In her first book since the critically acclaimed Female Masculinity, Judith Halberstam examines the significance of the transgender body in a provocative collection of essays on queer time and space. She presents a series of case studies focused on the meanings of masculinity in its dominant and alternative forms’especially female and trans-masculinities as they exist within subcultures, and are appropriated within mainstream culture. In a Queer Time and Place opens with a probing analysis of the life and death of Brandon Teena, a young transgender man who was brutally murdered in small-town Nebraska. After looking at mainstream representations of the transgender body as exhibited in the media frenzy surrounding this highly visible case and the Oscar-winning film based on Brandon's story, Boys Don’t Cry, Halberstam turns her attention to the cultural and artistic production of queers themselves. She examines the “transgender gaze,” as rendered in small art-house films like By Hook or By Crook, as well as figurations of ambiguous embodiment in the art of Del LaGrace Volcano, Jenny Saville, Eva Hesse, Shirin Neshat, and others. She then exposes the influence of lesbian drag king cultures upon hetero-male comic films, such as Austin Powers and The Full Monty, and, finally, points to dyke subcultures as one site for the development of queer counterpublics and queer temporalities. Considering the sudden visibility of the transgender body in the early twenty-first century against the backdrop of changing conceptions of space and time, In a Queer Time and Place is the first full-length study of transgender representations in art, fiction, film, video, and music. This pioneering book offers both a jumping off point for future analysis of transgenderism and an important new way to understand cultural constructions of time and place.

Vol. 1 : Head and Neck. - 264 p.

Алхимия тайцзицюань - система изучения внутренней алхимии, посредством формы. Она основывается на принципах и законах, позволяющих подготавливать ингредиенты алхимии и использовании их для трансформации тела.

Анатомія людини — розділ анатомії, що вивчає органи та системи органів людського тіла. Анатомія людини вивчає зовнішні форми і пропорції тіла людини і його частин, окремі органи, їх мікроскопічну та макроскопічну будову. Нормальна, або систематична анатомія людини вивчає будову «нормальної» тобто здорової людини, причому систематично, тобто, з розбиттям по системам органів, а потім на органи, відділи органів, та тканини. Анатомія людини має клінічні підрозділи: Нормальна анатомія — розділ анатомії, що вивчає органи та системи органів людського тіла в нормі. Патологічна анатомія — вивчає вражені хворобою органи та тканини. Топографічна (хірургічна) анатомія вивчає будову тіла по ділянкам, з врахуванням положення органів та їх взаємовідношень відносно одне одного та відносно скелету людини. Нормальна (систематична анатомія) анатомія людини включає в себе вивчення організму за системами. Анатомія створює необхідну базу також для вивчення ряду клінічних дисциплін — терапії, хірургії, акушерства та гінекології, офтальмології, оториноларингології, дерматології та інших.

Викладено основні закономірності будови тіла свійських тварин за системами органів: скелет, з’єднання кісток, м’язи, система органів шкірного покриву, апарати травлення, дихання, органи сечовиділення і розмноження, серцево-судинна система, нервова система та органи чуття. Будову органів чи систем розглянуто з погляду онто- і філогенезу в порівняльному плані. Наведено особливості будови тіла свійської птиці. Для студентів вищих аграрних навчальних закладів ІІІ – IV рівнів акредитації із спеціальностей «Ветеринарна медицина» та «Зооінженерія».

Общеизвестно, что без знания анатомии невозможно вернопередать особенности фигуры человека, характер его движений. Профессор Барчаи пользуется для показа человеческого тела методом художественного изображения. Его анатомические рисунки не только точное воспроизведение человеческих костей и мускульной системы, но и работы художественной ценности. Книга — хороший справочник для начинающего художника при изучении строения человеческого тела. Она представляет большой интерес для каждого мастера изобразительного искусства, а также для всех тех, кто имеет какое-нибудь отношение к искусству, ибо она общедоступным и художественным методом знакомит с вечной темой изобразительного искусства — человеческим телом.

Этот труд - не словарь, не энциклопедия, не научное исследование, не доклад и не очерк по анатомии. Авторы книги, французские врачи, в популярной форме рассказывают об особенностях анатомии и психологии человека, приводят количественные показатели и оценки физиологических функций в течение всей жизни. Факты, опубликованные в этой книге, интересны и обогатят читателя знаниями о своем теле.

Великолепный атлас, включающий около 350 информативных иллюстраций, фотографий и цветных схем, станет вашим путеводителем по органам и системам человека и их функциям. Вы узнаете много нового о собственном теле, получите исчерпывающие сведения о наиболее распространенных заболеваниях и научитесь распознавать сигналы тревоги, исходящие от вашего организма.

В основу учебника положен учебник `Анатомия человека` М.М.Курепиной и Г.Г.Воккена (1979 год). Наиболее значительные изменения и дополнения внесены в главы `Нервная система` и `Внутренние органы`. Большинство разделов учебника содержит материал по микроскопическому строению органов, их внутриутробному развитию и изменениям в течение жизни человека. Учебник предназначен для студентов и аспирантов биологических специальностей педагогических университетов и институтов. Может использоваться в качестве учебного пособия студентами факультетов дошкольного воспитания и других немедицинских специальностей, изучающих строение тела и возрастную морфологию человека, а также студентам, обучающимся по специальности `Психология` (глава 3. Нервная система).

Вихід у світ першого видання «Атласу анатомії людини» Френка Неттера в 1989 р. став значною подією для всіх, хто вивчає і викладає анатомію. Майже одразу ця книга стала однією із найпопулярніших у медичному світі. Така ситуація зберігається й донині. Цей успіх став можливий завдяки величезному художньому талантові доктора Неттера, чіткій роботі медичного видавництва і порадам доктора Шерон Коласино (Оберґ). Я радий, що взяв участь у роботі над другим виданням «Атласу анатомії людини», «Інтерактивним атласом анатомії» та «Інтерактивним атласом клінічної анатомії». Навіть через 10 років після виходу першого видання атласу на нього зберігається, як і раніше, дуже великий попит. Ми почали працювати над другим виданням, незважаючи на шалений успіх першого, для того, щоб покращити його якість. Працюючи над другим виданням, ми намагалися не збільшувати обсяг книги, не змінювати стиль написання, адже студенти вважають, що саме завдяки цим характеристикам книга користується такою популярністю. Найпомітнішою зміною стала поява нових ілюстрацій самого Неттера (рис. 288, 430, 432 і 511) та доктора медицини Карлоса Мачадо (див. новий розділ «Поперечні перерізи», рис. 512-525). Ці ілюстрації мають велике значення з огляду на сучасний стан анатомії; вони містять деталі, які допоможуть студентам вивчати анатомію на пошарових зрізах. Це особливо важливо у зв'язку з повсюдним впровадженням у клінічну практику сучасних засобів отримання зображень. Доктор Мачадо вніс зміни у низку рисунків, опираючиь на дані, що були виявлені завдяки комп'ютерній і магнітно-резонансній томографії. Значно змінені розділи з анатомії таза і промежини, зокрема замінено застарілу концепцію про будову сечо-статевої діафрагми, уточнено деякі особливості будови зовнішнього сфінктера сечівника. Значні зміни внесені в термінологію. Я вдячний докторові Дуан Гейне (розділ «Центральна нервова система») та докторові Роберту Леонарду (всі інші органи й системи), котрі неоціненно допомогли в цій роботі. Незважаючи на те, що майже всі анатоми користуються чинною анатомічною номенклатурою, клініцисти схильні вживати епоніми, тому найвідоміші та найпоширеніші з них зазначені у дужках. Хочу висловити величезну подяку видавцям Джині Дінґл і Томасові Муру за їхню участь у роботі, а також нашому керівнику Сенді Пурренгейдж за те, що вона змушувала нас оперативно виконувати свою роботу. Особлива подяка моїй дружині Мюріел Деллі (все ще Деллі) за те, що вона зберегла сімейне вогнище, за терпимість до мене, до моїх проектів і тих незліченних годин, що я віддаю роботі.

Т. 1 : Голова, шея. - 2007. - 251 с.

Звідки в західноафриканського племені догонів неабиякі астрономічні знання? Як пояснити знаходження предметів ручної, а то й “фабричної” роботи у покладах порід, які утворилися, здавалось би, в “долюдські” епохи? Чи відкривали Америку до вікінгів і Христофора Колумба? Чи обмежується історія Єгипту шістьма тисячоліттями? Чи літали люди у Космос до нашої ери? Автор есею не прагне однозначно відповісти на ці запитання – він запрошує читача поміркувати разом із ним над проблемою дивовижних знань, які мали люди в ті далекі часи. Природно, не обходиться без аналізу гіпотез про контакти з інопланетянами, розвинені допотопні цивілізації, але водночас висувається й версія “інтелектуального прориву” стародавніх учених-жерців у післяпотопну, історичну епоху. Для широкого кола читачів.

Це перший в українській лексикографії словник-довідник, присвячений одному із складних розділів сучасної української орфографії — написанню слів і номінативних словосполучень з великої чи малої літери. Він включає географічні назви, назви політичних та громадських організацій, адміністративні найменування, назви посадових осіб, церковно-календарних та народних свят, знаменних дат, міфологічні, астрономічні, церковні, теологічні назви, документоніми тощо. Словник укладено згідно з правилами чинного "Українського правопису" (1993). Щодо написання тих груп назв, які зазначений правописний кодекс не охоплює, автор пропонує власні рішення, продиктовані усталеною практикою написання тих чи інших мовних одиниць з великої або малої літери.

У навчальному посібнику розглядаються фундаментальні для філософської науки проблеми співвідношення буття і небуття, мислення і буття, душі й тіла, духу і матеріальної природи, свободи і необхідності, а також проблеми, пов’язані з філософським пізнанням Бога як граничної підстави буття людини і світу. Видання є навчальним посібником з філософії нового типу. Авторський виклад доповнюється спеціально дібраними текстами для читання, що дає змогу ознайомитися з різними підходами до розв’язання філософських проблем, а також створює необхідних грунт для формування самостійного філософського мислення. Для студентів вищих навчальних закладів, викладачів, усіх, хто цікавиться філософією.

У навчальному посібнику систематизовано патогенетичні, клінічні, імуноцитохімічні та гістологічні відомості з гінекологічної патології. Видання ілюстроване понад 400 кольоровими макро- і мікрофотографіями. Згідно з сучасними класифікаціями ВООЗ і світових гінекологічних товариств подано найбільш розповсюджені захворювання жіночого генітального тракту: вульви, піхви, шийки та тіла матки, маткових труб й очеревини малого таза, яєчників і хоріона. Атлас містить результати багаторічного досвіду авторів з гінекологічної патології і може бути корисним для гінекологів, патогістологів, патофізіологів, імуногістохіміків, викладачів та студентів вищих медичних навчальних закладів III–IV рівнів акредитації.

  Текст у форматі PDF 6.89 Мб

Динамічна анатомія — це наука про форму, будову організму та окремих його органів чи систем в залежності від виконуваних рухів. Це розділ анатомії, що вивчає органи та системи органів людського тіла. Анатомія людини вивчає зовнішні форми і пропорції тіла людини і його частин, окремі органи, їх мікроскопічну та макроскопічну будову. Нормальна, або систематична анатомія людини вивчає будову «нормальної» тобто здорової людини, причому систематично, тобто, з розбиттям по системам органів, а потім на органи, відділи органів, та тканини.

Нині найприйнятнішою є рідинно-мозаїчна модель структури мембрани, висунута С. Сенгером і Дж. Нікольсоном у 1972 р. й удосконалена С. Сенгером у 1981 р. За цією моделлю певна частина ліпідів, що входить до складу плазматичної мембрани (близько 30 %) пов'язана з внутрішніми білками, а інші перебувають у рідкому стані, формуючи "ліпідне озеро", в якому "вільно плавають" внутрішні білки. На поверхні ж ліпідного шару розташовуються водорозчинні (поверхневі) білки. Ця модель передбачає можливість взаємодії поверхневих і внутрішніх або інтегральних мембранних білків з утворенням специфічних агрегатів (усередині або на поверхні мембрани) з гідрофільними порами чи каналами. Дана модель не суперечить і набутим численним доказам як хімічної, так і структурної гетерогенності клітинних мембран. І хоча всі мембрани мають певну хімічну та структурну подібність (організація ліпідів у вигляді бішару, наявність поверхневих і внутрішніх, у тому числі інтегральних, білків і вуглеводів на зовнішніх боках плазматичних мембран), різні види мембран мають різний якісний і кількісний склад ліпідних, білкових і вуглеводних компонентів. Так, мембрани з домінуючою бар'єрною та ізоляційною функцією (наприклад, мієлінові волокна) мають вищий вміст ліпідів (до 80 % складу мембрани), функціонально активні мембрани (мембрани ЕПР, мітохондрій) містять більше білків (до 70 %).