Показано, що сучасна наука – своєрідне перехрестя взаємодії природничонаукового, технікознавчого і гуманітарного дискурсів, проаналізовано їх взаємовплив у добу революційних супертехнологій. Дослідження цього проблемного поля, яке породжується революцією супертехнологій, буде сприяти формуванню нової методологічної бази природознавства. Така база дозволить гуманітаріям нашого часу здійснити прорив за обрій лінеарного світогляду доби Модерну, дати реалістичну оцінку таких глобальних загроз, як "технологічна сингулярність", адекватно відповісти на виклики доби супертехнологій. Практика розробки зазначеного проблемного поля – важлива умова створення методології дослідження екзистенціальних ризиків, що породжуються практикою застосування все більш могутніх супертехнологій в нестабільному світі – світі антропогенних небезпек, ризиків, природних катастроф і соціальних нестабільностей. В ХХІ столітті така методологія набуває надзвичайно важливого значення саме тому, що у світі, що формується за допомогою нано-біо-гено-інфо-комп'ютерно-мережевих супертехнологій (які несуть із собою не тільки принципово нові можливості, а й зовсім несподівані небезпеки й ризики), вона дозволяє знати, що можна, а чого не можна робити на різних рівнях керування.

  Текст у форматі PDF 1.30 Мб