Збірник присвячено 70-річчю з дня народження визначного українського історика-некрополезнавця, архівіста та громадського діяча Л.А.Проценко. Вміщено спогади колег і друзів про життя та діяльність дослідниці, наукові статті з даної проблематики, а також бібліографію її наукових праць.

Приведены результаты исследований текстов из 62-х гротов и пещер Каменной могилы на Украине, грандиозного святилища-архива, функционировавшего с эпохи палеолита до средних веков. Освещен опыт прочтения древнейших писем протошумерской культуры XII - III тыс. до н.э., которые являются наследием неизвестной науке палеолитической протописьменности.

Наведено відомості про експонати Миргородського краєзнавчого музею з унікальними написами, які додають вагомих штрихів до характеристики епохи, з якою вони пов'язані, а також авторів чи власників цих речей, серед яких шабля XVII ст., що належала О.Апостолу, кобза відомого кобзаря М.Кравченка, гончарні вироби П.Калашникова.

Представлены сведения об экспонатах Миргородского краеведческого музея с уникальными надписями, которые вносят весомые штрихи к характеристике эпохи, с которой они связаны, а также авторов или владельцев этих вещей. Среди них: сабля XVII ст., принадлежавшая А.Апостолу, кобза известного кобзаря М.Кравченко, гончарные изделия П.Калашникова.

На базі лапідарію Керченського історико-культурного заповідника, на підставі фактів, виявлених у його архіві, вивчено культуру боспорських греків. Проаналізовано інформацію, що міститься в лапідарних пам'ятниках з використанням культурологічного підходу. Розроблено стратегію, спрямовану на активізацію культурологічної діяльності лапідарію, що містить тактичні програми з розвитку науково-дослідної, фондової, консерваційної, експозиційної, культурно-освітньої роботи. Розроблено та впроваджено програму реставраційних заходів. Запропоновано нове ставлення до лапідарію як до сховища колекції витворів з каменю та як експозиційного та культурно-освітнього музейного комплексу. Створено модель музею лапідарних пам'ятників, що містить архітектурний проект музею як зони для розміщення колекції та прийому відвідувачів, а також центру культурної комунікації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(0)311-318.37 + Т3(0)310.7-8 + Т229(0)310

Рубрики:

Література

Історія

Епіграфіка

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведена информация о более 200-т боспорских погребальных стеллах II в. до н. э. - III в. н. э. из Керченского лапидария, изученных и описанных украинскими, польскими и российскими эпиграфистами. Проанализированы художественные особенности боспорских рельефов, в частности, стел с изображением стоящей женщины, сцены прощания, многофигурных композиций, а также стилистические особенности древнегреческих надписей, нанесенных на большинстве боспорских погребальных стел.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш161.131-8*03 + Т229(4СОЮ)41

Рубрики:

Арабська мова

Епіграфіка

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч733(4Укр)3 + Ш108*03 + Т229(0)313 + Т4(4Укр)-434

Рубрики:

Історія бібліотечної справи

Письмо. Графіка

Епіграфіка

Археологія

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено адміністративні органи ранньовізантійського Херсона, державно-правовий статус міста, принципи, на базі яких будувалися взаємовідносини між Херсоном і Візантійською імперією.

На підставі нової епіграфічної пам'ятки розглянуто питання, пов'язані з римською військовою присутністю в Херсонесі у другій половині III - на зламі IV - V ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(2)273.112.92 + Т229(2)24

Рубрики:

Археологія

Епіграфіка

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Критично розглянуто питання відновлення та інтерпретації епітафії Гая Юлія Валента, солдата I Сугамбрської ветеранської когорти з Херсонеса, на які звернув увагу К. Цукерман.

Рассмотрены в соответствии с предложенной темой разновременные эпиграфические памятники из Ольвии (декрет в честь Никерата, сына Папия, метрические эпитафии погибших воинов Леокса, сына Мольпагора и Афинокла, сына Афинокла, старика Мойродора, малолетних детей Эпикрата, сына Исократа, и Партениды, дочери Аристарха) в сопоставлении с отдельными сведениями из эпосов Гомера и сочинений других древнегреческих поэтов с целью выяснения основных фаз именно похоронного ритуала ольвиополитов. При этом различаются дефиниции "похороны", "погребение" и "поминовение". Общеизвестно, что основное место в выяснении отдельных элементов погребального и поминального обрядов принадлежит наиболее информативным материалам, которые находились непосредственно в могилах и на территории некрополя. Древнеэллинский похоронный ритуал во всех его разновидностях, согласно с литературными, изобразительными и эпиграфическими источниками, представлял собой выработанную на протяжении веков и ставшую традицией последовательность основных действий, исполнявшихся ближайшими родственниками и другими участниками перед окончательным погребением умершего: выставление его в гробе для прощания (протесис), похоронная песня-плач (трен), вынос и сопровождение к могиле или месту кремации (экфора). Рассмотренные надписи дополняют отдельные элементы похоронного ритуала ольвиополитов, гуманное отношение к умершим разного возраста и пола, восхваление погибших в боях за отчизну и их посмертную память, участие семьи и гражданской общины в похоронах.

Охарактеризовано ключові етапи походження рунічних абеток, хронологічні та географічні межі поширення скандинавських рун. Розглянуто особливості місця розташування, розміру, форми, матеріалу, орнаментального оздоблення рунічних каменів, а також встановлено авторство їх творців-майстрів. Визначено термінологічний апарат монументально-меморіальних написів X - XI ст. та етапи опрацювання інформації рунічних каменів. З'ясовано інформативні можливості рун щодо запровадження християнства, характеристики суспільства, історичної географії Східної Європи та Візантії. Надано кількісні показники у формі таблиць і діаграм.

Висвітлено історію грецької рукописної справи. Наведено типи грецького письма й оформлення тексту в різні історичні періоди (крито-мікенський, архаїчний, класичний, елліністичний, візантійський) та на різних видах матеріалу (камінь, кераміка, метал, вощені таблички, папірус, пергамент, папір). Викладено основи критики та герменевтики написів. Розглянуто діалектні особливості написів і алфавітів. Увагу приділено історії та теорії тексто-, папіро- та кодикології. Книга ілюстрована відомими та показовими в навчальному аспекті епіграфічними та палеографічними джерелами, таблицями графіки грецького унціалу та мінускула різних періодів.

Проаналізовано скандинавські рунічні написи як унікальне, автентичне і достовірне історичне джерело. Рунічні пам'ятки розглянуто як зразок матеріального втілення вікінгської Епохи, публічного мистецтва, історичної пам'яті.

Наведено результати комплексного дослідження пам'яток епіграфіки Чернігова X - XVII ст. Проаналізовано сукупність продряпаних надписів і зображень, виявлених у процесі археологічних розкопок і під час досліджень пам'яток давньої архітектури міста. Загальний масив епіграфічного матеріалу розглянуто як такий, що відбиває культурні традиції, світогляд і релігійні вірування місцевого населення в їхньому історичному розвитку. До тексту додано науково-довідковий апарат (список використаних джерел і літератури, словник слів із надписів), а також ілюстративний матеріал (схеми розташування графіті, замальовки, світлини тощо).

Досліджено пам'ятки епіграфіки Чернігова у соціокультурному контексті X- XVII ст. Систематизовано, проаналізовано й інтерпретовано сукупність продряпаних надписів та зображень символічного змісту, виявлених у Чернігові в ході археологічних розкопок та під час натурних досліджень пам'яток архітектури. На конкретному матеріалі визначено час розповсюдження та специфіку використання головних типів писемності, які у різні історичні періоди використовувались містянами. Простежено появу, розвиток та зміни у традиції побутування кириличних графіті протягом досліджуваного часу. На основі залучення широкої джерельної бази висвітлено основні тенденції у розвитку кириличної епіграфіки Чернігова. Окрім зразків грецької та латинської писемностей, що побутували у місті за часів середньовіччя та ранньомодерної доби, досліджений масив руноподібних знаків, котрі активно використовувалися впродовж Х - ХІІІ ст. Ці знаки не можуть бути визначені як писемність та, ймовірно, є рефлексією на рунічне письмо скандинавів і тюрків, які перебували у Чернігові та його окрузі. Уперше у вітчизняній історіографії розглянуто та проаналізовано загальний масив епіграфічного матеріалу X - XVII ст., який походить з окремо взятого міста та є відображенням культурних традицій, світогляду та релігійних вірувань місцевого населення.

Представлено видання присвячене публікації 134 графіті з архітектурних пам'яток середньовічного Києва, які збереглись на фрагментах фрескового тиньку, личкувального розчину та плінфи. Зазначено, що ці фрагменти виявлено під час архітектурно-археологічних досліджень у садибі церкви Богородиці Десятинної, Софійського собору та її подвір'я, Золотих Воріт, Георгіївської, Ірининської та Трьохсвятительської церков. Нині всі вони зберігаються у фондовій колекції Національного заповідника "Софія Київська". Епіграфічні пам'ятки публікуються з детальним розглядом, наводяться їх фотографії та прорисовки, до книги додана низка покажчиків.