Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

В монографії висвітлено результати гідрохімічних досліджень в басейні р. Інгулець, на території якого розташовані найбільші в Україні гірничо-збагачувальні комбінати Кривбасу. Дослідження виконано на основі матеріалів багаторічних спостережень гідрометслужби України (починаючи з 1988 р.), моніторингових даних Інституту геологічних наук НАН України із залученням водогосподарської інформації Держводагентства України. Виділено п’ять гідроекологічних районів у басейні Інгульця з різним ступенем антропогенного навантаження на якість поверхневих вод: Верхньоінгулецький, Середньоінгулецький, Нижньоінгулецький, Саксагань-Жовтоводський, Висунь-Боковий. В роботі надалі розвиваються основи гідрохімії регіональних басейнових систем, які започатковані в монографіях В.К. Хільчевського та його учнів, присвячених басейну Західного Бугу (2006), Дніпра (2007), Південного Бугу (2009), Росі (2009), Горині (2011).

У навчальному посібнику викладено умови формування хімічного складу річкових вод, методи його дослідження на прикладі річок Лівобережного лісостепу України, охарактеризовано гідрохімічний режим та виконана оцінка води цих річок. Для студентів географічних, гідрометеорологічних та гідромеліоративних факультетів університетів, фахівців у галузі використання та охорони вод.

У монографії розглядаються питання загального впливу господарської діяльності на водні ресурси Південного Бугу, окремо – Південно-Українського енергокомплексу. Охарактеризовано гідрологічний та гідрохімічний режими річок басейну, антропогенна складова їх іонного стоку. Наведена екологічна оцінка якості вод.

У монографії досліджені питання динаміки елементів водно-теплового балансу басейну ріки Горині (атмосферні опади, температура повітря, водний стік), впливу загальної господарської діяльності та Хмельницької АЕС на кількісні та якісні показники водних ресурсів р. Горинь.

У довіднику систематизовано і узагальнено дані про штучні водойми — водосховища і ставки та їх розташування в межах основних районів річкових басейнів і територіально-адміністративних утворень України — АР Крим, областей (адміністративних районів та міст обласного підпорядкування), міст зі спеціальним статусом — Києва та Севастополя.

Охарактеризовано гідрохімічний режим та якість води річок транскордонного басейну Дністра (в межах України) за період 1994-2009 рр. під час весняної повені, літньої межені, літньо-осінніх паводків та зимової межені. Використано дані гідрометслужби України за 40 пунктами спостережень. Показано відмінності у формуванні гідрологічного і гідрохімічного режиму в гірській та рівнинній частині басейну, деяких приток (зокрема, р. Тисмениця).

Викладено основні принципи управління водними ресурсами в країнах Європейського Союзу, США, в Україні та інших країнах. Розглянуто основні джерела забруднення природних вод, питання управління охороною вод. Охарактеризовано комплексну оцінку якості поверхневих вод і принципи екологічного нормування в галузі водокористування. Для студентів географічних факультетів університетів.

Викладено основні відомості про утворення, накопичення та зберігання відходів виробництва і споживання промислового і комунально-побутового походження, їх специфічні властивості, вплив на різні компоненти довкілля, функціонування екосистем, здоров’я населення. Наведено дані про динаміку обсягів утворення зазначених відходів за останні десятиріччя, висвітлено проблеми їх утилізації та використання як вторинної сировини, методи запобігання негативному впливу на земельні та водні ресурси. Розглянуто пріоритетні правові та нормативні документи, що регламентують діяльність загальнодержавних та інших спеціалізованих структур у сфері поводження з відходами.

У монографії розглядаються закономірності просторового і часового розподілу гідролого-гідрохімічних характеристик мінімального стоку річок басейну Дніпра (в межах України). Виявлені загальні тенденції у формуванні мінімальних середньомісячних та мінімальних середньодобових витрат різної забезпеченості і хімічного складу річкових вод та певні відмінності, характерні для окремих річок, які обумовлені взаємодією комплексу фізико-географічних, гідрогеологічних та антропогенних чинників. Визначена антропогенна складова іонного стоку, досліджено трансформацію хімічного типу річкових вод за останні десятиріччя. Досліджені сучасні зміни мінімального стоку річок басейну під впливом кліматичних змін. За гідролого-гідрохімічними показниками мінімального стоку проведено районування території басейну Дніпра у межах України.

Розглянуто сучасний стан розвитку законодавчої бази України щодо процесу реформування системи управління водними ресурсами. Проаналізовано досвід країн Європейського Союзу щодо розробки схем гідрографічного районування території. Представлено методики гідрографічного та водогосподарського районування для території України, що дадуть змогу покращити систему управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів країни шляхом реального здійснення її за басейновим принципом згідно вимог Водної Рамкової Директиви Європейського Союзу (ВРД ЄС).