З позиції проблемного підходу розкрито основи діяльності практичних соціологічних і психологічних служб з проблеми надання допомоги людям, що постраждали від соціальних, технічних та екологічних катастроф. Явище катастрофи розглянуто як надзвичайну подію в житті окремої людини або спільноти з точки зору соціально-психологічних наслідків такої події.

Проаналізовано історію вивчення та розглянуто основні положення концепції відстрочених реакцій на травматичний стрес. Простежено еволюцію головних теоретичних підходів до вивчення проблеми "особливого воєнного неврозу", викладено методику діагностики посттравматичних стресових розладів, їх психологічної корекції. Визначено ключові напрямки зниження рівня психічних втрат і психічної недієздатності серед особового складу підрозділів особливого ризику.

Встановлено головні закономірності та механізми впливу на психіку людини радіоекологічних чинників, визначено специфічні та неспецифічні наслідки чорнобильської катастрофи. Розроблено теоретичну модель впливу на психіку людини "ядерного жаху", "неочевидних стресорів", "вторинної соціальної травматизації". Розкрито місце радіоекологічної психології в системі наук та її зв'язок з іншими галузями психології. Розроблено теоретичні, методичні та організаційні підвалини (принципи, головні напрямки, форми та методи) надання психологічної допомоги потерпілим від радіоекологічного лиха. Визначено шляхи вирішення прикладних проблем "екологізації" суспільної свідомості, підготовки населення та персоналу спеціальних формувань до дій під час катастроф різного типу, зокрема, за умов радіаційної небезпеки.

Розглянуто суть поняття тренінгу як методу зміни поведінкового стереотипу людини, групи чи організації, одного з видів активного навчання. Розкрито психологічний зміст взаємодії в тренінговій групі. Висвітлено питання планування, дизайну, організації тренінгу, запропоновано методику оцінки його ефективності. Наведено приклади різних моделей тренінгової роботи.

Рассмотрена сущность понятия тренинга как метода изменения поведенческого стереотипа человека, средства целенаправленного изменения группы или организации, одного из видов активного обучения. Раскрыто психологическое содержание взаимодействия в тренинговой группе. Освещены вопросы планирования, дизайна и организации тренинга, предложена методика оценки его эффективности. Приведены примеры различных моделей тренинговой работы.

Представлена авторская концепция личности, рассмотрены психологические проблемы эмоций и эмоциональности, профессионального общения и деятельности в аспекте дифференциального подхода. Описаны психологические механизмы и формы проявления интегральных качеств личности в разных видах социономической деятельности.

Освещены основные методико-практические положения технологии активных методов обучения психологии, а также конкретные формы и методы активного группового обучения психологии на материале общей психологии. Описаны диалогические методы обучения: психологического эксперимента в парах, рефлексивно-методического диалога. Охарактеризованы ролевые и групповые диалоги, конкурсы: интересных вопросов, примеров и конкретных ситуаций, ораторов, рационального чтения, рефератов. Приведены методы "Мозговой атаки" - "брейн-сторминги" умственной деятельности человека, интересных вопросов, обратимости мышления, абсурда, выявления сходств и различий.

Висвітлено деякі теоретичні засади методу активного соціально-психологічного навчання, описано методику психоаналізу комплексу тематичних малюнків з метою діагностики глибиннопсихологічних характеристик психіки суб'єкта. У контексті цілісного аналізу малюнків розглянуто питання психокорекції. Визначено теоретичні передумови психоаналітичного розуміння комплексу тематичних малюнків, а також психодіагностичну спроможність психомалюнка.

Освещены некоторые теоретические основы метода активного социально-психологического обучения, описана методика психоанализа комплекса тематических рисунков для диагностики глубиннопсихологических характеристик психики субъекта. В контексте целостного анализа рисунков рассмотрены вопросы психокоррекции. Определены теоретические предпосылки психоаналитического понимания комплекса тематических рисунков, а также психодиагностическая способность психорисунка.

Рассмотрены вопросы профессионального мастерства и техники социального педагога и практического психолога. Раскрыты основы психологического тренинга, профессионального самовоспитания будущего учителя. Показаны роль психотехники в профессиональной деятельности данных сотрудников, риторики в интеллектуальных играх и тренингах. Определено место жестов в педагогическом процессе. Особое внимание уделено психологии человеческого взаимопонимания. Охарактеризованы этнические принципы работы группового консультанта и связанные с ними профессиональные проблемы. Проанализированы этапы организации психической помощи учителям.

Розкрито концептуальні та методологічні засади психологічної профілактики як напряму діяльності практичних психологів в органах внутрішніх справ України, основні засади особистої безпеки працівників міліції та оптимізації соціально-психологічного клімату в колективах. Описано методи профілактики та подолання конфліктів, організації роботи з працівниками, віднесеними до групи посиленої психологічної уваги.

Раскрыты концептуальные и методологические основы психологической профилактики как направления деятельности практических психологов в органах внутренних дел Украины, основы личной безопасности сотрудников милиции и оптимизации социально-психологического климата в коллективах. Описаны методы профилактики и преодоления конфликтов, организации работы с сотрудниками, которые отнесены к группе усиленного психологического внимания.

Розглянуто сучасні проблеми, шляхи та засоби комплексного соціально-психологічного забезпечення професійної діяльності спеціалістів різних галузей за звичайних і екстремальних умов. Наведено ефективні методи психологічної діагностики, систему заходів збереження та відновлення функціональних станів, працездатності спеціалістів. Висвітлено особливості забезпечення адекватної адаптації, надійності та безпеки їх діяльності за даних умов.

Рассмотрены современные проблемы, пути и средства комплексного социально-психологического обеспечения профессиональной деятельности специалистов различных отраслей в обычных и экстремальных условиях. Предложены эффективные методы психологической диагностики, система мероприятий сохранения и восстановления функциональных состояний, трудоспособности специалистов. Освещены особенности обеспечения адекватной адаптации, надежности и безопасности их деятельности в данных условиях.

Розкрито суть понять тренінгу, соціально-психологічного тренінгу (СПТ), спілкування, проаналізовано етапи СПТ. Викладено загальні методичні прийоми тренінгу, описано види тренінгових груп, зокрема, біхевіорально-орієнтовані та тренінгові, групи зустрічей, гештальт-групи. Наведено вимоги до особистості керівника, визначено теоретико-методологічні передумови розробки та проведення СПТ "Розвиток комунікативної компетенції викладача".

Раскрыта сущность понятий тренинга, социально-психологического тренинга (СПТ), компетентности, проанализированы этапы СПТ. Изложены общие методические приемы тренинга, описаны виды тренинговых групп, в частности, бихевиорально-ориентированные и тренинговые, группы встреч, гештальт-группы. Приведены требования к личности руководителя, определены теоретико-методологические предпосылки разработки и проведения СПТ "Развитие коммуникативной компетенции преподавателя".

Запропоновано концепції професійно-психологічної підготовки фахівців правоохоронної діяльності на засадах трансформації структурних компонентів професійної діяльності з якісних показників особистості правоохоронця. Охарактеризовано принципи подібності діяльності та особистості на різних етапах його становлення: профорієнтації, професійно-психологічного відбору навчання, підвищення кваліфікації. Розглянуто професійно-психологічний тренінг як інструмент досягнення бажаних змін особистості, вироблення відповідних якостей, умінь і навичок працівників ОВС.

Предложены концепции профессионально-психологической подготовки специалистов правоохранной деятельности на основе трансформации структурных компонентов профессиональной деятельности по качественным показателям личности хранителей порядка. Охарактеризованы принципы подобия деятельности и личности на разных этапах его становления: профориентации, профессионально-психологического отбора обучения, повышения квалификации. Рассмотрен профессионально-психологический тренинг как инструмент достижения желаемых изменений личности, создания соответствующих качеств, умений и навыков сотрудников ОВД.

Наведено технологію підготовки персоналу (ПП) освітніх організацій (ОО) до роботи за умов соціально-економічних змін, розкрито її мету, основні завдання, зміст, структуру, змістовно-цільові й організаційні форми використання. Розглянуто систему тренінгових занять як форму технології для ПП ОО до управління змінами в ОО. Запропоновано класифікацію інтерактивних технік (ІТ). Описано організаційно-спрямувальні та змістовно-смислові ІТ.

Приведена технология подготовки персонала (ПП) образовательных организаций (ОО) к работе в условиях социально-экономических изменений, раскрыты ее цель и основные задачи, содержание, структура, содержательно-целевые и организационные формы использования. Рассмотрена система тренинговых занятий как форма технологии для ПП ОО к управлению изменениями в ОО. Предложена классификация интерактивных техник (ИТ). Описаны организационно-направляющие и содержательно-смысловые ИТ.

Досліджено взаємозв'язок інфантилізму з психологічною імпотенцією та розроблено методи їх корекції. Розкрито психологічний зміст інфантилізму та психологічної імпотенції, виявлено джерела їх формування, пов'язані з едіпальними залежностями. Доведено особливу роль у даному процесі періоду розвитку від 2-х до 6-ти років, в якому дитина особливо гостро преживає табу на вільне виявлення енергії лібідо, що призводить до її блокування й імпортування. З'ясовано, що інфантилізм і психологічна імпотенція деструктують поведінку суб'єкта, зумовлють ригідність вчинків, пасивність, несамостійність, депресивність. Виявлено глибинні детермінанти формування інфантилізму та тенденцію до психологічної смерті, встановлено їх взаємозв'язок з психологічним захистом, регресивними проявами та принципом задоволення. Доведено ефективність використання системно упорядкованих методик активного соціально-психологічного навчання, адекватних поставленій задачі щодо виявлення глибинних детермінант інфантилізму та психологічної імпотенції у їх взаємозв'язках з метою запобігання та нівелювання регресивних наслідків даних процесів.

Розглянуто глибиннопсихологічні аспекти дослідження витоків агресивності особистості. За допомогою такого методу групової психокорекції, як активне соціально-психологічне навчання (АСПН) визначено глибиннопсихологічні передумови виникнення агресії суб'єкта, основою яких є взаємодія внутрішніх тенденцій психіки на межі свідомого та несвідомого рівнів. Виявлено зв'язок першопричин агресії з неусвідомлюваними суперечностями психіки, об'єктними відношеннями індивіда, енергією лібідо та мортідо, дуалізмом потягів "до життя" та "до смерті". Встановлено інфантильні витоки проявів агресії, їх зв'язок з об'єктними відношеннями. Запропоновано визначення поняття агресії, розкрито його глибиннопсихологічний зміст та виявлено можливості упередження агресивних проявів особистості завдяки психокорекції за методом АСПН.

Вивчено особливості використання метафоричності казки у процесі активного соціально-психологічного навчання (АСПН) з метою глибинно-психологічного пізнання особистісних проблем учасників АСПН. Проаналізовано теоретичні підходи до поняття метафори, виявлено зв'язок метафоричності казки з внутрішньою суперечністю психіки суб'єкта - автора казки. Виявлено можливості аналізу метафоричного змісту казки для об'єктивування неусвідомлених змістів психіки, взаємопов'язаних з інфантильним досвідом суб'єкта. Експериметально досліджено діагностичні та корекційні можливості використання казок. Розроблено методичні рекомендації щодо використання прийому казки в АСН з метою глибинно-психологічної корекції майбутніх психологів-практиків. Обгрунтовано необхідність застосування засобу метафоричності казки у професійній підготовці практичних психологів.

Конкретизовано теоретико-концептуальні положення психодинамічної теорії. Обгрунтовано феномен та структуру особистісної психокорекції. Визначено можливості активного соціально-психологічного навчання (АСПН) у професійній корекції психолога. Здійснено організацію та проведення всіх етапів емпіричного й експериментального досліджень результативності особистісної психокорекції. Установлено стійкий взаємозв'язок особистісної відкоректованості практичного психолога з рівнем його професіоналізму. З'ясовано труднощі психокорекції психолога-початківця, спричинені особистісними характеристиками та специфікою групового психокорекційного процесу. Змодельовано схему структури особистісної психокорекції. Доведено психокорекційний ефект глибинно-психологічної роботи засобами АСПН. Запропоновано новий прийом особистісно-професійної психокорекції психолога-початківця, яким є безпосередня супервізія професійної роботи. Наголошено на визначенні критерія особистісної відкоректованості психолога-практика як основного орієнтира для майбутніх практичних психологів у особистісно-професійному становленні.

Досліджено психологічну значущість умовних цінностей та виявлено їх вплив на формування ідеалізованого "Я" особистості. Висвітлено теоретичні підходи до проблеми цінностей, здійснено їх порівняння з розумінням феномену цінностей у психодинамічному підході. Розкрито психологічний зміст категорії умовних цінностей, установлено біхевіоральні аспекти її розуміння. Виявлено глибинно-психологічні передумови формування умовних цінностей, доведено їх взаємозв'язок з психологічними захистами та вплив на формування ідеалізованого "Я" суб'єкта. Констатовано взаємозв'язок умовних і нормативних цінностей, досліджено особливості впливу умовних цінностей на процес спілкування. Обгрунтовано необхідність здійснення глибинної психокорекції цих цінностей суб'єкта, доведено результативність методу активного соціально-психологічного навчання у діагностиці та глибинній корекції.

Побудовано модель системогенезу групових психотерапевтичних феноменів у психотерапії. Охарактеризовано особливості розвитку групових феноменів у котерапевтичній практиці. Для котерапії розроблено метод спільної роботи, що одержав назву структурної редукції означальних. Визначено та досліджено феномени структурно-семіотичних і змістовно-смислових трансформацій дискурсу. Вперше впроваджено поняття узагальнених групових феноменів: реципрокного простору феноменологічних станів і феноменів трансформацій дискурсу у межах сформованої на сеансі семіосфери. Узагальнено уявлення про механізм формування групових феноменів. Застосовано поняття символічного конституювання клієнта, на підставі даного поняття уточнено розуміння ефективності психотерапії.

Доведено наявність архетипної символіки у міфах, казках та психомалюнках, встановлено її індивідуально неповторний зміст і культурологічний відтінок у вираженні інтимних почуттів суб'єкта до близьких людей. Розширено зміст поняття архетипної символіки на підставі виявлення спільних аспектів її репрезентації у міфах, казках і психомалюнках. Встановлено здатність архетипів щодо об'єктивізації неусвідомлюваних компонентів змісту психіки, пов'язаних з інфантильним досвідом суб'єкта, зокрема його Едіпової залежності та її наслідків: страху, агресії, почуття меншовартості, тенденції до психологічної смерті та імпотенції. Розглянуто питання про можливість використання значення архетипної символіки у процесі психоаналізу комплексу тематичних малюнків з метою адекватної психодіагностики.