Скачати повний текст

Представлено результати досліджень з удосконалення агротехнічних прийомів вирощування кормових культур з метою збільшення виробництва кормів і покращання їх якості. Створено адаптовані до умов вирощування високопродуктивні однорічні агроценози за участі капустяних, бобових і злакових культур шляхом здійснення науково обгрунтованого добору видового та кількісного складу компонентів, оптимізації співвідношення високоенергетичних злакових і білкових рослин. Визначено вплив мінерального живлення та строків збирання на продуктивність травостоїв. Установлено закономірності росту та розвитку рослин-компонентів у одновидових і сумісних посівах, особливості формування продуктивності та якості корму залежно від технологічних прийомів вирощування (видового складу, співвідношення компонентів, доз добрив, строків збирання). Розроблено технологію одержання двох - трьох урожаїв зеленої маси протягом року за умов поєднання в інтенсивній ланці сумішки ячменю з горохом і редькою олійною та післяукісної - кукурудзи з суданською травою. Визначено ефективність весняних агроценозів як попередника для озимої пшениці на зерно.

Проаналізовано особливості проектування технологій вирощування ярих зернових культур і проведено оцінку ефективності виробництва та збуту зернової продукції. Розкрито особливості виконання технологічних операцій, систем удобрення та захисту рослин. Наведено технологічні карти вирощування сільськогосподарських культур для різних варіантів ресурсного забезпечення виробничої діяльності аграрних підприємств.

Проанализированы особенности проектирования технологий выращивания яровых зерновых культур и проведена оценка эффективности производства и сбыта зерновой продукции. Раскрыты особенности выполнения технологических операций, систем удобрения и защиты растений. Даны технологические карты выращивания сельскохозяйственных культур для разных вариантов ресурсного обеспечения производственной деятельности аграрных предприятий.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.03-2 + П212.05-2

Рубрики:

Озимі зернові культури

Ярі зернові культури

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше впроваджено енергоощадні та економічно вигідні елементи органо-адаптивної технології вирощування ярих зернових культур, визначено їх ефективність. Досліджено вплив припосівного внесення гранульованого біогумусу та біодобрива айдар під час обробки насіння й посівів на продуктивність ярих колосових культур. Встановлено, що використання гранульованого біогумусу сприяє тривалому утриманню та ефективнішому використанню продуктивної вологи грунту. Розроблено спосіб вирощування кореневої системи зернових культур, який дозволяє одержати непошкоджену кореневу систему рослин для її подальшого вивчення. Одержано результати позитивного впливу застосування рістрегулювальних препаратів на розвиток і функціонування кореневої системи рослин, що забезпечує підвищення продуктивності та стабільності виробництва екологічно-безпечної продукції рослинництва за умов східної частини північного Степу.

Висвітлено особливості формування врожаю ранніх ярих культур та його структури під час вирощування за різних систем основного обробітку грунту в агрометеорологічних умовах 2017 року, які значно відрізнялися від середніх багаторічних даних за забезпеченням вологою та тепловими ресурсами. Методи досліджень: теоретичні - аналіз і синтез літературних інформаційних ресурсів; експериментальні - на основі польового досліду, закладеного у умовах правобережного Лісостепу України. У період сівби та появи сходів основних сільськогосподарських культур (кінець квітня - травень) гідротермічні умови 2017 року були задовільними. Подальший розвиток усіх культур як у вегетативну, так і в генеративну фазу, проходив у дуже посушливих та сухих умовах, коли ГТК Селянінова лежав значно нижче середніх багаторічних значень. Протягом періоду вегетації вміст продуктивної вологи в орному шарі грунту змінювався в бік зменшення, незалежно від системи основного обробітку грунту, зважаючи на агрометеорологічні умови періоду вегетації, інформація про які наведена вище. У середині вегетації гороху, у фазі цвітіння, запаси продуктивної вологи в орному шарі грунту знизилися до критичних: від 31,3 мм за традиційного способу основного обробітку грунту до 40,9 мм - за використання міні-тілу. При цьому спостерігалася тенденція, обернена стану зволоження грунту на початку весняних польових робіт: кількість доступної вологи зростала за відмови від полицевої оранки і зменшення глибини обробітку. Найвищого рівня врожайності гороху в 2017 році було досягнуто на варіантах із застосуванням традиційної системи основного обробітку грунту; найвищої урожайності на посівах ячменю було досягнуто за застосування консервувальної системи основного обробітку грунту, яка базується на глибокому обробітку без обороту пласта. Застосування інших систем основного обробітку грунту, в межах схеми наших дослідів, призводило до суттєвого зниження рівня врожайності. Висновки: агрометеорологічні умови 2017 року суттєво відрізнялися від середніх багаторічних: за суттєвої нестачі вологи в період активного росту та розвитку рослин спостерігалось надходження надлишкових активних температур, що створювало стресові умови для формування врожаю всіх польових культур. Ріст та розвиток рослин гороху та ячменю ярого протягом генеративної фази проходив в умовах гострої нестачі вологи, що негативно відобразилося на рівні продуктивності посівів. Максимальний рівень продуктивності ранніх ярих культур за стресових умов вегетації 2017 року забезпечувало застосування систем основного обробітку грунту, які базуються на глибокому обробітку з обертанням або без обертання пласта.

Узагальнено результати визначення стійкості до шкідливих організмів пшениці м'якої ярої світового генофонду за умов інфекційного та провокаційного фонів, виділено зразки з комплексною (до збудників хвороб і шкідників), індивідуальною (до одного біотичного чинника), груповою (до двох і більше) стійкістю до твердої сажки, борошнистої роси, бурої іржі, септоріозу та внутрішньостеблових шкідників, визначено їх селекційну цінність за стійкістю. Вперше встановлено рівень генотипового ефекту й екологічної пластичності зразків пшениці м'якої ярої за ознакою стійкості до хвороб та шкідників. Виділено цінні для практичної селекції зразки з сумою рангів 2 з високим потенціалом стійкості та стабільним її проявом за різних погодних умов. Виявлено кореляційну залежність розвитку шкідливих організмів від рівня гідротермічного коефіцієнту. Визначено донорські властивості джерел стійкості пшениці м'якої ярої до збудників твердої сажки і борошнистої роси у F{\dn\fs8 2} гібридних популяціях. Сформовано та зареєстровано в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України базову, навчальну та дві ознакові колекції, які поповнили генофонд пшениці ярої. Сформовано два каталоги, що містять опис 172-х джерел стійкості цінних ознак пшениці ярої. Створено 10 ліній та три сорти пшениці м'якої ярої (Подарунок, Веселка, Улюблена), в яких поєднано стійкість до збудників твердої сажки, септоріозу з високою урожайністю та якістю продукції.