У монографії на матеріалі лінгвістичних (писемні пам'ятки і сучасні народні говори), історичних, археологічних, антропологічних та ін. джерел висвітлюються питання етно- і глотогенезу слов'ян, досліджуються етапи їх розселення у Східній Європі, формування східнослов'янських мовних особливостей, утворення давньоруської народності та її мови, становлення й первісна локалізація (до XIII ст. включно) давньоруських діалектних фонетичних рис, що згодом стали розрізнювальними особливостями російської, української та білоруської мов. Через типологічне зіставлення цих рис із результатами розвитку відповідних праслов'янських фонетичних явищ в інших слов'янських мовах забезпечується загальнослов'янське тло дослідження. Для мовознавців, істориків, етнографів (дослідників, викладачів вузів, аспірантів, учителів, студентів) і всіх, хто цікавиться історією східнослов'янських мов.

У книзі на основі найновіших досягнень історичних та філологічних наук розглянуто походження східнослов'янських народів та їхніх мов. Доведено необґрунтованість доктрини про давньоруську народність і першу руську державу як «спільну колиску» українців, росіян та білорусів, розкрито терміни «Русь», «Росія», «Великоросія», «Малоросія» та історію їх вживання, пояснено походження назви «Україна», охарактеризовано етапи та особливості формування східнослов'янських мов. Для викладачів, студентів, учителів, найширшого кола зацікавлених читачів.

У книзі на основі найновіших досягнень історичних та філологічних наук розглянуто походження східнослов'янських народів та їхніх мов. Доведено необґрунтованість доктрини про давньоруську народність і першу руську державу як «спільну колиску» українців, росіян та білорусів, розкрито терміни «Русь», «Росія», «Великоросія», «Малоросія» та історію їх вживання, пояснено походження назви «Україна», охарактеризовано етапи та особливості формування східнослов'янських мов. Для викладачів, студентів, учителів, найширшого кола зацікавлених читачів.