Підручник повністю відповідає програмі із зарубіжної літератури для профільних 10 класів (академічний рівень, профільний рівень). У ньому розглянуто провідні тенденції розвитку літературного процесу ХІХ ст. (епохи реалізму та раннього модернізму), а також життєвий та творчий шлях і ідейно-художні особливості творів Стендаля, О. де Бальзака, Ч. Діккенса, Ф. Достоєвського, Л. Толстого, М. Некрасова, В. Вітмена, Ш. Бодлера, П. Верлена, А. Рембо, Е. Золя та О. Уайльда. Наявність обов’язкового та додаткового літературознавчого й культурологічного матеріалу допоможе учням ефективно підготуватися до різноманітних форм поточного та підсумкового моніторингу (у т. ч. ЗНО).

Підручник повністю відповідає чинній програмі для 10 класів (рівень стандарту). У ньому розглянуто провідні тенденції розвитку літературного процесу ХІХ ст. (епохи реалізму та раннього модернізму) на прикладах життя і творчості Стендаля, О. де Бальзака, Ф. Достоєвського, Л. Толстого, В. Вітмена, Ш. Бодлера, П. Верлена, А. Рембо та О. Уайльда. Підручник зорієнтований на роботу школярів під керівництвом учителя та самостійне опрацювання ними навчального матеріалу. Наявність обов’язкового та додаткового літературознавчого й культурологічного матеріалу допоможе учням успішно підготуватися до різноманітних форм поточного та підсумкового моніторингу (у т.ч. ЗНО) навчальних досягнень не лише із зарубіжної та української літератур, а й також з історії та інших суміжних дисциплін.

In Translating Modernism Ronald Berman continues his career-long study of the ways that intellectual and philosophical ideas informed and transformed the work of America’s major modernist writers. Here Berman shows how Fitzgerald and Hemingway wrestled with very specific intellectual, artistic, and psychological influences, influences particular to each writer, particular to the time in which they wrote, and which left distinctive marks on their entire oeuvres. Specifically, Berman addresses the idea of "translating" or "translation"—for Fitzgerald the translation of ideas from Freud, Dewey, and James, among others; and for Hemingway the translation of visual modernism and composition, via Cézanne. Though each writer had distinct interests and different intellectual problems to wrestle with, as Berman demonstrates, both had to wrestle with transmuting some outside influence and making it their own.

Информативные ответы на все вопросы курса «История культуры» в соответствии с Государственным образовательным стандартом.

Микола Зеров (1890-1937) - найвизначніший класик української критики і літературознавства. До книги увійшли дві етапні його праці: «Українське письменство XIX ст. » і «Від Куліша до Винниченка: Нариси з новітнього українського письменства», а також статті: «Франко-поет», «Літературна по зиція М. Старицького» та «Коцюбинський і Чехов». Ці студії належать до найкращих у вітчизняній науці за багатством спостережень, точністю аналізу і всебічністю фахового висвітлення тем. Написані доступно і цікаво, вони є зразковим навчальним посібником для різних категорій гуманітаріїв. Видання рекомендується передусім учням старших класів шкіл і гімназій, гуманітарних ліцеїв, коледжів, студентам-філологам, літературознавцям і критикам, загалом широкому колові шанувальників і дослідників української культури.

Творчість Віктора Петрова-Домонтовича, одного з найцікавіших і найзагадковіших українських письменників XX століття, котрого не раз називали Сфінксом і Мефістофелем нашої літератури, розглянуто в широкому контексті становлення й розвитку модернізму, зокрема інтелектуальної прози. Авторка вводить розмаїтий біографічний матеріал, послуговується психоаналітичними методологіями.

Багатий ілюстраційний матеріал видання та аналітичне дослідження творів виявляють загальноєвропейські тенденції і національні особливості розвитку української графіки означеної доби. Видання, в якому вперше за часи сучасного українського мистецтвознавства подано історію української графіки без ідеологічних застережень і політичних кордонів, власне як художній феномен, що реалізував себе й здобув визнання у різних країнах, у широкому просторі нових художніх стилів й напрямів.

До книжки увійшли найвідоміша з праць Соломії Павличко “Дискурс модернізму в українській літературі”, присвячена дискусійним і досі ще не розв’язаним питанням з історії вітчизняного письменства, а також уперше зібрані її есе й дослідження з проблем української та світової літератури. Для широкого кола читачів.

Оригинальность текстов Вальтера Беньямина о Франце Кафке не в последнюю очередь кроется во времени их написания. К моменту создания Беньямином его эссе, Кафка - еще малоизученный автор, стремительно набирающий известность; буквально несколько лет тому назад были опубликованы три его романа и один сборник рассказов. Никакой вульгаты, т. е. совокупности ортодоксальных текстов об этом авторе, еще не существует.

Марселя Пруста, автора цикла романов "В поисках утраченного времени", по праву называют создателем "самой великой французской книги XX века". Много лет посвятив изучению жизни и творчества Пруста, Андре Моруа написал, пожалуй, самую исчерпывающую биографию знаменитого затворника. Благодаря приведенным в книге Моруа письмам и дневникам Пруста, где последний со всей откровенностью повествует не только о своих творческих прозрениях, но и о гнетущих его пороках, перед читателем возникает полнокровный образ гениального писателя во всем своем величии и земном несовершенстве. На русском языке публикуется впервые.

To travel from premodernism through modernism and into post-modernism might take several centuries and even millennia. American legal thought, remarkably so, has made the voyage in just over two hundred years. My purpose is to tell the story of this mercurial journey.

В монографии обосновывается концепция модернизма, постмодернизма и постпостмодернизма как неклассической эстетики XX в., принципиально отличающейся от антично-винкельмановской, гегелевско-кантовской западноевропейской эстетики. Систематизируются признаки нон-классики в теории и художественной практике модернизма. Неканоничность постмодернистской эстетики выявляется исходя из ее системного анализа как феномена культуры. Исследуются теоретические основы эстетики постмодернизма — постфрейдизм, постструктурализм, теория деконструкции. Рассматриваются ее ключевые методологические проблемы — художественный шизоанализ, симулякр, интертекстуальность, иронизм. Раскрывается специфика постмодернизма в искусстве и постнеклассической науке, его соотношение с алгоритмической и экологической эстетикой, массовой культурой. Разрабатывается авторская концепция постмодернизма в России, отличающая его от американской и западноевропейской моделей. Выдвигается гипотеза о перспективах постпостмодернистской эволюции, анализируются ее инновации — технообразы, виртуальная реальность, транссентиментализм. Выявляется специфика постпостмодернизма, заключающаяся в утверждении ряда новых художественно-эстетических канонов (интерактивность), стремлении создать принципиально новую художественную среду (виртуальный мир). Для преподавателей философии, культурологии, эстетики, а также для студентов и аспирантов, специализирующихся в области гуманитарных наук. Представляет интерес для специалистов — философов, искусствоведов, филологов и широкого круга интеллектуалов.