Автором дополнена оригинальная философская концепция многомерности Бытия и разработана необычная, порой даже ломающая обычные представления о мире, теория взаимодействия Времени, Пространства и Материи, освещая их как атрибуты единой основополагающей субстанции - Света. Книга полна нетрадиционных подходов к давно известным явлениям и посвящена вечным проблемам творчества, духовности и бессмертия.

Излагаются основания и основы новой СНОЗ в развитии из ей предшествующей старой СНОЗ. Фундаментальная смыслологика старой системы научного объяснительного знания (аббревиатура СНОЗ) тормозит, ограничивает и путает познавательно-объяснительное мышление людей и из-за недоразвитости находится в кризисе. Фундаментальная смыслологика новой СНОЗ, основания и основы которой излагаются книгосериалом "Прологи новой СНОЗ" и "Логи новой СНОЗ", дает возможность человеческому умосознанию и мышлению выйти на такое вглубь (в микромир) до дна исчерпывающее и логически и фактически истинное познание реальной действительности (объективной и субъективной), какое возможно вообще.

Розкрито багатовимірну єдність логіко-гносеологічних основ природознавства. Розглянуто ідею багатофакторності як генезис міждисциплінарних синтезів філософії, фізики, математики, хімії та інших природничих наук. З позиції багатофакторності досліджено найсуттєвіші особливості: "багатомірності" різних систем природничо-наукового знання як концептуальної основи оцінювання синергетичного світу; формування багатомірного світогляду, побудови предметних багатофакторних (молекулярних) моделей, цілісного динаміко-статистично-імовірнісного образу "фізико-математичної цілісності". Проаналізовано багатомірну цілісність мікро-, макро- та мегасвіту в квантовій фізиці, синергетиці та фізико-математичному природознавстві у цілому.

Розкрито онтологічні засади природознавства. Висвітлено етапи становлення багатофакторної методологічної парадигми та багатовимірні основи сучасного фізико-математичного природознавства. Проаналізовано теоретико-онтологічні принципи індійської філософії, античного природознавства, натурфілософії епохи Відродження та Нового часу. Детально висвітлено натурфілософські погляди Платона, Дж. Бруно, М. Кузанського, Ф. Бекона, Р. Декарта, Г. Лейбніца, Дж. Локка та ін.

Раскрыты онтологические основы природоведения. Освещены этапы становления многофакторной методологической парадигмы, а также многомерные основы современного физико-математического природоведения. Проанализированы теоретико-онтологические принципы индийской философии, античного природоведения, натурфилософии эпохи Возрождения и Нового времени. Детально освещены натурфилософские взгляды: Платона, Бруно, Кузанского, Бэкона, Декарта, Лейбница, Локка и др.

Висвітлено головні етапи розвитку сучасної науки, методологію наукового пізнання в енергоінформаційних науках, описано їх специфіку. Розкрито сутність наукового пізнання, наведено класифікацію методів та критерії наукових досліджень в енергоінформаційних науках.

Освещены главные этапы развития современной науки, методология научного познания в энергоинформационных науках, описана их специфика. Раскрыта сущность научного познания, приведены классификация методов и критерии научных исследований в энергоинформационных науках.

Рассмотрено значение материалистической диалектики как мировоззрения, теории и метода познания для теоретических исследований в области естествознания. Освещены взгляды А.И.Герцена об отношении исследователей к философии и недостатках естествознания, значении философии для естествознания и об основном вопросе философии, диалектике в природе и различных науках. Проанализированы теоретические исследования Ф.Энгельса в данной области. Предложены различные формулировки парадокса Гиббса. Описаны проблемы мирового кругооборота в трудах диалектических материалистов. Приведены примеры применения материалистической диалектики для решения конкретных проблем естествознания.

Проаналізовано комплекс світоглядних проблем, викликаних глобальними теоретичними та науково-технічними зрушеннями в природознавстві кінця XX - початку XXI ст. Розкрито значення глибинних багатовекторних змін, які відбуваються у науковому світогляді під впливом розвитку таких галузей, як синергетика, квантово-польова космофізика, інформатика, молекулярна біологія, а також індустрія нано-біо-геномо-нейро-інформаційно-комп'ютерних супертехнологій. Увагу приділено пошуку нових шляхів розвитку технонауки, новітнім фундаментальним теоріям сучасного природознавства, формам буття технооб'єкта, аналізу опорних понять і базових мов наукового опису реальності деконструювання базових парадигм природознавства, які домінували у XX ст. Охарактеризовано постнекласичний і постмодерністський етапи історичного становлення природознавства.

Проанализирован комплекс мировоззренческих проблем, вызванных глобальными теоретическими и научно-техническими сдвигами в природоведении конца XX - начала XXI вв. Раскрыто значение глубинных многовекторных изменений, происходящих в научном мировоззрении под влиянием развития таких отраслей, как синергетика, квантово-полевая космофизика, информатика, молекулярная биология, а также индустрия нано-био-геномо-нейро-информационно-компьютерных супертехнологий. Уделено внимание поиску новых путей развития технонауки, новейшим фундаментальным теориям современного природоведения, формам бытия технообъекта, анализу понятий и базовых языков научного описания реальности деконструирования базовых парадигм природоведения, доминирующих в XX в. Охарактеризованы постнеклассический и постмодернистский етапы исторического становления природоведения.

Предложено теоретико-философское обоснование метода исследования многомерных неоднородных систем.

Обгрунтовано нову версію філософії природи, яка тематизує багатовимірний простір взаємодоповнювальних зв'язків концепту "природа" зі свідомістю, безсвідомим, культурою, освітою, наукою. Експліковано неусувне тяжіння людського духу до єдності з природою. Встановлено, що етичні концепції, фундовані екологією, життям як вищою цінністю, змістом глибинних шарів психіки, страхом як останньою та незаперечуваною очевидністю є регресивними, а тому не можуть бути дійсною внутрішньою цінністю турботи про буття природи. Доведено неправомірність універсалізації та широкого використання у філософському дискурсі концепції коеволюції природи та суспільства. Виявлено тенденції розвитку екології у контексті постмодерністського дискурсу та за умов смерті науки. Доведено генетичний зв'язок наукової картини світу з географічною картою та живописною картиною після винаходу перспективи як методу впорядковування простору. До наукового обігу введено поняття "перформанс світу" як концепт його образного представлення. Проведено концептуальний аналіз структури даного поняття. Сформульовано висновок, що інша субстанційність природи та культури, їх абсолютна сторонність, логічно й екзистенціально може бути подолана скасуванням концепту "картина світу", заміною його концептом "перформанс світу", що дозволить людському Я - суб'єкту, який пізнає, але тілесному та втіленому, творчо включитися в представлення живої природи.

На широкому історичному природничо-науковому фоні та Кантової класичної філософії чистої апріорної математики і апріорно-математичного теоретичного природничо-наукового знання обговорено механізм "незбагненої ефективності" чистої апріорної математики в сучасному теоретичному природознавстві.

Індекс рубрикатора НБУВ: Б.в5

Рубрики:

Загальні методологічні принципи наукового дослідження. Філософські методи < Природознавство >

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зроблено соціально-філософське дослідження дикої природи як складової функціонування сучасного соціуму. Визначено специфіку соціально-філософського аналізу феномена дикої природи. Висвітлено етапи понятійного розвитку дикої природи, категоріального кола, що розкривають її сутність; з’ясовують атрибути дикої природи. Надано характеристика етапів розвитку взаємин дикої природи та культурного ландшафту в історії людства. Досліджено вплив дикої природи на формування світоглядних настанов людини і уявлення її як священного простору. Визначено змістовність та спрямованість дикої природи як ресурсу соціального розвитку та причин екологічних кризових явищ в соціальних практиках. Розглянуто протистояння культурного ландшафту та дикої природи як проблему сучасності. Наголошено на збереженні дикої природи та оцінено дику природу як фактор розвитку економічного потенціалу регіонів. Окреслено екологічні перспективи людства.

Представлено спробу інтерпретації основних ідей англо-американського логіка, математика, філософа Альфреда Норта Вайтгеда по його роботі "Концепт природи» (поняття про природу) та на основі його інших головних праць, таких як «Процес та реальність", "Наука та сучасний світ", "Пригоди ідей", "Діалоги" тощо. Запропоновано розгляд ключових категорій (час, процес, актуальне, потенційне тощо) в контексті космології автора з послідовним виходом на осмислення ідей балансу, гармонії, розуміння яких вбачається концептуально актуальним для сучасної України та ії подальших інтеграційних процесів у дедалі більш глобалізований світ.

У монографії наведено теоретичні передумови та практичні аспекті впровадження у процес фахової підготовки інтегрованого вчителя природознавчих дисциплін методологічних підходів, зокрема системногої інтегрованого та синергетичного. Зазначені підходи складають основа загальнонаукової методологічної концепції, особливу стратегію науковогЛ пізнання й професійної діяльності, що орієнтується на дослідження складния педагогічних об’єктів як саморозвиваючих систем, з подальшим поділом їх ті детальним розглядом на більш прості уніфіковані моделі комплексної підготовки майбутніх учителів природничих наук. Процес фахової підготовки інтегрованого вчителя природничих наук базується на реалізації освітньо-професійної програми, в основу якої закладаються уявлення про сучасну наукову картину світу як систему, що становить вищу форму теоретичного узагальнення і систематизації різних форм соціального досвіду.