Надано теоретичні відомості про формування капілярних явищ у глинах, суглинках та пісках. Встановлено, що висота і швидкість капілярного підняття різна і зростає зі збільшенням дисперсності грунтів. Експериментально на фізичній моделі досліджено вплив капілярного підняття у грунтах на розповсюдження нафтового забруднення. Одержано дані по висоті капілярного підняття у грунтах. Встановлено, що капілярні сили утримують нафтовий ареал у грунтах на певній відстані від рівня грунтового потоку.

Розглянуто два підходи до оцінки екологічної небезпеки гальванічного виробництва. Визначено головні недоліки існуючих методик. Обгрунтовано необхідність врахування газоповітряних викидів при розрахунку комплексного екологічного критерію небезпеки технологічної гальванолінії. Запропоновано удосконалену методику розрахунку екологічного критерію, що дозволяє врахувати особливості технологічного процесу. Наведена шкала оцінки екологічного критерію, в основу якої покладено принцип визначення небезпеки порушення об'єктів навколишнього середовища.

Досліджено радіоекологічні процеси у штучних екосистемах для оцінки і прогнозу їх екологічної безпеки для населення, особливо під час формування дозових навантажень. Розроблено підходи до більш загальної оцінки надійності і стійкості штучної екосистеми. Здійснено аналіз надійності штучної екосистеми як системи транспорту радіонуклідів від грунту до людини, запропоновано засоби і методи захисту і модифікації даних процесів.

Теоретична екологія і радіоекологія не володіла помітним вибором моделей і параметрів придатних для оцінок і розрахунків радіоекологічних процесів і ризиків у різного типу екосистемах. Киштимська і, особливо, Чорнобильська аварія показали чітку необхідність розвитку саме теоретичних досліджень в даній області. Домінуючі дослідження по моніторингу радіонуклідних забруднень в екосистемах звичайно необхідні, але не достатні, і без використання широкого обсягу теоретичних моделей важко зробити помітні узагальнення для продуктивного використання великої кількості наявних даних по моніторингу.

Практично всі структурні підрозділи виноробних підприємств є джерелами утворення великої кількості комунальних і виробничих відходів. Вивчено вплив виноробних підприємств, а також окремих їх підрозділів на навколишнє середовище з точки зору різних екологічних аспектів. Запропоновано систему єдиного підходу до оцінки впливу даного підприємства на навколишнє середовище.

Під час розгляду екологічної безпеки підприємства, території звичайно виділяють постійний ризик та аварійний ризик. Постійний ризик породжується тим, що підприємство викидає в навколишнє середовище продукти своєї життєдіяльності. Постійний ризик - це небажана можливість. Породжувана ним шкода (інакше кажучи, збиток) має невизначеність. Представлений методологічний підхід до визначення постійного хімічного ризику.

Розглянуто можливість оцінки рівня екологічної небезпеки придорожнього простору, який склався за весь період експлуатації автомобільної дороги. Виділено та обгрунтовано екологічно значимі параметри функціонування автотранспортних систем.

Розглянуто альтернативний підхід до оцінки викидів від автотранспорту. Запропоновано укрупнену методику оцінки викидів. Запропоновано виходити з кількості автомобільного пального, що реалізовано автозаправними станціями. Для розрахунків використовуються положення теорій імовірності та статистики. Виходячи з позицій структурно-поелементного підходу, визначено коефіцієнт відносного забруднення повітря окремих структурних одиниць міста.

Розглянуто проблему забруднення навколишнього середовища гальванічним виробництвом. Розроблено камерну модель впливу гальванічного виробництва на навколишнє середовище та людину. Представлено кілька сценаріїв забруднення навколишнього середовища підприємством. Зроблено оцінку і прогноз розподілу полютантів від гальванічного виробництва. Встановлено можливість управління процесами очищення гальваностоків.

Розраховано потенціальний територіальний ризик виникнення хронічних респіраторних захворювань населення, що мешкає в районі вул. Тимірязівської Печерського району м. Києва. Розрахунки проведені для трьох сценаріїв емісій токсикантів: фонове забруднення, від проектованого об'єкта та "проектований об'єкт + фон". За результатами розрахунків складені карти розподілу ризику при різних сценаріях емісій токсикантів, які характеризують досліджуваний регіон за чотирма зонами поширення ризику.

Проведено аналіз динаміки водокористування, водоспоживання, екологічного стану водних ресурсів Івано-Франківської області. Обгрунтовано основні загрози щодо природно-техногенної безпеки гідросистем. Визначено основні пріоритети охорони та раціонального використання водних ресурсів області на перспективу.

Розглянуто відомі технології видалення важких металів із осадів міських стічних вод. Обгрунтувано можливість застосування біосульфідної технології для обробки осадів міських стічних вод сумісно з відходами хімічної промисловості та розроблені основні вимоги до технології.

Розглянуто проблеми, пов'язані з утилізацією твердих побутових і подібних їм промислових відходів на органічній основі, у тому числі токсичних. Описано метод пароплазмового піролізу таких відходів, що базується на використанні для переробки органічних відходів плазми водяної пари. Наведено принципи розрахунку та оптимізації параметрів парових плазмотронів, що становлять основу установок для пароплазмового піролізу.

Застосування методів деструкції активного мулу підчас біологічної очистки стічних вод дозволяє підвищити ефективність вилучення забруднень та зменшити приріст біомаси. Біологічно активні речовини зруйнованих клітин безпосередньо впливають на забруднювачі та сприяють інтенсифікації видалення органічних речовин зі стічних вод. Експериментально підтверджено, що руйнування клітин внаслідок їх хімічної і механічної дезінтеграції є найбільш ефективними способами підвищення якості очищення стоків.

Розроблено технічні рішення підготовки питної води, під час її виготовлення з поверхневого джерела, для забезпечення населення якісною питною водою за умов незадовільного екологічного стану поверхневого джерела.

Проведено дослідження можливості використання енергії повітряного потоку в глушниках шуму відцентрових вентиляторів. На прикладі відцентрового вентилятора N 5 експериментально показано можливість одержання електроенергії шляхом влаштування вітрогенератора потужністю 0,55 кВт і кількістю обертів 750 об/хв, що дозволяє знизити рівні шумового забруднення та екологічної небезпеки відповідно.

Запропоновано метод модельного дослідження аеродинамічних характеристик лісових газопилозахисних смуг автошляхової мережі, запропоновано фрактально-інваріантну модель лісозахисної смуги ізолюючого типу та конструкцію моделі-імітатора лісової газопилозахисної смуги.

Вивчено процеси очищення мінералізованих вод від сульфатів під час використання вапна, гідроксоалюмінату натрію та вуглекислого газу. Показано, що ефективність очищення зростає з підвищенням витрати вапна та дози гідроксоалюмінату натрію під час використання їх при стехіометричній кількості та у надлишку до 50 %. Встановлено, що під час використання разом з вапном гідроксоалюмінату натрію та 5/6 гідроксохлориду алюмінію можна досягти високої ефективності очищення води від сульфатів без використання вуглекислого газу.

Розглянуто негативний вплив шламових амбарів, що створюються в процесі експлуатації нафтових та газових свердловин, на грунти, поверхневі та підземні води. Досліджено методи ліквідації та подальшої рекультивації даних об'єктів. На основі результатів проведених експериментів запропоновано застосування коагулянтів і флокулянтів під час розділення нафтових шламів у центрифугах, визначені їх оптимальні дози.

Досліджено обсяги нагромадження відходів деревини в процесі лісозаготівлі та лісопереробки по Чернівецькій області. Вивчено ефективність переробки відходів деревини шляхом отримання гранул (палет) на реально діючому підприємстві на території Вижницького району. Показано еколого-економічну ефективність одержання біопалива шляхом застосування сучасних технологій утилізації відходів лісового господарства.