У словнику-довіднику розтлумачено понад 800 медійних термінів, уведено нові поняття, які останнім часом використовуються у ЗМІ, подано інформацію про важливі періодичні видання України в минулому і тепер, представлені впливові часописи, інформаційні агенції, радіо- та телеканали, а аткож уміщено біографічні довідки про відомих журналістів світу.

Ця книга - це передрук статей В. Липинського, що з'явилися в США у часописі "Америка".Головна тема - це роль релігії в історії України.

Передрук статей В. Липинського, що вийшли в США у часописі "Америка" про роль релігії в історії України.

Перед нами перший систематичний огляд незавидної долі нашого театру в Галичині. Автор здавна стежив за розвитком театрального мистецтва в нас і дав декілька окремих картин із поодиноких часів театральної праці. Та статті ті, порозкидані по різних журналах та часописах, писаних різними часами – стрінула звичайна доля таких робіт: їх забули, і сучасний читач (не – дослідник), що цікавиться історією нашої культури, стає зовсім безрадний. "Нарис" Чарнецького буде йому в пригоді: перед ним стануть, як на театральній сцені, всі ясні й сумні хвилини в житті нашого багатостраждального театру, воскреснуть його діячі – в їх повній посвяти праці для любого їм діла...

Ця книга повертається в Україну через більш ніж півстоліття після першого її видання у Мюнхені. Об'єктивно і всебічно автор показує, в яких умовах і як розвивалась наша періодика на українських теренах і в діаспорі від зародків її у козацькі часи до Другої світової війни. За масштабами охоплення фактологічного матеріалу, залучення до наукового обігу колосального масиву архівних джерел української еміграції, кількістю повернутих імен засновників, творців і меценатів українських часописів, які безпідставно були вилучені свого часу з вітчизняної історіографії, це видання є на сьогодні найповнішим. Для студентів вищих навчальних закладів, працівників засобів масової інформації. Може бути корисною учителям загальноосвітніх шкіл, старшокласникам, усім, хто цікавиться вітчизняною історією.

Т. 1. - 1995. - 481 с.

Громадська організація Незалежний культурологічний часопис «Ї» є недержавною громадською організацією, що досліджує проблеми культурології, політології, філософії. Головними напрямами її діяльності є вивчення міжетнічних стосунків, проблем цивілізаційних розламів і адміністративних кордонів, формування европейської ідентичности і питань европейської інтеграції, сучасного політичного дискурсу. З творенням часопису співдіє постійний семінар — «Діалог над кордонами», що досліджує проблеми культурного та політичного прикордоння, а також щорічні Міжнародні конференції з питань транскордонного культурного, політичного та економічного співробітництва. Як громадська організація Незалежний культурологічний часопис «Ї» формує базові засади громадянського суспільства України, займаючи чітко визначені позиції з усіх найважливіших питань суспільного і політичного розвитку України. Організація випускає квартальник Незалежний культурологічний часопис «Ї», Молодіжний додаток до квартальника, а також книги відомих політологів та культурологів. Електронна версія Незалежного культурологічного часопису «Ї» є найбільшим багатомовним електронним журналом України.

№ 7. - 1996. - 95 с.

У бібліографічному покажчику відображено зміст літературно-мистецького часопису «Арка», що виходив у Мюнхені як додаток до газети «Українська Трибуна». Багато цікавих митців входило до редакції видання, не менш цікаві автори друкували на його сторінках власні твори. Більшість із них сповідувала ідеї новоствореного Мистецького Українського Руху. Часопис проіснував недовго, менше двох років (вийшло всього 11 чисел), проте лишив помітний слід в українській журналістиці, не залишаючи байдужими своїх читачів і сьогодні. Покажчик містить ґрунтовну вступну статтю доктора філологічних наук, професора НаУКМА Володимира Панченка. Видання пропонується всім, хто цікавиться історією української журналістики, літературою та мистецтвом.

Один з перших романів ще зовсім юного автора, в якому він з дивною для його віку сентиментальністю описує жорстокі забавки тінейджерів. Головний герой, що приїхав на канікули у маленьке західноукраїнське містечко, відверто розповідає історію стосунків, котрі привели до вбивства. Комплекси, страхи, сексуальні бажання, приховане і явне суперництво, музичні уподобання і стереотипи місцевої «моди» — усі мотиви, актуальні для світу підлітків, Дереш розгортає через аморальність, до якої ставиться без надмірної критики. Деякі з героїв «другого плану» у цьому романі стали повноцінними персонажами роману «Культ», а певні сюжетні «ходи» набули там цікавого розвитку.

До книги увійшли вибрані твори з попередніх збірок Ігоря Римарука — лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, президента Асоціації українських письменників, головного редактора часопису «Сучасність». Вірші Ігоря Римарука перекладалися багатьма мовами світу, друкувалися в англо-, іспано-, румуно-, шведсько-, німецькомовних антологіях української поезії.

Стаття Михайла Драгоманова про розвиток української літератури у 19 ст. побачила світ у 1878 р.: франкомовний оригінал видав у Женеві сам автор, український переклад І. Белея опублікував у Львові часопис "Правда". Запропонована книга містить франкомовний оригінал праці з додатком нового українського перекладу

У книзі всесвітньо відомого вченого в галузі філософії історії Карла Поппера маємо аргументовану критику розуміння історії як процесу, підпорядкованого законам необхідності. Простота викладу доволі складних проблем, легкість стилю робить цю книгу приступною не лише для науковців, але й для всіх, хто цікавиться методологією суспільних наук.

На початку 90–х років у політологічній та історичній науках переважав оптимізм щодо нових посткомуністичних держав на сході Європи. Теорія трансформації передбачала, що демократизація політичних систем, лібералізація економічних відносин та культурна відкритість до світу дозволить колишнім радянським республікам швидко прийняти нові (і фактично єдино можливі) правила гри. Теза Френсиса Фукуями про «кінець історії» як синонім всесвітнього тріумфу демократії та лібералізму сприймалася тоді цілком реалістично. Утім досить швидко ці ілюзії розвіялися. Посткомуністичні країни продемонстрували різну ступінь готовності та спроможності до «трансформацій», а їхні комуністичні еліти засвідчили подиву гідний хист до ідеологічної мімікрії, яка забезпечила їм збереження (а часто–густо і розширення) важелів впливу. Розчарування у можливості швидкого переходу до brave new world надало великої популярності теоріям залежності сучасного розвитку від історії (path dependency), які стисло можна узагальнити так: те, куди ми прийдемо залежить від того, звідки ми вийшли (відповідно, до деяких цілей із означеної відправної точки дістатися просто нереально). Такий підхіднаголошував на присутності (хай і неусвідомленої) історії у сучасних політичних та культурних процесах. Але, водночас, у своїх крайніх виявах він відверто межував з цивілізаційно–культурним детермінізмом. За слушним зауваженням Керстін Ціммер, подолання обмежень кожної з описаних вище пояснювальних схем можливе шляхом їх творчого і недогматичного поєднання. Ця книжка пропонує дещо іншу перспективу у підході до тієї самої проблеми. У ній ідеться про інтелектуальні дискусії, різні спроби концептуалізації історії та сучасних проблем того регіону, який дехто воліє називати «посткомуністичними країнами», дехто – «Центрально–Східною Європою», а ще інші – «Русским миром». Україна та її історія нерідко перебуває в осерді цих дискусій, які, втім, надалі радше малознані й навіть не завжди присутні у вітчизняному академічному чи політичному дискурсах. Книжка складається з чотирьох розділів. Кожен з них – це перероблені і доповнені версії статей, що друкувалися в наукових часописах України, Росії, Польщі, Угорщини, Німеччини, Японії. Але саме в такому вигляді, як вони наведені у книзі, ці тексти раніше не публікувалися.

Книга літературознавця, доцента Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, відповідального редактора часопису «Studia methodologica» Ігоря Папуші містить нариси, у яких осмислюються актуальні проблеми сучасної наратології.

У своєму творі «Бегемот» видатний англійський філософ Томас Гоббс (1588-1679) передає бачення причин, рушійних сил та наслідків Англійської революції XVII ст. Трактат побудовано у формі діалогу між молодим дослідником історії та представником старого покоління, очевидцем подій, котрий висловлює ставлення до революції самого автора.

На великому документальному матеріалі розкрита історія заснування і розвитку Українського наукового товариства (1907- 1921) - однієї з перших національних наукових інституцій. Проаналізовано принципи організації Товариства як вільної наукової асоціації та його роль в організації науки і культурно- просвітницькому русі. Простежено формування основних наукових напрямків дослідної роботи. Подано документи і матеріали, що віддзеркалюють діяльність Товариства, його роль у національному відродженні, організації Української академії наук, українських університетів в Києві та Кам’янці-Подільському, створенні українських часописів, підручників і т. і. Присвячено 100-річчю Українського наукового товариства в Києві та 90-річчю заснування Національної академії наук України. Видання здійснено за фінансової підтримки Державного фонду фундаментальних досліджень та за кошти авторів.

Т. 1 : 1848-1900. - 2001. - 744 с.