Дисертацію присвячено питанням філософсько-соціологічного аналізу впливу преси на соціалізацію особистості військовослужбовця Збройних Сил України на сучасному етапі. Розглядаються методологічні проблеми взаємозв'язку соціалізації військовослужбовця та військової преси. Розкриті сутність та особливість соціалізації у військовому середовищі, аналізується роль і місце військових друкованих видань в процесі соціалізації воїна. Обгрунтована філософська методологія аналізу впливу військової преси на соціальні, політичні та духовні процеси життєдіяльності Збройних Сил.

Розглянуто теоретико-методологічні засади вивчення феномену соціального контролю як чинника розвитку суспільства. Проаналізовано категорії, що відображають зміст і генезу соціального контролю. З'ясовано його суть та проаналізовано підходи до осмислення у суспільствознавстві. Виявлено логіку соціокультурної детермінації цього феномену. Досліджено особливості змістовної спрямованості соціального контролю. Проаналізовано людиновимірювальний аспект даного контролю у сучасному суспільстві. З'ясовано особливості форм державного та громадського контролю. Розглянуто ціннісні орієнтири соціального контролю у сучасному суспільстві.

Досліджено особливості соціалізації особистості за умов трансформаційних процесів сучасного суспільства. Встановлено, що першопричиною деструктивних суспільних змін є втрата ціннісних орієнтирів. Структуру соціалізації особистості подано як органічне ціле трьох процесів: проекції почуттів та устремлінь людини на Іншого (Інших), ідентифікації з цим Іншим і символізації (закріплення досягнутого результату). Показано роль інтроекції у процесі соціалізації. Встановлено, що інтроекція забезпечує передумови й умови реалізації механізму соціалізації. Розглянуто специфіку соціалізації особистості за конкретно-історичних умов: на стадії збереження порядку та за умов трансформаційних процесів. Визначено тенденції та труднощі соціалізації особистості в сучасному суспільстві, зокрема, виявлено появу феномену контекстуально-лабільної ідентичності, релятивацію цінностей, кризу традиційних агентів соціалізації, посилення значення ресоціалізації та субкультурних утворень. З'ясовано роль соціальних інститутів у процесі адаптації цінностей громадського суспільства у період активізації трансформаційних процесів сучасного українського соціуму. Обгрунтовано необхідність формування нового підходу до соціалізації особистості, що базується на принципах діалогу та співробітництва, компромісу та громадянської злагоди.

Проведено філософське дослідження проблеми сучасної інформаційної війни (ІВ). Мета роботи - визначення сутності та основних рис ІВ, яка є характерною для сучасної України. Наведено наукове обгрунтування поняття ІВ, виділено її основні механізми. Розглянуто особливість застосування соціально-психологічного та технічного типу зброї в ході ІВ. Висвітлено основні філософські, соціологічні, політологічні та психологічні концепції, присвячені проблематиці інформації, інформаційного суспільства та безпосередньо ІВ. Підкреслюється важливість концепції "оборонної та наступальної ІВ" Д. Денінг, концепції "ієрархії та мережі" Дж. Аркіли та теорії "привратників" К. Левіна. Доведено, що особливої актуальності як об'єкту наукового дослідження феномен ІВ набув наприкінці ХХ ст. Зроблено наголос на тих теоріях і концепціях, які є найбільш прийнятними для аналізу сучасної ІВ. Пояснено аспекти, в яких інші наукові теорії можна вважати частково застарілими. Проаналізовано, яким чином за допомогою розглянутих теорій і концепцій можна пояснити невдачі української держави в ІВ з Російською федерацією. На базі висвітлених теорій і концепцій запропоновано 5 основних рис ІВ: ефект "сніжного кому", миттєве розгортання, перманентність, наявність "точки відліку", наявність "точок опору". Підкреслюється особливість сучасної ІВ між Україною та Росією, запропоновано декілька ефективних механізмів, які б сприяли нормалізації ситуації в галузі інформаційної безпеки України.