Праця Дмитра Івановича Дорошенка — одного з найвизначніших істориків XX ст. — дає огляд історії України як процесу розвитку української державності. У книзі вміщено вичерпні історичні відомості практично про всіх гетьманів України. Чимало сторінок твору висвітлюють факти і події, які відсутні у роботах М. Грушевського, М. Аркаса, М. Костомарова та інших відомих українських істориків.

Українку, Анну Ярославну, королеву Франції, на глум історичній правді уважають французи московською княжною. Цю, болючу для українців і образливу для тіней нашої визначної землячки, неправду повторяють без скрупулів всі визначні французькі історики. Нею годують французьку шкільну дітвору всі підручники історії й таким чином закріплюють у французькому народі фальшиве переконання, що київська княжна Анна Ярославна була московкою. У свідомості французького народу, як і в підручниках історії, українська княжна називається не інакше, як «Ан де Рюссі»

Разрушение старой системы исследования может пройти двумя путями: или найдены новые факты, резко противоречащие прежнему синтезу, или же факты остаются те же, но изменяется взгляд на их значение,, на их соотношение. В опытных науках - первый, в общественных - второй. Плодотворное положение, добытое в одной науке (напр. теория развития) переносится в совершенно иную, - и факты этой науки получают сразу иное освещение, а старая система рушится. В переходном состоянии от синтеза к анализу находится теперь наука Русской истории. Прежние синтезы признаны несостоятельными, новые еще преждевременны. Недавно народившаяся (или лучше, недавно развитая)так называемая этнографическая теория имеет, по моему мнению, глубокое логическое значение относительно нашей древней истории; она естественным образом явилась на месте разрушения старой государственной системы, которая смотрела на древнюю Русь, как на монархию с Киевским Великим князем во главе, явление древнерусской жизни старалась подводить под одну общую схему. Когда ясно уразумели истину постепенного развития учреждений, когда общее теперь место, что явления прошлаго невозможно теперь рассматривать с точки зрения современных понятий, стало общинным достоянием, государственная теория, чистое перенесение настоящего в прошедшее. тот час же пала.

Кн. 1. - 1994. - 240 с.

Издание представляет собой сборник "Древняя Русь", в который вошли восемь книг из популярной детской познавательной серии "История России", рассказывающей о зарождении и становлении нашей страны. Известно, что, не познав прошлого, нельзя познать самих себя. Но познание прошлого - бесконечно. И особенно трудны для понимания, конечно же, древние эпохи. Сведений о них сохранилось мало, да и те чаще всего запутанны и неясны. Кто были первыми князьями на Руси - скандинавские варяги или русы с берегов Балтийского моря? Где крестился князь Владимир - в Корсуни или Киеве? Откуда родом была княгиня Ольга - из Пскова или холодной Скандинавии? Из всех этих, на первый взгляд, "мелочей" складывается наше видение истории. Мы не ставили своей задачей в данном сборнике примирить различные исторические версии. Предоставляем вам, наши юные читатели, составить для себя свое собственное представление о древнейшей истории нашей Родины.

В книге на основе включенных в летописи народных преданий и легенд раскрывается яркая и поэтичекая картина историии древнерусского народа: формирование и расселение племен, складывание первых государственных объединений, основание городов, строительство и укрепление древнерусского государства в годы правления Ольги, Святослава и Владимира.

Книга присвячена відбиттю в літописанні духовного життя давньо- руської народності ХІ–ХІІІ ст. Йдеться про ідейно-політичні мотиви складачів і редакторів південноруських літописних ізводів: Київського ХІІ ст. і Галицько- Волинського ХІІІ ст., про відображення у них історичної пам’яті народу. Використані також фольклорні джерела, що вплинули на літописців і відбились в їх працях. Написана простою, дохідливою мовою, монографія розрахована на науковців, викладачів і студентів.

У препринті розглядаються основні закономірності та деякі особливості етнокультурного розвитку Київської Русі. Розраховано на науковців, викладачів і студентів вузів, всіх, хто цікавиться питанням історії України-Руси.

Книга присвячена історії Київської Русі від часів її формування до монгольського нашестя. Всім, хто цікавиться історією України.

Складова частина Південноруського ізвода кінця XIII - початку XIV ст., що звичайно публікується за Іпатіївським списком XV ст. Київський літописний ізвод не має собі рівних в давньоруськом письменстві за різноманітністю і багатством історичної інформації й надзвичайно високими літературно-художніми властивостями Досі в науці немає єдності поглядів щодо структури і джерел цієї видатної пам'ятки давньоруської літератури XII ст. Автор висуває і розвиває думку, що Київський літопис складається в основному з великих і малих воїнських повістей, з'єднаних суто літописними статтями. Він пропонує розроблену ним структуру пам'ятки, вказує її джерела, розкриває її можливості в дослідженнях з давньоруської історії. Праця розрахована на науковців - істориків і філологів, - викладачів вузів, студентів і на широкий загал любителів минувшини.

На основі власних спостережень та досліджень автор, видатний український історик, академік П. П. Толочко досконало проаналізував чи не найцікавіший період нашого історичного минулого - літописну традицію всієї Київської Русі. Праця грунтується на історичних та археологічний матеріалах.

На основе изучения письменных памятников и материалов археологических раскопок в книге раскрываются важнейшие аспекты мировоззрения древних киевлян, характеризуется многоликий языческий пантеон. Описаны языческие святилища, остатки которых обнаружены на территории древнего города, различные материальные предметы с символикой языческих образов, первоначальные представления дохристианской эпохи, погребальные обряды древних киевлян. В интересном и живом изложении автор показывает, что мировоззрение населения киевского средневековья является составной частью высокой и самобытной культуры наших далеких предков.

В 1910-1913 годах большая работа (4 тома) на немецком языке Л.К.Гетца, профессора университета в Бонне, в которой досконально разработан текст Русской Правды. Первая редакция Правды, по Гетцу, должна быть отнесена к дохристианскому времени. Наиболее ценной частью работы Л.К.Гетца являются его комментарии к тексту, основанные на выводах всей предшествующей литературы о Русской Правде.

Монографію присвячено вивченню найдавнішої історії населення сучасної України і навколишніх земель у контексті всесвітнього розвитку людства. В ній, зокрема, розглядаються питання походження сім'ї індоєвропейських народів і безпосередньо слов'ян, з'ясовуються етапи етнічної історії півдня Київської Русі. Особлива увага приділяється проблемі формування ранньодержавних систем на терені України за скіфо-античної та анто-полянської доби.