування AISEEM дозволить в перспективі робити визначення розподілу концентрацій забруднення за різними сценаріями.

Розроблено прогнозну стохастичну математичну модель розповсюдження приземних концентрацій від групи точкових джерел викидів. Концентрації представлені у вигляді випадкового векторного поля, яке у фіксованій точці А місцевості перетворюється на випадковий вектор корельованих величин. З використанням методу лінеаризації і моделі Берлянда одержані числові характеристики щільності розподілу цих величин. При цьому щільність розподілу приймає вигляд багатовимірного нормального закону. Екологічний ризик розглянуто як ймовірність перевищення концентрацією хоча б одною забруднюючою речовиною своєї максимальної разової гранично допустимої концентрації. З використанням розробленої моделі запропоновано числовий метод розв'язання задачі прогнозної оцінки екологічного ризику у випадку безаварійної роботи підприємства.

Розглянуто особливості атмосферних опадів як об'єкту оцінки екологічного ризику та визначено основні ризикоформуючі фактори трансформації складу атмосферних опадів. Проаналізовано природні особливості формування хімічного складу опадів. Показано вплив метеорологічних факторів на критерій екологічної безпеки атмосферних опадів. Встановлено, що серед основних ризикоформуючих факторів стану атмосферних опадів в м. Чернівці потенційно небезпечним є вітровий режим в холодний період року. Розглянуто значення антропогенної складової як джерела формування екологічної небезпеки опадів та проаналізовано роль аеротехногенного забруднення у цьому процесі. Показана доцільність розширення мережі пунктів спостереження за станом опадів м. Чернівці для прогнозування можливих проявів екологічної небезпеки атмосферних опадів міста.

Якість та склад атмосферного повітря - необхідна умова нормального функціонування різноманітних екосистем нашої планети та запорука людського здоров'я. Атмосфера як компонент біосфери одержує велике різноманіття забруднюючих речовин і особливе місце серед забруднювачів займає пилок рослин. Проведено аналіз існуючої інформації про властивості пилка, виявлено масштаби впливу на навколишнє середовище забруднюючих речовин рослинного походження, а саме пилка рослин-алергенів. Як один із найбільш агресивних і розповсюджених алергенів в Україні розглянуто поширення рослини амброзії, пилок якої має найвищу серед рослин ступінь проникнення у верхні дихальні шляхи. На підставі зробленого аналізу запропоновано організаційні й технологічні заходи щодо скорочення негативного впливу на здоров'я людини та навколишнє середовище в цілому.

Проведено оцінку антропогенного навантаження на басейн р. Південний Буг у межах Миколаївської області. За сукупністю всіх критеріїв встановлено екологічний стан басейну р. Південний Буг та основних її приток, визначено ділянки басейну Південного Бугу з найбільшим антропогенним навантаженням, що потребують першочергових невідкладних заходів щодо стабілізації екологічного стану. Відзначено, що найгірший стан спостерігається у підсистемах "Використання земельних ресурсів" та "Якість вод". Встановлено, що основними проблемами для маловодної Миколаївської області є забруднення поверхневих вод через скид неочищених і недостатньо очищених стічних вод, а також відсутність водоохоронних зон і прибережно-захисних смуг водних об'єктів.

Доведено, що магістральні газопроводи "Союз" і "Прогрес", Богородчанська компресорна станція та Богородчанське підземне сховище газу помірно впливають на екологічний стан геосистем на Прикарпатті, не перешкоджають перспективам розвитку рекреаційного потенціалу Карпат. Створені комп'ютерні (електронні) бази даних, які необхідні для побудови техногеохімічних карт. Побудовано комплект поелементних техногеохімічних карт грунтів. Виконані розрахунки фонових і аномальних вмістів різних хімічних елементів і речовин у грунтах та інших компонентах довкілля, щоб можна було оцінити ступінь їх концентрації по відношенню до регіонального фону. Встановлено, що Богородчанський газонафтотранспортний вузел істотно не впливає на екологічну ситуацію. На окремих ділянках лінійної частини магістральних газопроводів зафіксовані аномалії, що існують ще з часів будівництва газопроводів.

Проаналізовано основні чинники, що викликають зміни клімату на місцевому рівні аеропортів. Показано, що наслідки забруднення атмосфери повітряними суднами залежать від будови атмосфери та технічних умов необхідних для польотів надзвукової та дозвукової авіації. Потенційні впливи на навколишнє середовище, спричинені авіацією, досліджувались на основі концепції радіаційного впливу основних забруднювачів, що мають здатність впливати на енергетичний баланс атмосфери. Розглянуто вплив типових парникових газів, а також специфічні наслідки їх хімічних перетворень, що призводять до зміни параметрів мікроклімату території. Вивчено умови утворення інверсійних слідів повітряних суден і перистих хмар. Встановлено, що перисті хмари разом з викидами вуглекислого газу відіграють важливу роль у зменшенні перепаду температур на території аеропорту, призводять до виникнення непередбачуваних погодних явищ і відхилень в режимі опадів. Представлено результати оцінки підвищення температури для ряду українських аеропортів.

Надано результати попередніх досліджень дизеля під час використання сумішей біопалива з дизельним паливом різного складу. Наведено показники палив, які використовувалися під час проведення досліджень. Визначено доцільний вміст біопалива у суміші з дизельним паливом. За результатами попередніх експериментальних досліджень та з урахуванням рентабельності одержання біопалива обгрунтовано його доцільний вміст у суміші з дизельним паливом, який складає 30 %. Наведено результати досліджень екологічних характеристик автомобіля з дизелем під час використання дизельного палива та його суміші з біопаливом. Встановлено, що використання суміші з вмістом біопалива 30 % надає змогу покращити екологічні показники автомобіля з дизелем за оксидом вуглецю на 10 - 14 %, вуглеводнями на - 20 - 25 %, за викидами сажі - до 30 % залежно від режиму руху автомобіля.

Розглянуто різні методи очищення нафтових забруднень грунту та акваторії при аварійних розливах. Розглянуто питання застосування біодеструкторів для ліквідації нафтових забруднень. Описано біологічний метод очищення грунту та водяної поверхні, заснований на застосуванні вуглецеокислюючих бактерій (біодеструкторів). Проаналізовано особливості протікання ферментативної реакції, що дозволяє прогнозувати швидкість очищення грунту від забруднень залежно від їх концентрації та інших параметрів. Представлено рекомендації щодо технологічного процесу очищення при різних рівнях забруднення, а також застосування деяких видів біодеструкторів для очищення грунту та водяної поверхні з використанням біологічного методу. Виконано порівняльний аналіз застосування різних типів біодеструкторів, включаючи вітчизняного виробника, надано рекомендації. Зроблено висновки про переваги застосування різних методів очищення.

Використання молочної сироватки як екстрагенту пектинових речовин дозволяє реалізувати навіть у невеликих масштабах на окремих заводах один із шляхів її утилізації, як активного забруднювача навколишнього середовища. Визначена залежність кінцевої маси пектиново-сироваткового екстракту від маси сухих вичавок. Визначено кінетику поглинання рідини сушеними вичавками залежно від часу витримки. Доведено, що набрякання сушених відходів плодоовочеконсервної галузі може бути використане для концентрування високомолекулярних сполук білку і пектину, що містяться в пектиново-сироваткових екстрактах. Рекомендовано оптимальний режим набрякання. Виявлено зміни основних характеристик пектиново-сироваткових екстрактів в процесі концентрування. Збільшення концентрації пектину дозволяє розширити коло застосування пектинового концентрату.

Захист атмосфери від забруднення викидами промислових підприємств ставить задачу вибору газоочисного обладнання, яке характеризується високою продуктивністю та ефективністю очищення, дозволяє здійснювати комплексне очищення повітря. Одним з видів високоефективного газоочисного обладнання є абсорбери з провальними тарілками великих отворів, які дозволяють працювати з великими об'ємами відхідних газів. Інтенсивний гідродинамічний режим апаратів сприяє подрібненню рідкої фази і підвищує ефективність очищення газів. При абсорбції добре розчинних газів лімітуючою стадією процесу масопередачі є швидкість масовіддачі в газовій фазі. Використання гідродинамічної аналогії між масопередачею та тертям для опису масовіддачі під час обтікання газовим потоком крапель рідини дозволило одержати вирази для визначення коефіцієнта масовіддачі в газовій фазі за різних гідродинамічних режимів, що враховують характеристики газового потоку та абсорбента.

Висока вартість енергоносіїв, що імпортуються, вимагає переходу на нові технології використання твердих палив, а саме технологію виробництва та спалення водовугільного палива. Перспективність відповідного паливного ресурсу обумовлюється як високою доступністю його компонентів для вітчизняної енергетики, так і наявністю значної кількості практичних розробок, пов'язаних з процесом впровадження означеної технології. При цьому викликає інтерес природоохоронний аспект відповідної проблеми, пов'язаний із змінами у складі викидів підприємств, що переходять на цей вид палива. Наведено результати розрахунку розсіювання викидів теплової електростанції за результатами впровадження технології спалення водовугільного палива. Продемонстровано вплив специфіки згоряння водовугільної суміші на склад викидів газів, що утворюються під час спалення. Визначені кількісні та якісні зміни складу викидів, пов'язані із впровадженням нової технології.

Наведено основні етапи побудови кінетичної моделі термічної деструкції органічних відходів за технологією багатоконтурного циркуляційного піролізу. Проведено оцінку термодинамічної ймовірності проходження реакцій деструкції. Запропоновано механізм фізико-хімічного перетворення відходів у реакторі багатоконтурного циркуляційного піролізу, який представлено у вигляді загальної схеми деструктивних процесів. Розроблено кінетичну модель деструкції реакційної маси відходів, що складається з системи диференціальних рівнянь, кількість яких залежить від кількості компонентів суміші відходів. Наведено результати експериментальних і розрахунково-теоретичних досліджень кінетики термічного розкладання органічних відходів. Визначено й оцінено значення константи швидкості та енергій активацій.

Представлено результати досліджень очищення промислових стічних вод сорбентом на основі лігніну гідролізного марки "Фолиокс". Розраховано параметри процесу поглинання забруднюючих речовин сорбентом в залежності від концентрації неорганічних і органічних домішок. Сорбент "Фолиокс" володіє підвищеними іонообмінними і адсорбційних властивостей по відношенню до різних катіонів та аніонів, органічних компонентів у водних, неводних середовищах, у порівнянні з відомими іонообмінними матеріалами, одержаними з рослинної сировини (відходи). Проведена оцінка ефективності сорбенту під час очищення природного (дніпровської води) і модельних розчинів важких металів і радіонуклідів. Для оцінки кінетики механізму і кінетичних параметрів сорбції застосовували метод, заснований на зв'язку ступеня перетворення речовини (ступеня заповнення ємності сорбенту) (F) і часу сорбції (t).

На даний час у сфері альтернативних видів палива спостерігається постійне нарощування обсягів їх виробництва. У Європі та світі вводять все жорсткіші вимоги екологічного стандарту (Євро-4 діє до 31 грудня 2015 р.), на основі якого до автомобілів та моторних палив ставляться вимоги, що підвищують їх екологічну безпеку. Однак, більшість альтернативних палив самі по собі не можуть розглядатися як готове до використання моторне паливо. Перед використанням його необхідно змішувати з різними домішками або товарними паливами у певних пропорціях. Тому виникає необхідність розроблення устаткування для одержання сумішей товарних палив з альтернативними видами палива у необхідних пропорціях. Розглянуто питання розроблення та дослідження основних характеристик змішувача для моторних палив. Запропоновано технологічну схему одержання сумішей сивушних масел з товарним дизельним паливом із застосуванням розробленого змішувача.