Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

Проаналізовано сучасний стан української культури та запропоновано способи подолання негативних явищ і тенденцій, що протягом десятиріч стояли на заваді її розвитку як духовної основи національної консолідації. Стверджується, що суспільно-політична криза в Україні, кульмінацією якої стали драматичні події грудня 2013 року – лютого 2014 року, пов’язана з культурною кризою національного масштабу та її фатальними наслідками – духовною дезінтеграцією суспільства та дегуманізацією правлячих еліт. Зазначається, що вихід із ситуації, що склалася, потребує радикального оновлення державної культурної політики на концептуальному, інституційному та правовому рівнях і послідовної її реалізації у взаємодії із громадянським суспільством. Розраховано на працівників органів державної влади, політиків, науковців, представників творчих спільнот і всіх небайдужих до проблем розвитку української культури.

В аналітичній доповіді на основі вивчення європейського досвіду сприяння розвитку культури з боку національних урядів і міжнародних інституцій, стану найбільш важливих сегментів культурної сфери в Україні запропоноване концептуальне бачення головних напрямів формування культурної політики, яка найбільше відповідала б потребам Українського народу в руслі світових тенденцій. Особливу увагу приділено дослідженню місця й ролі культури в сучасному суспільстві, тих можливостей, які вона створює для соціально-економічного розвитку країни та її регіонів, національної консолідації та просування інтересів Української Держави на міжнародній арені. Ця праця буде корисною працівникам органів державної влади й культурної сфери, політикам, науковцям, викладачам вищих навчальних закладів, представникам аналітичної спільноти, усім, хто цікавиться проблемами розвитку сучасної української культури.