Освещены материалы ранее неизвестных науке антропоморфных стел ранней бронзы и каменных изваяний половецкого искусства ХІ-ХІІІ вв., собранных в Луганской области. Автор, основываясь на суждениях об искусстве тюркских кочевников, предлагает свой вариант типологии, семантики, технологии изготовления статуй. Значительное внимание уделяется статуям и захоронениям, курганам и святилищам, карьерам и мастерским. Представлен каталог антропоморфных стел и половецких каменных изваяний Луганской области.

Книга присвячена Київській писемній школі - визначному досягненню писемної культури за часів Київської держави X-XII ст. Наводяться нові матеріали, знайдені в Україні: грамоти, написані на бересті, графіті з Києва та інших міст тощо. На підставі вивчення особливостей написання пам'яток робиться висновок про поширення державної писемності й мови по всій країні та їх зв'язок із сучасною українською писемністю. Засвідчується безперервність київської писемної традиції від часів Київської держави до України XVII ст. Встановлюється існування в Києві XI-XII ст. трьох центрів Київської писемної школи: Софійського собору, Києво-Печерського та Видубицького монастирів, де поступово перейшли від писемності до літературної традиції й написання оригінальних творів.

Освещены вопросы хронологии и интерпретации рисунков древних охотников, скотоводов, земледельцев и кочевников, их культурные связи с Востоком и Средиземноморьем. Приведены описания петроглифов Каменной Могилы, расположенной на юге Украины возле Мелитополя.

Наведено результати досліджень з семантики, інтерпретації та хронології наскельних малюнків (петрогліфів) Кам'яної Могили в українському Причорномор'ї від епохи пізнього палеоліту (ХХІІ - ХХ тис. до н.е.) до епохи бронзи (ІІ тис. до н.е.). На підставі узагальнення численних природознавчих, археологічних, історичних, етнографічних і літературних джерел розглянуто дані унікальні петрогліфи як джерело духовної культури та мистецтво первісного суспільства на території Євроазії.

Приведены результаты исследования по семантике, интерпретации и хронологии наскальных рисунков (петроглифов) Каменной Могилы, расположенной в украинском Причерноморье от эпохи позднего палеолита (ХХІІ - ХХ тыс. до н.э.) до эпохи бронзы (ІІ тыс. до н.э.). На основе обобщения многочисленных природоведческих, археологических, исторических, этнографических и литературных источников рассмотрены исследованные уникальные петроглифы как источник духовной культуры и искусства первобутного общества на территории Евроазии.

Приведены результаты исследований текстов из 62-х гротов и пещер Каменной могилы на Украине, грандиозного святилища-архива, функционировавшего с эпохи палеолита до средних веков. Освещен опыт прочтения древнейших писем протошумерской культуры XII - III тыс. до н.э., которые являются наследием неизвестной науке палеолитической протописьменности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т493.4 + Т4(45УКР)-434

Рубрики:

Археологія - Зображення та написи

Археологія

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено релігійно-філософські та мистецтвознавчі питання хрестотворення в Україні. Визначено походження хреста, типологізацію і типізацію в християнському пам'ятникарстві, символіку в кам'яному хресторобстві, розкрито фольклорно-апокрифічні та міфопоетичні основи українського народного хресторобства. Описано особливості оздоблення кам'яних хрестів, структуру їх функцій та типи.

Рассмотрены более восьмисот граффити 6 - 2 вв. до н.э., найденных в общем на протяжении последних шестидесяти лет во время систематических археологических раскопок двух больших священных участков (Восточного и Западного теменосов) и отдельных жилых кварталов Ольвии Понтийской. По количеству, разнообразию, типологии и полноте информации это первая их публикация. Значительное внимание уделено характеристике граффити как слагаемой эпиграфических источников, многолетней истории их изучения и разной интерпретации самых оригинальных из них. Определено значение этого источника для исследования многих вопросов духовной культуры, в частности религиозного мировоззрения, быта, антропонимии и некоторых других аспектов жизни населения Ольвии догетского периода.

Наведено коментарі та дослідження корпусу графіті Софії Київської XI - початку XVIII ст., зокрема, 368-ми стародавніх написів та малюнків, виявлених в присвяченому св. апостолам Петру і Павлу приділі собору Святої Софії Київської, подано характеристику текстів, палеографічний аналіз та датування.

У статті в дискусійній формі висловлюються зауваження відносно читання та тлумачення деяких київських стародавніх графіті поганої збереженості, запропонованих у статті В.Орла і О.Кулика.

Проанализированы особенности найденных в Подонцовье стел представляющих интерес. С учетом местообнаружения стел выделены три группы находок. Первая - изваяния из погребений (4 экз.). Все они находились во входных колодцах катакомбных захоронений XVIII - XVII вв. до н. э. манычского и бахмутского типов. Вторая группа - изваяния из насыпей курганов (2 экз.). Они не связаны с погребениями, лишь стояли на курганах докатакомбного времени. Третья группа - стелы, найденные случайно (3 экз.), две из них - с признаками природной антропоморфности, третья, из г. Сватово, сработана рукой мастера (серия рисунков и знаков). Типология стел Подонцовья проведена с учетом степени обработки плит и рельефности изображения. Тип первый - стелы с обязательным изображением головы, среди них выделяется подтип А - антропоморфность в результате обработки, и подтип Б - удачно подобранные в природе плиты. Тип второй - антропоидные плиты без очевидных очертаний головы, т. е. приближающиеся к антропоморфности. Все стелы датируются 3 - 2 тыс. до н. э., их трансформации, были связаны со сменой населения степного Подонцовья и как следствие - формирование новых религиозно-обрядовых действий.

Стелы выполнены из местных песчаников.

Описано 10 давньогрецьких графіті з елліністичного горизонту Центрального розкопу Тіри.

Розглянуто актуальне питання щодо тамгоподібних знаків кінця I тис. до н. е. Проаналізовано предмети сарматського походження, які мають відношення до боспорських царів. Велика кількість археологічних матеріалів та етнографічних паралелей з приводу цього питання дає підстави стверджувати про аланське походження цих знаків, як і деяких боспорських династій.

Рассмотрена интерпретация значения нарезок на костяной пластинке, найденной днепропетровским краеведом В. Ф. Камеко на мысе Подкова (устье р. Самара, г. Днепропетровск). На основании элементов системно-кибернетических исследований обосновано предположение, что нарезками обозначена структура древнего календаря в форме алгоритма, позволяющего установить взаимосвязь коротких временных периодов (суток) с более длительными (месяцами) и четырьмя сезонами года продолжительностью в 360 суток. Предложена реконструкция возможного способа привязки календаря в дни солнцестояния для местности, где найдена костяная пластинка, а также реконструкция возможных способов действия и применения календаря для решения жизненно важных задач древнего общества. По результатам радиоуглеродного датирования время изготовления календаря определено интервалом 4000 - 3485 лет до н. э. (среднее значение - 3740 лет до н. э.).

К памятникам так называемой малой эпиграфики относятся многочисленные граффити. Они, как и лапидарные надписи, требуют выяснения особенностей палеографии и хронологии, соотношения с археологическим контекстом, чтения, перевода и осмысления содержания надписи, её трактовки и назначения, сопоставления с имеющимися аналогиями и т. д. Нередко одно и то же граффито интерпретируется учеными с разных точек зрения. В этой публикации внимание акцентируется на том, что даже два граффити могут представлять интерес для изучения. Они были прочерчены на двух аттических чернолаковых киликах из Ольвии и рассмотрены в несколько ином аспекте, чем в предыдущем издании, в основном благодаря их повторной реставрации и новым источникам. Несмотря на то, что эти фрагментированные чаши найдены в разные годы (1911 и 1938 гг.), они впервые опубликованы только 30 лет назад В. П. Яйленко. Тщательная реставрация и реконструкция киликов из сохранившихся фрагментов с использованием новых препаратов и методики сделана И. А. Костюк.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т493.4

Рубрики:

Археологія - Зображення та написи

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано типологію клейм на денцях горщиків з території між Верхнім Сіретом та Середнім Дністром (X - XIII ст.). Аналіз орнаментальних мотивів і місця їх розташування показав суттєву різницю залежно від хронологічного періоду.

В 2009 г. на песчаниковой плите Каменной Могилы выявлено новое петроглифическое изображение оленя, выполненное в прочерченной технике. Его можно интерпретировать как символ солнца и датировать предварительно эпохой средней - поздней бронзы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т493.4 + Т4(45УКР)273.1-434

Рубрики:

Археологія - Зображення та написи

Археологія

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше проаналізовано потенційні джерелознавчі можливості графіті Софійського собору. Епіграфічні дослідження 2006 - 2012 pp., дозволили виявити понад 7 000 графіті XI - початку XVIII ст., що й стали об'єктом наукового пошуку. Запропоновано авторську методику комплексного вивчення епіграфічних пам’яток, що передбачає ретельний аналіз їх форми прорізів. Врахування цього аспекту, спільно з аналізом матеріалу, на якому виконано графіті, та форми леза інструмента, яким його виконано, дозволило реконструювати багато текстів або їх елементів, які вважались дослідниками повністю знищеними. Одержано значну кількість автентичних джерел доби середньовіччя та раннього модерного часу, цінність яких полягає у здатності бути джерелом для історичних студій.