Тварини всіх класів розподілу характеризувалися достатньо високими відгодівельними якостями. Найвищі показники відгодівельних якостей отримано тваринами класу М (+++-), вони мали серед піддослідних найменший вік досягнення живої маси 100 кг, середньодобовий приріст переважав тварин класу М(---) за менших витрат корму на 0,75 к.од. Свині класу М (-+-) мали менший середньодобовий приріст за найбільших витрат корму. За забійним виходом тварини класу М (++) та класу М (+-) переважали тварин класу М(--) на 1,2-1,9 %, але ця різниця була незначною. Встановлено, що піддослідні тварини усіх класів не мали різниці за показниками м'яса в туші. Це пояснюється тим, що тварини всіх класів належать до однієї породи.

Наведено результати досліджень відгодівельних і м'ясних якостей свиней української степової білої породи з урахуванням комбінаційної здатності (загальної та специфічної) ліній Степняка, Асканійця, Мирного й Арсенала за умов племзаводу державно-експериментальної агрофірми "Асканія-Нова".

Наведено результати вивчення динаміки співвідношення живої маси і прижиттєвої товщини шпику у кнурців великої білої (ВБ), миргородської (М), ландрас (Л), дюрок (Д), полтавської м'ясної породи (ПМ) і червонопоясної спеціалізованої лінії (ЧПСЛ), а також зроблено спробу пов'язати господарські ознаки з даними ліпідного обміну.

Вивчено ефективність використання тварин нової лінії Бериславця у разі внутрішньолінійного та міжлінійного поєднання, а також комбінаційну здатність ліній і родин за відгодівельними та м'ясними якостями. Встановлено, що лінія Бериславця має м'ясний напрямок і його нащадки у разі внутрішньолінійного і міжлінійного поєднання характеризуються високими відгодівельними та м'ясними якостями.

Індекс рубрикатора НБУВ: П65-612.2 + У9(4УКР-4ВИН)325

Рубрики:

Свинарство

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69948 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано наслідки кастрації кнурців і свинок у 60-, 90-, 120- та 150-денному віці з наступною відгодівлею їх до кінцевої живої маси 100 та 120 кг.

Наведено результати досліджень з аналізу генеалогічної структури та продуктивності стада свиней великої білої породи. Одержані дані свідчать про необхідність підвищення окремих показників репродуктивних якостей свиноматок, таких як кількість поросят у 2 міс., маса гнізда та одного поросяти до відлучення.

Наведено результати досліджень забійних і м'ясних якостей свиней залежно від їх вагових кондицій і породної належності. Встановлено, що тварини м'ясних генотипів (полтавська м'ясна порода та червоно-поясна спеціалізована лінія м'ясних свиней) переважали тварин універсальних і сальних порід під час відгодівлі до 100 та 125 кг живої маси.

Надано економічну та зоотехнічну характеристики племінного репродуктора із розведення свиней великої білої породи ВАТ АФ "Родючість". Наведено характеристику розвитку та продуктивності основного стада свиней в цілому і в розрізі генеалогічних родин. Поліпшення продуктивності проведено шляхом оцінки відбору ремонтного молодняка за власною продуктивністю, виявлення більш продуктивних генеалогічних родин та інтенсивного їх використання.

Наведено експериментальні дані науково-господарського досліду про використання схрещування та гібридизації свиней за різних рівнів відгодівлі.

Проаналізовано ріст окремих м'язів свиней різних порід залежно від типу годівлі. Від розміщення м'язів і функцій, які вони виконують, залежить якість м'яса. М'язи, які інтенсивно працювали у процесі життя тварин (шиї, грудей, живота та передніх кінцівок), містять більше сполучної тканини, тому є більш жорсткими, їх харчова цінність є невисокою. М'язова тканина старих тварин також є більш жорсткою, а колір її темніший, ніж у молодих тварин.

Викладено аналіз результатів науково-господарського досліду про вивчення характеру та міри впливу кастрації кнурів і свинок різного віку на їх забійні якості при відгодівлі до 100 і 120 кг живої маси. Результати досліджень свідчать про те, що кастрація свинок у вікові періоди, які вивчалися, не робить суттєвого позитивного впливу на забійні якості тварин незалежно від кінцевої товарної маси при відгодівлі. Наибільш оптимальні забійні якості зареєстровано у кабанчиків V групи після кастрації їх у 90-денному віці при відгодівлі як до 100, так і до 120 кг живої маси.

Розглянуто формування м'ясності у свиней трьох порід: великої білої, миргородської та червоної білопоясної порід. Дослідження проведено на молодняку свиней від одно- до шестимісячного віку. Встановлено, що різна інтенсивність росту тварин супроводжувалась відповідною зміною і формуванням окремих частин тіла: передня частина (лопатка, рулька), середня частина (корейка, грудинка, поперек), задня частина (окорок, голівка), причому вікові зміни у співвідношенні частин тіла пов'язані переважно із зміною передньої і середньої частин тіла молодняку свиней і дещо менше задньої. Співвідношення м'яса і жиру в різні вікові періоди залежить від неоднакового росту м'язової та жирової тканин, а також від породних особливостей мас свиней.

Вивчено ефективність поєднання свиней миргородської породи за спорідненого та неспорідненого методів розведення. Одержано дані щодо продуктивних якостей свиноматок за використання інбридингу й аутбридингу. Визначено показники росту та розвитку тварин, відгодівельних і м'ясних якостей. Надано оцінку якісних показників м'язової та жирової тканин. Вивчено біохімічні особливості крові інбредного й аутбредного молодняку свиней. Визначено економічну ефективність відгодівлі свиней, одержаних від спорідненого та неспорідненого підбору батьківських пар. Установлено, що використання генетично подібних кнурів і свиноматок різного ступеня спорідненості (50; 12,5 і 3,12 %) призводить до зниження багатоплідності, збережності та маси гнізда поросят за умов відлучення. Виявлено значний вплив батьківської основи та покращення відгодівельних якостей в аутбредних тварин у порівнянні з інбредними за незначної мінливості забійних і м'ясних якостей. Установлено, що кровозмішування знижує вологоутримувальну здатність м'яса на 3,89 %. Відгодівля аутбредних свиней сприяє одержанню додаткової продукції на суму 283 грн від однієї тварини та рентабельності виробництва свинини.

Вивчено продуктивність молодняка свиней, який вирощується на м'ясо, якість жирових відкладень і склад ліпідів органів і тканин у разі збагачення раціонів кормовими домішками - мацеробациліном та бовілактом. Досліджено фізико-хімічні властивості шпику та сальника, жирнокислотний, ліпідний та фосфоліпідний склад м'язів і печінки у піддослідних свиней. Проведено розрахунок економічної ефективності збагачення раціонів молодняка свиней кормовими домішками, визначено оптимальну дозу для їх використання. Установлено, що для ведення свинарства можна рекомендувати, як збагачувачі раціонів свиней, мацеробацилін у кількості 0,4 г на 100 кг живої маси та бовілакт (10 г на одиницю поголів'я за добу), що сприяє підвищенню середньдобового приросту на 41 - 57 г відповідно й отриманню прибутку 29,8 - 34,2 грн на одиницю поголів'я.

Досліджено вплив лізин-протеїнових домішок на організм свиней та якість отриманої продукції. Проведено комплексну ветеринарно-санітарну оцінку продуктів забою свиней, яким згодовували білково-мінеральну домішку, Ліпрот-РАД і Ліпрот-АДШВ. Результати досліджень поглиблюють сучасні уявлення про вплив лізин-протеїнових домішок на резистентність і продуктивність тварин, санітарну та харчову якість одержаної продукції. Показники гематологічних і гуморальних факторів неспецифічної резистентності тварин значно розширюють підхід до комплексної ветеринарно-санітарної оцінки та біологічної цінності отриманої продукції. Установлено: кормові домішки активують фактори неспецифічної резистентності тварин, що призводить до покращання біологічної цінності отриманої продукції. Вивчено вплив лізин-протеїнових домішок на харчову цінність м'яса свиней і органолептичні властивості, вміст основних нутрієнтів: білків, жирів, зольних елементів, амінокислот і мінеральних речовин. Доведено, що кормові домішки Ліпрот-РАД і Ліпрот-АДШВ, введені до раціону свиней, не мають негативного впливу на фізіологічний стан тварин і біологічну цінність білків. Лізин-протеїнові домішки не тільки підвищують продуктивність і резистентність, але й впливають на хімічний і амінокислотний склад м'язової тканини.

Досліджено різні рівні вирощування ремонтних свинок великої білої, миргородської та полтавської м'ясної порід на їх подальшу продуктивність. Наведено комплексну оцінку молодняка різних генотипів відповідно до рівнів його вирощування. Встановлено, що у свинки екстенсивного рівня вирощування - гірший розвиток і продуктивність, до тогож мала місце затримка одержання першого опоросу на 220, 245 і 234,4 дні. Свиноматки, які раніше мали затримку в розвитку, були не в змозі компенсувати недостатність репродуктивних органів і продуктивності.

Проведено комплексне порівняльне вивчення продуктивних якостей м'ясних порід свиней червоно-поясної спеціалізованої лінії (ЧПСЛ), великої білої породи та їх породно-лінійних гібридів, одержаних за схемою реципрокного схрещування у разі відгодівлі до живої маси 100 і 120 кг за аналогічних умов утримання та годівлі. Виявлено особливості росту, розвитку, співвідношення окремих частин тіла та основних тканин свиней залежно від віку та порідності. Встановлено, що більша тривалість періоду формування м'язової тканини у тварин ЧПСЛ та їх порідно-лінійних гібридів зумовлює вірогідність різниці за показниками м'ясних якостей у порівнянні з великою білою породою, починаючи з живої маси 60 кг. Одержано нові дані щодо фізико-хімічних показників якості м'ясо-сальної продукції та вмісту важких металів. Визначено доцільність відгодівлі свиней до вищих вагових кондицій залежно від варіанта поєднання генотипів.

Досліджено вплив інтенсивності росту на продуктивні якості свиней різних генотипів за умов промислової технології їх вирощування. Встановлено позитивну обумовленість продуктивних якостей свиней залежно від інтенсивності росту. Наведено оцінку якісних показників м'язової тканини тварин. Досліджено конституціональні, остеологічні та інтер'єрні особливості тварин різних генотипів та інтенсивності росту. Показано доцільність використання індексів росту та параметрів моделі Т.Бріджеса як критерію оцінки закономірностей росту свиней. Встановлено, що чистопородні свині великої білої породи поєднання української великої білої (УВБ) та датської великої білої (ДВБ) переважають за основними показниками продуктивності аналогів вітчизняної селекції та помісних тварин.

Проведено комплексну оцінку репродуктивних, відгодівельних якостей сучасних генотипів свиней української степової білої породи у чистопородному розведенні та під час дво- і трипородного схрещування їх з кнурами скоростиглих і спеціалізованих м'ясних порід. Одержано нові дані щодо інтенсивності росту, відгодівельних та забійних якостей тварин, деяких біохімічних показників крові, морфологічних та фізико-хімічних показників м'язової та жирової тканин. Вперше визначено показники комбінаційної здатності ліній і родин за репродуктивними ознаками. Досліджено стресостійкість та резистентність дослідного молодняка. Обгрунтовано економічну ефективність використання даних генотипів свиней у системі схрещування за умов півдня України.