Освещено место духовности и рациональности в современной культуре. Изложены вопросы трансформации культуры чувств в век скоростей, гуманитаризации естественнонаучного мышления от XVII в. до настоящего времени. Описаны диалогические "механизмы" формирования культурной идентичности. Раскрыто содержание понятия субъектной рациональности гуманитарного знания. Рассмотрены образование как канал трансляции нравственных ценностей социума, автор и герой как феномены искусства и действительности, гуманизм "планетарной" философии В.И.Вернадского в контексте современных глобальных трансформаций, вера и знание как компоненты идеологии. Проанализированы проблемы построения доксастических моделей. Охарактеризованы исторические формы гармонизации человеческой жизни.

Проаналізовано культурну політику демократичного суспільства в контексті мультикультуралізму. Визначено співвідношення культури та цивілізації в епоху інформаційних технологій, вплив культурного плюралізму й етнонаціональної політики на процес творення політичної нації в Україні. Розглянуто модернізм як культурний феномен ХХ ст. Розкрито роль освіти в постіндустріальному суспільстві та в системі соціальних інститутів.

Проанализирована культурная политика демократического общества в контексте мультикультурализма. Определены соотношение культуры и цивилизации в эпоху информационных технологий, влияние культурного плюрализма и этнонациональной политики на процесс образования политической нации в Украине. Рассмотрен модернизм как культурный феномен ХХ ст. Раскрыта роль образования в постиндустриальном обществе и в системе социальных институтов.

Наведено матеріали дослідження сучасних соціокультурних процесів в Україні й їх національної специфіки. Розглянуто найвагоміші наукові теорії та концепції з проблем інформаційного обміну в суспільстві. На підставі аналізу сучасної культурної політики, науково-освітньої діяльності та художньої (музичної) творчості розкрито проблеми розвитку комунікаційних технологій у культурі України. Описано теоретичні моделі комунікації в аксіологічних орієнтирах особистості українця. Розкрито комунікативні функції музичного твору.

Приведены материалы исследования современных социокультурных процессов в Украине и их национальной специфики. Рассмотрены основные наиболее важные научные теории и концепции по проблемам информационного обмена в обществе. На основе анализа современной культурной политики, научно-образовательной деятельности и художественного (музыкального) творчества раскрыты проблемы развития коммуникационных технологий в культуре Украины. Описаны теоретические модели коммуникации в аксиологических ориентирах личности украинца. Раскрыты коммуникативные функции музыкального произведения.

Наведено результати наукових досліджень в галузях суспільствознавства, культурології, мистецтвознавства, мовознавства, педагогіки, книго-, бібліотеко-, бібліографо-, документознавства, сучасних інформаційних технологій. Розглянуто способи оптимізації розвитку інформаційного суспільства в Україні. Проаналізовано механізм функціонування біржового фондового ринку. Вивчено вплив корпоративного управління на інвестиційну привабливість підприємств. Висвітлено проблеми та перспективи капіталізації банківської системи країни. Викладено культурологічний підхід до професійної підготовки фахівців. Визначено етапи формування толерантності соціальних педагогів, роль психологічного діагностування в роботі даних педагогів з обдарованими учнями в загальноосвітніх навчальних закладах. Описано технологію процесів бібліографічної діяльності на основі комп'ютеризації. Розкрито проблеми створення електронного архіву інформаційно-бібліотечних ресурсів.

Приведены результаты научных исследований в областях обществоведения, культурологии, искусствоведения, языковедения, педагогики, книго-, библиотеко-, библиографо-, документоведения, современных информационных технологий. Рассмотрены способы оптимизации развития информационного общества в Украине. Проанализирован механизм функционирования биржевого фондового рынка. Изучено влияние корпоративного управления на инвестиционную привлекательность предприятий. Освещены проблемы и перспективы капитализации банковской системы страны. Изложен культурологический подход к профессиональной подготовке специалистов. Определены этапы формирования толерантности социальных педагогов, роль психологического диагностирования в работе данных педагогов с одаренными учениками в общеобразовательных учебных заведениях. Описана технология процессов библиографической деятельности на основе компьютеризации. Раскрыты проблемы создания электронного архива информационно-библиотечных ресурсов.

Проанализированы актуальные проблемы взаимосвязи образования, общества и культуры. Раскрыта сущность образования как результат влияния современнных общецивилизационных тенденций развития и детерминанта социокультурных изменний. Показано влияние образования на формирование человека в обществе. Описана система ценностей современного студенчества. Рассмотрены некоторые постмодернистские тенденции в образовании. Исследованы инновационные технологии современного образовательного пространства, показана их эффективность и перспективы развития.

Здійснено глибокий аналіз процесу взаємодії релігії та культури. Розглянуто загальнофілософський контекст співвідношення цих понять. Визначено сфери їх впливу, генезису та функціонального діапазону. Досліджено православну концепцію культу та культури, а також ідеї католицької інкультурації.

Осуществлен глубокий анализ процесса взаимодействия религии и культуры. Рассмотрен общефилософский контекст соотношения этих понятий. Определены сферы их влияния, генезиса и функционального диапазона. Ислледованы православная концепция культа и культуры, а также идеи католической инкультурации.

Висвітлено засади риторичного й ідеологічного критицизму, теорії персуазивної комунікації - сучасних гуманітарних напрямів аналізу, які розвивають методологію досліджень масової комунікації. Розглянуто лінгвістичні та психологічні засоби впливу, ідеологічні детермінанти публічного мовлення, аргументативні стратегії дискурсу мас-медіа.

Освещены основы риторического критицизма, теории персуазивной коммуникации - современных гуманитарных направлений анализа, развивающих методологию исследования массовой коммуникации. Рассмотрены лингвистические и психологические средства влияния, идеологические детерминанты публичной речи, аргументативные стратегии дискурса масс-медиа.

Викладено найвагоміші теорії та концепції з проблем інформаційного обміну в суспільстві. Розглянуто систему сучасних комунікаційних технологій, узагальнених передовими демократичними країнами у досвіді зв'язків з громадськістю (PR). На підставі аналізу сучасної культурної політики держави висвітлено стан розвитку PR-технологій в Україні. Розкрито особливості управління кризовими та проблемними ситуаціями, проведення громадських (публічних) консультацій та політичних кампаній.

Изложены наиболее важные теории и концепции по проблемам информационного обмена в обществе. Рассмотрена система современных коммуникационных технологий, обобщенных передовыми демократическими странами в опыте связей с общественностью (PR). На основе анализа современной культурной политики государства освещено состояние PR-технологий в Украине. Раскрыты особенности управления кризисными и проблемными ситуациями, проведения общественных (публичных) консультаций и политических кампаний.

Розкрито сутність соціальної організації як структуротвірного чинника розвитку української духовної культури XVI - XVII ст. Досліджено її вплив на формування української духовності у період культурно-національного відродження XVI - XVII ст., поширення ренесансно-реформаційних ідей, утвердження культури бароко. Визначено специфіку організаційних процесів в українському суспільстві другої половини XVII ст. Висвітлено питання об'єднання інтелігенції та духовної еліти України у добу бароко, показано їх роль у збереженні соціокультурної єдності нації. Розглянуто діалектику взаємодії формальної та неформальної організації в суспільстві. Наведено проекти ідеальної організації людського життя та світоглядні парадигми української духовності. Визначено роль церкви у духовній історії України XVI - XVII ст. З'ясовано, що соціальна організація є чинником стимулювання процесів пошуку ідентичності й єдності українського етносу, сприяє збереженню національного буття та створює умови входження української спільноти в загальноєвропейський культурний простір.

Раскрыта сущность социальной организации как структурообразовывающего фактора развития украинской духовной культуры XVI - XVII ст. Исследовано ее влияние на формирование украинской духовности в период культурно-национального возрождения XVI - XVII ст., распрастранение ренесансно-реформационных идей, утверждение культуры баррокко. Установлена специфика организационных процессов в украинском обществе второй половины XVII ст. Освещены вопросы объединения интеллигенции и духовной элиты Украины в период баррокко, показана их роль в сохранении социокультурного единения нации. Рассмотрена диалектика взаимодействия формальной и неформальной организации в обществе. Приведены проекты идеальной организации человеческого бытия и мировоззренческие парадигмы украинской духовности. Определена роль церкви в духовной истории Украины XVI - XVII ст. Установлено, что социальная организация является фактором стимулирования процессов поиска идентичности и единения украинского этноса, способствует сохранению национального бытия и формирует условия вхождения украинского сообщества в общеевропейское культурное пространство.

Розглянуто теоретичні питання поняття мети і процесу цілепокладання. Обгрунтовано, що цілі формування міжкультурної комунікації мають відображати компоненти філософської категорії досвіду та відповідати критеріям ієрархічності, діагностичності та технологічності.

Рассмотрены теоретические вопросы понятия цели и процесса целеполагания. Доказано, что цели формирования межкультурной коммуникации должны отражать компоненты философской категории опыта и отвечать критериям иерархичности, диагностичности и технологичности.

Розглянуто проблему формування духовної культури студентів. Визначено релігійні складові формування модерної ідентичності, релігійно-світоглядні передумови виникнення європейських націй. Проаналізовано особливості верифікації культуротворчого буття в історії філософії до середини XVIII ст. Висвітлено тенденції розвитку релігії та державно-церковних відносин на Донеччині в сучасний період.

Рассмотрена проблема формирования духовной культуры студентов. Определены религиозные слагаемые формирования модерной идентичности, религиозно-мировоззренческие предпосылки возникновения европейских наций. Проанализированы особенности верификации культуротворческого бытия в истории философии до середины XVIII ст. Освещены тенденции развития религии и государственно-церковных отношений в Донецком регионе в современный период.

Проаналізовано розвиток сучасної художньої культури, що відбувається в тісному зв'язку з соціально-економічними трансформаціями суспільства, де "естетична культурація" економічного буття проявляє себе за умов художньої практики, постаючи своєрідним простором інобуття естетичного, "комплементацією" естетичного й економічного в життєтворчості людини. Увагу приділено формуванню естетичних орієнтацій особистості, які є компонентом її внутрішньої структури та перебувають у діалектичному взаємозв'язку з інтересами, потребами, установками, мотивами активності та можуть бути адекватними стосовно ціннісних орієнтацій суспільства, об'єктивної цінності явищ духовної культури.

Проанализировано развитие современной художественной культуры, которое происходит в тесной связи с социально-экономическими трансформациями общества, где "эстетическая культурация" экономического бытия проявляет себя в условиях художественной практики, являясь своеобразным пространством инобытия эстетического, "комплементацией" эстетического и экономического в жизнетворчестве человека. Уделено внимание формированию эстетических ориентаций личности, являющихся компонетом ее внутренней структуры, которые находятся в диалектической взаимосвязи с интересами, потребностями, установками, мотивами активности личности и могут быть адекватными касательно ценностных ориентаций общества, объективной ценности явлений духовной культуры.

Висвітлено погляди відомого словенського філософа, психоаналітика, культуролога, політолога С. Жижека щодо психологічних особливостей творів детективного жанру, зокрема фільмів американського режисера А. Хичкока. В контексті структуралістичних ідей проаналізовано механізми людської фантазії у їх тісному зв'язку з соціальним виміром буття індивіда.

Освещены взгляды известного словенского философа, психоаналитика, культуролога, политолога С. Жижека на психологические особенности произведений детективного жанра, в частности фильмов американского режиссера А. Хичкока. В контексте культуралистических идей проанализированы механизмы человеческой фантазии в их тесной связи с социальным измерением бытия индивида.

Висвітлено проблеми духовної безпеки (ДБ) України, зокрема, українського війська. Розглянуто духовність особистості як ключову проблему ДБ суспільства, політичну культуру як основу центризму й єдності, освіту як фактор духовності та суспільної злагоди. Визначено релігійні чинники у системі освіти та ДБ України. Показано роль українознавства у консолідації та розвитку суспільства. Увагу приділено патріотичному вихованню військової інтелігенції у ВНЗ України. Розкрито значення національної мови в освіті, культурі та релігійному житті українців.

Освещены проблемы духовной безопасности (ДБ) Украины, в частности, украинского войска. Рассмотрены духовность личности как ключевая проблема ДБ общества, политическая культура как основа центризма и единства, образование как фактор духовности и общественного согласия. Определены религиозные факторы в системе образования и ДБ Украины. Показана роль украиноведения в консолидации и развитии общества. Внимание уделено патриотическому воспитанию военной интеллигенции в ВУЗ Украины. Раскрыто значение национального языка в образовании, культуре и религиозной жизни украинцев.

Обгрунтовано концепцію біосоціодуховного феномена людини (єдності Духа, душі та тіла). Показано специфіку взаємозв'язку фізичного та духовного розвитку у процесі становлення особистості. Описано системи фізичного самооздоровлення людини (П. Іванова, Г. Малахова), зроблено огляд релігійних і духовно-езотеричних філософських учень (О. Реріх, С. Лазарєва, Ф. Бейлса, К. Антарової), визначено основні принципи профілактики здоров'я. Розглянуто зміст, шляхи та чинники духовного виховання та самовиховання особистості (почуттів, розуму та волі). Наведено концепцію духовного самовдосконалення людини, розроблену сучасними ученими-педагогами В. Галузинським і М. Євтухом. Розкрито взаємозв'язки між морально-духовним самовдосконаленням людини та гуманізацією і одухотворенням усього суспільства у цілому. Проаналізовано проблему духовного саморозвитку особистості, розглянуто шляхи удосконалення індивідуальної свідомості у богословських джерелах, духовно-езотеричних філософських ученнях і психолого-педагогічній літературі.

Обоснована концепция биосоциодуховного феномена человека (единства Духа, души и тела). Показана специфика взаимосвязи физического и духовного развития в процессе становления личности. Описаны системы физического самосовершенствования человека (П. Иванова, Г. Малахова), проведен обзор религийных и духовно-эзотерических философских учений (Е. Рерих, С. Лазарева, Ф. Бейлса, К. Антаровой), определены основные принципы профилактики здоровья. Рассмотрены содержание, пути и факторы душевного воспитания (чувств, разума и воли). Изложена концепция душевного самосовершенствования человека, разработанная современными учеными-педагогами В. Галузинским и М. Евтухом. Раскрыты взаимосвязи между морально-духовным самосовершенствованием человека и гуманизацией и одухотворенностью всего общества в целом. Проанализирована проблема духовного саморазвития личности, рассмотрены пути усовершенствования индивидуального сознания в богословских источниках, духовно-эзотерических философских учениях и психолого-педагогической литературе.

Формування засад української ментальності та національної культури з притаманними їм властивостями та архетипами проаналізовано в історичному аспекті у контексті загального розуміння генезису і розвитку українського народу та його предків. Показано відмінність українського світосприйняття від світосприйняття інших народів.

Розглянуто духовну складову культури, яка відіграє важливу роль у становленні морально-політичної свідомості людини.

Стверджено, що перспективним напрямком у переорієнтації світоглядних орієнтирів виступає феномен духовності. Головною властивістю духовності є гармонійне поєднання розуму, знань, логіки як пізнавальних здібностей із морально-етичними та естетичними настановами людини тощо. Традиція духовності прослідковується з часів філософії Стародавнього Світу, зокрема - у античній філософії.

Розглянуто феномен інформаційної культури, її зміст, найважливіші принципи, чинники, що визначають її рівень, розподіл функцій, розвиток яких стимулює інформаційна культура; визначено заходи щодо її підвищення серед студентів і викладачів гуманітарного ВНЗ.

Проведено історико-філософське дослідження духовної культури України XVII - першої половиини XVIII ст. як цілісного історико-культурного феномену, вираженого в ідеях, що її структурують та забезпечують її цілісність. На підставі аналізу концептів, які дозволяють розкрити суть української ранньомодерної духовної культури - конфесіалізації, бароко, раннього просвітництва, а також теолого-політичних і політичних теорій, розуміння історії та історичного часу, статусу знання в житті людини та суспільства у творах українських церковних інтелектуалів XVII - першої половини XVIII ст. Визначено інтелектуальний статус української ранньомодерної філософської думки. Розкрито її роль в ураїнській ранньомодерній історії та культурі та місце у загальноєвропейському контексті. Доведено, що в цей період в Україні, як інших країнах Європи відбуваються процеси, корелятивні модернізації на її ранніх етапах, зокрема, показано, що релігійно-політичні перетворення цього періоду призводять до появи прошарку церковних інтелектуалів, у творах яких висвітлено інтелектуальні інструменти, узгоджене та свідоме задіяння яких має стати основою європейського модерну.