Изучены непосредственные результаты лапароскопической и открытой холецистектомии у 258-ми больных желчно-каменной болезнью (ЖБК) и определены лучшими ближайшие результаты видеоэндоскопического вмешательства на основании показателей: отсутствия послеоперационной летальности, меньшей частоты осложнений. Установлено, что на клинико-функциональные результаты влияет форма холецистита, вид хирургического лечения, антибиотикопрофилактика. Выявлен положительный эффект использования цефалоспоринов, который проявлялся в снижении частоты раневой инфекции. Сделан вывод, что лапароскопическая холецистектомия является более выгодным и оптимальным тактико-техническим решением в лечении ЖБК.

Для оцінки харчового статусу пацієнтів проведено антропометричні дослідження з вирахуванням індексу маси тіла. Проаналізовано споживання основних компонентів їжі, а також, враховуючи фізичну активність хворих, обчислено енергетичну цінність раціонів. Внаслідок проведених досліджень, виявлено нутрієнтний дефіцит, який характеризувався недостатнім вживанням усіх нутрієнтів у хворих на жовчнокам'яну хворобу після холецистектомії з недостатньою масою тіла та надмірним харчуванням з перевагою вуглеводів, включаючи прості жири та рослинні білки у хворих на жовчнокам'яну хворобу після холецистектомії з ожирінням. Розроблено диференційовану дієту, спрямовану, зважаючи на масу тіла і особливості ураження органів травлення у хворих, на забезпечення організму повноцінним тваринним білком та обмеженням вуглеводів, які є основними компонентами їжі, що сприяють підвищенню маси тіла.

Для оценки пищевого статуса пациентов проведена антропометрические исследования с учетом индекса массы тела. Проанализировано употребление основных компонентов еды, а также учитывая физическую активность больных, высчитано энергетическую ценность рационов больных. Вследствие проведенных исследований, выявлен нутриентный дефицит, который характеризовался недостаточным употреблением всех нутриентов у больных желчнокаменной болезнью после холецистэктомии с недостаточной массой тела и чрезмерным питанием с преобладанием углеводов, включая простые жиры и растительные белки у больных желчнокаменной болезнью после холецистэктомии с ожирением. Разработанная дифференцированная диета, что направлена, учитывая массу тела и особенности поражения органов пищеварения у больных, на обеспечение организма полноценным животным белком и ограничением углеводов, которые являются основными компонентами еды, способствующими повышению массы тела.

Зроблено аналіз результатів лікування 14-ти пацієнтів з гострою кишковою непрохідністю внаслідок обтурації жовчних каменів. Зазначено, що застосування ультразвукового дослідження в комплексній діагностиці дозволяє своєчасно виявити показання до оперативного лікування хворих з даним видом кишкової непрохідності, об'єм якого в ургентній ситуації обмежується ентеролітотомією.

Представлен анализ результатов лечения 14-ти пациентов с острой кишечной непроходимостью вследствие обтурации желчным камнем. Применение ультразвукового исследования в комплексной диагностике позволяет своевременно установить показания к оперативному лечению больных с данным видом кишечной непроходимости, объем которого в ургентной ситуации ограничивается энтеролитотомией.

Приведены сведения по хирургической анатомии и физиологии билиарной системы. Рассмотрены традиционные и современные методы диагностики патологии желчных протоков, в частности компьютерная и магнитно-резонансная томография, ультразвуковое сканирование, магнито-резонансная холангиография. Описаны интраоперационные методы диагностики холедохолитиаза - холангиография, холедохоскопия, интраоперационное ультразвуковое исследование. Особое внимание уделено лапароскопическим оперативным вмешательствам при патологии желчных протоков. Установлен порядок манипуляции при "забытых" инструментах, приведены методики транспапиллярных и чрескожных эндоскопических вмешательств, а также проведения хирургических операций при повреждениях и кистозной трансформации желчных протоков, а также синдроме Мириззи. Дана критическая оценка эффективности современных малоинвазивных методик лечения различных патологий желчных протоков.

Досліджено дію синусоїдально модульованих струмів, застосованих на епігастральну ділянку хворим с ураженням гастродуоденальної системи у ранні строки після холецистектомії. У комплексі відновлювального лікування встановлено позитивний вплив даного фізичного чинника, який сприяв усуненню запалення та загоєнню ерозій слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, скасуванню дуодено-гастрального та гастроезофагеального рефлюксів.

Исследовано действие синусоидально модулированных токов, примененных на эпигастральную область больным с поражением гастродуоденальной системы в ранние сроки после холецистэктомии. В комплексе восстановительного лечения установлено положительное влияние данного физического фактора, который способствовал устранению воспаления и заживлению эрозий слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки, исчезновению дуодено-гастрального и гастроэзофагеального рефлюксов.

Висвітлено проблему сучасної медицини - хірургічне лікування хворих з гнійними ускладненнями калькульозного холециститу. Проаналізовано динаміку параметрів імунологічної реактивності під час хірургічного лікування, описано метод газохроматографічного аналізу для оцінювання глибини запального процесу даної хвороби. Запропоновано оригінальну методику корекції порушень імунологічної реактивності в ранньому післяопераційному періоді. Висвітлено досвід хірургічного лікування 753-х пацієнтів з даною патологією.

Освещена проблема современной медицины - хирургического лечения больных с гнойными осложнениями калькулезного холецистита. Проанализирована динамика параметров иммунологической реактивности при хирургическом лечении, описан метод газохроматографического анализа для оценивания глубины воспалительного процесса данного заболевания. Предложена оригинальная методика коррекции нарушений иммунологической реактивности в раннем послеоперационном периоде. Освещен опыт хирургического лечения 753 пациентов с данной патологией.

Агенезія жовчного міхура - це вкрай рідкісна вада розвитку травної системи. Цей стан викликається вродженими дефектами генетичного апарата, деякі дослідження виявили стійку родинну схильність до цієї патології. У перважній кількості клінічних спостережень передопераційне обстеження не дозволяло діагностувати цю патологію. Комплексне застосування малоінвазивних методик, таких як діагностична лапароскопія, ультрасонографія, РПХ, дозволяє впевнено й обгрунтовано діагностувати агенезію жовчного міхура.

Агенезия жолчного пузыря - это крайне редкий врожденный порок развития пищеварительной системы. Это состояние визывается врожденными дефектами генетического аппарата, некоторые исследования выявили стойкую родственную склонность к этой патологии. В большинстве клинических наблюдений дооперационное обследование не позволяло диагностировать эту патологию. Комплексное применение малоинвазивных методик, таких как диагностическая лапароскопия, ультрасонография, РПХ, позволяет уверенно и обоснованно диагностировать агенезию жёлчного пузыря.

Проведено вивчення показників печінкової гемодинаміки та маркерів системної запальної відповіді (інтерлейкіну-1 та -6, фактора некрозу пухлин, С-реактивного протеїну) у 108-ми хворих з обтураційною жовтяницею протягом післяопераційного періоду залежно від обраного хірургічного способу біліарної декомпресії.

Проведено изучение показателей гемодинамики печени и маркеров системного воспалительного ответа (интерлейкина-1 и -6, фактора некроза опухолей, C-реактивного белка) у 108-ми больных с обтурационной желтухой в течение послеоперационного периода в зависимости от обратного хирургического способа билиарной декомпрессии.

Рассмотрена одна из наиболее сложных проблем гепатопанкреатобилиарной хирургии - диагностика и лечение кистозной трансформации желчных протоков. Описаны этиология и патогенез данного заболевания. Предложены его классификация, диагностические и лечебные алгоритмы ведения пациентов, оптимальные подходы к выбору способов и сроков хирургической коррекции. Описаны схемы предоперационной подготовки и ведения послеоперационного периода. Освещены проблемы профилактики гнойных и тромбоэмболических осложнений.

Проанализирован опыт хирургического лечения больных острым холециститом с помощью традиционных и миниинвазивных вмешательств. Рассмотрены вопросы дренирования полости брюшины и профилактики ряда послеоперационных осложнений, патогенеза острого билиарного панкреатита. Освещена тактика лечения желчнокаменной непроходимости кишечника.

Проведено порівняльний аналіз результатів лікування 478-ми хворих з гострим холециститом і обтураційною жовтяницею. У клініці Донецького державного медичного університету ім. М. Горького застосовується диференційований підхід до вибору термінів, способу й обсягу хірургічного втручання залежно від ступеня вираженості запальних змін у стінці жовчного міхура та ступеня вираженості обтураційної жовтяниці. Хворим з катаральною формою гострого холециститу та білірубінемією до 100 ммоль/л застосовується двоетапна оперативна тактика, а хворим з деструктивними формами гострого холециститу й обтураційною жовтяницею будь-якого ступеня вираженості та хворим з катаральною формою гострого холециститу та білірубінемією більше 100 ммоль/л застосовується трьохетапна оперативна тактика, що дозволяє знизити частоту післяопераційних ускладнень з 7,2 % до 1,2 %, а післяопераційну летальність з 9,4 % до 2,1 %.

Проведен сравнительный анализ результатов лечения 478-ми больных с острым холециститом и обтурационной желтухой. В нашей клинике применяется дифференцированный подход к выбору срока, способа и объема хирургического вмешательства в зависимости от степени выраженности воспалительных изменений в стенке желчного пузыря и степени выраженности обтурационной желтухи. Больным с катаральной формой острого холецистита и билирубинемией до 100 ммоль/л применяется двухэтапная оперативная тактика, а больным с деструктивными формами острого холецистита и обтурационной желтухой любой степени выраженности и больным с катаральной формой острого холецистита и билирубинемией более 100 ммоль/л применяется трёхэтапная оперативная тактика, которая позволяет снизить частоту послеоперационных осложнений с 7,2 % до 1,2 % , а послеоперационную летальность с 9,4 % до 2,1 %.

Проведено аналогію між гострою обтураційною кишковою непрохідністю й повною біліарною непрохідністю, виявлено загальні патогенетичні й патофізіологічні механізми розвитку, подібні принципи лікування. На підставі опрацьованих методів в обстежених хворих на обтураційну жовтяницю (ОЖ) виявлено повний біліарний блок, що вимагало виконання екстренних хірургічних втручань. Виділення даної категорії хворих в окрему групу дозволило скоротити загальну летальність у пацієнтів з ОЖ доброякісної етіології.

Проведена аналогия между острой обтурационной кишечной непроходимостью и полной билиарной непроходимостью, выявлены общие патогенетические и патофизиологические механизмы развития, аналогичные принципы лечения. На основании отработанных методов у больных обтурационной желтухой (ОЖ) выявлено полный билиарный блок, что требовало выполнения экстренных хирургических вмешательств. Выделение данной катагории больных в отдельную группу позволило сократить общую летальность у больных с ОЖ доброкачественной этиологии.

Проаналізовано результати до- та інтраопераційних обстежень і хірургічного лікування 34-х пацієнтів з внутрішніми жовчними норицями. Проведено оцінку діагностичних можливостей ультрасонографії, ендоскопічних та рентгенологічних методів дослідження. Зазначено, що пріоритетними в хірургічному лікуванні є операції з роз'єднання нориць і відновлення прохідності дистальних відділів загальної жовчної протоки.

Проанализированы результаты до- и интраоперационных обследований и хирургического лечения 34-х пациентов с внутренними желчными свищами. Проведена оценка диагностических возможностей ультрасонографии, эндоскопических и рентгенологических методов исследования. Указано, что приоритетными в хирургическом лечении являются операции по отделению свищей и обновлению проходимости дистальных отделов общих желчных протоков.

Вивчено результати лікування 26-ти пацієнтів з великими конкрементами холедоха віком від 42-х до 90-та років методом екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії (ЕУХЛ) після проведення попередньої ендоскопічної папілосфінктеротомії та зовнішнього дренування холедоха. Показано, що в комплексному лікуванні жовчокам'яної хвороби ЕУХЛ є ефективним і малотравматичним методом, який не має ускладнень навіть у пацієнтів з тяжкою супутньою патологією.

Изучены результаты лечения 26-ти пациентов с большими конкрементами холедоха (размерами от 1,5 до 3 см.) в возрасте от 42-х до 90-та лет методом экстракорпоральной ударно-волновой литотрипсии (ЭУВЛ) после проведения предварительной эндоскопической папиллосфинктеротомии и внешнего дренирования холедоха. Показано, что в комплексном лечении желчекаменной болезни ЭУВЛ является эффективным и малотравматическим методом, не дающим осложнений даже у больных с тяжелой сопутствующей патологией.

Проаналізовано операційне лікування хворих на гострий холецистит з високим ступенем операційного ризику. Показано переваги ендоскопічних операційних втручань у цієї категорії хворих у порівнянні з традиційними операціями. Відеолапароскопічна холецистектомія, черезшкірна черезпечінкова пункція жовчного міхура, ендоскопічна папілосфінктеротомія можуть бути операціями вибору у хворих на гострий холецистит з високим ступенем операційного ризику.

Проанализировано операционное лечение больных острым холециститом с высокой степенью операционного риска. Показаны преимущества эндоскопических операционных вмешательств у этой категории больных по сравнению с традиционными операциями. Видеолапароскопическая холецистэктомия, чрезкожная чрезпеченочная пункция желчного пузыря, эндоскопическая папиллосфинктеротомия могут быть операциям выбора у больных с острым холециститом с высокой степенью риска.

У хронічному експерименті на безпородних собаках вивчено закономірності морфофункціональних змін судинного русла тонкої кишки у разі механічної жовтяниці та за разних способів її корекції. Встановлено, що декомпресія обтураціонного холестазу до 14 діб сприяє зворотному розвитку адаптаційно-компенсаторних процесів у судинному руслі й оболонках кишки. Застосування у переддекомпресійному періоді озонованих ентеросорбентів забезпечує кращі умови реадаптації у разі довготривалих жовтяниць.

В хроническом эксперименте на беспородных собаках изучены закономерности морфофункциональных изменений сосудистого русла тонкой и толстой кишки при механической желтухе и разных способах её коррекции. Установлено, что декомпрессия обтурационного холестаза до 14 суток влияет на обратное развитие адаптационно-компенсаторных процессов в сосудистом русле и оболочках кишки.

Розроблено новий спосіб лапароскопічної субтотальної холецистектомії, ефективність якого підтверджена експериментально на 30-ти кролях породи Шиншила. Висвітлено досвід виконання лапароскопічної субтотальної холецистектомії у 42-х хворих на калькульозний холецистит. Аналіз результатів експериментальних досліджень і оперативних втручань показав безпечність і ефективність використання лапароскопічної субтотальної холецистектомії з кріодеструкцією слизової оболонки частини задньої стінки жовчного міхура, що залишилася.

Разработан новый способ лапароскопической субтотальной холецистэктомии, эффективность которого подтверждена экспериментально на 30-ти кроликах породы ШИншилла. Освещен опыт выполнения лапароскопической субтотальной холецистэктомии у 42-х больных калькулезным холециститом. Анализ результатов, экспериментальных исследований и оперативных вмешательств показал безопасность и эффективность использования лапароскопической субтотальной холецистэктомии с криодеструкцией слизистой оболочки части задней стенки желчного пузыря, которая осталась.

Проаналізовано результати лікування 625-ти хворих на обтураційну жовтяницю доброякісної етіології. У 34,9 % хворих виявлено формування гострих виразок слизової оболонки шлунка й дванадцятипалої кишки, а в 8,3 % вони стали причиною кровотечі. Виявлено також патоморфологічні й клініко-лабораторні ознаки механізму формування гострого ерозивного процесу у слизовій оболонці верхніх відділів шлунково-кишкового тракту в контексті сучасних принципів синдрому системної запальної відповіді й поліорганної недостатності. Розроблено патогенетичні способи його профілактики, що дозволили знизити частоту виникнення гострих виразок до 23,8 %, а частоту кровотечі з них до 4,5 %.

Проанализированы результаты лечения 625-ти больных с обтурационной желтухой доброкачественной этиологии. У 34,9 % больных выявлено формирование острых язв слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки, а у 8,3 % они были причиной кровотечений. Выявлены патоморфологические и клинико-лабораторные признаки механизма формирования острого эрозивного процесса в слизистой оболочке верхних отделов желудочно-кишечного тракта в контексте современных принципов синдрома системного общего воспалительного ответа и полиорганной недостаточности. Разработаны патогенетические способы его профилактики, что позволяет снизить частоту возникновения острых язв до 23,8 % , а частоту кровотечения из них до 4,5 %.

Систематизовано досвід 1 769-ти лапароскопічних холецистектомій пацієнтів з гострим калькульозним холециститом. Показано і проаналізовано фактори ризику конверсії та методи запобігання ускладнень. Виявлено особливості оперативних втручань.

Систематизирован опыт 1 769 лапароскопических холецистэктомий у пациентов с острым калькулёзным холециститом. Показаны и проанализированы факторы риска конверсии и методы предупреждения осложнений. Выявлены особенности оперативных вмешательств.

Проаналізовано лапароскопічне лікування хворих на гострий холецистит. Зроблено висновок, що лапароскопічна операція повинна стати стандартом у лікуванні хворих на гострий холецистит та всіх його ускладнень, які ліквідують малоінвазійними методами.

Проанализировано лапароскопическое лечение больных с острым холециститом. Сделан вывод, что лапароскопические операции должны стать стандартом в лечении больных с острым холециститом в общем и при всех осложнениях, которые ликвидируются малоинвазивным методом.