Кн. 1. - 227с.

Т. 1 : (А-О). - 1886. - 608 с.

Перший український словник чужомовних слів, що його склав видатний український літературознавець, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч Василь Миколайович Доманицький (за тогочасними правописними нормами — Доманіцький). Нині ця книга є цікавою не тільки з погляду тлумачення етранжизмів, але і як багате джерело архаїзмів та віджилих значень чужомовних слів.

Дане видання розглядає українську народну словесність: її історію, вплив на художню літературу тощо. Аналізуються завдання тогочасної історії фольклору, зазначаються найголовніші предмети дослідження української народної творчості. Описуються явища кобзарства та байкарства. Наводяться такі приклади давньої української словесності, як весільні пісні, билини, історичні і величальні пісні, приділяється увага їх значенню та походженню.

«Українська граматика» Є. Тимченка (1866-1948) тричі перевидавалася за життя автора. Книга містила ряд вступних зауважень, де йшлося про предмет граматики і її поділ на частини, про звуки й літери, українську азбуку, категорії слів (частини мови), серед яких, між іншим, виділялися речівники (ймення річеве - іменник), прикметники, числівники, займенники, часівники (дієслова), прислівники, злучники (сполучники), прийменники, вигуки, про будову слів, наголос. Далі було викладено фонетику, морфологію з докладним цілісним оглядом словотворення і словозміни, а в кінці розглянуто правопис. На свій час граматика Є. Тимченка була найповнішим систематичним викладом української граматики, особливо словотвору та фонетики. Щоправда, своїх сучасників вона дивувала тим, що була видана західноукраїнським правописом - «желехівкою», хоч у другому виданні автор вніс у правопис деякі зміни, зокрема, перестав вживати літеру ї після м'яких приголосних.

Словник цей містить в собі понад 3000 слів і виразів. Всі слова й вирази мають на собі наголоси (ударенія), означені жирним шрифтом. Ті літери, що стоять в дужках (скобках), а також і ті, що стоять над словом означають, що слово вимовляється двояко.

Дана публікація є монографією українського фольклориста, етнографа, літературознавця та громадського діяча Миколи Федоровича Сумцова. Видання присвячене Слобожанщині і є своєрідним підсумком його багаторічної плідної роботи з історико-географічного вивчення Слобідської України. Це дослідження — спроба вченого першим зробити історичний огляд життя слобожан, починаючи з їхнього походження і закінчуючи розвитком культури, обрядами і звичаями.

Автор послідовно аналізує походження української мови, її місце серед інших слов'янських мов, досліджує фонетику та морфологію.

Книжка розповідає про походження й побутування українського національного інструменту — кобзи, про життя відомих кобзарів старих часів, про кобзаряькі братства та їх діяльність, а також про відродження й удосконалення кобзи. В кінці додається список літератури про кобзарські думи й кобзарів. Книжка рассказывает про происхождение и современность украинского национального инструмента - кобзы, про жизнь известных кобзарей старых времен, про кобзарскте братства и их деятельность, а так же про возрождение и усовершенствование кобзы. В конце приложен список литературы про кобзарские думы и кобзарей. Здавалося, що зі збільшенням рядів української національно свідомої інтелігенції становище сліпих кобзарів покращав, здавалося, що вона так люблячи кобзарів прийде Тм на поміч, бодай в найтящі хвилі їхнього життя, але, на великий жаль, за винятком окремих осіб загал інтелігенції був до того байдужний, принаймні так було в недалекім минулім. Найкраще се підтверджує отсей невеликий уривок про одного талановитого, не так давно померлого, молодого кобзаря.

Книга присвячена дослідженню такого предмету побуту, як давній український килим. Розглядається походження українського килимарства, види килимів в Україні, техніка виготовлення та їх орнамент, процес фарбування у гуцулів, галицькі вироби та спроби відродження давнього українського килимарства. Книга містить тематичні ілюстрації — малюнки та знімки.

На засіданнях 22-24 березня 1919 р. визнано було, що треба дати не вузьку спеціяльну збірку термінів, а такий російсько-український правничий словник, до якого увійшли-б відповідні властивостям українського права й мови-по змозі всі найпотрібніші для біжучої щоденної праці правника-практика слова, терміни та вирази; а тому такий словник повинен містити в собі не самі-но суто-правничі терміни з паростів права кримінального, цивільного, фінансового й слова так званого вищого розуміння, та по змозі всі ті слова та вирази, які потрібні правникові в його щоденній праці при складанні різного роду правничих актів, при виголошенні промов на суді, при судовому та адміністраційному діловодстві, листуванні й т. и., нехай би читач правничого словника таким чином мав змогу завдовольнити цю свою потребу, не звертаючися ще й до инших, „нетермінологічних“ російсько-українських словників.

Український правописний словник погоджений з повним правописом, що виробила Державна Правописна Комісія і затвердив Народній Комісар Освіти (6.ІХ.1928 р.). До цього словника ввійшов словник-показник (біля п’яти тисячі слів), що я уклав, з доручення пленуму Правописної Комісії, до «Українського Правопису». Проти попередніх видань мого правописного словника (перше видання 1914 р., Петроград, шосте – 1926 р., Київ. ДВУ) це видання набагато поширене й перероблене; в йому подано близько 40-а тисяч слів; коло відмінюваних слів зазначено важкі щодо правопису форми, в сумнівних випадках показано при словах керування, до реєстру слів заведено поширеніші як українські, так і чужомовні власні ймення, прізвища, географічні назви.

Т. 1. А - Ж : Зошит 1 : А-Г. - 1930. - 548 с.

Кн. 2 : Баранніков О. П. Українські цигани. - 1931. - 60 с.

Ця праця присвячена дослідженню такої української національної меншини, як цигани. Розповідається про їх територіальне походження (висуваються різні теорії), суспільний устрій, ставлення інших країн до цього народу, промисли, якими займаються цигани, описується їхній спосіб життя. Є розповідь маріупольського цигана (двома мовами — циганською та українською), також народні пісні (теж двома мовами). В кінці міститься коротке резюме матеріалу німецькою мовою.

Видання в свій час мало на меті стабілізувати українську літературну мову та звести її до єдиного зразку. Містить перелік літературних слів та їх невірних відповідників.

Das vorliegende Deutsch-ukrainische und Ukrainischdeutsche Fliegerorterbuch ist das erste аиі diesem Gebiet. Ев erganzt die wertyolle Reihe y()Jl ukrainischen terminologischen Worterbiichern (wie z. В. chemisches, mathematisches, astronomisches, geologisches, technisches, iuristisches, politisches и. а.), die nach dem Weltkriege 1914-1918 durch die Ukrainische Akademie der vVissenschaften in КУііУ herausgegeben ,yurden. Der deutsche ТеіІ des Wer'kes stiitzt sich auf zahlreiche deutsche Fliegerliteratur, der ukrainische аиІ das "Russisch- ukrainische Militarworterbucll" уоп 8. и. О. Jakubski) (Ukrainischer 8taatsyerlag 1928) sowie аиІ das "Deutsche und ukrainische Militarworterbuch" уоп Ilnytzkyj-Zankowytsch) (Berlin, Bernard & Graefe, 1939).

Das vorliegende Deutsch-ukrainische und Ukrainischdeutsche Fliegerorterbuch ist das erste аиі diesem Gebiet. Ев erganzt die wertyolle Reihe y()Jl ukrainischen terminologischen Worterbiichern (wie z. В. chemisches, mathematisches, astronomisches, geologisches, technisches, iuristisches, politisches и. а.), die nach dem Weltkriege 1914-1918 durch die Ukrainische Akademie der vVissenschaften in КУііУ herausgegeben ,yurden. Der deutsche ТеіІ des Wer'kes stiitzt sich auf zahlreiche deutsche Fliegerliteratur, der ukrainische аиІ das "Russisch- ukrainische Militarworterbucll" уоп 8. и. О. Jakubski) (Ukrainischer 8taatsyerlag 1928) sowie аиІ das "Deutsche und ukrainische Militarworterbuch" уоп Ilnytzkyj-Zankowytsch) (Berlin, Bernard & Graefe, 1939).