Vol. 1 : Academy Awards - Crime Films. - 394 p.

This anthology of texts about what have been termed Structural Films attempts to bring together some of the more important essays and articles on those films which have formed the core of film work in this field since its inception. It is a first attempt to bring together texts from Europe, Britain and the United States, on films from Europe, Britain and the United States. In the past we have been inundated with the parochial, American view of avantgarde film work, as expounded on both sides of the Atlantic. This anthology was published to coincide with the series of eighteen programmes, Structural Film Retrospective, at the National Film Theatre, London, in May 1976.

Vol. 1 : Films. - 1509 p.

From Alien to When a Stranger Calls, many films are based on folklore or employ an urban legend element to propel the narrative. Films, Folklore and Urban Legends explores the convergence of folklore with popular cinema studies and focuses on the study of urban legends and how these narratives are used as inspiration for a number of films. Beginning with a general survey of the existing literature on folklore/ film, this book addresses discourses of belief, how urban legends provide the organizing principle of some films, and how certain films act out or perform a legend.

This book is the first stylistic history of American screen violence that is grounded in industry documentation. Using PCA files, Prince traces the negotiations over violence carried out by filmmakers and officials and shows how the outcome left its traces on picture and sound in the films. Almost everything revealed by this research is contrary to what most have believed about Hollywood and film violence. With chapters such as "Throwing the Extra Punch" and "Cruelty, Sadism, and the Horror Film," this book will become the defining work on classical film violence and its connection to the graphic mayhem of today's movies.

Film noir—literally "black cinema"—is the label customarily given to a group of black and white American films, mostly crime thrillers, made between 1940 and 1959. Today there is considerable dispute about what are the shared features that classify a noir film, and therefore which films should be included in this category. These problems are partly caused because film noir is a retrospective label that was not used in the 1940s or 1950s by the film industry as a production category and therefore its existence and features cannot be established through reference to trade documents. The Historical Dictionary of Film Noir is a comprehensive guide that ranges from 1940 to present day neo-noir. It consists of a chronology, an introductory essay, a bibliography, a filmography, and over 400 cross-referenced dictionary entries on every aspect of film noir and neo-noir, including key films, personnel (actors, cinematographers, composers, directors, producers, set designers, and writers), themes, issues, influences, visual style, cycles of films (e.g. amnesiac noirs), the representation of the city and gender, other forms (comics/graphic novels, television, and videogames), and noir's presence in world cinema. It is an essential reference work for all those interested in this important cultural phenomenon.

Понад двадцять років пильну увагу глядачів і спеціалістів привертала до себе творчість Івана Миколайчука - актора, режисера, сценариста. З його іменем пов`язаний успіх таких фільміф, як "Сон", "Тіні забутих предків", "Білий птах з чорною ознакою", "Камінний хрест", "Пропала грамота", "Захар Беркут" і, звичайно ж, "Вавілон ХХ" - перша режисерська робота Миколайчука. Книжка містить краще з літературного доробку митця, спогади про нього провідних діячів літератури і мистецтва.

У книжці «Приховані фільми. Українське кіно 1990-х» розглядається складний і драматичний для українського кіно період: як позначилися на кіновиробництві, кінопрокаті, взаємовідносинах кіно і телебачення нові умови, коли на зміну творчій несвободі прийшла несвобода економічна, що сталося з кіногалуззю в умовах трансформації суспільства. Основну увагу автор приділяє творчому обличчю кіно 1990-х, розглядаючи його жанрову й тематичну новизну, найцікавіші творчі тенденції. В окремому розділі подається аналіз найпомітніших ігрових та документальних фільмів. У «Додатках» - стисла характеристика українських кінофестивалів, хроніка кінематографічних буднів, а також довідки про творчі надбання українських режисерів, операторів, акторів за десятиріччя.

Луис Бунюэль (1900-1983) — один из крупнейших мастеров мирового кино. В основе сборника — книга Л.Бунюэля «Мой последний вздох» — воспоминания режиссера о встречах с такими замечательными людьми, как Федерико Гарсиа Лорка, Сальвадор Дали, Луи Арагон, Поль Элюар, Пабло Пикассо, Чарли Чаплин, Сергей Эйзенштейн, и многими другими. Читатель найдет в ней также рассказ о гражданской войне в Испании, непосредственным участником и свидетелем которой он был. Поражает беспощадная откровенность автора по отношению к самому себе, к своим слабостям и недостаткам.

Дана публікація є збіркою статей про фільм видатного українського режисера Олександра Довженка “Звенигора”. Авторами статей у збірці виступили Микола Бажан, Яків Савченко, Фелікс Якубовський, Василь Хмурий, власне сам Олександр Довженко та інші. В якості вступу видання містить лібрето фільму, доповнене кадрами з нього. Кожен з вищезазначених авторів рецензує фільм, аналізує роботу Довженка, використані ним прийоми, гру акторів і загалом фільм як витвір мистецтва.

Кінознавець і культуролог Ірина Зубавіна присвятила своє дослідження кінопроцесу в Україні кінця ХХ – початку ХХІ ст. Наукові розвідки провідних тенденцій і аналіз окремих фільмів поєднано з розкриттям особливостей творчих лабораторій кіномитців. Системність підходу, оригінальність авторських міркувань та інтерпретаційних версій роблять книгу цікавою не тільки для кінофахівців, а й для широкого кола читачів.

Цей анотований каталог є хронологічним продовженням трьох раніше виданих каталогів і містить інформацію про кіножурнали, документальні фільми, спецвипуски, кіно- і телесюжети за 1956-1965 pp. Переважна більшість кінодокументів - виробництва Української студії хронікально-документальних фільмів (Укркінохроніка). Це передусім кіноперіодика, що повністю збереглася за цей період, серед якої 592 випуски кіножурналу "Радянська Україна"; 60 чисел кіножурналу "Молодь України", 108 - "Піонерія", виробництво якого з 1958 p. збільшилось удвічі, до 12 чисел щорічно; ЗО чисел кіножурналу "Радянський спорт" - по 2 числа за 1956-1962 pp., по 4 - за 1963-1964 pp. і 8 - за 1965 p.; 24 числа кіножурналу "Україна сьогодні", що виходив упродовж 1957-1959 pp. по 8 чисел щорічно із суцільною нумерацією, від 1 по 24, сюжети якого здебільшого повторювали сюжети кіножурналу "Радянська Україна"; 67 спеціальних випусків, присвячених окремим подіям, особам, знаменним датам.

Киновед Дмитрий Комм на протяжении многих лет читает курс, посвященный фильму ужасов, на факультете свободных искусств и наук Санкт-Петербургского государственного университета. В своей книге, основанной на материалах этого курса и цикле статей в журнале "Искусство кино", он знакомит читателя с традициями фильма ужасов и триллера, многообразием школ и направлений на разных континентах и в различных социокультурных условиях, а также с творчеством наиболее значимых режиссеров, создававших каноны хоррора: Альфреда Хичкока, Роджера Кормана, Марио Бавы, Дарио Ардженто, Брайана Де Пальмы и других. Книга может быть рекомендована студентам гуманитарных вузов, а также широкому кругу любителей кино.