Эта книга представляет собой избранный архив рассылки "Худеем вместе _ каждый день!". Каждый вечер тысячи человек получают от меня письмо. В нем _ советы и рецепты, обмен опытом и улыбка. В основе писем _ мой личный опыт потери лишнего веса без диет и пытки голодом. С лишним весом я боролась с 12 лет. Перепробовала множество диет, даже голодала несколько дней подряд. Но достичь своей цели смогла только тогда, когда перестала мучить себя и свой желудок. Я поняла главное: жесткая диета _ это самый худший способ похудеть, практически обреченный на провал. Это может показаться нереальным, но все-таки терять вес, не испытывая мучительное чувство голода, вполне реально. Всего лишь изменив свои привычки в питании, я смогла потерять больше 15 килограмм. Как я изменилась за несколько месяцев, благодаря правильному питанию, видно по этим фотографиям.

Українці, які з різних причин були змушені залишати рідну землю, а також уже їхні нащадки, завжди уважно слідкували за подіями в Україні, намагаючись в силу своїх можливостей надати моральну і матеріальну підтримку її народу.

Якщо мова йде про будь-яке історичне явище, історики звикли думати про його причинність чи навіть багатопричинність. Справді було б недостатньо констатувати якусь одну причину чи тільки один тип причин (економічних чи політичних) американської громадянської війни або російської революції. Коли йдеться про голод 1932—1933 рр. в Україні, то він справді був би незбагненний без економічного контексту, проаналізованого покійним В. Голубничим, С. Кульчицьким та іншими1. Але, на нашу думку, це лише один аспект дуже складного і багатогранного явища, тому що сталінська перебудова (чи підрив) суспільства у першій половині 30-х років значною мірою була політичним феноменом, коли політична влада знищила і узурпувала громадянське суспільство. Як написав польський еміграційний історик у США Мойсей Левін: «Ця (перша п’ятирічка—Дж. М.) була унікальним процесом соціального перетворення, проведеного державою в тому, що держава зробила набагато більше, ніж «проведення»: вона замінила собою суспільство, стаючи єдиним ініціатором діяльності і контролеіром всіх важливих сфер життя. В цьому сенсі цей процес був перетворений на процес державного будівництва, де повна суспільна структура була, так би мовити, засмоктана в державний механізм, ніби була асимільована ним повністю»2. Іншими словами, Сталін здійснював на практиці гегелівську теорію заснування державного суспільства шляхом створення (висловлюючись термінологією того часу, яку Джордж Оруел називав «качиною») державної надбудови, яка виробила сама для себе свій соціальний базис. Створення командної економіки та включення сільського господарства до її складу шляхом примусової суцільної колективізації селянства відводить для економічного фактора другу, цілком залежну від політики роль.

  Текст у форматі PDF 10.33 Мб

  Текст у форматі PDF 32.90 Мб

Тема голоду 1932–1933 pp. була заборонена в CРCP аж до грудня 1987 р. Після скасування цензурних перепон в радянській історіографії з'явилися перші вагомі публікації архівних джерел і монографічні дослідження на цю тему. Найбільш пильну увагу науковців і широкої громадськості привернув голод в Україні, справедливо названий Голодомором. В світі існує вже понад 20 тис. публікацій з історії Голодомору, в яких нелегко розібратися, щоб одержати переконливу відповідь на два ключових запитання: чому і як? До 80-ої річниці українського Голодомору Інститут історії України ПАН України пропонує нову книгу Станіслава Кульчицького, який досліджує тему на тлі і у зв'язку із загальносоюзним голодом, викликаним сталінським курсом «розгорнутого будівництва соціалізму по всьому фронту». В книзі формулюються нетрадиційні відповіді на обидва запитання: чому голод в Україні переріс у страхітливий Голодомор з мільйонними жертвами? Яка терористична технологія застосовувалася для упокорення українського селянства?

Ни для кого не секрет, что сбалансированное питание — основа здоровой и, главное, долгой жизни. Исследования ДНК показывают, что за 40 000 лет человеческая физиология мало изменилась, мы — люди каменного века, живущие в космическую эру. Потребности современного человека в питании — такие же, как и у наших предков. Иными словами, в наши гены встроена программа птимального питания, которая делает нас здоровыми, стройными и энергичными. Автор книги посвятил двадцать лет изучению палеодиеты, он подробно рассказывает, как вернуться к питанию, на которое мы генетически запрограммированы. Палеодиета — это естественная программа питания человечества, разработанная самой природой, при которой человек вовсе не испытывает чувства голода. Это ключ к быстрой потере лишнего веса, эффективному контролю за ним и, самое важное, к хорошему здоровью на протяжении всей жизни.

Збірник документів та матеріалів висвітлює складні проблеми стосунків керівництва СРСР та УСРР, настроїв та поведінки партійно-радянських працівників, особливостей репресій в управлінських структурах республіки, слідчих та судових справ проти представників районного та сільського рівнів управління в 1932–1933 роках. Публікуються світлини членів хлібозаготівельних бригад з конфіскованими у селян збіжжям та продовольством. Книга розрахована на науковців, викладачів, вчителів та студентів, а також всіх, хто цікавиться історією України.

У збірці представлені матеріали конференції, на якій вперше всебічно розглянуті три найбільш руйнівні для українського соціуму голодомори, які відбулися у першій половині минулого століття. У першій частині розглядається загальна картина голодувань та її територіальні особливості, що створює всебічну картину перебігу цих трагічних подій. Друга частина присвячена розкриттю питання юридичної кваліфікації Голодомору 1932–1933 рр. в Україні як геноциду. Третя частина присвячена методологічним підходам визначення та оцінкам демографічних втрат внаслідок голодоморів з їх диференціацією по різних територіях. Остання – четверта – частина акумулює в собі матеріали, у яких досліджуються соціально-психологічні наслідки голодоморів для українського суспільства. Видання призначена для науковців, викладачів, студентів та всіх, хто цікавиться проблематикою голоду в Україні і небайдужий до майбутнього своєї країни.

У монографії з використанням широкої джерельної бази розкривається історія, основний зміст, форми застосування і масштаби використання під час Голодомору в Україні 1932–1933 років одного з найбільш жорстоких засобів боротьби з українським селянством – режиму «чорної дошки». Методи його в Україні порівняно з іншими регіонами СССР – Кубань, Поволжя, Казахстан; показана роль Кремля у поширенні такого адміністративно-репресивного режиму. Розрахована на істориків, правознавців, студентів вищих навчальних закладів та всіх тих, хто цікавиться історією України, тематикою Голодомору.

В Україні тоталітарні режими Гітлера і Сталіна вчинили величезні злочини – Голодомор, Великий терор, Голокост. Як усе це сталося? Що повинні знати про ці події громадяни України та інших держав Європи? Як викладати цю пробле- матику? Це теми, на яких зосереджувалась конференція «Злочини тоталітарних режимів в Україні: науковий та освітній погляд». Попри те, що останнім часом серед науковців точиться дискусія щодо порівняння злочинів двох тоталітариз- мів в історії України, висновки цих інтелектуальних змагань та наукових спорів поки що не потрапляють до навчальної літератури чи, принаймні, не публіку- ються окремими збірками статей. Проте в сучасному українському суспільстві є цілковите розуміння необхідності побудови правдивої картини історії України ХХ століття, включення її в європейський контекст, історичної оцінки жахливих геноцидів цього періоду. Сподіваємось, що видання знайде читачів – науков- ців, освітян та всіх, хто цікавиться важливим тоталітарним минулим України та Європи, і що ця збірка сприятиме ґрунтовнішому продовженню дискусії в українському суспільстві щодо концепції його історичної пам’яті.

Збірник документів та матеріалів присвячений маловідомим проблемам настроїв та поведінки населення Чернігівщини в умова сталінської революції «згори» та здійснення політичних репресій в регіоні. Книга розрахована на науковців, викладачів, вчителів та студентів, а також всіх, хто цікавиться історією України.

У посібнику викладено історію геноциду й масових репресій проти цивільного населення у ХХ ст. Розглянуто геноцид вірмен в Османській імперії, Голодомор 1932–1933 рр., Голокост європейських євреїв, екстермінацію циган, геноциди в Камбоджі та Руанді. Проаналізовано ті випадки масового винищення цивільного населення, які ще не визнані актами геноциду, однак мають виразні риси геноцидних дій. Навчальний матеріал подано в широкому історичному контексті, висвітлено передумови і наслідки політики геноциду урядів різних країн. Розглянуто дискусійні теоретичні проблеми, що стосуються методики вивчення явища геноциду, кваліфікації та оцінки злочинних дій, скерованих на масове винищення цивільного населення. Для студентів гуманітарних спеціальностей університетів, викладачів вищої та середньої школи, широкого кола осіб, які цікавляться історією геноциду й вивченням політики масових репресій у ХХ ст.

Данный сборник содержит материалы Международного круглого стола на тему: «65 лет с начала депортации жителей Украины в Казахстан», который состоялся 20 ноября 2012 года на базе Карагандинского государственного технического университета (Республика Казахстан). Начиная с 1947 года в Казахстан было депортировано около 500 тыс украинцев. В том числе, 171,5 тыс. человек – «семьи участников банд ОУН, пособники членам ОУН и члены их семей, кулаки-националисты и их семьи»; около 300 тыс. украинцев, возвратившихся из лагерей Германии и выселенных «за государственную измену» на спецпоселениев восточные районы СССР. В Казахстане с большим вниманием относятсяк сохранению исторической правды о периоде тоталитарного режима. По инициативе Президента Нурсултана Назарбаева установлен День памятижертв политических репрессий и массового голода - 31 мая, открыты музейно-мемориальные комплексы, поставлены монументы, пострадавшим в тегоды, осуществляется научно-образовательная и публицистическая работа. Государство оказывает значительное содействие для сохранения памяти о жертвах сталинских репрессий - представителей разных стран и национальностей. В частности, были установлены памятные знаки украинцам, грузинам, азербайджанцам, полякам, литовцам (на месте лагеря "АЛЖИР"), а также чеченцам, японцам, корейцам, немцам, туркам и другим репрессированным народам из 15 республик бывшего СССР (с. Спасское, с. Долинка Карагандинской области). Научно-образовательными учреждениями и общественностью Казахстана осуществляется активная поисковая работа и по теме «Голодомора», в том числе и в Казахстане, где в1932-33 гг. погибло почти 40% населения. С обретением независимости Республики Казахстан активно осуществляется реабилитация многих репрессированных лиц, которая сопровождается поддержкой со стороны государства и местных органов власти.Поэтому организаторы круглого стола посвятили выпуск данного сборника Дню Первого Президента Республики Казахстан, благодаря которому в Казахстане стало возможным не только проведение таких мероприятий, но и то, что с первых лет новейшей истории независимой Республики и поныне реализуется последовательная деятельность органов государственной власти по увековечиванию памяти невинно пострадавших людей, созданию благоприятного климата в стране для осуществления мирного труда каждого труженика, проживающего на её территории. Поставленные цели, по мнению участников, достигнуты. Но главный итог его работы: впервые в качестве отдельной страницы трагической истории репрессий в СССР обсуждена тема массовой депортации украинского населения в Казахстан после Второй мировой войны. 4 Эта тема актуальна для всех, кто интересуется историей политических репрессий и судьбами миллионов людей, насильственно изгнанных со своей земли.

В Україні тоталітарні режими Гітлера і Сталіна вчинили величезні злочини – Голодомор, Великий терор, Голокост. Як усе це сталося? Що повинні знати проці події громадяни України та інших держав Європи? Як викладати цю пробле-матику? Це теми, на яких зосереджувалась конференція «Злочини тоталітарних режимів вУкраїні: науковий та освітній погляд». Попри те, що останнім часом с еред науковців точиться дискусія щодо порівняння злочинів двох тоталітаризмів в історії України, висновки цих інтелектуальних змагань та наукових спорів поки що не потрапляють до навчальної літератури чи, принаймні, не публікуються окремими збірками статей. Проте в сучасному українському суспільстві є цілковите розуміння необхідності побудови правдивої картини історії України ХХ століття, включення її в європейський контекст, історичної оцінки жахливих геноцидів цього періоду. Сподіваємось, що видання знайде читачів – науков- ців, освітян та всіх, хто цікавиться важливим тоталітарним минулим України та Європи, і що ця збірка сприятиме ґрунтовнішому продовженню дискусії в українському суспільстві щодо концепції його історичної пам’яті.

Знаешь ли ты, что, если бы у сельских женщин и мужчин были равные возможности и ресурсы, объем производства сельскохозяйственной продукции увеличился бы, а число голодающих сократилось бы на 100-150 миллионов человек? Прочти доклад ФАО «Положение дел в области продовольствия и сельского хозяйства» (выпуск 2010-2011 гг.) и ты поймешь, почему преодоление гендерного разрыва в сельском хозяйстве так важно для содействия сельской экономике развивающихся стран.

Автор этой книги, Евфросиния Антоновна Керсновская (1907–1994), родилась в Одессе в дворянской семье. В годы гражданской войны семья спасается от преследования большевиков и переезжает в свое родовое имение в Бессарабию, которая тогда была частью Румынии. Евфросиния своим трудом поднимает пришедшее в упадок хозяйство, становится фермером. После ввода советских войск в Бессарабию в 1940 г. мать и дочь Керсновских, как бывших помещиков, выгоняют из дома. В 1941 году ее, как и многих других бессарабцев, ссылают в Сибирь, на лесоповал. Там она вступается за слабых, беззащитных. За это ей грозит голодная смерть. Она решается на побег. Прежде чем ее схватили, она прошла по тайге полторы тысячи километров. Её судят, приговаривают к расстрелу. Хотя она и отказывается писать прошение о помиловании, расстрел заменяют десятью годами лагерей. В Норильском лагере она работает в больнице и морге, затем по собственной воле занимается самым тяжелым трудом — шахтерским. Там она чувствует себя свободней — «подлецы под землю не спускаются». После освобождения из ссылки, в Ессентуках, в 1964-68 годах пишет по просьбе матери о пережитом, эти 12 тетрадей иллюстрированы её акварельными рисунками (703 рисунка).

Данная книга – редкий образец ПРАВИЛЬНОЙ, ЗАКОННОЙ работы с переводной литературой, которую изд-во Центрполиграф (и особенно изд-во Эксмо) очень редко демонстрируют в последние годы. В выходных данная есть вся информация о книге – полное название на немецком, когда и кем издано, кому принадлежит авторское право. Это сразу настраивает на то, что предложенное издание – это серьезный продукт, к которому так же серьезно отнеслись в издательстве – не наделали ошибок при переводе, не пропустили тучу опечаток и других ляпов. Ранней осенью 1941 г. Ленинград был окружен немецкими войсками. Началась продолжавшаяся почти 900 дней блокада. Обе стороны завязли в тяжелейших позиционных боях, когда линия фронта проходила практически в самом городе, а бои шли за десятки метров земли, стоившие десятков тысяч жизней. Ни советские, ни немецкие войска не ждали таких трудностей и не были к ним готовы. Планы Гитлера в отношении Ленинграда были просты: город уничтожить вместе с населением. Когда стало ясно, к чему должно готовиться население окруженного города, холодному расчету наступавших войск противостояла непреклонность как партийного аппарата, так и большей части населения (хотя было немало и таких, кто видел бессмысленность в упорной обороне и предпочитал сдачу города его гибели, уповая на то, что немцы – культурная нация). Автор этой книги, вышедшей в Германии в 2001 г., утверждает, что в действительности немецкие солдаты, истекая кровью в ожесточенной борьбе за Ленинград, ни единой минуты не были рады своей роли в качестве оккупантов. Он убежден, что обвинять вермахт в том, что это убийца, нельзя. Он был послушным инструментом в руках Гитлера, также, как Красная армия и весь советский народ был инструментов в руках Сталина. Это убеждение автора основано на его личном опыте, принадлежащего к солдатам группы армий «Центр». В 19 лет он оказался под Ленинградом и во многом опирается в своей книге на свои воспоминания о тех днях. Книга вышла толковая – смесь исторических исследований, документов (в том числе и архивных) и личных воспоминаний. Автор дает подробный список источников и документов (преимущественно из немецких архивов), а также использованной и рекомендованной литературы. Как взгляд с противоположной стороны - хорошее дополнение к отечественным воспоминаниям и исследованиям. Отличный перевод Ю.Лебедева, на вкладке - много редких немецких фотографий времен Великой Отечественной (правда, качество их не очень). Бумага газетная – увы. Рекомендую всем интересующимся историей Великой Отечественной