У ході дослідження понад 13,5 тисяч зразків молока за масовою часткою загального (total) протеїну, "істинного" (tru) білка та небілкових нітрогенмістких (НБN) речовин встановлено, що рівень НБN у молоці непостійний і сезонно-залежний: коливається у межах 6,6 - 7 % від загального протеїну, що суттєво маскує частку істинного білка. У зв'язку з тим, що для переробників молока (особливо виробників сиру) важливе саме вміст істинного білка у молоці, є сенс вести розрахунки під час закупівлі молока саме за цим показником. У ході оцінювання племінних корів за якістю молока також краще відстежувати вміст істинного білка без маскувальної дії небілкового нітрогену. Методами у процесі інструментальної оцінки якості молока за загальним протеїном є метод К'єльдаля (ДСТУ ISO 8968-1:2005), істинного білка - ДСТУ ISO 8968-5:2005.

Для оцінки інтенсивності протеолізу в сирі, що визріває за участі двох видів плісняви, його показники, що характеризують протеоліз порівняно з показниками сирів Рокфор і Камамбер. Відношення розчинного азоту до загального в досліджуваних зразках сиру визначено за допомогою методу К'єльдаля, склад білкових фракцій - за допомогою методу електрофорезу, амінокислотний склад - за допомогою хроматографічного методу на 21 день визрівання.

Подано літературний огляд щодо необхідності балансування комбікормів для сільськогосподарських тварин і птиці за вмістом повноцінного протеїну, в складі якого міститься повний набір незамінних і замінних амінокислот, характеристику кормової сировини тваринного походження стосовно її білкової цінності. В розділі "Матеріали і методи" подано методики визначення: сирого протеїну за методом К'єльдаля, перетравного протеїну, за допомогою 0,2 % пепсину, та коефіцієнта перетравності, і принципи проведення випробувань, а також характеристику методів визначення вмісту замінних і незамінних амінокислот, в т.ч. сірковмісних, за допомогою системи капілярного електрофорезу "Капель-105М". В результаті проведених досліджень встановлено, що за показниками білкової цінності (перетравного протеїну та коефіцієнта перетравності) найменш цінним є пір'яне борошно, також воно бідне за вмістом лізину, метіоніну, триптофану і гістидину у порівнянні з іншими видами сировини, незважаючи на гідроліз і високу теплову обробку. М'ясо-кісткове борошно також є менш цінними за вмістом перетравного протеїну та незамінними амінокислотами. Найкращі показники білкової цінності відмічено у плазмі крові сухій за вмістом перетравного протеїну і коефіцієнта перетравності, який складає 89,9 %, що вказує на його хорошу засвоюваність організмом тварин і птиці. За вмістом перетравного протеїну, незамінних амінокислот та коефіцієнта перетравності, найбільш цінними є м'ясне, кров'яне борошно і суха плазма крові. Завдяки цьому, згадані продукти є ефективними в годівлі для здійснення синтезу білка продукції тваринництва і птахівництва.

У літературному огляді подано характеристику білкової цінності рослинних кормових матеріалів, зокрема, продуктів переробки сої та соняшника, залежно від технології одержання. Їх амінокислотний склад ідеально відповідає потребам молодняку тварин і птиці завдяки високому вмісту незамінних амінокислот. В розділі "Матеріали і методи" подано методики визначення: сирого протеїну за методом К'єльдаля, розчинного протеїну в 0,2 % калію гідроксиду, білка по Барнштейну, фальсифікації білкових продуктів неорганічним азотом, а також характеристику методів визначення вмісту замінних і незамінних амінокислот, в т.ч. сірковмісних, за допомогою системи капілярного електрофорезу "Капель-105М". В результаті проведених досліджень встановлено, що з усієї кількості проаналізованих зразків соєвої макухи за вмістом протеїну, 30,8 % продуктів не відповідали задекларованим значенням виробників і знаходилися в межах 37,4 - 40,8 %, за показником коефіцієнта розчинності протеїну і були в межах 75 - 78 %, що відповідає нормам годівлі. Крім того, 5,0 % зразків від усієї кількості проаналізованих, виявилися фальсифікованими бардою післяспиртовою, фальсифікації неорганічним азотом не було виявлено. Використання низькобілкової сировини для виробництва соняшникових шротів і макух відображалося на вмісті у них протеїну в межах 26,3 - 33,7 %. Продукт соєвий ферментований і шрот соєвий тостований характеризуються вищим сумарним вмістом незамінних амінокислот у складі білка, який складав 26,3 і 27,2 %, відповідно у порівнянні з соєю повножировою тостованою експандованою, де цей показник був на рівні 20,25 %, та переважав інші проаналізовані продукти за вмістом метіоніну, треоніну, тирозину, фенілаланіну, проліну, аланіну тощо. Проаналізований зразок соняшникового шроту, виготовлений за спеціальною технологією, є рівноцінним за сумарним вмістом амінокислот у досліджуваних соєвих продуктах. Вміст у ньому метіоніну був у 1,5 та 2,1 разу вищим у порівнянні з шротом соєвим тостованим і соєю повножировою, відповідно. Також, вміст треоніну, гліцину, цистину, триптофану, аспарагінової і глутамінової кислот у зразку соняшникового шроту переважав вміст цих же амінокислот у продуктах переробки сої. Таким чином, всестороння комплексна оцінка рослинних білкових компонентів надає можливість контролювати не тільки кількісний вміст протеїну та амінокислот, але й забезпечує детальну оцінку годівлі.