Узагальнено результати досліджень аденозинфосфатної системи рослин за умов водного і високотемпературного стресів. Сформульовано основні принципи пошкоджувальної дії посухи на аденілатний пул рослин різних екологічних груп. Показано можливості регуляції аденозинфосфатної системи у випадку дефіциту вологи біологічно активними речовинами.

Исследована активность противоокислительных ферментов каталазы и пероксидазы в генеративных органах катальпы бигнониевидной на разных этапах их формирования в услових промышленного загрязнения выбросами металлургического предприятия.

За умов дефіциту вологи в листках проростків 2 сортів озимої пшениці (Харківська-81 і Напівкарлик-3) знижується загальний вміст білка, нуклеїнових кислот, цитокінінів та активність аміноацил-тРНК-синтетаз. Одночасно збільшуються протеолітична активність і вміст вільних амінокислот. Антистресовий препарат картолін-2 зменшує негативну дію водного стресу. Встановлено, що механізм протекторної дії картоліну пов'язаний не тільки з прямою активацією синтезу білка, а й опосередковано - зі стимуляцією утворення цитокінінів, які, в свою чергу, активують білковий синтез.

Досліджували склад новосинтезованих загальних та мітохондріальних білків проростків озимої пшениці чотирьох сортів, що відрізняються за морозостійкістю та чутливістю до гіпоксичного впливу. При адаптації до зниженої температури у зразках загального білка спостерігається індукція синтезу нових поліпептидів з мол.м. 16, 24 і 118 кД, а також посилення новоутворення існуючих (22, 35, 54 кД, БТШ70, БТШ90). При затопленні зростає питома інтенсивність синтезу ряду поліпептидів, зокрема 18, 35, 57 кД, БТШ70 і БТШ90. Для зразків мітохондріального білка основні зміни спектра новосинтезованих поліпептидів для обох чинників детектуються у ділянці 71 -73 і 82 кД, а також 16 -18 і 35 кД.

Вивчено процес накопичення зв'язаних і вільних амінокислот у зерні кукурудзи за звичайних умов вирощування рослин і при передпосівній обробці грунту гербіцидами. Введено одиницю "індекс невключення" - відношення кількості вільної амінокислоти до її сумарної кількості, яка характеризує ефективність використання фонду вільних амінокислот в процесі біосинтезу запасних білків зерна. Показано генотипову обумовленість перебудови азотовмісних сполук зернівки під дією пестицидів.

Подано загальний огляд літературних даних стосовно запасних білків рослин і обговорені результати досліджень білків насіння буряків. Розглянуто біохімічні параметри запасних білків (електрофоретична та імунохімічна гетерогенність, амінокислотний склад, молекулярна маса, відношення до кріопреципітації), фізіологічна роль і варіабельність в онтогенезі та різних генотипах. Показані можливість і перспективи використання поліморфізму цих білків у оцінці селекційного матеріалу.

Досліджено електрофоретичну та імунохімічну гетерогенність, фізико-хімічні властивості, функціональну роль запасних білків цукрових буряків. Вивчено їх поліморфізм на різноманітному вихідному матеріалі: сортах, гібридах, лініях, видах, компонентах сортів і гібридів, а також мутантах. Вперше встановлено, що запасним білком цукрових буряків є 11S глобулін, який за молекулярною масою, складом субодиниць, поліпептидів, амінокислот і відношенням до кріопреципітації подібний до запасних білків інших дводольних рослин. Доведено, що даний глобулін накопичується у насінні під час дозрівання та першим включається в метаболізм у процесі проростання. Виявлені мінливість 11S глобуліну в онтогенезі, стабільність складу за різних умов вирощування рослин, характерний розподіл амінокислот дають фізіолого-біохімічне обгрунтування можливості застосування зазначених глобулінів як маркерів для оцінки генофонду буряків. Біохімічна паспортизація та сформований каталог вітчизняних сортів і ліній за білковими формулами глобуліну дозволяє порівняти структуру їх популяцій в одній системі. Встановлено різноманітність генофонду цукрових буряків, визначено оригінальні та подібні форми, походження, показано їх відмінність від матеріалів зарубіжних фірм.

Показано, що зміни вмісту вільних аденозинфосфатів і енергетичний заряд у листках озимої пшениці залежать від рівня водозабезпечення, фаз росту і розвитку та сортових особливостей рослин. За умов тривалої посухи сорт пшениці Донецька 48 відзначався більшими кількістю аденозин-5-дифосфату, аденозин-5-трифосфату та енергетичним зарядом, ніж сорт Київська 7.

У вегетаційному досліді вивчено вплив 7-денної посухи у фазу цвітіння волоті на вміст вільних амінокислот і амідів у листках гібридів кукурудзи Маіссинте 250 МВ, Ювілейний 60 МВ і теосинте. Вміст більшості цих речовин знаходився в межах 10 - 52 мкг/г маси сирої речовини. За умов посухи сумарний вміст амінокислот і амідів у гібрида Ювілейний 60 МВ був на рівні контролю, тоді як у Маіссинте 250 МВ і теосинте збільшився приблизно в 2,5 і 1,5 раза відповідно. Більш за все незамінних амінокислот було у гібрида Маіссинте 250 МВ.

Узагальнено основи хімії металокомплексних сполук живих організмів. Основна увага зосереджена на ролі металокомплексних сполук у процесах фотосинтезу. Розглянуті питання історії вивчення пігментів фотосинтетичного апарату та їх класифікації; значення окремих ділянок сонячного спектру для фотосинтезу; етапи та продукти фотосинтезу.

Проаналізовано відомості про поглинання рослинами окисненої та відновленої форм азоту, їх вплив на фотосинтез, вміст фітогормонів та стійкість до несприятливих температур.

Запропоновано метод прямого визначення вмісту вільних аденілових нуклеотидів (аденозин-5-моно- (АМФ), ди- (АДФ) і трифосфатів (АТФ) у рослинах з використанням тонкошарової хроматографії, який дозволяє проводити їх очистку і розділення безпосередньо в шарі сорбенту.

Досліджували вплив низьких температур на синтез мітохондріальних білків кукурудзи. Показано, що через дію холоду відбувається інтенсифікація синтезу білків із родин БТШ70 і БТШ90. Висловлено припущення, що молекулярні шаперони необхідні для адаптації кукурудзи до низьких температур.

Викладено дані про наявність циклічного аденозинмонофосфату (ЦАМФ), методи його ідентифікації та кількісного визначення в клітинах рослин. Виявлено білок з високою спорідненістю до ЦАМФ. Встановлено ЦАМФ-залежну стимуляцію транскрипції в присутності ЦАМФ і ЦАМФ-зв'язувального білка. Висвітлено роль ЦАМФ у процесах адаптації до несприятливих факторів середовища, зокрема, низькотемпературного стресу. Запропоновано концепцію про аденілциклазну систему як універсальний механізм, що визначає адаптивний потенціал рослинного організму.

Розглянуто функціонування ядерного трипсиноподібного протеолізу і його інгібування гетеротрофної фази онтогенезу пшениці в системі організм - орган - клітинне ядро - надмолекулярні "блоки" (нуклеоплазма, хроматин, ядерний матрикс) - фермент. Показано просторово-часову специфічність функціонування трипсиноподібних протеїназ і їх інгібіторів у нуклеоплазмі, хроматині, ядерному матриксі клітинних ядер органів, що ростуть, протягом добових (циркадних) ритмів проростків пшениці.

Ключ. слова: Elymus sibiricus L., митохондрии, реципрокная зависимость, синтез мтРНК и мтДНК
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.112 + Е522.912

Рубрики:

Загальна ботаніка

Liliidae Ліліїди

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Oryza sativa L., щиток, культура клеток, alpha-амилаза, фитогормоны, углеводы
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.111.432 + П212.3-2

Рубрики:

Загальна ботаніка

Рис

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: амінокислоти, азот, люцерна, симбіотична азотфіксація
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.111.1*723 + П223.2-2

Рубрики:

Загальна ботаніка

Люцерна

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: alpha-галактозидаза, Cladosporium cladosporioides, функціональні групи
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.111.432 + Е521.571*72,025

Рубрики:

Загальна ботаніка

Hyphomycetales Гіфоміцети

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: глутаминсинтетаза, глутаматсинтаза, глутаматдегидрогеназа, 15N-аммоний, ассимиляция ионов аммония, L-метионинсудьфоксимин
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.11 + П213.7-2

Рубрики:

Загальна ботаніка

Квасоля

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ