Розглянуто питання формування та напрями діяльності багато-адміністративно-районних освітніх систем (БАРОС) України. Визначено, що БАРОС із первинними освітніми (елементарний рівень) і адміністративно-районними освітніми (локально-місцевий рівень) системами (АРОС) формують низову територіальну ланку освітніх систем країни. В результаті досліджень встановлено їх 2 типи - внутрішньообласні БАРОС, які формуються 2-ма і більше АРОС і в межах однієї адміністративної області (АО) і багатообласні, що формуються 2-ма і більше АРОС суміжних 2-х і більше АО, а також напрями досягнення високого рівня функціональності на основі постійних організаційних і освітніх зв'язків між: окремими АРОС і їх групами; окремими АРОС і їх групами та ОС регіональних центрів - формуючого ядра БАРОС; між АРОС, групами АРОС, АРОС та соціально-культурними та господарськими установами регіону. На основі проведеного аналізу територіальної організації обласних і багатообласних освітніх систем України в їх межах виділено 88 внутрішньообласних, 21 міських та 7 багатообласних БАРОС.

Проаналізовано особливості соцієтальних просторів, які сформувались на теренах України та територіях, які дотичні до неї, чи здійснюють політичний вплив на формування світоглядно-політичних установок у її населення. Розкрито як історично-зумовлені традиції на певних територіях, так і їх вплив на формування панівних ідей, які на них зароджувалися і розвивались. Одночасно проаналізовано панівні геополітичні доктрини та традиційні соціальні структури соціумів в різних частинах світу, що здійснюють політичний вплив на процеси, які розвиваються в Україні.

Здійснено медико-географічний аналіз населення Львівської області. Простежено динаміку його чисельності та статево-вікової структури, з'ясовано показники народжуваності та смертності, визначено причини смертності, середній вік населення, середню очікувану під час народження тривалість життя; проаналізовано структуру захворювань за віком; з'ясовано причини інвалідності; розроблено рекомендації щодо покращання здоров'я населення Львівської області.

Сучасна геопросторова організація обласних систем розселення сформувалась за умов обласних територіальних спільностей, які дуже відрізняються за величиною території, її географічним положенням, рівнем і видом господарського освоєння. Впродовж тривалого часу функціонування таких систем вони зазнали еволюції у своїй структурі, системоутворювальних зв'язках, тому й параметри обласних систем є дуже неоднаковими. Проаналізовано види обласних систем розселення за типом опорного каркасу розселення: радіально-кільцевий, прямокутно-регулярний, лінійно-вузловий, приморський і багатоядерний. За допомогою багатовимірного математичного аналізу виділено й охарактеризовано 5 типів обласних систем розселення.

Розглянуто та поглиблено теоретичні аспекти суспільно-географічних досліджень театральної галузі культурно-мистецької сфери регіону. Виявлено провідні фактори формування та розвитку театральної справи. Розглянуто компонентно-функціональну та територіальну структуру театрального мистецтва Тернопільської області. Встановлено основні геопросторові проблеми функціонування театральної галузі та запропоновано шляхи їх розв'язання.

Розглянуто сучасний стан і перспективи розвитку туристичної та рекреаційної діяльності Волинської області. Встановлено основні передумови розвитку туризму та рекреації, зокрема, природні та культурно-історичні. Простежено різні види туристсько-рекреаційних послуг в регіоні. Наведено приклади існуючих в наш час на Волині ринків туристично-рекреаційних послуг. Виділено основні проблеми, що стримують належний рівень розвитку туристсько-рекреаційного комплексу Волинської області, зокрема: населення регіону недостатньо підготовлене до туристичного підприємництва, відсутні стабільні механізми регулювання господарських відносин, економічні важелі та стимули розвитку рекреаційної сфери лише формуються, інженерна та соціальна інфраструктура загального призначення (дороги, транспортне сполучення, зв'язок, водозабезпечення, каналізація, громадське харчування) мають низький рівень розвитку тощо. Запропоновано основні шляхи та напрямки реформування туристсько-рекреаційної галузі Волині.

Висвітлено ключові ознаки сучасної економічної системи - це міжнародна концентрація капіталу та глобалізація господарської діяльності. Розглянуто основні чинники формування туристичної індустрії. З'ясовано вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на формування туристичного ринку. Проаналізовано важливі показники місткості міжнародного туризму "кількість прибуттів", грошові надходження від міжнародного туризму. Досліджено міжнародний туристичний ринок, який прийнято поділяти на ринок виїзного і в'їзного туризму. Визначено перші десятки країн: за міжнародними туристичними прибуттями; за сумою доходів від іноземного туризму; за міжнародними туристичними витратами. Висвітлено особливості організації діяльності туристичного бізнесу за умов траснаціоналізації. Виокремлено тенденції сучасного етапу розвитку ТНК (транснаціональних корпорацій). З'ясовано історичні аспекти траснаціоналізації турбізнесу, що полягають у виділені основних історичних форм (поколінь) туристичних ТНК, які принципово відрізняються один від одного за профілями виробничої діяльності, джерелами фінансування, спрямованістю інтеграції, структурою та роллю на світовому ринку.

Злочинність, як прояв девіантної поведінки, що спостерігається у суспільстві, належить до соціальних негараздів. Проблема злочинності, яка зумовлена сьогодні негативними соціально-економічними та політичними процесами, є однією із найгостріших у сучасному суспільстві. Визначено соціально-демографічні чинники формування та поширення злочинності, проаналізовано вплив цих чинників на динаміку, стан і територіальну структуру злочинності залежно від віку, роду діяльності та місця мешкання. Проаналізовано рівень злочинності у регіонах України та по районах Тернопільської області. З'ясовано, що зростання злочинності та кількості зареєстрованих злочинів є невід'ємною ознакою сучасного українського суспільства та регіону і пов'язане, в першу чергу, з кризовим станом господарства в країні, нестабільним податковим законодавством та законодавчою неврегульованістю підприємницької діяльності, особливо малого та середнього бізнесу. Велике занепокоєння викликає явище злочинності серед неповнолітніх, які в майбутньому становитимуть працездатне населення та основну частину економічно-активного населення області. Тому ситуація є дуже нестабільною та складною, що зумовлює її запобігання, пошук нових методів і заходів, які б сприяли поступовому зменшенню злочинності у середовищі неповнолітніх. Девіантні форми поведінки підлітків та молоді очолюють такі види, як: тютюнокуріння, алкоголізм, токсикоманія та наркоманія, жорстока поведінка підлітків. Все це служить передумовами для ранньої злочинності. Розповсюдження злочинності у нашому суспільстві пов'язане із соціальною структурою населення: збільшення кількості безробітних, розлучень, матерів-одиначок, посилення розшарування населення за доходами. Ці процеси охоплюють майже усі верстви населення та сприяють відокремленню індивіда від культури та соціуму. Необхідна активна державна політика у створенні економічних, соціальних і політичних умов для забезпечення потреб молоді, реалізації її навчальних і трудових інтересів. Отже, соціальне неблагополуччя проявляється, передусім, у злочинності, яка є багатовимірним, багатоаспектним феноменом і перебуває у складній залежності й опосередковаму зв'язку з різними економічними, соціальними, політичними, культурними, духовними процесами, що відбуваються в суспільстві та сім'ї.

Вивчено діяльність національно-культурних товариств у Тернопільській області як важливих чинників розвитку етнічного туризму та міжнародного, зокрема. У процесі дослідження виявлено особливості організації представників національних меншин у регіоні та види діяльності таких товариств, які сприяють розвитку туристичної галузі. Розглянуто проблеми функціонування національно-культурних товариств у Тернопільській області.

Проведено історико-географічний аналіз відкриття першої у педагогічному ВНЗ непедагогічної спеціальності, яка заклала підвалини для зростання педагогічного університету. Відкрита спеціальність була першою у західному регіоні України, тому колектив долучився до створення перших навчальних планів і програм з екологічних і природоохоронних дисциплін. Виділено 3 історико-географічні етапи розбудови спеціальності: початковий до моменту акредитації спеціальності та створення секції геоекології; ліцензування та акредитації підготовки спеціаліста та магістра екології та створення випускової кафедри, відкриття аспірантури та спеціалізації.

Охарактеризовано життєвий шлях, бойову кар'єру, подорож навколо світу на кораблі "Нева" та проведено наукові географічні дослідження та відкриття. Вказано на основоположні внески у вітчизняні океанографію, етнографію та інші науки. Наголошено на українському походженні Юрія Лисянського та необхідності перевидання українською мовою його основної праці про перше у російському флоті навколосвітнє плавання.

Надано характеристику природному каркасу локальної екомережі, а саме екоядрам, екокоридорам, буферним зонам, які покладені в основу географічної моделі локальної екомережі Черкаського району як важливої складової регіональної екомережі Черкаської області. Ефективність функціонування екомережі району оцінено за допомогою метричних та типологічних показників. Визначено комплекс основних геоекологічних проблем, пов'язаних із обгрунтуванням проекту локальної екомережі та запропоновано напрямки їх оптимального розв'язання.

Розглянуто лісогосподарську діяльність Хмельницького обласного регіону. Проаналізовано показники виробленої продукції лісового господарства, а також обсяги продукції лісозаготівель в Хмельницькій області. Виявлено райони області, в яких була найбільшою заготівля деревини від рубок головного користування, від рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, інших рубок та очистки від захаращеності в лісах. Розглянуто кількість зафіксованих лісових пожеж, лісову площу, пройдену лісовими пожежами, збитки, заподіяні лісовими пожежами. Проаналізовано відтворення лісів шляхом посадки та посіву, а також природне поновлення лісів у межах дослідженої території. Здійснено аналіз виконання лісозахисних заходів по знищенню осередків шкідників і хвороб лісу. Основну частину робіт по захисту лісів від шкідників проведено з використанням біологічного та хімічного методів. Виявлено найбільші площі лісів, уражених шкідниками.

Охарактеризовано життєвий шлях, різні сфери діяльності, як лікаря і ученого - медика, як природодослідника Поділля, громадсько-політичного діяча. Численні наукові, краєзнавчі праці і сконцентрований у них унікальний фактичний матеріал про минувшину, що є цінним надбанням для науки, заслуговують перевидання їх у вигляді окремих книг і томів. Вони будуть корисними для студентів-географів, вчителів, туристів.

Наведено алгоритм оцінки інтенсивності прямої сонячної радіації без врахування коефіцієнта послаблення випромінювання в атмосфері із застосуванням кореляційного та редукційного аналізу. Підтверджено попередню гіпотезу про можливість застосування рівнянь незатухаючих гармонічних коливань для обчислення геоцентричної та топоцентричної висоти Сонця, схилення, різниці між середнім і справжнім сонячним часом, відстані між Землею і Сонцем, локальної сонячної сталої; значення одержаних коефіцієнтів кореляції коливається в межах 0,99 - 0,9999. Розроблено методику оцінки площі збору прямої сонячної радіації фотоелектричних елементів надмалих стаціонарних сонячних електростанцій за допомогою запровадження поняття квазіодновимірного об'єкта, в якого 2 просторових виміри вважаються компактифікованими.

Розглянуто структурно-вікові зрушення населення України на прикладі графіка деформації піраміди 2001 р. Визначено, що значні масштаби структурних деформацій: негативні відхилення у вікових пірамідах пов'язані з катастрофічними втратами населення та відповідними демографічними хвилями. Розроблено й апробовано методику кількісного аналізу статево-вікових пірамід. Проаналізовано причини негативних і позитивних деформацій в Україні в цілому та у кожному окремому регіоні. Систематизовано регіони за інтенсивністю та амплітудами структурно-вікових деформацій, виділено 3 основні групи та, як приклад, охарактеризовано по одному обласному регіону з кожної групи. Проаналізовано структурні деформації населення України та її регіонів. Основні негативні деформації структури населення України зумовлені Голодомором 1932 - 1936 рр. та втратами населення у Великій вітчизняній війні. Позитивні структурові деформації населення пов'язані з притоком населення з інших регіонів колишнього СРСР у часи прискореної індустріалізації України, інтенсивної мілітаризації, повоєнної відбудови та реалізації масштабних програм гідротехнічного будівництва і зрошувального землеробства. На відміну від негативних деформацій, які завжди спричиняли суттєве погіршення статево-вікової структури населення України, позитивні деформації, зумовлені міграційним притоком населення, сприяли покращанню статево-вікового складу населення та демовідтворювальних процесів. Проведено типізацію регіонів України за рівнем структурно-вікових деформацій. Вікова структура та режим відтворення населення України визначають соціально-економічну структуру країни. Вивчення особливостей зміни сучасної вікової структури населення України важливе для створення ефективної регіональної демографічної політики з урахуванням особливостей формування регіональних геодемографічних процесів.

Розглянуто проблему розвитку біотичної складової відвальних антропогенних ландшафтів зон техногенезу на прикладі "старих" відвалів складених розкривними і скельними породами, гірничо-збагачувальних комбінатів Криворіжжя. Досліджено абіотичні чинники впливу на формування та розвиток флори та рослинності, а також процесів пов'язаних з впливом біоти на абіотичне середовище.

Проаналізовано особливості морфологічної будови дерново-підзолистих грунтів Надсянської моренно-зандрової рівнини. За результатами польових досліджень охарактеризовано морфологічні ознаки грунтів: потужність генетичних горизонтів, забарвлення, гранулометричний склад, структуру, вологість, складення, новоутворення та включення. Проведено обробку статистичних даних морфологічних показників за загально-прийнятими методиками. Проаналізовано зміни морфологічних особливостей дерново-підзолистих грунтів внаслідок антропогенного впливу.

На сьогоднішній день дедалі гострішою постає питання щодо збереження, відтворення й оптимізації природно-антропогенних геосистем. Нераціональне використання природних ресурсів, підвищення рівня антропогенного навантаження на довкілля спричиняють значні зміни їх стану. Проблема погіршення екологічної ситуації в цілому, а, зокрема, забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, грунтів (порушення земель внаслідок ерозії, розвиток несприятливих природних процесів), виснаження природних ресурсів, втрата різноманіття рослинного та тваринного світу. У процесі дослідження за допомогою засобів програмного продукту ESRI ArcGis здійснено геоінформаційне моделювання адміністративно-територіальних одиниць Бродівського району. Визначено коефіцієнти екологічної стабільності й антропогенного навантаження території, а також проаналізовано розподіл важких металів на грунтовий покрив. Проаналізовано забруднення атмосферного повітря й екологічний стан поверхневих вод. В результаті проведеного аналізу геоекологічного стану Бродівського району виявлено, що в його межах немає великих підприємств, які б здійснювали значний вплив на екологічну ситуацію загалом. У більшості випадків забруднення грунтового та рослинного покриву важкими металами носять локальний характер. Водні ресурси району активно використовуються для питного та господарського водопостачання, рекреації та рибальства. Проте їх використання часто є нераціональним та спричиняє значну забрудненість водних екосистем. Варто врахувати, що значні площі дослідженого району покриті лісовою рослинністю, що позитивно впливає на екологічну ситуацію території дослідження.

Розглянуто проблему збалансованого розвитку міста з позицій сталого природокористування. На матеріалах м. Тернополя проаналізовано роль зелених насаджень, зеленої зони міста у підтриманні динамічної рівноваги урбосоціоекосистеми. Проведено поєднаний аналіз розмірів і функціональної структури лісопаркової і лісогосподарської зон міста, їх невідповідність нормативним показникам. Проаналізовано структуру земель локальної екомережі, її базові структурні елементи. Розглянуто підходи до формування системи критеріїв і показників моніторингу сталого зростання та розвитку міських систем. На прикладі екологічного блоку запропоновано систему показників оцінювання екостану компонентів навколишнього середовища.