Н. Петров займався дослідженням української літератури не принагідно, а присвятив їй фактично все своє наукове життя. Він опублікував також "Очерки из истории украинской литератури " і цим засвідчив, що його цікавить не лише період сформованої вже української літератури (тобто нова література), а й її витоки, її давніші періоди і менш досліджені явища.

Перший український словник чужомовних слів, що його склав видатний український літературознавець, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч Василь Миколайович Доманицький (за тогочасними правописними нормами — Доманіцький). Нині ця книга є цікавою не тільки з погляду тлумачення етранжизмів, але і як багате джерело архаїзмів та віджилих значень чужомовних слів.

Я сам не знаю, какая у меня душа, хохлацкая или русская. Знаю только то, что никак бы не дал преимущества ни малороссианину перед русским, ни русскому перед малороссианином. Обе природы слишком щедро одарены Богом, и, как нарочно, каждая из них порознь заключает в себе то, чего нет в другой, - явный знак, что онЪ должны пополнять одна другую. Для этого самыя истории их прошедшаго быта даны им непохожия одна на другую, дабы порознь воспитались розличные силы их характеров, чтобы потом, слиявшись воедино, составить собой нечто совершеннейшее в человечестве Н.В. Гоголь

У виданні зібрані критичні статті, що розглядають творчість Михайла Яцкова, Петра Карманського, Василя Пачовського, Богдана Лепкого, Агатангела Кримського, Ольги Кобилянської, Миколи Чернявського та Василя Стефаника.

Вопросы, связанные с изучением истории литературы, а не только соответствующих ей явления, симого твортчества, его приемов и итогов - вместо разсуждений "по поводу" литературних явления - постепенно выступают более и более заметно в русской научной литератури и проникают даже в сознание самих упорних консерваторов в смысл следования старим трафаретам - критиков - публицистов. Вместе с тем в последние годы заметно обнаруживаеться оживление интереса к вопросам теории и истории поэзии и к методологии изучения творческих процессов человеческого ума и воображения. Вот почему мы обратили внимание русской читающей публики на интересную книгу Эльтера, хотя и страдающую некоторыми недостатками и преувеличениями(см. предисловие О. Бургадта), но тем не менее важную и по поставленным задачам и способу их разрешения. При бедности русской научной литературы по вопросам методологии историко-литературных изучений - надеямся - работа г. Бургардта будет иметь свое значение. Примеры, даваемые Эльстером - в изложении его взлядов, заменены сообтветствующими русскими.

Ч. 3. - 1920. - 67 с.

Ч. 1. - 1920. - 822 с.

Барвінський Олександр Григорович (Псевдоніми: Австрієць, Олег Подолянин; *6 червня 1847, село Шляхтинці, нині Тернопільського району Тернопільської області — † 25 грудня 1926, м. Львів) — український історик, педагог, громадсько-політичний діяч.

Т. 1

Работа посвящена истории угро-русского литературного языка. Недзельский Евгений (1894- 1961) - литературовед, поэт, переводчик, журналист. Учился на историко-филологическом факультете Московского университета.

Т. 1 : С древнейших времен до Революции 1789 г.. - 1946. - 811 с.

Це одне з перших (і найдетальніших) досліджень творчості відомого українського письменника, уродженця міста Тростянця Миколи Хвильового (1893-1933) було написане в еміграції, у таборі для переміщених осіб (1947 рік) літературознавцем Павлом Йосиповичем Петренком (1903-1982), який підписався псевдонімом О. Ган.