Висвітлено основні етапи формування та розвитку Pablic Relations (PR) як виду професійної діяльності. Встановлено його призначення та функції, показано зв'язок з іншими науковими дисциплінами, зокрема комунікативного циклу. Розглянуто моделі PR та його організаційні форми. Охарактеризовано структуру PR-служби, а також принципи, функції, етичні та правові основи діяльності PR-працівників. Проаналізовано особливості організації та реалізації PR-заходів, наведено методи досліджень інформації та громадської думки. Висвітлено питання формування галузевого PR та взаємодії PR-служби і ЗМІ.

Рассмотрены основные этапы формирования и развития Pablic Relations (PR) как вида профессиональной деятельности. Установлены его назначение и функции, показана взаимосвязь с другими научными дисциплинами, в частности коммуникативного цила. Рассмотрены модели PR и его организационные формы. Охарактеризована структура PR-службы, определены принципы, функции, этические и правовые основы деятельности PR-сотрудников. Проанализированы особенности организации и реализации PR-мероприятий. Приведены методы исследования информации и общественной мысли, освещены вопросы формирования отраслевого PR и взаимодействия PR-службы и СМИ.

Розглянуто історію становлення паблік рилейшнз (ПР), етапи, практичні аспекти її концепції. Проаналізовано відносини ПР з засобами масової інформації, державою та місцевою владою, працівниками підприємства та споживачами. Запропоновано методику оцінки ефективності ПР-програм, розкрито суть поняття трудового колективу. Наведено напрямки дослідження іміджу підприємства, викладено схему функціональної взаємодії комерційної структури з окремими органами державного управління. Визначено взаємозв'язок між маркетинговими комунікаціями та комунікаціями в ПР.

Рассмотрена история становления Паблик Рилейшнз (ПР), этапы развития, практические аспекты ее концепции. Проанализированы отношения ПР со средствами массовой информации, государством и местной властью, работниками предприятия и потребителями. Предложена методика оценки эффективности ПР-программ, раскрыта сущность понятия трудового коллектива. Приведены направления исследования имиджа предприятия, изложена схема функционального взаимодействия коммерческой структуры с отдельными органами государственного управления. Определена взаимосвязь между маркетинговыми коммуникациями и коммуникациями в ПР.

Розглянуто соціально-психологічні моделі комунікативних процесів, різноманітні форми та методи спілкування із ЗМІ, особливості організації брифінгів, прес-конференцій, презентацій. Наведено рекомендації щодо створення іміджу, фірмового стилю, використання інших засобів з метою підвищення результативності комерційної діяльності компанії.

Рассмотрены социально-психологические модели коммуникационных процессов, разнообразные формы и методы общения со СМИ, особенности организации брифингов, пресс-конференций, презентаций. Даны рекомендации по созданию имиджа, фирменного стиля, использованию иных средств с целью повышения результативности деятельности компании.

Розглянуто сутність, принципи, нормативно-правові, етичні засади паблік рілейшнз (ПР) як сфери професійної діяльності. Визначено організаційно-психологічні умови їх ефективності, показано роль у забезпеченні фірми (організації). Висвітлено особливості використання ПР у політичній, економічній, соціально-гуманітарній сферах, державному управлінні та місцевому самоврядуванні. Викладено основні прийоми псевдотехнологій ПР ("чорних ПР") і обгрунтовано можливості протидії їм.

Рассмотрены сущность, принципы, нормативно-правовые, этичные основы паблик рилейшнз (ПР) как сферы профессиональной деятельности. Определены организационно-психологические условия их эффективности, показана роль в обеспечении фирмы (организации). Освещены особенности применения ПР в политической, экономической, социально-гуманитарной сферах, государственном управлении и местном самоуправлении. Изложены основные приемы псевдотехнологий ПР("черных ПР") и обоснованы возможности противодействий им.

Наведено характеристику паблик рилейшиз як суспільного явища та соціального інституту. Проаналізовано основні етапи становлення та розвитку служби зв'язків з громадськістю (PR), визначено її місце у функціональній структурі організації. Розглянуто професійні вимоги, умови та зміст роботи PR-радника. Висвітлено теоретичні засади паблик рилейшиз, розроблено типологію груп громадськості, запропоновано методи дослідження громадської думки. Описано процес комунікації, розкрито можливості його використання як засобу впливу на громадськість. Розглянуто механізм управління PR-процесом, основні етапи розробки плану PR-програми, запропоновано засоби оцінювання ефективності та результатів її виконання. Розкрито можливості використання PR-технологій в окремах сферах людської діяльності, зокрема, з метою формування позитивного іміджу організації, вирішення кризових і конфліктних ситуацій, встановлення міжнародних зв'язків, а також у виборчих компаніях та цивілізованому лобіюванні. Розглянуто сучасні технології міжособистісних комунікацій, визначено сфери застосування Інтернет-PR.

Дана характеристика паблик рилейшиз как общественного явления и социального института. Проанализированы основные этапы становления и развития службы связей с общественностью (PR), определено ее место в функциональной структуре организации. Рассмотрены профессиональные требования, условия и содержание работы PR-советника. Освещены теоретичекие основы паблик рилейшиз, разработана типология групп общественности, приведены методы исследования общественного мнения. Описан процесс коммуникации, раскрыты возможности его использования как средства влияния на общественность. Рассмотрен механизм управления PR-процессом, основные этапы разработки плана PR-программы, даны средства оценивания эффективности и результатов ее выполнения. Раскрыты возможности использования PR-технологий в отдельных сферах человеческой деятельности, в частности, с целью формирования позитивного имиджа организации, решения кризисных и конфликтных ситуаций, установления международных связей, а также в избирательных кампаниях и цивилизованном лоббировании. Рассмотрены современные технологии межличностных коммуникаций, определены сферы применения Интернет-PR.

Розкрито основи комунікаційних технологій (КТ), подано їх класифікацію, методологію та методику впровадження. Розглянуто основні поняття КТ, історію їх виникнення та формування провідних концепцій. Проаналізовано методологічні проблеми КТ, визначено діапазон і функції технології маніпуляції суспільства. Розглянуто мутацію й інмутацію суспільства як концепції КТ, показано масовий характер інмутації суспільства. Надано класифікацію прикладних соціально-комунікаційних технологій.

Розглянуто поняття, характерні ознаки та функції масової комунікації (МК), розкрито психологічні наслідки її впливу. Висвітлено теорії, які використовуються в психологічних дослідженнях цього феномену. Описано моделі МК Г. Лассуелла, охарактеризовано елементи її системи. Проаналізовано поняття та типи засобів МК, наведено характеристику радіо, телебачення, преси, Інтернету. Надано відомості про психодинамічну модель К. Говленда, когнітивні моделі Р. Петті - Дж. Качоппо та Ш. Чейкіна. Визначено особливості політичного впливу засобів МК, загальні принципи під час вибору політичних тем. Показано актуальність дослідження аграсії та насильства в засобах МК, розглянуто найпоширеніші психологічні наслідки сприймання сцент аграсії та насильства в них. Досліджено рекламу як специфічний вид МК. Висвітлено теоретичні засади впровадження медіаосвіти в Україні.

Розглянуто теоретичні положення гендерної теорії й її розвитку за останнє півстоліття. Проведено гендерний аналіз різних аспектів соціального життя - науки, медій, мови, освіти, ринку праці, насильства, спорту. Увагу приділено гендерній політиці - новому напряму сучасної політичної думки, що активно розвивається в Україні і світі.

Розглянуто ключові напрями з розвитку та вивчення РR у політичній сфері, починаючи від основних засад РR у політичній сфері. Висвітлено принципи та етичні норми РR-діяльності, зокрема практику РR -діяльності у політичній сфері. Розглянуто такі важливі питання, як інструментарій РR , медіа-планування, політична реклама, Інтернет у політичній комунікації тощо. Зауважено, що дослідження оволодіння теорією і практикою політичного ринку, підготовки та проведення політичних виборів, розробки іміджу політичних лідерів (партій), впровадження ефективних (і водночас етичних) РR -технологій - важлива складова підготовки фахівця з реклами та зв'язків із громадськістю. Описаний матеріал може надати допомогу студентам під час вивчення курсів "Політичні технології виборчих кампаній", "РR у політичній сфері", "Політологія". Підкреслено, що в Україні, яка йде складним шляхом від тоталітаризму до демократії, необхідно докласти зусиль для утвердження громадянського суспільства, верховенства права, свідомої участі громадян у політичному житті, особливо — молодого покоління.

Висвітлено теоретико-методологічні проблеми функціонування зв'язків із громадськістю. Розглянуто паблік рилейшнз як сферу практично-прикладної діяльності. Наведено вербальні та невербальні засоби впливу на громадськість. Досліджено засоби масової інформації як важливий інструмент паблік рилейшнз. Розкрито роль паблік рилейшнз у формування іміджу організації. Увагу приділено проблемі зв'язків з громадськістю за кризових умов.

Висвітлено основні поняття комунікаційних технологій. Охарактеризовано типи прес-служб і їх структуру. Розглянуто особливості діяльності прес-служб в органах державної влади, бізнес-структурах, громадських організаціях, ВНЗ. Розкрито методи, прийоми, канали та форми комунікації у демократичному суспільстві. Подано інформацію про медіатексти, комбіновані PR-тексти, технології "подієвої комунікації", основні правила проведення прес-конференцій.

Охарактеризовано соцікультурні чинники, що визначають напрями інформаційної політики та комунікаційних відносин. Приділено увагу інформаційно-правовій регламентації сучасних інформаційних відносин. Розглянуто професійні обов'язки журналістів у справі виготовлення інформації. Висвітлено критерії інформації та їх вияв у діяльності журналістів, редакторів. Описано судову практику в справах про захист гідності й честі та ділової репутації. Розкрито проблемні питання щодо професійної діяльності журналістів, редакторів.

Розглянуто питання розвитку критичного мислення молоді. Викладено аспекти сучасного інформаційного протиборства, гібридної війни та мови ворожнечі. Висвітлено специфіку контенту онлайн-новин та механізми впливу реклами на масову аудиторію.

Висвітлено теоретичні та методологічні засади, цілі та завдання зв'язків з громадкістю. Розкрито основні прийоми й умови їх використання для одержання переваг у реалізації стратегій та вирішення проблем у сфері економічних відносин. Розкрито особливості організації зв'язків з громадськістю з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду. Відображено специфіку роботи спеціалістів у зазначеній сфері у комунікаційній діяльності підприємств торгівлі з урахуванням проблем розробки стратегії створення позитивної суспільної думки про підприємство.

Розглянуто теоретичні та прикладні питання міжнародної інформації як складової сучасних міжнародних відносин. Надано тлумачення основних понять міжнародної інформації та розширений коментар до них. Проаналізовано сучасні теорії та практику міжнародних інформаційних відносин, наведено тематичну антологію. Розглянуто інституційні основи міжнародних інформаційних відносин. Проаналізовано міжнародну інформаційну політику. Викладено проблеми міжнародної інформаційної безпеки. Проаналізовано роль міжнародної інформації у системі зовнішньої політики.

Виявлено особливості міждисциплінарного підходу до вивчення феноменів реклами та Public relation (PR), які інтенсивно розвиваються у сучасному соціокультурному просторі. Описано основні теоретичні положення маркетингу, менеджменту, психології реклами та PR, соціології та соціальної філософії щодо понять реклами та PR. Обгрунтовано нові питання в межах практичних технік і технологій під час розгляду PR-проблематики. Розкрито концепцію формування сутнісної природи PR-менеджера як затребуваного універсального посередника, що здатен впливати на соціально-інформаційну практику сучасного суспільства.

Представлено навчально-методичний посібник в якому висвітлено виклики сучасної журналістики як поля інформаційних ризиків на глобальному та локальному рівнях. Запропоновано до вивчення ряд тем, до кожної з яких наведено: список рекомендованої літератури та використаних джерел, контрольні питання і матеріали для самостійної роботи, що сприятиме отриманню студентами наступних знань: знання сучасних ознак інформаційного суспільства та впливу інформаційних технологій на формування нового мислення сучасної людини, тенденцій журналістики в умовах електронної демократії, інформаційної економіки, ризиків сучасності як чинників змін у полі журналістики: феномену пост правди, нейтральності та непричетності журналістів як чиннику втрати довіри, нових принципів селекції інформації та застосування штучного інтелекту в медійному полі. Зазначено, що студенти будуть вміти: ідентифікувати сучасні тенденції, протиріччя, виклики, застосовувати комунікативні технології для актуалізації соціальних ризиків та питань у медійному полі, робити фактчекінг в умовах інформаційного шуму та маніпуляцій, конструювати траєкторію професійного шляху журналіста. Призначено для здобувачів II магістерського та І бакалаврського рівня спеціальності 061 "Журналістика", студентів та аспірантів соціальних дисциплін.

Вивчено основні теоретичні концепції, що поєднують суспільство з медійною сферою. Розкрито тісний зв’язок між розвитком суспільства й уявленнями про те, яку роль відіграють медіа у процесі соціокультурної динаміки й духовного розвитку. Послідовно розглянуто методи, методології, теорії медіадосліджень, основні теорії суспільства, медіа і культури, класифікація теорій медіа. Надано загальну характеристику теорій суспільства. Проаналізовано два основні напрямки у вивченні масової комунікації. Досліджено нову теорію суспільства й постмодерну. Розглянуто особливості розуміння суспільства у контексті розвитку медіа. Визначено роль технологій у суспільстві майбутнього. Охарактеризовано інформаційне суспільство як соціально-філософську парадигму. Увагу приділено питанням управління інформацією й маніпулятивні технології. Досліджено нові концепції постінформаційного суспільства.