Розглянуто наукові засади техногенно-екологічної безпеки геологічного та суміжних середовищ, а також фундаментальні властивості природно-техногенних геосистем. Визначено закономірності розвитку небезпечних геологічних процесів у різних типах геологічного середовища та техногенного навантаження на нього. Запропоновано методику оцінки інженерного ризику території розвитку небезпечних геологічних процесів з його нормуванням та параметризацією.

Рассмотрены научные основы техногенно-экологической безопасности геологической и смежных сред, а также фундаментальные особенности природно-техногенных геосистем. Определены закономерности развития опасных геологических процессов в различных типах геологической среды и техногенной нагрузки на него. Предложена методика оценки инженерного риска территории развития опасных геологических процессов с его нормированием и параметризацией.

Описано зсувонебезпечні ділянки в межах ліво- та правобережної частин долини р.Стрий. Детально розглянуто історію формування, параметри, умови стійкості Новокропивницького зсуву.

Описаны сдвигоопасные участки в пределах лево- и правобережной частей долины р.Стрый. Детально рассмотрена история формирования, параметры, условия устойчивости Новокропивницкого сдвига.

Land deposition areas within the limits of left-bank and right-bank parts of Striy River Valley have been described. The history, parameters and conditions of durability of Novokropivnitsky deposition has been considered in detail.

Розглянуто основні принципи методики інженерного захисту території від зсувів. Відмічено, що на сучасному етапі обгрунтування розрахунку та реалізації схем і методів інженерного захисту території від зсувів потребує суттєвого доопрацювання. Запропоновано сучасний підхід до вирішення цієї проблеми.

Розглянуто зсувні процеси Південного берега Криму, досліджено фактори, що впливають на них, зроблено висновки про накопичувальний характер впливу сейсмічного фактора, виявлено, що більш вагомий вплив цього показника є сума кількості поштовхів за п'ять попередніх років, розроблено структуру системи підтримки прийняття рішень щодо керування зсувними процесами.

Проведены геолого-геофизические исследования и определены основные причины сдвижных процессов в урочище "Княж-Дворской". По результатам данных исследований предложен комплекс мероприятий по стабилизации сдвижных процессов в пределах заказника.

У ході вивчення спеціальних питань застосоввано загальноприйняті в інженерній геології, гідрології та географії методи досліджень, а також власні розробки. Під час рішення поставлених задач використано методи системного, порівняльного та факторного аналізу, математичної статистики. Використано матеріали особистих досліджень і літературні джерела, що відносяться до досліджуваних питань. Проаналізовано і класифіковано основні чинники формування зсувних ЕГП досліджуваних територій; вивчено природні та антропогенні складові зсувних процесів; визначено сучасний режим зсувних процесів для встановлення закономірностей розвитку та динаміки, систематизовано та класифіковано дані досліджень.

У процесі вивчення спеціальних питань застосовувалися загальноприйняті в інженерній геології, гідрогеології та географії методи досліджень, а також власні розробки. Під час вирішення поставлених задач використано методи систематичного, порівняльного і факторного аналізу, математичної статистики, матеріали особистих досліджень та літературні джерела, що відносяться до досліджуваних питань. Вирішено задачі: проаналізовано та класифіковано основні чинники формування ЕГП досліджуваної території; вивчено техногенні та природні складові зсувних процесів; визначено сучасний режим стану зсувних процесів для встановлення закономірностей розвитку та динаміки, систематизовано та класифіковано дані досліджень.

Визначено доцільність сейсмологічного моніторингу району Дністровської ГЕС-1. Описано історичну та сучасну сейсмічність досліджуваного району та прилеглих територій. Наведено карти епіцентрів землетрусів. Обгрунтовано необхідність створення системи сейсмологічного моніторингу для вивчення локальної сейсмічності та локальних тектонічних зсувів з погляду прогнозування виникнення небезпечних ситуацій і виконання запобіжних заходів. Показано структуру системи моніторингу в районі ГЕС.

Представлено результати теоретичних наробок та практичного застосування геолого-геофізичних досліджень на зсувонебезпечній ділянці. Розроблено та впроваджено комплексний підхід до оцінки зсувної небезпеки, який передбачає поєднання послідовного вивчення зсувних ділянок геологічними, геофізичними та інженерно-геологічними методами, з розрахунком стійкості схилу та прогнозом можливості виникнення та активізації зсувів.

Викладено результати дослідження актуальної для східного регіону України теми щодо закономірностей розвитку катастрофічних екзогенних геологічних процесів (на прикладі зсувних процесів). Розглянуто питання техногенної безпеки територій за умов активізації зсувних процесів. Запропоновано методологію детального комплексного вивчення проблеми в межах геологічного середовища платформеного типу з метою управління екологічною і техногенною безпекою.

Проаналізовано небезпечні екзогенні процеси на техногенних об'єктах різного рівня, складено прогнози виникнення та поширення зсувів, розроблено алгоритм інженерно-геологічного прогнозування.

Досліджено загальні закономірності побудови регресійної моделі зсувного процесу, що містить авторегресійну складову, на прикладі Південного берега Криму. Додано керувальний чинник - завчасне вкладення коштів у протизсувні заходи; побудовано мережу довіри Байєса для прогнозу загальної вартості відновлювальних робіт і таких, що укріплюють схили.

Представлено результати статистичного аналізу геолого-геофізичних параметрів, узгоджених із зсувонебезпекою локального рівня. Визначено основні закони розподілу даних параметрів та доведено можливість їх використання для комплексної інтегрованої кількісної інтерпретації з розрахунком функції комплексного показника та подальшим прогнозом зсувної небезпеки на ймовірнісному рівні.

Установлено регіональні закономірності розвитку зсувних процесів як складової екологічної безпеки територій (на прикладі Харківщини). Визначено основні закономірності розвитку таких процесів у межах платформенного типу геологічного середовища. Розроблено оптимальну систему керування розвитком зсувів для забезпечення екологічної безпеки та раціонального природокористування. Розраховано ризики зсувонебезпечних територій на локальному та регіональному рівнях. З використанням топографічних, геологічних карт розроблено цифрові карти зсувонебезпечних територій, застосування яких дозволить оперативно приймати рішення про впровадження запобіжних протизсувних заходів. За результатами проведених натурних спостережень протягом трьох років (2006 - 2008 рр.) з використанням інструментальних методів установлено, що одним з важливих чинників сучасної активізації зсувів платформної частини України є переважно техногенне порушення природної вологості покривних лесово-суглинистих порід, які за умов техногенно-природного перезволоження та підтоплення в межах платформної частини України тривалий час можуть бути нестійкими в інженерно-геологічному аспекті та формують зони критичного інженерно-геологічного ризику. У ході керування розвитком зсувонебезпечного процесу у кожному конкретному випадку мають бути складені технічні паспорти стосовно умов поводження у межах даного схилу. Розроблено та впроваджено заходи щодо мінімізації небезпечного розвитку цього процесу. Відзначено, що прогнозування й оцінювання ризиків негативного впливу зсувних процесів доцільно проводити для площинних сукупностей однотипних

З використанням методів і підходів системного аналізу досліджено різнотипні екологічно небезпечні процеси різної природи. Запропоновано класифікацію цих процесів. Побудовано ієрархічну структуру системи інформаційного забезпечення управління та контролю екологічного становища. Увагу приділено процесам, які можуть спричиняти катастрофічні явища. Запропоновано підхід до ситуаційного аналізу екологічних процесів, який грунтується на використанні прихованих марковських моделей. Розроблено функціональну схему лінгвістичної системи розпізнавання образів, призначену для розв'язання задач ситуаційного аналізу в екології. Запропоновано алгоритм прогнозування поведінки екологічних процесів з використанням методу "подібних траєкторій". Проведено числові розрахунки часових залежностей міцності будівельних конструкцій за різних рівнів сейсмічної активності, а також динаміки напружено-деформованих станів Центральної Лівадійської зсувної системи за різних ступенів обводнення зсувного масиву. На підставі розроблених моделей, методів і алгоритмів реалізовано програмне забезпечення.

Розроблено нову методологію комплексного аналізу стану геологічного середовища та кількісного оцінювання впливу небезпечних геологічних процесів на функціонування транспортних природно-техногенних систем (ПТС) у різних ландшафтно-кліматичних і тектонічних зонах, яка полягає у створенні та числовому аналізі комплексу взаємопов'язаних геологічних, фізико-геологічних і математичних моделей складних ПТС, в основу яких покладено базові рівняння механіки суцільного середовища, гідромеханіки, гідродинаміки, картографічне моделювання (ГІС-аналіз) з урахуванням інформативного набору параметрів породних комплексів, морфоструктур і процесів. Розроблено методику моделювання впливу кріогенних явищ на трубопровідні системи. Визначено чинники впливу на напружено-деформований стан (НДС) у системі "геологічне середовище - трубопровід" у кріолітозоні та проведено їх кількісне оцінювання із застосуванням розробленого розрахунково-аналітичного модуля. Удосконалено методику числового моделювання впливу потоків в'язких, в'язко- пластичних і пластичних середовищ на трубопровідні системи. Визначено головні принципи типізації різних типів потоків з позицій їх впливу на транспортні ПТС. Проведено кількісне оцінювання впливу різних типів потоків на функціонування інженерних споруд на основі розрахунково-аналітичного модуля "FOR СЕ" з визначення гідродинамічних навантажень на трубопровід. Проведено комп'ютерне моделювання впливу селевих потоків на інженерні споруди в Карпатському регіоні та виконано якісне та кількісне оцінювання селенебезпеки на підставі розробленого розрахунково-аналітичного модуля.

Обобщены результаты исследований сдвижения земной поверхности на угольном месторождении Западного Донбасса и Никопольском марганцеворудном месторождении. Раскрыты закономерности формирования границ и поверхности мульды сдвижения. Установлены численные характеристики процесса сдвижения. Рассмотрены вопросы влияния разрывных нарушений горного массива на параметры сдвижения земной поверхности в Западном Донбассе.

Розглянуто основні причини розвитку зсувних явищ, обірунтовано їх вплив на експлуатацію газотранспортних мереж, а також наведено рекомендації щодо попередження цих небезпечних геологічних процесів. Наведено класифікацію типів формування схилів та їх вплив на утворення зсувів, а також методи прогнозування і контролю розвитку обвальних явищ.

Досліджено загальні закономірності побудови авторегресійних моделей зсувного процесу на прикладі Південного берега Криму. Проведено ідентифікацію АРПКС-моделей і розрахунки оцінок параметрів цих моделей. Обрано критерії оцінювання моделей та оцінювання прогнозів, за якими виділяється модель серед інших, і побудовано прогноз на 10 років.

Описано зв'язок тектонічних порушень з формуванням покладів нафти та газу та спосіб встановлення тектонічних порушень за результатами геофізичних досліджень свердловин, що дає змогу уточняти будову геологічних структур і прогнозувати наявність покладів нафти та газу.