У пізнішому виданні біографії Михайла Драгоманова, автор оцінює його діяльність менш позитивно, звинувачує в постійних хитаннях між соціалізмом і лібералізмом.

В настоящей монографии на основе изучения теоретического наследия российского либерализма второй половины XIX – начала ХХ в., программатики либеральных политических партий, материалов деятельности отечественных либералов в Государственной думе предпринята попытка комплексного анализа их законотворческой деятельности, как важнейшего направления реализации либеральной модели преобразования страны. Предметом исследования стали теоретические подходы российских либералов к проблеме построения в России правового государства и гражданского общества, правовой компонент либеральной модели в программатике и думской деятельности основных либеральных партий России начала ХХ в., конкретные законодательные материалы относящиеся к работе Государственной думы I-IV созывов.

Монография посвящена анализу левого движения послевоенной Франции сквозь призму взаимоотношений с ним выдающегося французского писателя и философа – Ж..-П. Сартра. Рассматривается полемика Сартра с Камю, Ароном, Касториадисом, Лефором и другими левыми и либеральными оппонентами. Подробно рассказывается о деятельности таких ультралевых групп, как посттроцкистская группа «Социализм или варварство» и маоистская «Пролетарская левая». В монографии также исследуются предпосылки, ход и последствия движений знаменитого Красного Мая 1968-го. Работа представляет интерес для специалистов-историков, студентов, аспирантов гуманитарных направлений и всех, кто интересуется новейшей историей социалистической мысли

Главы этой книги были написаны независимо друг от друга в конце 1960-х — начале 1970-х гг., в период широкой дискуссии о том, что есть право и кто и когда должен ему подчиняться, когда политическая позиция, именуемая «либерализм», казалось, утратила свою былую привлекательность. Неопределенность в понимании права отражала неопределенное состояние общепринятой политической позиции. Автор, Рональд Дворкин. излагает и отстаивает либеральную теорию права, резко критикуя при этом господствующую теорию, состоящую из двух частей, первую из которых называют правовым позитивизмом, а вторую — утилитаризмом. В данной книге критикуются обе части господствующей теории права, имеющие своим источником философию И. Бентама. В конструктивном плане главное внимание уделяется старой идее индивидуальных прав, которую Бентам когда-то назвал «высокопарным вздором».

Книга представляет собой антологию сочинений Б. Кроче, известного итальянского философа и лидера европейского либерализма первой половины ХХ века. Предназначена для преподавателей, студентов вузов и широкого круга читателей

Данная книга является первой частью монографического исследования, посвященного анализу мировоззрения ранних русских либералов. Кроме чисто методологических размышлений автора об истоках, особенностях и судьбах русского либерализма XIX в., в ней предпринята попытка более или менее углубленного рассмотрения всего того комплекса идей, которые являются доминирующими у таких русских мыслителей, как Т.Н. Грановский (который в контексте этой книги предстает как предтеча, провозвестник либерализма в России), К.Д. Кавелин и Б.Н. Чичерин (являющихся наиболее яркими и последовательными проводниками либерального образа мышления в России середины и конца XIX в.).

This book explores the complex issue of international ethics in the two dominant schools of thought in international relations; Liberalism and Realism. Both theories suffer from an inability to integrate the ethical and pragmatic dimensions of foreign policy. Liberal policy makers often suffer from moral blindness and a tendency toward coercion in the international arena, whilst realists tend to be epistemic sceptics, incorporating Nietzsche's thought, directly or indirectly, into their theories. Mark Gismondi seeks to resolve the issues in these two approaches by adopting a covenant based approach, as described by Daniel Elazar's work on the covenant tradition in politics, to international relations theory. The covenant approach has three essential principles: policy makers must have a sense of realism about the existence of evil and its political consequences power must be shared and limited liberty requires a basis in shared values. "Ethics, Realism and Liberalism in International Relations" will be of interest to students and researchers of politics, philosophy, ethics and international relations.

The book is a pleasure to read for its learning and sophistication. Nottage and Wolff also deserve high praise for their light touch as editors and translators. David Nelken, University of Cardiff, UK and University of Macerata, Italy This important book translates seven landmark essays by one of Japan s most respected and influential legal thinkers. While Takao Tanase concedes that law might not matter as much in Japan as it does in the United States, in a provocative challenge to socio-legal researchers and comparative lawyers, he asks: why should it? The issue, he contends, is not whether law matters to society; it is how society matters to law. Developing a descriptive and normative theory of community and the law, the author directly challenges the view that legal liberalism represents the pinnacle of legal achievement. He criticises liberalism for destroying community in the United States and for offering false hope for a delayed modernity in Japan. By applying a distinctive interpretivist methodology, he constructs a communitarian model of law and society that serves as an alternative to legal liberalism. The book challenges conventional understandings of such legal sociological staples as torts, lawyers ethics, family law, human rights, constitutionalism and litigiousness. This fascinating book will prove a stimulating, thought provoking read for researchers and scholars of law, Japanese and American studies, sociology and jurisprudence.

In this collection, thirteen prominent philosophers and political scientists address the nature of liberalism, its origins, and its meaning and proper interpretation. Some essays examine the writings of liberalism's earliest defenders or the influence of classical liberalism on the American founders. Some focus on the Progressive movement and the rise of the administrative state, while others defend particular conceptions of liberalism or examine liberal theories of justice. Several essays discuss the U.S. Constitution. Other essays address the limits of economic freedom or focus on the nature and extent of property rights and the government's power of eminent domain.

У навчальному посібнику проаналізовано головні політичні доктрини, що визначали політичне життя окремих країн і світу загалом упродовж минулого століття та на початку нового тисячоліття. Значну увагу приділено як традиційним, уже майже класичним концепціям – лібералізму, консерватизму, комунізму, соціал-демократії, так і новітнім – неофемінізму, екологізму тощо. Розглянуто широке коло актуальних публікацій, документів, практичних політичних явищ щодо кожної політичної доктрини. Запропонована автором інтерпретація концепцій і політичної практики не завжди відповідає усталеним уявленням, що дозволяє по-новому осмислити низку політичних феноменів. Для студентів, викладачів, аспірантів вищих закладів освіти, усіх, хто цікавиться історією політичних вчень.

У цій роботі П. Манан поставив перед собою завдання представити головні напрямки та вирішальні моменти історії лібералізму, який уже близько трьох століть є першою й головною течією і, так би мовити, постійною основою сучасної політики Європи та Заходу. Читач знайде на цих сторінках, звісно, не політичну історію Європи, а, скоріше, макет цієї історії, перелік її ключових елементів. Дороговказами на цьому шляху автором обрано кілька основних творів політичної філософії, від Макіавеллі до Токвіля. Адже історія політичної філософії найкраще пояснює розвиток європейської історії.

В сборник включены фрагменты произведений двух выдающихся экономистов ХХ века, лауреатов Нобелевской премии по экономике, убедительно показывающие, что политическая свобода не может существовать без частной собственности и экономической свободы. Статья Хайека «Либерализм» является лучшим кратким изложением истории классического либерализма как доктрины и политического движения.

Книга одного из самых влиятельных современных экономистов Милтона Фридмана и его жены Роуз Фридман «Свобода выбирать» относится к числу наиболее известных произведений либеральной мысли второй половины XX века. Отстаивая ценности индивидуальной, экономической и политической свободы, авторы приводят убедительные доказательства неэффективности бюрократии и избыточности ее вмешательства в жизнь общества на примере государственных систем соцобеспечения, образования, финансового регулирования, лицензирования различных товаров и видов деятельности и т. п.

Юлия Латынина - известный политический журналист и писатель, обозреватель "Новой газеты", постоянный автор и ведущая программы "Код доступа" на радио "Эхо Москвы". Лауреат многих премий в области журналистики. Автор более 10 романов в жанре экономического триллера и фантастики. "Русский булочник. Очерки либерал-прагматика" - это сборник статей, написанных специально для этой книги, каждая статья задумывалась как отдельная глава: "Что значит - либерализм?.. Что значит - прагматизм?.. Вы скажете, что это двойная мораль? Я скажу, что это здравый смысл". Государство никогда не должно делать того, что может сделать частный бизнесмен. На федеральном уровне никогда не надо делать того, что можно сделать на уровне региональном. Избирателем должен быть каждый, кто платит хотя бы на копейку больше налогов, чем получает дотаций от государства. И что ничего не верно само по себе, но все - смотря по обстоятельствам.

На початку 90–х років у політологічній та історичній науках переважав оптимізм щодо нових посткомуністичних держав на сході Європи. Теорія трансформації передбачала, що демократизація політичних систем, лібералізація економічних відносин та культурна відкритість до світу дозволить колишнім радянським республікам швидко прийняти нові (і фактично єдино можливі) правила гри. Теза Френсиса Фукуями про «кінець історії» як синонім всесвітнього тріумфу демократії та лібералізму сприймалася тоді цілком реалістично. Утім досить швидко ці ілюзії розвіялися. Посткомуністичні країни продемонстрували різну ступінь готовності та спроможності до «трансформацій», а їхні комуністичні еліти засвідчили подиву гідний хист до ідеологічної мімікрії, яка забезпечила їм збереження (а часто–густо і розширення) важелів впливу. Розчарування у можливості швидкого переходу до brave new world надало великої популярності теоріям залежності сучасного розвитку від історії (path dependency), які стисло можна узагальнити так: те, куди ми прийдемо залежить від того, звідки ми вийшли (відповідно, до деяких цілей із означеної відправної точки дістатися просто нереально). Такий підхіднаголошував на присутності (хай і неусвідомленої) історії у сучасних політичних та культурних процесах. Але, водночас, у своїх крайніх виявах він відверто межував з цивілізаційно–культурним детермінізмом. За слушним зауваженням Керстін Ціммер, подолання обмежень кожної з описаних вище пояснювальних схем можливе шляхом їх творчого і недогматичного поєднання. Ця книжка пропонує дещо іншу перспективу у підході до тієї самої проблеми. У ній ідеться про інтелектуальні дискусії, різні спроби концептуалізації історії та сучасних проблем того регіону, який дехто воліє називати «посткомуністичними країнами», дехто – «Центрально–Східною Європою», а ще інші – «Русским миром». Україна та її історія нерідко перебуває в осерді цих дискусій, які, втім, надалі радше малознані й навіть не завжди присутні у вітчизняному академічному чи політичному дискурсах. Книжка складається з чотирьох розділів. Кожен з них – це перероблені і доповнені версії статей, що друкувалися в наукових часописах України, Росії, Польщі, Угорщини, Німеччини, Японії. Але саме в такому вигляді, як вони наведені у книзі, ці тексти раніше не публікувалися.