Ця книжка не є спрямована проти російського народу, хоч він не без вини. Але занадто довго злочинні поводирі водять його манівцями історії засліпленого великодержавними міфами і з підробленим родоводом. Російські історики знали про це і мовчали. Тільки на нашій грішній землі немає вічних таємниць. Вони забули: “Нема нічого захованого, що не виявиться, ні таємного, що воно не пізнається й не вийде на яв” (Лука, 8, 17). А коли так, то чи варто скривати їх від людей, і в першу чергу від свого народу. Час найвищий російському суспільству з‘ясувати для себе це питання і знайти належне місце між народами, позбувшись месіанського блуду. Це був би достойний внесок в політичну стабільність Східної Європи і тим самим забезпечення нормального національного розвитку народів цього регіону

Ч. 1