Індекс рубрикатора НБУВ: С5*425*332.1-723.521 + С5*666.4*325.81

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості становлення та сутність біфуркаційного методу прогнозування стратегічних війн, запропоновано методику його застосування. Описано різноманітні теоретико-методологічні засоби, що вплинули на розробку даного методу прогнозування, зокрема, логіко-дискурсивні засоби, метод інформаційно-цільового аналізу преси, синергетичний підхід, моделювання, теорію пасіонарності. Висунуто ідею створення нової науки соціальної геометрії прогнозу.

Рассмотрены особенности становления и сущность бифуркационного метода прогнозирования стратегических войн, предложена методика его применения. Описаны разнообразные теоретико-методологические средства, которые повлияли на разработку данного метода прогнозирования, в частности, логико-дискурсивные средства, метод информационно-целевого анализа прессы, синергетический подход, моделирование, теория пасионарности. Выдвинута идея создания новой науки социальной геометрии прогноза.

Систематизовано погляди філософів і воєнних теоретиків щодо змін причин та характеру воєн (збройних конфліктів) у історичному контексті. Проаналізовано головні тенденції розвитку воєнного мистецтва з виділенням найбільш важливих соціально-економічних, політичних і духовних складових підготовки та ведення бойових дій. Здійснено класифікацію існуючих методологічних підходів стосовно оцінки насильницьких дій з використанням зброї. Окреслено шляхи подальшої трансформації цілей, шляхів, способів, методів та інструментів воєн. Досліджено основні змістовні елементи та особливості процесу складання національних воєнних шкіл.

Систематизированы взгляды философов и военных теоретиков, касающиеся изменений причин и характера войн (вооруженных конфликтов) в историческом контексте. Проанализированы главные тенденции развития военного искусства с выделением наиболее важных социально-экономических, политических и духовных составляющих подготовки и ведения боевых действий. Осуществлена классификация существующих методологических подходов к оценке насильственных действий с использованием оружия. Очерчены пути дальнейшей трансформации целей, путей, способов, методов и инструментов войн. Исследованы основные содержательные элементы и особенности процесса создания национальных военных школ.

Досліджено соціально-політичні (СП) проблеми усвідомлення сутності війни. Висловлено думку, що СП процеси в Україні за роки незалежності, політика держави у військовій сфері призвели до дезорієнтації суспільства щодо розуміння проблем національної безпеки.

Розглянуто історичні стереотипи у ставленні українців до поляків і поляків до українців, які стають перешкодою на шляху поліпшення сучасних українсько-польських відносин. Наведена динаміка засвідчує поступове подолання усталених у попередній період стереотипів суспільної свідомості українців і поляків під впливом сучасних подій, зокрема після здобуття Україною та Польщею незалежності.

Досліджено прояви цивільного колабораціонізму як соціального явища серед населення великого міста під час військової окупації на прикладі Харкова періоду 1941 - 1943 рр. Розроблено теоретичні засади вивчення колабораціонізму. Обгрунтовано доцільність застосування концептуальних розробок феноменології та соціології повсякдення у дослідженні феномену цивільного колабораціонізму. Удосконалено методологію та методику емпіричного вивчення цивільного колабораціонізму на підставі історико-соціологічного підходу та розроблено комплекс якісних методів збору й аналізу даних, за домопогою яких проаналізовано повсякденні події міста та типові прояви поведінки населення як реакції на умови, що швидко змінювались. Виокремлено три умовні періоди окупації, визначено мотиви цивільного колабораціонізму за умов екстраординарного повсякдення.

Висвітлено особливості розвитку волонтерського руху в Україні, під яким розуміється добровільна, свідома, організована, неоплачувана праця на користь інших. Охарактеризовано сучасне становище, основні напрями роботи та масштаби українського волонтерства за умов гібридної війни.

Здійснено дослідження соціальної темпоральності регіональних конфліктів. Соціальну темпоральність розглянуто як умову існування соціальних процесів. Визначено основні характеристики регіонального конфлікту. Розглянуто структуру регіонального та глобального конфліктів як синхронію, етапи перебігу конфлікту – як діахронію. Встановлено, що залежно від інтенсивності перебігу виділяють воєнний і збройний конфлікти, війну та гібридну війну. Розроблено систему соціальних індикаторів і показників соціальної темпоральності регіональних та глобальних конфліктів. На основі результатів емпіричних досліджень уточнено інтерпретацію конфлікту на Сході України й розкрито його соціальну темпоральність. Визначено основні сценарії розгортання регіонального конфлікту на Сході України до глобальних масштабів.