Под «бесконтактным» автор понимает такое пчеловодство, при котором в течение годового цикла жизни пчел не нарушается целостность гнезда. Это достигается возвратом к корням (истокам) Российской технологии пчеловодства, основанной на содержании пчел в дуплах, бортях, колодах, в ульях Прокоповича, Витвицкого, Соколова.

Эта книга о выдающихся представителях русского пчеловодства, которые внесли значительным вклад в развитие отрасли, прославили нашу отечественную науку и практику. Она как бы дополняет издание, вышедшее под тем же названием в 1981 году. В ней представлена новая замечательная плеяда ученых пчеловодов — П. И. Прокопович, Г. П. Кандратьев. Н. М. Кулагин, К. А. Горбачев, А. С. Буткевич. Научная, просветительская и практическая деятельность видных русских пчеловодов показана в тесной связи с развитием отрасли, утверждением прогрессивных взглядов. Рассчитана на широкий круг читателей.

В монографии рассматривается содержание русской профессиональной философии, анализируются её составляющие, её связи с немецкой классической философией, сравниваются тематические блоки, общие для профессиональной философии богословия. Показаны некоторые аспекты преподавания философских дисциплин в университетах, высших лицеях, духовных семинариях и академиях. Анализируется педагогическое и творческое наследие наиболее выдающихся представителей академической философии России и философствующих богословов, таких как Иннокентий (Борисов), Феофан Затворник (Говоров), П.Авсенев, И.Скворцов, П.Юркевич и других. Исследование построено на уникальных архивных материалах, часть из которых приводится в приложениях.

Т. 1. - 309 с.

Ця праця належить перу українського літературознавця і письменника, перекладача Івана Стешенка і присвячена історії українського театру. Матеріал поділений на 5 розділів. Перший розглядає загальні теоретичні питання (зародження театру, трансформація давніх культів у вистави), другий — народні романо-германські, слов'янські обряди, їх зміст. У третьому розділі розповідається про використання драми у цілях пропаганди християнства. Останні дві частини книги містять відомості про розвиток драми у різних слов'янських народів, аналіз творів Феофана Прокоповича.

Дане видання є “історичною студією” — трактатом українського письменника Адріана Феофановича Кащенко, в якому він дослідив долю татарських бранців у Криму. На відміну від інших його художніх прозових творів, в яких Кащенко підносить героїку Запорозької Січі, даний матеріал є науковою працею, так званою розвідкою, в якій розглядаються такі історичні факти, як підневільна дорога до Криму, доля жінок-невільниць, викуп, запорожці у неволі, втеча, покарання за втечу і т. ін.

Книга містить у собі декілька студій над ейдологією та риторикою української бароккової літератури, зокрема, її засновковими універсаліями, як-от «наслідування природи», «образ», «текст», «концепт», — а також проблематикою «золотої середини», «передання наук» тощо. Феномен українського літературного барокко, пов’язаний з іменами Петра Могили, Інокснгія Гізеля, Лазаря Барановича, Іоаникія Галятовського, Антонія Радивиловського, Теофана Прокоповича, Стефана Яворського, Димитрія Ростовского. Георгія Кониського, Григорія Сковороди та інших, інтерпретується у контексті поступу європейської духовної традиції від часів греко-римської класики до кінця XVIII століття.