Висвітлено специфіку підходу Ю.Габермаса до проблеми концептуального співвідношення права і моралі в контексті його "процедуралістської" інтерпретації сучасного права, наголошено на хибності деяких засадних принципів останньої (нейтральність "принципу дискурсу" щодо моралі, відмова від "надпозитивних" критеріїв для розв'язання проблеми легітимності позитивного права).

Визначено гегелівське поняття модерну. Зроблено екскурс до проблеми нівелювання жанрової відмінності між філософією та літературою. Висвітлено нормативний зміст модерну. Наведено переклад і пояснення найважливіших термінів та виразів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4)6 + Ю3(4ФРА)6-667 + Ю3(4НІМ)6-666

Рубрики:

Історія політичних вчень

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф03 + Ю3(4НІМ)6-666 + Ю3(4ФРА)6-667

Рубрики:

Теорія політичної влади

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто теорію естетики німецького філософа, соціолога та музикознавця Теодора Адорно (1903 - 1969 рр.), яка поєднує найвищий ідеалізм із суто догматичним матеріалізмом і детермінізмом. Наведено інтегральні елементи даної теорії (мистецтва, суспільства, естетики, ситуації, категорії огидного, гарного, техніки, природної та художньої краси, духовності, наочності, ілюзії та експресії, загадковості, правдивого змісту, метафізики, послідовності та значення, суб'єкту й об'єкту, теорії художнього твору, універсального та одиничного). Висвітлено теорії походження мистецтва, проаналізовано критику феноменологічних досліджень походження, відкритості естетики, її форми та змісту, правдивість і фетишизм художніх творів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225.4 + Ю702.24 + Ю3(4НІМ)6-666

Рубрики:

Раціональне пізнання. Розум

Справедливість

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто зміст основних понять західної цивілізації та пов'язані з ними антропологічні зміни. Висвітлено ідею розуму та її функціональний потенціал, обгрунтовано можливості компліментарності об'єктивного та суб'єктивного розуму. Показано роль філософії у діагностиці часу та соціальних патологій, а також у запобіганні культурній деградації людства. Наведено основні дати життя М.Горкгаймера - патріарха Франкфуртської школи.

Рассмотрены содержание основных понятий западной цивилизации и связанные с ними антропологические изменения. Освещены идея разума и ее функциональный потенциал, обоснованы возможности комплиментарности объективного и субъективного разума. Показана роль философии в диагностике времени и социальных патологий, а также в предупреждении культурной деградации человечества. Приведены основные даты жизни М.Горкгаймера - патриарха Франкфуртской школы.

Розглянуто теоретичні проблеми некласичної естетики, її методологічну рефлексію та способи репрезентації як частини філософсько-антропологічного знання. Висвітлено тенденції естетичних процесів за умов переходу від структуралізму до постмодернізму. Увагу приділено онтології естетичного в неомарксизмі Д. Лукача, естетичній антропології Г. Маркузе, генеалогії гуманітарних наук М. Фуко, структурному психоаналізу Ж. Лакана, наративістській програмі Ж.-Ф. Ліотара.

Рассмотрены теоретические проблемы неклассической эстетики, ее методологическая рефлексия и способы репрезентации как части философско-антропологического знания. Освещены тенденции эстетических процессов в условиях перехода от структурализма к постмодернизму. Уделено внимание онтологии эстетического в неомарксизме Д. Лукача, эстетической антропологии Г. Маркузе, генеалогии гуманитарных наук М. Фуко, структурному психоанализу Ж. Лакана, наративистской программе Ж.-Ф. Лиотара.

Здійснено історико-філософський аналіз специфічних рис комунікативного вчення Ю.Хабермаса як проекту завершення модерну. Розвинуто уявлення про теоретичні джерела вчення мислителя шляхом експлікації впливу недостатньо досліджених теорій постмодерних філософів, а саме: психологічної теорії Л.Кольберга, лінгвістичних теорій Дж. Остіна і Дж.Сьорля та соціологічної терії М.Вебера, на комунікативне вчення німецького філософа. Доведено трансдисциплінарний характер теорії комунікативної дії Ю.Хабермаса, зумовлений результатами філософських дискурсів модерного та постмодерного періодів, а також досягненнями інших реконструктивних наук, зокрема, психології, лінгвістики та соціології. Зроблено висновок, що Ю.Хабермас не відмовляється від нормативного змісту модерну, проводить нову актуалізацію критичного дискурсу модерну, розвиваючи та трансформуючи у своєму вченні головні принципи модерну - мораль, суб'єктивність і раціональність.

Досліджено проблему відчуження в контексті соціальної філософії Франкфуртської школи, висвітлено причини, форми та наслідки процесу відчуження як на рівні соціуму, так і на рівні окремого індивіда. Окреслено шляхи оптимізації відчуження у франкфуртських мислителів. Розглянуто концепцію авангардного мистецтва як основи гносеологічно-естетичного варіанта подолання відчуження. Доведено, що концептуальний апарат аналізу проблеми відчуження, закладений представниками Франкфуртської школи, є актуальним для аналізу ряду сучасних проблем, пов'язаних з глобалізацією, таких як вестернізація суспільних ідеалів і цінностей, маніпулювання свідомістю за допомогою мас-медіа, тотальне економічне координування суспільством. Запропоновано концепцію духовного оновлення за допомогою авангардного мистецва як ефективний спосіб протидії інтелектуальному закріпаченню та морально-духовному занепаду.

Наведено публікації відомого німецького філософа Ю. Габермаса, присвячені аналізу особливостей і проблем сучасного мислення. Увагу приділено евристичному потенціалу класичних форм раціональності та новаціям (зокрема, прагматичному повороту), які характеризують філософський дискурс сучасності. Запропоновано продуктивний сценарій подолання кризи інтелектуальної культури, яка пов'язана з викликом постмодерну та деструкцією класичних теоретичних парадигм. Розглянуто новітні спроби повернення до метафізики філософії свідомості, а також контекстуалістські варіанти критики розуму.

Розглянуто теорію дискурсу Юргена Габермаса, зокрема, правила дискурсу й підстави їх легітимності та зобов'язальної сили.

Окреслено основні риси індустрії культури для її ідентифікації як об'єкта соціологічної рефлексії. На цій основі визначено головні складові соціологічного теоретизування науковців франкфуртської школи щодо індустрії культури та його евристичний потенціал.

Проаналізовано основні положення критичної соціальної теорії Ю. Габермаса, які лежать в основі його проекту практичної переорієнтації філософії. Здійснено порівняння рефлексивного та дискурсивного типів критики як послідовних етапів становлення критицизму філософа. Виявлено, що в основі еволюції критичної соціальної теорії Ю. Габермаса лежить різний підхід до проблеми комунікації. З'ясовано, що рефлексивна критика грунтується на терапевтичному розумінні комунікації, що зближує її з психоаналізом, тоді як дискурсивна критика орієнтована на виявлення універсальних умов порозуміння. Аргументовано, що поширення рефлексивної критики на сферу соціальної практики є проблематичним. Встановлено, що для побудованого на основі теорії комунікативної дії рефлексивного типу критики властиве ігнорування проблеми конфлікту.

Висвітлено позитивістську оцінку сучасної культурної кризи. Проаналізовано погляди різних філософських шкіл щодо пошуку істини в контексті оптимального розвитку суспільства.

Освещена позитивистская оценка современного культурного кризиса. Проанализированы взгляды различных философских школ по поводу поиска истины в контексте оптимального развития общества.

The article deals with the

Наведено частину ІІІ під назвою "Повстання природи" з книги М. Горкгаймера, у якій охарактеризовано деякі аспекти широкої філософської теорії, що розроблена автором разом з Теодором В. Адорно в останні воєнні роки. Розглянуто основні домінуючі напрями мислення як розлами певних аспектів цивілізації. Проаналізовано поняття раціональності, покладене в основу сучасної індустріальної культури, а також спробу пов'язати сучасну ситуацію філософського мислення з перспективою реальності - радикальним пануванням людини над природою. Обгрунтовано фатальний тісний зв'язок між підкоренням природи та її повстанням протягом усієї історії людської цивілізації.

Освещены взгляды представителей Франкфуртской школы на проблемы социальной коммуникации.

Критично осмисленно сучасну науку лідерами Франкфуртської школи М. Хоркхаймером, Т. Адорно і Г. Маркузе, їх програму перетворення традиційної теорії у критичну теорію. Визначено місце критичної теорії франкфуртців в історії західноєвропейської критичності.

Критически осмыслено современную науку лидерами Франкфуртской школи М. Хоркхаймером, Т. Адорно и Г. Маркузе, их программа преобразования традиционной теории в критическую теорию. Определено место критической теории франкфуртцев в истории западноевропейской критичности.

The article deals with the critical judgment of the leader of Frankfurt school M. Horkhajmerom, T. Adorno and G. Markuze, their program of reconstruction of "the traditional theory" to "the critical theory" in the modern science. It also defines the place of "the critical theory" of the Frankfurt men in the history of West-european critics. The key notions are: science, traditional theory, critical theory, total rationalization, one-sided man.

Розглянуто широковідому на Заході книгу Г.Маркузе "Одномірна людина. Дослідження з ідеології високорозвинутого індустріального суспільства" (1964). Її основні ідеї та висновки подано на тлі соціально-філософських положень Франкфуртської школи.

Рассмотрена широкоизвестная на Западе книга Г.Маркузе "Одномерный человек. Исследование по идеологии высокоразвитого индустриального общества" (1964). Её основные идеи и выводы представлены на фоне социально-философских позиций Франкфуртской школы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4НІМ)6-666

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ