«В Ветхом завете был только один храм истинному Богу, в известном смысле служивший единственным храмом всего человечества».Предлагаемая книга известного русского историка, археолога и библеиста Акима Алексеевича Олесницкого (1842-1907) стала первым отечественным изданием, в котором собрана и обобщена вся доступная информация об одном из легендарных символов Древнего Востока - ветхозаветном иерусалимском храме. В основу этого монументального труда легли личные научные изыскания автора на месте храма Соломона в Иерусалиме. Кроме того для своей работы Олесницкий привлёк и тщательно проанализировал огромный объём разнообразной информации по истории и археологии Древнего мира. К своему исследованию автор прилагает наиболее известные реставрации и модели храма с критическими разъяснениями на них. Если, при недостатке данных по археологии храма, трудно сказать чем он был, проще определить, чем он не был. Разделы книги посвящены Скинии Моисея, Храму Соломона, Втором храму Иерусалимскому, Храму еш-Шериф. Издание очень хорошо проиллюстрировано, в книге множество интересных рисунков, схем и планов.

Григорий Купчанко внёс огромный вклад в развитие этнографии на территории современной Западной Украины. Его основными достижениями в этом направлении явились три монументальные работы «Буковина и ее русские жители» (Вена, 1895), «Галичина и ее русские жители» (Вена, 1896) и «Угорская Русь и ее русские жители» (1897), в которых восточнославянское население этих регионов рассматривается и анализируется с разных точек зрения — языка, духовной и материальной культуры, антропологического типа, менталитета. Большое внимание Купчанко уделял сравнению друг с другом разных этнографических групп этих регионов и объяснению их родства с другими восточнославянскими («русскими») народностями.

Григорий Купчанко внёс огромный вклад в развитие этнографии на территории современной Западной Украины. Его основными достижениями в этом направлении явились три монументальные работы «Буковина и ее русские жители» (Вена, 1895), «Галичина и ее русские жители» (Вена, 1896) и «Угорская Русь и ее русские жители» (1897), в которых восточнославянское население этих регионов рассматривается и анализируется с разных точек зрения — языка, духовной и материальной культуры, антропологического типа, менталитета. Большое внимание Купчанко уделял сравнению друг с другом разных этнографических групп этих регионов и объяснению их родства с другими восточнославянскими («русскими») народностями.

Григорий Купчанко внёс огромный вклад в развитие этнографии на территории современной Западной Украины. Его основными достижениями в этом направлении явились три монументальные работы «Буковина и ее русские жители» (Вена, 1895), «Галичина и ее русские жители» (Вена, 1896) и «Угорская Русь и ее русские жители» (1897), в которых восточнославянское население этих регионов рассматривается и анализируется с разных точек зрения — языка, духовной и материальной культуры, антропологического типа, менталитета. Большое внимание Купчанко уделял сравнению друг с другом разных этнографических групп этих регионов и объяснению их родства с другими восточнославянскими («русскими») народностями.

Мова арабської літератури й освіченого суспільства, що зберігся до цих пір - це значною мірою стародавню мову північних арабів. Певною мірою споріднені йому "сайхадскіе" мови мешканців Аравійського Півдня були майже повністю витіснені арабською мовою і його діалектами до XI століття н. е..; власне літератури на них практично не збереглося. Монументальні написи (починаючи з кінця II тисячоліття до н. Е..) - Це в основному лише короткі повідомлення культового та історичного характеру. Вони говорять про "торговому царстві" Маин, таких "військових" царствах, як Саба або Хімйар, складному соціальному ладі, пишному культі. Деякі поетичні перекази півдня збереглися в обробці на арабською мовою - в Корані, в книгах історика - географа ал-Хамданія (? -945), коментувати "хімйарской касиди" Нашуана ал-Хімйарі (? -1177); мабуть ці перекази розповідали і частиною співали особливі оповідачі. Більш ранні записи (до VII ст.) Практично не збереглися; легенди сильно перероблені ісламом і з історією мають мало спільного.

Дана публікація, як наголошує автор, присвячена не народному, а інтелігентному мистецтву, яке на час виходу книги було досліджене набагато менше за сільську творчість. В цьому випуску розглядаються тільки три види “пластичних” або “зорових” мистецтв — будівництво (архітектура), різьба та малярство. Наводяться приклади кожного з цих трьох видів, аналізується різниця між ними у різних частинах країни, міститься багато тематичних ілюстрацій.

Книга містить репродукції і біографічні відомості про одного з найсильніших артистів-малярів, основоположника й професора Київської Академії Мистецтва, першорядного майстра европейської слави - Олександра Олександровича Мурашка. Описується втрата видатного майстра рисунку і фарби, найбільш необхідного для подальшого мистецького розвитку української творчості.

На початку праці наведений загальний огляд історії Поділля. Далі розглядається прадавня геологічна історія регіону, його фізико-географічні особливості, прадавні культури, що існували на цій території (трипільська, мідно-бронзова, залізна тощо). Описуються монументальні пам'ятки передісторичної матеріальної культури, як городища, могили та ін.

Автор розповідає про життя та творчість української художниці і письменниці Марії Башкирцевої, яка народилася на Полтавщині, жила і працювала у Парижі, а за свій короткий життєвий шлях (померла від тяжкої хвороби на 24-му році життя) здобула великого успіху, залишив чимало художніх полотен, зокрема, на українські теми. Книга, що вийшла у Празі в серії "Майстри українського мистецтва", проілюстрована автопортретом та декількома репродукціями її художніх творів.

Робота відомого подільського історика-краєзнавця Юхима Сіцінського. У даній книзі автор описує своєрідний характер монументального будівництва Поділля. Особлива увага звертається на церковну архітектуру регіону (церкви, костьоли, синагоги тощо) та елементи оборонних споруд, що використовувалися у ній. Також розглядається специфіка топографічного розміщення подільських замків, досліджується пов’язаність планової структури будови із часом її заснування.

Дана монографія належить до серії публікацій про українське малярство видавництва “Рух” і присвячена одному з найвидатніших українських художників-монументалістів Михайлу Бойчуку. Розглядаються його мистецькі пошуки, творче становлення на тлі доби, зв'язок із західними школами і переосмислення набутих за кордоном знань, трансформування їх у власну творчість. Особлива увага приділяється Бойчуку як педагогу. Аналізується його техніка, манера письма, ідея деяких творів. В якості додатку представлені репродукції робіт живописця.

Даний нарис із серії “Українське малярство” присвячений видатному художнику української старовини, блискучому ілюстратору, знаменитому анімалісту, “поету коней” і найкращому баталісту України та Росії. Цим художником є Микола Семенович Самокиша (Самокиш). У праці розглядається його творчість на тлі царювання Миколи ІІ, найреакційнішої доби в історії, в чому і полягала певна трагедія творця. Окрім власне нарису, видання містить репродукції його офортів, олійних робіт тощо.

Монографія присвячена менш відомому, проте, не менш розвинутому таланту Тараса Шевченка — книга розкриває його як художника. Вона містить біографію митця, а саме історію розвитку його малярских здібностей, розповідає про його вчителів та про те, що Шевченко першим з українців опанував техніку офорту (тобто глибокого друку). Монографія доповнена збіркою репродукцій робіт художника.

Дана публікація присвячена українському та російському художнику-живописцю, іконописцю та портретисту Володимиру Лукичу Боровиковському. У виданні розглядається його біографія, творче становлення на тлі доби, вплив тогочасного мистецтва на Боровиковського, як на живописця. Аналізується його техніка, манера письма, ідея деяких творів. В якості додатку представлені репродукції робіт митця.

Дана публікація присвячена художнику та педагогу, засновнику Львівської художньої школи, краківському постімпресіоністу Олексі Новаківському. Розглядається його біографія, творче становлення на тлі доби, вплив тогочасного мистецтва на Новаківського, як на живописця. Аналізується його техніка, манера письма, ідея деяких творів. В якості додатку представлені репродукції робіт живописця.

Дана монографія належить до серії публікацій про українське малярство видавництва “Рух” і присвячена художнику-монументалісту Миколі Рокицькому. Розглядається його біографія (здебільшого творчий шлях), художні пошуки, навчання в майстерні М. Бойчука, перехід до монументалізму під впливом Михайла Львовича. Аналізується його техніка, манера письма, найвідоміші фрески. В якості додатку представлені репродукції робіт живописця.

В продолжение публикации "Иероглифические рукописи майя", еще один монументальный труд Ю.В. Кнорозова. Эта объемная монография содержит сведения об истории и культуре майя, грамматике языка майя, принципах дешифровки иероглифов, изображениях богов, людей и животных в рукописях. Приводятся фрагменты древних манускриптов и комментарии к ним, и даже прилагается краткий майя-русский словарь.