Розглянуто й проаналізовано маловідомий етап життя та діяльності видатного вченого, першого президента Української Академії наук, академіка Володимировича Івановича Вернадського в період із середини грудня до кінця січня 1919 р. Цей ранній післяреволюційний етап пов'язаний зі складною політичною ситуацією в Україні та супроводжувався частою зміною влади, громадянськими війнами, репресіями та масовими розстрілами провідних учених і діячів країни того часу. Наведено оцінку громадсько-політичної ситуації на Україні очима самого В. І. Вернадського, а також надано уявлення про наукові заняття науковця на біологічній станції та його подальших творчих планах у ті роки. Детальний аналіз листування вченого за вказаний період ще раз свідчить про те, що велика наука є явищем аполітичним.

Наведено результати дослідження динаміки розповсюдження забруднюючих речовин в акваторії лиманного суднохідного каналу за розробленими сценаріями розвитку аварійних ситуацій. Моделювання проведено на основі імітаційних моделей поширення забруднюючих речовин у водному середовищі з урахуванням гідрологічних та гідрохімічних характеристик ділянок каналу. Розроблена імітаційна програма дозволяє моделювати поширення нафтопродуктів та інших забруднюючих речовин з урахуванням гідрологічних і гідрохімічних характеристик акваторії, а також інтенсивності випаровування нафтопродуктів у перші години забруднення.

На підставі аналізу екологічної ситуації територій, що страждають внаслідок катастрофічних повеней, запропоновано програму щодо удосконалення управління природними ресурсами Карпатського регіону і суміжних областей України на базі розширення сфери застосування Карпатської конвенції. Запропоновано принципові схеми удосконалення системи моніторингу та управління екологічними ризиками Буковинських Карпат шляхом міжсекторальної прозорої взаємодії інституцій природокористування і охорони навколишнього природного середовища, а також основні напрями вдосконалення системи управління екологічними загрозами в регіоні за принципами Карпатської конвенції. Реалізація напрацьованих пропозицій створить сприятливі умови для організації і підтримання збалансованого природокористування та розвитку Карпат та суміжних регіонів України.

На прикладі Карачунівського водосховища показано вплив підвищеного вмісту солей жорсткості, сульфат-іонів і загального солевмісту на якість питної води, виготовленої за умов діючої станції водопідготовки. Розглянуто можливі шляхи зниження вмісту у воді солей жорсткості, сульфат-іонів і загального вмісту солей до рівня нормативних значень (термічний, реагентний та іонообмінний способи). Виявлено, що тільки застосування карбонат натрію разом із штатним коагулянтом дозволяє знизити вміст солей жорсткості до нормативного рівня. За результатами теоретичних узагальнень, експериментальних і прикладних досліджень підвищено рівень екологічної безпеки питного водопостачання регіону за рахунок розробки та реалізації технічних рішень підготовки питної води з поверхневого джерела в умовах його незадовільного екологічного стану.

На підставі порівняння результатів теоретичного моделювання осадки відвалів розкривних і рудних порід, а також експериментальних досліджень компресії породних моделей на одометрі і пресі встановлено, що важкі за масою рудні відвали, на відміну від легких відвалів розкривних порід, можуть призвести до перерозподілу водних ресурсів і розвитку процесів підтоплення, забруднення поверхневих і підземних вод, грунтів, а також розвитку зсувних явищ на прилеглих територіях. Обгрунтовано малу ефективність санітарної промивки р. Інгулець, та запропоновано практичні рішення щодо поліпшення водогосподарської ситуації Криворізького регіону - штучне спрямлення русла на звивистій ділянці річки, а також видалення і зневоднення донних відкладень, насичених небезпечними мікроелементами, за допомогою геотубів.

Проаналізовано основні методи утилізації відходів нафтовидобутку, які застосовуються в світовій практиці на даний момент. Розглянуто деякі технології переробки нафтових шламів з одержанням вторинного продукту. Описано їх основні переваги та недоліки, пов'язані з особливостями технологічного процесу і методу, на якому він базується. Оцінено можливість одержання інертного грунту, будівельних матеріалів, керамзиту та інших матеріалів з використанням бурових шламів. Визначено комплексну роздільну технологію переробки відходів буріння як найбільш ефективна і перспективна. Наведено основні її переваги, пов'язані з повною утилізацією всіх складових нафтових шламів, а також проблеми впровадження даної технології.

Проаналізовано існуючі способи оцінки ступеня екологічної небезпеки. Розроблено класифікацію методів оцінки стану екологічної небезпеки на основі інтегральних і диференціальних підходів. Встановлено, що інтегральні методи мають обмежену сферу застосування, оскільки вони не корелюють між собою і не можуть бути основою для розробки стратегії управління екологічною безпекою. Обгрунтовано перспективу застосування біоіндикації для оцінки стану екологічної небезпеки. Доведено, що диференціальні методи не можуть бути використані для комплексної оцінки динаміки зміни екологічної небезпеки, але вони доречні для розробки стратегії її мінімізації.

Показано, що за час здійснення земельної реформи в Україні стан земельних ресурсів значно погіршився внаслідок як антропогенного впливу, так і під дією природних явищ та процесів. Зважаючи на це, доведено, що інформаційне забезпечення прийняття ефективних управлінських рішень в галузі використання та охорони земель повинно грунтуватись на використанні актуальних відомостей державного земельного кадастру та моніторингу земель. Проте, існуюча система моніторингу земель потребує теоретико-методологічного вдосконалення і наповнення якісно новою інформацією про існуючий стан земельних ресурсів для його оцінки, моделювання та прогнозування.

Розглянуто основні вимоги серії міжнародних стандартів ISO 14000 до створення процедури моніторингу екологічних показників у системі екологічного менеджменту промислового підприємства, визначено необхідність урахування організаційних і технологічних особливостей його функціонування. Відзначено особливості техногенного впливу процесів суднобудування на природне навколишнє середовище, та розроблено процедуру моніторингу екологічних показників у системі екологічного менеджменту суднобудівного підприємства. Запропоновано матрицю розподілу відповідальності за етапами моніторингу та порядок його проведення. Наведено приклад застосування розробленої процедури в рамках упровадження системи екологічного менеджменту на ПАТ "Миколаївський суднобудівний завод "Океан".

Наведено результати імовірнісної оцінки ризику життєдіяльності населення, що вживає питну воду, забруднену хімічними сполуками після аварії на складі боєприпасів. Результати розрахунків ризику можливого ураження людей продуктами аварії - неканцерогенними та канцерогенними сполуками, що знаходяться у питній воді, - одержані з використанням двовимірного методу Монте-Карло. Показано, що використання двовимірного методу Монте-Карло для імовірнісного аналізу ризику надає додаткову інформацію для прийняття рішення про застосування заходів для його зниження, у порівнянні з використанням одновимірного методу або детермінованих значень. За допомогою одержаних трендових діаграм можна визначити не тільки відсоток населення, для якого значення ризику знаходиться в певних межах, але ймовірність того, що цей відсоток буде знаходитися саме в цих межах, або, навпаки, діапазон значень ризику для певного відсотка населення і імовірність того, що значення ризику буде знаходитися саме в цьому діапазоні.

Проведено дослідження екологічного стану приземного шару повітря Богородчанського району на основі побудованих карт розповсюдження концентрацій шкідливих речовин, коефіцієнтів концентрації, коефіцієнтів екологічної небезпечності та карти сумарного показника забруднення. Створено загальну схему екологічного ризик-аналізу об'єктів транспортування природного газу. Розглянуто методику розрахунку зони детонації та дальності розповсюдження хмари вибухонебезпечної суміші при аварії на магістральному газопроводі. Проведено розрахунки зони детонації і відстані розповсюдження хмари вибухонебезпечної суміші за різних швидкостей вітру. Зона можливого розповсюдження вибухонебезпечної суміші зображена на топографічних картах та зроблено висновки.

Розглянуто шляхи надходження до довкілля та шкідливу дію на здоров'я людини сполук меркурію (ртуті) і продуктів його розкладу. Наведено методики виявлення сполук меркурію, що можуть міститися у питній воді, харчових продуктах, біологічних рідинах і повітрі після потрапляння компонентів природного середовища. Для підтвердження наявності сполук меркурію в різних об'єктах довкілля запропоновано застосовувати метод хроматографії в тонкому шарі сорбенту, використовуючи для цього склад трьох систем розчинників і низку реагентів. Завдяки великій роздільній здатності, високій чутливості і швидкості розділення, метод тонкошарової хроматографії надає змогу досліджувати витяжки з різних об'єктів без попередньої очистки.

Наведено матеріали уточнення санітарно-захисної зони проектованого корівника в Рівненській області з урахуванням існуючої інфраструктури ферми та її регіону. Встановлено, що основним критерієм уточнення зони виступає рівень хімічного забруднення приземного шару атмосферного повітря, що формується за рахунок поширення продуктів життєдіяльності великої рогатої худоби. Запропоновано використовувати реальну санітарно-захисну зону як оптимізуючий показник при розширенні (модернізації) виробництва.

Розглянуто одну з найактуальніших екологічних проблем сьогодення - зсуви. Проаналізовано тенденції та причини розвитку небезпечних екзогенних геологічних процесів у м. Дніпропетровськ. Виконано моделювання стійкості схилу в програмі SCAD Soft "Откос" за методами Федоровського-Курило, Фелленіуса, Бішопа, Спенсера, що базуються на круглоциліндричній поверхні ковзання. Розраховано коефіцієнти запасу стійкості для зсувонебезпечної ділянки схилу балки Тоннельна з урахуванням рельєфу місцевості, інженерно-геологічного профілю та вологонасичення грунтового масиву. Визначено діапазон критичного вологонасичення лесових грунтів, що відповідає стадії руйнування схилу.

Досліджено робочі куту укосу схилів породного відвалу, що сформувалися у результаті переформування, рекультивації та впливу на породи кліматичних і фізико-механічних факторів. Об'єктом досліджень обрано типовий для Донбасу породний відвал, на якому виникли та розвиваються деформації, зокрема зсувного характеру. Виконано аналіз репрезентативності одержаних даних про кути укосу схилів досліджуваного породного відвалу із використанням загальноприйнятих методів статистичного аналізу. Проведено перевірку однорідності вибірок значень робочих кутів укосу схилів за експозиціями породного відвалу. Використання одержаних результатів є основою для вивчення закономірностей виникнення і розвитку порушень стійкості породних відвалів, а також моделювання даного процесу.

Проведено дослідження складу та потенційних запасів вторинної сировини в твердих побутових відходах міста Житомир. У ході дослідження визначено такі види вторинної сировини: макулатура, склотара, пластмаса; чорні та кольорові метали. В експерименті брали участь родини учнів восьмих класів усіх шкіл м. Житомир, таким чином, було охоплено всі верстви населення. У дослідженні взяли активну участь 617 родин міста. У результаті проведеного експерименту було уточнено та одержано достовірну інформацію щодо вмісту вторинної сировини в твердих побутових відходах міста Житомир: папір - 17,1 %, скло - 12,5 %, полімерна упаковка - 13,5 %, метал - 3,2 %. Як свідчать результати досліджень, за умов м. Житомир можна досягти повторного використання для 30 - 40 % усіх твердих побутових відходів.

Керченський півострів належить до регіонів, які мало забезпечені якісною питною водою. Проведено оцінку забруднення води шахтних колодязів Керченського півострова важкими металами. Проаналізовано вплив на здоров'я людини підвищеного вмісту деяких важких металів у питній воді. Запропоновано комплекс заходів щодо забезпечення екологічної безпеки Керченського півострова в області водокористування. Встановлено, що зниження екологічного ризику для населення та забезпечення екологічної безпеки можливе лише при комплексному підході.

Розглянуто проблему протипаводкового захисту і прогнозування гідроекологічного ризику. Обгрунтування їх вдосконалення та впровадження. Наведено дані досліджень, які проведено на території Карпатського регіону та підкреслюють актуальність подальшого її вивчення. Розглянуто необхідність комплексного підходу до вивчення гідроекологічного ризику. А також визначення ступенів екологічного ризику за умов виникнення природно-техногенних небезпек. Системний аналіз сучасного екологічного стану басейнів річок України та організації управління охороною і використанням водних ресурсів дав змогу окреслити коло найбільш актуальних проблем, які потребують розв'язання. Комплексне прогнозування гідроекологічного ризику розглядається, як необхідний аспект у забезпеченні безпеки людини та екосистеми.

Розглянуто питання аналізу виноробних підприємств як негативного джерела впливу на навколишнє природне середовище. Вивчено вплив виноробних підприємств на компоненти навколишнього середовища (повітря, водні ресурси, грунт), а саме, викиди в атмосферу, скиди стічних вод, утворення твердих відходів. Проведено індексну оцінку екологічної небезпеки виноробних підприємств на основі комплексного індексного показника Z. На основі даного показника проведена класифікація досліджуваного підприємства за зонами екологічної небезпеки.

Проаналізовано дослідження та публікації із застосування фітотехнологій, зокрема методів фіторемедіації для забезпечення екологічної безпеки під час діяльності нафтопромислового комплексу, а саме для очищення грунтів від нафти та нафтопродуктів. Вивчено процеси фіторемедіації, її види, значення та можливість використання для очищення грунтів Полтавської області. Приведений перелік сільськогосподарських та інших рослин-фітомередіантів, які можна рекомендувати для застосування на грунтах Полтавщини, забруднених нафтою та нафтопродуктами.