Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Національна доповідь висвітлює стан досягнення Цілей Розвитку Тисячоліття (ЦРТ) в Україні та базується на широкому колі інформаційних, аналітичних і статистичних матеріалів. У доповіді наведено аналіз тенденцій національного розвитку та перешкод на його шляху, ключові проблеми та рекомендації. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України здійснило аналіз успіхів і викликів на шляху досягнення завдань ЦРТ до 2015 року. Ця робота відбувалася за підтримки Проекту Програми розвитку ООН «Прискорення прогресу на шляху досягнення Цілей Розвитку Тисячоліття в Україні» спільно з Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України. Для забезпечення об’єктивності оцінок до процесу підготовки доповіді, обговорення досягнення ЦРТ, визначення проблем та розроблення рекомендацій долучилися понад 200 провідних фахівців у тематичних сферах ЦРТ. У публікації наведена динаміка досягнення цілей за ключовими індикаторами. Бенчмаркінгові орієнтири для досягнення до 2015 року були встановлені у 2000 році й оновлені у 2010 році на підставі розрахунково-прогнозної роботи щодо окреслення тенденцій розвитку на довгострокову перспективу та аналізу стану виконання завдань ЦРТ (з урахуванням змін у національній статистиці).

Методичні рекомендації з підготовки, редагування та оформлення статей підготовлено з метою представлення концепції Великої української енциклопедії, її нормативно-правової бази та для докладного ознайомлення з вимогами щодо написання енциклопедичних статей. Видання є початковою спробою уніфікувати підходи, подати рекомендації щодо алгоритму та архітектоніки статей. Методичні рекомендації орієнтовані на допомогу авторам, редакторам, рецензентам, а також науковцям, користувачам, усім, хто цікавиться енциклопедистикою та процесом видання енциклопедій.

На основі узагальнення результатів наукових досліджень, слідчої практики розглянуто процесуальні особливості та алгоритм дій щодо можливостей відновлення матеріалів кримінальних проваджень, втрачених у районі проведення операції Об’єднаних сил.

Призначена для використання в практичній, науково-дослідній діяльності та навчальному процесі.

Збірник містить бланки процесуальних документів, що складаються дізнавачами Національної поліції України під час досудового розслідування кримінальних проступків. Запропоновані бланки носять рекомендаційний характер і можуть бути використані у практичній діяльності підрозділів дізнання Національної поліції України, під час навчання дізнавачів у закладах вищої освіти, а також перепідготовки та підвищення кваліфікації дізнавачів та осіб уповноважених у визначеному законом порядку на здійснення дізнання.

У науково-методичних рекомендаціях представлено основні положення щодо кримінально-правової та криміналістичної характеристик кримінальних правопорушень, пов’язаних з протиправним поглинанням та захопленням підприємств, сільськогосподарських земель, порушенням прав їх законних власників (рейдерство).

Для працівників органів охорони правопорядку України, науковців, викладачів, здобувачів вищої освіти закладів освіти правничого профілю.

У методичних рекомендація окреслено основні організаційні, кримінальні процесуальні та кримінально-правові аспекти функціонування інституту службових осіб, відповідальних за перебування затриманих.

Методичні рекомендації стануть у нагоді практикуючим слідчим і дізнавачам Національної поліції України, детективам і слідчим органів охорони правопорядку, працівникам суду, прокуратури, адвокатам, а також науковцям, викладачам і здобувачам вищої освіти.

Монографію присвячено дослідженню теоретико-правових засад визнання доказів недопустимими в кримінальному провадженні, зважаючи на слідчу практику крізь призму судових рішень. Розглянуто наукові концепції визнання доказів недопустимими у кримінальному процесі та їх розвиток. Акцентовано на суттєвих порушеннях і хибах, допущених органами досудового розслідування під час збирання доказів, а також на визначенні критерію істотності допущених порушень прав і свобод людини при отриманні доказів під час досудового розслідування. Проаналізовано процесуальний порядок визнання доказів недопустимими за кримінальним процесуальним законодавством країн пострадянського простору та окремих європейських держав. Охарактеризовано тенденції застосування практики Європейського суду з прав людини у національній правозастосовній діяльності. Запропоновано й аргументовано необхідність унесення змін і доповнень до кримінального процесуального законодавства щодо вдосконалення процесу доказування у кримінальному провадженні з огляду на вимоги Конституції України, динаміку розвитку законодавства.

Видання виконано з урахуванням останніх змін до законодавства станом на 10 червня 2021 року. Робота буде корисною як науковцям, працівникам правоохоронних органів (слідчих підрозділів Національної поліції України), викладачам, аспірантам, студентам юридичних закладів вищої освіти, так і всім тим, хто цікавиться питаннями допустимості доказів у кримінальному процесі.

У навчальному посібнику наведено кримінально-правову та криміналістичну характеристику, механізм документування та розслідування безконтактних збутів наркотичних засобів через мережу Інтернет, зокрема з використанням телефонних дзвінків і Інтернет-месенджерів та здійснення «закладок». Наведено механізм документування та розслідування збутів наркотичних засобів через мережу Інтернет при здійсненні оплати за наркотичні засоби криптовалютою.

В інформаційному виданні, укладачами, зібрано й систематизовано: чинні нормативно-правові акти а також витяги з них, що регламентують здійснення досудового розслідування слідчими і дізнавачами Національної поліції України; актуальні інформаційні матеріали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в яких надано рекомендаційні роз’яснення щодо застосування окремих норм кримінального процесуального законодавства, що регулюють проведення досудового розслідування із метою однакового його застосування та уникнення неоднозначного тлумачення, а також релевантну судову практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, правові позиції яких повинні враховуватися слідчими та дізнавачами при застосуванні кримінального процесуального законодавства.