На підставі дослідження джерельної бази проаналізовано й узагальнено погляди учених стосовно місця та ролі військово-інженерної справи Давньоруської держави під час ведення оборонних і наступальних дій. Узагальнено дані про її складові. Досліджено їх походження та тенденції розвитку. З'ясовано призначення, будову та місце оборонних споруд у системі оборони окремих регіонів, а також держави в цілому. Виявлено вплив сусідніх народів на вдосконалення теорії та практики оборонного будівництва. Надано практичні рекомендації щодо використання у національному та військово-патріотичному вихованні військовослужбовців ЗС України.

  Скачати повний текст

Досліджено історію давньоруського віча та рецепцію цього явища в літописах XI - XIII ст. Проаналізовано літописні записи, які грунтуються на концепції побудови історичного наративу хронікального типу. Встановлено, що записи про віче відбивають безпосередньо факти соціального та політичного життя, містять наративні схеми. На підставі визначених нормативних моделей і системного аналізу давньоруської соціальної термінології реконструйовано соціальну природу та компетенцію віча. З'ясовано, що віче було зібранням соціальної верхівки, а склад його найчастіше ототожнювався з усією дружиною князя. Визначено основні напрямки його діяльності. Розкрито характерні риси уявлень про віче, які у своїй більшості були складовою частиною уявлень про князя.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення значної кількості архівних матеріалів, більшість з яких вперше введено до наукового обігу з'ясовано наукові та політико-ідеологічні предумови виникнення концепції давньоруської народності у контексті розвитку історичної науки в СРСР у 1930-х - першій половині 1940-х рр. Встановлено хронологічні віхи генезису концепції. Вперше проаналізовано практично всі опубліковані праці радянських істориків зазначеного періоду, що стосуються її формування. Визначено та проаналізовано наукову складову як ідейну, теоретичну та фактологічну базу концепції раннього періоду її розвитку. Визначено персональний внесок східнослов'янських дослідників у формування досліджуваної теорії. Виявлено позанаукові чинники, що вплинули на розвиток концепції давньоруської народності, висвітлено деякі нові аспекти взаємодії ідеології та науки. Зроблено висновок, що концепція сформувалася в історичній науці СРСР під час Великої Вітчизняної війни внаслідок внутрішньої логіки наукового розвитку, спираючись на кількісне накопичення нових матеріалів і теоретичих розробок у гуманітарних галузях 1920 - 1930-х рр. (історії, археології, етногенетиці, мовознавстві) в окремих працях радянських істориків - представників усіх трьох східнослов'янських історіографій.

  Скачати повний текст

Розглянуто традиційну структуру державних інститутів влади у формі віче та визначено його місце на всіх рівнях суспільно-політичної самоорганізації. Досліджено військові формування на чолі з тисяцьким. Показано, що поряд з вічевою самоорганізацією відбувався процес залучення варязького князівсько-дружинного фактора до державотворення Київської Русі та розкрито умови співіснування двох провідних інститутів влади - віча та князя. Доведено визначальне значення народовладної традиції у формуванні взаємовідносин між вічем і князем з дружиною, акцентовано увагу на важливій ролі договірних відносин у розвитку адміністративних інститутів влади, у структурі яких були одночасно представлені посадовці від народу та князя.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення автентичних джерел досліджено уявлення мислителів Київської Русі про духовно-символічні основи буття. Здійснено зіставлення філософських ідей досліджуваного періоду з українськими національними та загальнолюдськими поглядами на духовні цінності. Висвітлено ідеї духовного зростання ("обоження") у контексті символізму духовної культури Київської Русі X - першої третини XIII ст. Символіку Давньої Русі розглянуто як елемент комунікативно-діалогічного простору культури, спосіб подальшого єднання поколінь. З використаням феноменологічного підходу щодо явища "національного" зроблено припущення про наявність сталих самоочевидностей української нації, які репрезентують себе у символіці "софійного" періоду української філософської думки.

  Скачати повний текст

Встановлено, що спадковість правових традицій східних слов'ян починається з VI ст., коли стабільні норми звичаєвого права у формі "Закону Руського" були головним регулятором суспільних відносин до часу прийняття першого правового акту конституційного характеру. Наголошено, що правові норми звичаєвих елементів були кодифіковані у збірнику законів "Руська Правда", завдяки чому збереглися протягом наступних століть. Розроблено оригінальну концепцію про виявлення права у східних слов'ян до масової появи на їх землях норманів, висвітлено еволюцію від звичаю до кодифікованих правових норм.

  Скачати повний текст

Визначено передумови та доведено закономірність появи Кормчих на території Київської Русі. Класифіковано правові норми та джерела Єфремівської Кормчої за ознакою переробленості, проаналізовано причини та цілі змін у змісті та складі правових норм Кормчих. Обгрунтовано комплексну процедуру формування змісту їх списків. Доведено, що способом систематизації нормативно-правових актів Кормчих книг, зокрема, Єфремівської, була кодифікація. Проведено аналіз правових норм Єфремівської Кормчої за п'ятьма групами за суб'єктами та об'єктами правовідносин, які вони врегульовували, та визначено правові статуси представників вищого духовенства, нижчого духовенства та монахів, усіх кліриків, мирян та всіх членів християнської громади Київської Русі за нормами Єфремівської Кормчої як джерела права Київської Русі, вплив церковного права на світське. Досліджено принципи та правові норми, які поширилися на території Київської Русі у змісті Єфремівської Кормчої та закріпилися у правовій системі України сьогодення.

  Скачати повний текст

На основі аналізу автентичних джерел визначено зміст, ідеали, категорії та імперативи дружинної етики Київської Русі, шо є важливим для розуміння ідейного контексту, у якому зароджувалася філософсько-етична думка давньоруського періоду. Здійснено спробу дати її визначення, досліджено взаємодію кількох відмінних ідеалів дружинної етики ("воїнства Христового", "ідеального князя" та мирського), проведено розмітку фундаментальних етичних категорій (доблесть, честь, слава), розглянуто їх зміст та еволюцію. Описано зв'язок розуміння імперативу у Київській Русі з уявленнями про сакралізовані межі у географічному просторі та часі, здійснено дослідження тексту "Повчання" Володимира Мономаха як зрілого кодексу імперативів давньоруської дружинної етики, установлено її можливі зв'язки з візантійською та античною спадщиною.

  Скачати повний текст

Здійснено системний соціально-філософський аналіз історіософських ідей, відображених у книжній культурі Київської Русі, в межах категоріальної структури мислення цієї доби. Визначено етапи та особливості процесу становлення філософсько-історичного мислення в давньоруському суспільстві. На прикладі розвитку основних історіософських категорій показано його специфічні особливості, прослідковано головні тенденції формування та напрямки трансформації історіософських поглядів населення даної епохи. Типологізовано історіософські ідеї, представлені категоріями "простір", "час", "сенс життя" та визначальні риси нового архетипу мислення за відмінностями їх змісту. Охарактеризовано вплив особливостей східнохристиянського православного світосприймання на зміст і структуру філософсько-історичної парадигми давньоруського суспільства.

  Скачати повний текст

Розкрито значення народної фітокультури в ритуалах Київської Русі. Визначено ступінь наукової розробки теми на підставі аналізу джерел та історіографії, запропоновано дефініцію та розкрито значення поняття "фітокультура". Виокремлено головні напрямки вивчення фітокультури, її основні елементи, які відображені в травознавстві, фітохарчуванні та календарній ритуальності давньоруської народності, окремі види рослин. Зазначено, що фітокультура в Київській Русі розвивалася під впливом ритуальності язичництва та християнства. Проаналізовано травознавство та фітохарчування, з'ясовано роль рослин у святах календарного циклу в контексті фітокультури, що сприяє глибшому вивченню духовних цінностей, які сповідували східні слов'яни.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження політико-адміністративного ладу Київської Русі IX - початку XII ст. Проведено аналіз великих територіальних одиниць на рівні термінів і конкретних утворень. Сформовано системно структуровану ієрархію малих територіальних одиниць та визначено, якою мірою певна одиниця була задіяна у політико-адміністративній системі держави. Підраховано загальну кількість згадок кожного міста у писемних джерелах, кількість згадувань у певний період часу, що дозволило визначити відносний рівень значимості кожного града та ступінь прояву його активності (зокрема політичної). Доведено залежність більшості градів Русі від міста-града та сформовано структуру волостей як політичних утворень. Створено цілісну структурно-функціональну модель органів політико-адміністративного управління у Київській Русі, у межах якої відділено органи цього управління від інших, неадміністративних, структур. Виділено рівні та типи руського посадництва та показано, як його диференціація вплинула на внутрішню політичну стійкість держави. Доведено, що у X ст. поряд зі старцями градськими існували старійшини города як окрема категорія осіб з владними повноваженнями.

  Скачати повний текст

З'ясовано роль та місце політичних процесів на теренах України - Русі XII ст. у загальному багатовіковому контексті українського державотворення, створено цілісну концепцію тогочасного розвитку України - Русі, в якій було б органічно пов'язано процеси етнічної (початок оформлення та зміцнення української народності), територіально-політичні (консолідація Подніпров'я та західніших українських земель, зміцнення зв'язків руських земель з Половецьким Степом), соціально-політичні, воєнно-дипломатичні, церковні. Виявлено основні рушійні сили політичного розвитку України - Русі, розкрито політичну механіку міжкняжих взаємин, з'ясовано реальний баланс тогочасних відцентрових і доцентрових процесів, проаналізовано події внутрішньої історії у широкому міжнародному контексті, виявлено геополітичні пружини внутрішньоруських конфліктів. Оцінено співвідношення суб'єктивних і об'єктивних чинників, що впливали на тодішнє політичне життя, зокрема, на усобиці. Розглянуто питання ув'язки перипетій військово-політичної історії з економічною, соціальною і церковною. Дослідження проведено через призму еволюції державного устрою Київської Русі, а також форм правління на різних стадіях розвитку Русі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історичні зв'язки літопису "Слово о полку Ігоревім" з Новгород-Сіверщиною, літературні та культурні традиції регіону, мову видатної літературної пам'ятки. Уперше досліджено топонімічні паралелі до лексики "Слова о полку Ігоревім", що існують в даному регіоні. Виконано цілісний історіографічний аналіз перекладів, переспівів, досліджень, літературних ремінісценцій "Слова", створених літераторами Новгород-Сіверщини. На підставі аналізу характерних особливостей мови регіону та існуючих на її території топонімів зроблено висновок про новгород-сіверське походження "Слова о полку Ігоревім" і його автора, про значний внесок літераторів до вивчення та популяризації даної пам'ятки.

  Скачати повний текст

Проаналізовано взаємини населення Південної Русі та Степу в контексті політичних, економічних, торговельних зв'язків і проблему взаємодії осілих і кочових культур. Встановлено, що кочові народи запозичували доробки осілих народів (ОН); технічна та технологічна відсталість ремесел кочовиків не вплинула на рівень розвитку мистецтва й торгівлі з ОН; торгові взаємини сприяли поширенню між номадами християнства; особливо значні взаємовпливи у військовій сфері, передусім, озброєнні. Доведено, що взаємини з кочовиками залежали, насамперед, від рівня суспільного та політичного розвитку номадів; військові протистояння межували з мирними періодами в контексті сприяння династичної політики давньоруських князів.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження усних джерел "Повісті временних літ" (ПВЛ) з застосуванням соціально-культурного підходу щодо феномену фольклору як історичного джерела. Здійснено спробу виокремлення ряду ступенів мотивації використання народної творчості у ранньому літописанні. Вперше запропоновано функціонально-соціологічну методику аналізу фольклору для дослідження усних джерел ПВЛ. Особливу увагу приділено виявленню та типологізації фольклорних історичних творів літопису (місцевим легендам, родовим та історичним переказам, дружинним пісням, прославлянням, промовам, прислів'ям, приповідкам), а також визначенню специфіки передачі історичної дійсності у контексті фольклорного історизму та світоглядного надбання літописця. Розглянуто трансформацію усних джерел у літературну історичну традицію, що обумовило багатомірність співіснування у ПВЛ традиційних фольклорних форм та літературних жанрів, використаних літописцем для побудови ідеологічної концепції історії давньоруської державності.

  Скачати повний текст

Розкрито наукові погляди дорадянських, радянських дослідників та учених-емігрантів щодо початку української державності. З'ясовано сучасне бачення даної проблематики в українській історичній науці доби незалежності. Досліджено основні питання походження Київської Русі, що піднімалися українськими вченими протягом зазначеного періоду: теорії її утворення, виникнення назви "Русь", етнічні процеси в княжу добу. На підставі аналізу наявних джерел проаналізовано й обгрунтовано основні історіографічні етапи накопичення знань з історії утворення Київської Русі.

  Скачати повний текст

На підставі проведеного аналізу текстових джерел народної та офіційної субкультур визначено суттєві характеристики процесу формування суспільної свідомості Київської Русі. Проаналізовано процес діалогу культур та його результати відповідно до різних сенсових площин текстів як один з головних показників її розвинутості. Зазначено, що суспільна свідомість проявляє себе в ході міжкультурного діалогу у наявності розвинутого процесу диференціації предмету культурного контакту за характером та мірою його спроможності чинити деструктивний вплив на функціонування реціпієнтної культури. Зроблено висновк, що трансформація свідомості як наслідок міжкультурних контактів включає інноваційний та традиційний моменти, сполучення яких демострує зрілість суспільної свідомості. Знайдено загальний категоріальний код соціокультури Київської Русі.

  Скачати повний текст