Обгрунтовано можливість моделювання тепломасообміну компостування біомаси рослин за допомогою рівнянь хімічних реакцій розпаду глюкози. Моделюванням аеробних умов процесу компостування глюкози проведено теоретичний розрахунок тепломасообміну між контейнером та довкіллям. Досліджено тепломасообмін компостування тростини, сіна та трави за допомогою лабораторного контейнера. Розроблено математичну модель розрахунку аераційних і теплоізоляційних параметрів для контейнера, що використовується за холодних кліматичних умов.

Розглянуто актуальні проблеми механіки, математики та інформатики. Висвітлено питання математичного моделювання, розробки та використання теоретичних і експериментальних методів досліджень у машинобудуванні, теоретичні основи кібернетики. Подано математичні та програмні засоби обробки й аналізу даних. Проаналізовано проблеми механіки деформованого твердого тіла, гідрогазодинаміки та тепломасообміну, математичного забезпечення ЕОМ, а також наведено прикладні задачі міцності конструкцій та розрахунку механічних параметрів технологічних процесів.

Подані тези доповідей конференції за підсумками наково-дослідної роботи Дніпропетровського державного університету за 1997 рік, присвячені актуальним проблемам механіки, математики та інформатики. В доповідях розглядалися питання математичного моделювання, теоретичних основ кібернетики, чисельних методів, розробки і використання теоретичних та експериментальних методів досліджень в машинобудуванні; механіки деформованого твердого тіла; гідрогазодинаміки та тепломасообміну; прикладних задач міцності конструкцій та розрахунку механічних параметрів технологічних процесів; метематичного забезпечення ЕОМ; математичних та програмних засобів обробки та аналізу даних.

На основі термодинаміки необоротних процесів проведено виведення загальних рівнянь, що описують взаємозв'язані деформаційно-релаксаційні та тепломасообмінні процеси з врахуванням руйнування при сушці капілярно-пористих тіл.

Здійснено огляд конструкцій роторних тепломасообмінних апаратів. Проведено аналіз зниження часткової ефективності роторних апаратів зі збільшенням їх діаметра. Описано контактний пристрій, який дає змогу проводити процес тепломасообміну в однаковому гідродинамічному режимі по всьому розрізу ротора. Це дає змогу збільшувати розміри апаратів без зниження їх часткової ефективності.

Розглянуто актуальні питання прикладної гідроаеродинаміки, тепломасообміну, конструювання та технологій у машинобудуванні. Досліджено вплив гідродинамічних параметрів вихрового газового потоку на роботу вихрового розпилювального протитечійного масообмінного апарата, особливості процесу торцевого фрезерування одно- і багатоступінчатими фрезами, зроблено аналіз контурної будови механізмів тощо.

Розглянуто процеси тепломасообміну поверхонь з імпактними струминами, теплообмін поперечно обтічних труб, у компактних пластинчастих теплообмінниках та у каналах із зернистим шаром куль з загальних позицій процесів переносу у пристінній зоні турбулентних відривних течій. Пояснено та фізично інтерпретовано відомі емпіричні кореляції для коефіцієнтів тепловіддачі.

Викладено диференціальні рівняння гідродинаміки, теплопровідності, теплообміну та дифузії. Детально розглянуто кінетику сушіння, динаміку утворення відкладень на поверхні, умови подібності фізичних явищ, а також критеріальні рівняння тепломасообміну.

У технологічних процесах обробки густих емульсій параметри тепломасообміну часто змінюються як протягом усього періоду, так і перехідних режимів, що необхідно враховувати під час проектування контактних апаратів. Запропоновано модель та її розв'язок, що дозволяє надати кількісну оцінку тривалості періоду температурної релаксації краплі густої рідини.

Встановлено, що у багатьох технологічних процесах параметри тепломасообміну часто змінюються протягом усього періоду та перехідних режимів, і цю особливість необхідно враховувати під час проектування контактних апаратів. Запропоновано залежність, що дозволяє дати кількісну оцінку тривалості періоду температурної релаксації краплі рідини. Така оцінка свідчить про те, що більшість процесів у теплоенергетиці є нестаціонарними.

Наведено метод розрахунку утримання та теплообміну шару зернистого матеріалу у вихровій камері при подачі закрученого потоку повітря через бокові стінки, на яких утримується шар. Тепломасообмін газу із зернистим матеріалом моделювався з врахуванням змінної температури всередині окремих зерен. Наведено експериментальні дані авторів щодо швидкості обертання шару, нагріву зерен та їх сушці на прикладі зерен пшениці. Дані задовільно описуються запропонованою моделлю розрахунку.

Розроблено методику числового моделювання процесів тепло- та вологопереносу в перерізах залізобетонних конструкцій при дії кліматичного, технологічного та пожежного середовищ на засадах розвитку нових положень теорії тепломасообміну в бетоні і одержаних експериментальних даних. Результати використано при оцінці міцності та вогнестійкості будівельних конструкцій.

Приведено стислий опис аерогідродинамічних, тепломасообмінних та фізико-хімічних процесів, що відбуваються в об'ємі контейнмента при тяжкій аварії ядерного реактора з розплавленням активної зони. Показано, що багато важливих аспектів проблеми до теперішнього часу вивчено недостатньо. Обгрунтовано доцільність постановки комплексних досліджень перерахованих процесів з метою організації наукового супроводження експлуатації та розвитку атомної енергетики України. Українські дослідницькі організації мають достатній досвід та напрацювання, необхідні для успішного розв'язаня цієї задачі.

Робота присвячена дослідженню актуальної проблеми управління потоком рідини або газу за умови, що середовище є носієм тепла, енергії або маси. Проведено модифікацію рівнянь системи Нав'є-Стокса з урахуванням вимоги подальшої її використання в задачах управління процесами тепломасообміну зі складною структурою потоку. Проблема оптимального управління полягає в мінімізації функціоналу, який включає турбулентність струмів. У вигляді керуючого впливу розглядається потік тепла, що надходить через певні дільниці кордону просторової області. Доводиться існування оптимального управління і отримані деякі умови оптимальності управління першого порядку.

Подано математичну модель тепломасообміну в реагуючому щільному шарі. Методами теорії оптимального керування системами з розподіленими параметрами досліджено шляхи інтенсифікації цільових процесів термічної підготовки сировини, що забезпечують енергоресурсоощадження в цій технології.

Для розв'язання проблеми тонкого та супертонкого подрібнювання запропоновано концепцію резонансно-хвильового підведення енергії в систему тверде тіло - рідина та трансформації її в енергію руйнування твердих тіл. Для вивчення особливостей трансформації енергії під час тонкого та супертонкого диспергування створено експериментальну установку, на якій відпрацьовано технологію диспергуваня. На підставі отриманих результатів створено нове тепломасообмінне обладнання для виробництва високодисперсних рідких середовищ емульсійного та суспензійного типу.

Представлені основні положення вчення про теплопровідність, конвективний теплообмін, теплообмін при фазових перетвореннях, теплообмін випромінювання, теплопередачу, молекулярну і конвективну дифузії. Викладено розрахункові залежності для визначення коефіцієнтів тепловіддачі і масовіддачі.

Розглянуто теоретичні основи теплотехніки (технічна термодинаміка та теорія тепломасообміну), питання підготовки та спалювання палива. Викладено основні відомості про теплогенеруючі установки, теплові двигуни, компресори. Висвітлено процеси, що проходять у теплових, атомних та дизельних електростанціях. Поряд з описом будови основного енергетичного обладнання значну увагу приділено його техніко-економічній оцінці, включаючи питання підвищення економічності циклів, аналізу балансів енергії, теплоти, палива. Описано особливості систем теплопостачання виробничих та комунально-побутових споживачів за рахунок традиційних та нетрадиційних джерел енергії, запропоновано шляхи захисту навколишнього природного середовища.

Розглянуто застосування двофазних дисперсних середовищ для екологічно чистих теплотехнологій крапельного уловлювання та газоочищення в різноманітних теплоенергетичних процесах. Запропоновано моделі переносу та витягування аерозольних частинок, а також методи інтенсифікації їх осаджування. Наведено схемні розв'язки тепломасообмінного устаткування для промислової утилізації дисперсних газорідинних систем.

В умовах діючих теплових турбоустановок встановлено факт утворення електричних зарядів у потоці з вологою парою. Проаналізовано вплив електростатичних явищ на ефективність та надійність роботи парової турбіни. Запропоновано спосіб інтенсифікації тепломасообмінних процесів, підвищення потужності та ККД паротурбоагрегатів.