Предложен новый подход в отечественной психотерапии - лингвистическая психотерапия. Изложены теоретические основы лингвистически ориентированной терапии, описана связь ее с другими школами (классический и структурный психоанализ, юнгианский анализ). Освещены сознательные и бессознательные аспекты моделирования реальности психикой. Рассмотрены вопросы трансформации субъективной психической реальности в психотерапевтическом процессе.

Розглянуто теоретичні засади та технології мовного впливу, загальні закономірності оптимального використання мови в комунікації. Висвітлено особливості сприймання писемної продукції, наведено її загальну характеристику. Викладено прийоми впливу на підсвідомість, методи еріксонівського гіпнозу. Визначено приховані елементи змісту. Розкрито суть понять полісемії, транссемії, дисемії, фоносематики, евфемізмів, емотивності й емоціогенності.

Рассмотрены теоретические основы и технологии языкового влияния, общие закономерности оптимального использования языка в коммуникации. Освещены особенности восприятия письменной продукции, приведена ее общая характеристика. Изложены приемы влияния на подсознание, методы эриксоновского гипноза. Определены скрытые элементы содержания. Раскрыта сущность понятий полисемии, транссемии, дисемии, фоносематики, эвфемизмов, эмотивности и эмоциогенности.

Розкрито сутність вербального біхевіоризму як напряму психології, що досліджує мовленнєве подразнення психіки людини і відповідну поведінкову реакцію, а також власне мовленнєву поведінку індивіда. Теоретично обгрунтовано правові засади застосування методології вербального біхевіоризму у діяльності органів внутрішніх справ (ОВС), зокрема у процесах правової комунікації, з метою формування та регулювання правового світогляду й правомірної поведінки працівника ОВС як соціального суб'єкта. Досліджено герменевтику інформаційного насильства у контексті діяльності ОВС. Розроблено вербально-біхевіористські моделі впливу на формування правомірної поведінки працівника ОВС у правовому полі соціокультурного простору.

Раскрыта сущность вербального бихевиоризма как направления психологии, исследующего речевые раздражения психики и ответную поведенческую реакцию, а также собственно речевое поведение индивида. Разработаны теоретические основы применения методологии вербального бихевиоризма в деятельности органов внутренних дел (ОВД), в частности в процессах правовой коммуникации, с целью формирования и регулирования правового мировоззрения и правомерного поведения сотрудника ОВД как социального субъекта. Исследована герменевтика информационного насилия в контексте деятельности ОВД. Разработаны вербально-бихевиористские модели влияния на формирование правомерного поведения сотрудника ОВД в правовом поле социокультурного пространства.

Досліджено роль маніпуляцій як політичної технології у постмодерністському інформаційному суспільстві. Останнє забезпечує функціонування міжсуб'єктних комунікативних процесів політичних суб'єктів, що дозволяє їм співпрацювати, внаслідок чого трансформується структура соціуму.

Зазначено, що політики здебільшого прагнуть приховати факт маніпулювання свідомістю громадян. У результаті побутує думка, ніби люди самостійно організовуються в структуровану аудиторію і незалежно від чиєї б то не було волі приходять до тих чи інших рішень і вчинків, вигідних, як правило, певній "політичній еліті".

Наведено результати дослідження комплексу історичних, кримінологічних та психологічних проблем, пов'язаних з шахрайством. Розроблено соціально-психологічний та кримінально-правовий портрет сучасного шахрая, визначено кримінально-правову та соціально-психологічну специфіку скоєння шахраями злочинних дій. Проаналізовано аспекти загальної схеми шахрайської операції, визначено її основні компоненти, маніпулятивні техніки, прийоми та засоби впливу шахрая на свою жертву. Висвітлено питання ролі жертви в механізмі скоєння шахрайства. Встановлено психологічні особливості мовного впливу шахрая на свою жертву. Запропоновано шляхи профілактики шахрайства.

Досліджено правові та психологічні проблеми інституту судових дебатів в кримінальному процесі України. Розкрито сутність, зміст і значення судових дебатів як самостійної стадії судового розгляду. Значну увагу приділено аналізу правових норм, які регулюють порядок судових дебатів у суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій, а також у суді присяжних. Розглянуто психологічні особливості судових дебатів як форми судової комунікації. Сформульовано низку пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства з метою підвищення якості судових виступів прокурора і захисника, рівня їх професійної майстерності.

Дисертація присвячена психолого-педагогічним аспектам формування комунікативної спрямованості у слухачів, які вивчають англійську мову за програмою спеціалістів контрольно-пропускних пунктів; містить результати експериментального дослідження комунікативних настанов особистості, а також аналізу комунікативної семантики мови, які стосуються особливостей переробки мовленнєвої інформації у дискурсі, полілозі, структури спілкування, індивідуальних характеристик комунікантів. Визначено провідні напрямки реалізації комунікативного підходу при навчанні іноземних мов майбутніх офіцерів кордону.

Досліджено навіюваність з позиції континуально-ієрархічного підходу до вивчення структури особистості та її властивостей і розглянуто її як відносно стійку інтегральну багатокомпонентну властивість особистості, яка має специфічні прояви на всіх її рівнях. Вивчено якісні показники, представлені емоційним, захисно-регулятивним, когнітивним і поведіковим компонентами. Для діагностики психологічних складових феномену навіюваності розроблено оригінальну методику "Тест-опитувальник навіюваності". Наведено психологічні характеристики особистості, які співвідносяться з досліджуваною властивістю. Виявлено індивідуально-психологічні особливості прояву навіюваності, описано психологічні портрети осіб з різною диспозицією навіюваності.

Проведен анализ проблем истории и современного состояния теории суггестии и коммуникации. Рассмотрено исследование сфер вербального и невербального суггестивного воздействия на поведение человека. Изложено формирование реестра патогенных и терапевтических текстов (медицинских, религиозных, художественных, педагогических, рекламных, политических, включая виртуальные), что является предметом теории коммуникации, нейролингвистического программирования, лингвопоэтики, теолингвистики, суггестопедии, теории рекламы, нейминга, политической лингвистики, интернет-лингвистики.

Запропоновано огляд зарубіжних і вітчизняних теоретичних та емпіричних досліджень природи перфекціонізму. Проаналізовано проблему перфекціонізму особистості та чинників, які впливають на його формування та розвиток.

Ураховуючи те, що узгоджена групова система переваг - це найбільш розповсюджений спосіб здійснення об'єктивного вибору, та орієнтуючись на встановлене мінімально-необхідне критеріальне значення коефіцієнта конкордації за Кендалом, розроблено багатокрокову процедуру послідовного відкидання маргінальних думок, виявлення яких відбувається за допомогою методів теорії розпізнавання образів. Прикладом застосування процедури є побудова групової системи переваг студентів на множині характерних рис недисциплінованості.

Розкрито поняття, сутність і зміст сугестивної технології та її роль у навчально-виховному процесі. Схарактеризовано чотири етапи у розвитку сугестопедагогіки. Показано, що використання засобів сугестопедичного навчання суттєво підвищує не лише репродуктивний, а й творчий рівень засвоєння знань, умінь і навичок студентів.

Раскрыты понятие, сущность и содержание суггестивной технологии и ее роль в учебно-воспитательном процессе. Охарактеризованы четыре этапа в развитии сугестопедагогики. Показано, что использование средств сугестопедичного обучения существенно повышает не только репродуктивный, но и творческий уровень усвоения знаний, умений и навыков студентов.

The concepts, the nature and content suggestive technology and its role in the educational process are disclosed.

Розглянуто проблеми сприйнятливості соціально дезадаптованих неповнолітніх до гетерогенного сугестивного впливу. Досліджено чутливість соціально дезадаптованих неповнолітніх різного віку та статі до тест-проб на сугестивність різної сенсорної модальності: зорових, нюхових, слухових, шкірних, рухово-кінестетичних. Проведено порівняльний аналіз сугестивності соціально дезадаптованих і соціально адаптованих неповнолітніх. Висвітлено взаємозвТязки навіюваності з окремими особистісними характеристиками соціально дезадаптованих дітей та підлітків. Визначено пріоритетні сенсорні канали, на які в першу чергу слід спрямовувати психокорекційний сугестивний вплив у роботі з соціально дезадаптованими неповнолітніми.

Розглянуто особливості реалізації мовленнєвого впливу на свідомість реципієнта на рівні семантичних макроструктур. Визначено стратегію маніпулятивного замовчування та стратегію семантичного структурування тексту в межах основної макростратегії маніпулятивної взаємодії в контексті війни в Іраку, що грунтується на архетипному протиставленні МИ - ВОНИ.

Рассмотрены особенности реализации речевого влияния на сознание реципиента на уровне семантических макроструктур. Определены стратегия манипулятивного умалчивания и стратегия семантического структурирования текста в пределах основной макростратегии манипулятивного взаимодействия в контексте войны в Ираке, которая базируется на архетипной оппозиции МЫ - ОНИ.

The article focuses upon the peculiarities of the verbal influence on the recipientТs consciousness by means of semantic macrostructures. In defines a strategy of manipulative silence and a strategy of semantic textual structure within the principal macrostrategy of the manipulative interaction in the context of the war in Iraq which is based on the archetypal opposition WE - THEY.

Розглянуто проблему застосування ненормативної лексики у сучасному суспільстві, висвітлено соціально-психологічні фактори, що сприяють порушенню нормативності мовлення. Зазначено, що неконтрольований потік нецензурної лексики може "активізуватися" в епоху глобальних історичних потрясінь та соціальної нестабільності. Під час російсько-української війни спостерігається лінгвопсихологічний дисбаланс між нормативною та ненормативною лексикою в країні (військових конфліктів, революцій, загрози розпаду держави, економічної кризи тощо). Підкреслено неоднорідність та багатофункціональність досліджуваної проблеми, яка на сучасному етапі є актуальною та складною в аналізі. Представлено результати емпіричного дослідження особливостей застосування ненормативної лексики студентами закладів вищої освіти. Методи. Використано методи анкетування, психодіагностики. Для встановлення відмінностей між групами було використано критерій U-Манна-Уітні, для знаходження взаємозв'язків-кореляційний аналіз за допомогою коефіцієнта кореляції Р-Спірмена. Результати. Встановлено психологічні чинники, які детермінують схильність до застосування нецензурних слів у міжособистісному спілкуванні. Показано, що певний рівень комунікативних здібностей, агресії, рефлексії, соціального самоконтролю, гнучкості, мовленнєвої тривожності таміжособистісний емоційний інтелект по-різному впливають на можливість застосування ненормативної лексики студентами у процесі міжособистісної комунікації. Встановлено взаємозв'язки між показниками вербальної агресії та показниками гнучкості, самостійності і міжособистісного емоційного інтелекту. Висновки: специфіка міжособистісної комунікації не є монолітною структурою, вона має багатофункціональний та динамічний характер. Ненормативна лексика виступає психологічним інструментом, який активно використовується у міжособистісній комунікації, але не кожною людиною, і у більшості випадків обумовлюється ситуацією та індивідуально-психологічними особливостями особистості. Ненормативні мовленнєві конструкти, які застосовуються в міжособистісній комунікації, в залежності від контексту та ситуації можуть сприйматися по-різному, і необов'язково характеризуватимуть мовця, як неосвічену та некультурну особистість. Отримані результати значно розширюють і доповнюють існуючі дослідження стосовно нормативності та культури мовлення, яка передбачає дотримання нормативності мови, граматичних та стилістичних правил, доречного застосування мовленнєвих конструкцій тощо.