Согласно теории театральной семиотики все театральные знаки можно разделить на три подвида: иконические (аналогии), указательные и символические. Рассмотрены особенности функционирования принципа художественной аналогии (или иконической образности) в контексте ренессансной предметно-изобразительной эстетики. Предпринята попытка показать, как лингвистическая аналогия функционирует в драматургических произведениях У.Шекспира.

Висвітлено естетичний образ і особливості естетичної свідомості. Розглянуто антропологічні виміри національних культурних традицій. Досліджено феноменальність культури та антиномії культурології. Проаналізовано динаміку культуротворчих процесів. Наведено світоглядні принципи авангарду. Охарактеризовано вітчизняний театр ХІХ ст. у ракурсі історичного аналізу. Наведено роздуми щодо парадоксів історико-художньої концепції О.Шпенглера.

Досліджено морально-естетичні проблеми у сучасному світі, зокрема, проблему синтезу парадигмальних форм моралі. Проаналізовано роль естетичного в сучасній культурі. Розглянуто філософську спадщину Реріха. Висвітлено релігійно-естетичні засади мусульманського мистецтва. Розкрито художню традицію ісламу. Охаратеризовано художню творчість як об'єкт естетико-мистецтвознавчого аналізу. Розглянуто проблему символу в авторському кіно. Викладено принципи систематизації мистецької інформації. Запропоновано професійно-методичні поради для опанування мистецтвом правильного дихання в техніці сценічної мови тощо.

Розглянуто один з шедеврів архітектури вітчизняного та світового значення - перлину архітектурної спадщини Києва доби бароко, зведену в середині ХVІІІ ст. за проектом Ф.-Б.Растреллі - Андріївську церкву; історію її спорудження. Наведено імена багатьох майстрів і народних умільців, що створили цю пам'ятку архітектури, в якій знайшли відображення досягнення науки, техніки та мистецтва ХVІІІ ст. Велику увагу приділено реставрації пам'ятки. Висвітлен участь у долі Церкви представників духовенства і багатьох діячів української культури.

Викладено стислу інформацію з історії спорудження та реконструкції шедевра барокової архітектури XVIII ст. - Андріївської церкви. Охарактеризовано особливості живопису, скульптури та декору цієї визначної пам'ятки столиці. Вміщено кольоровий ілюстративний блок з зображеннями найцінніших експонатів музею. Запропоновано схеми розміщення живопису в іконостасі, куполі, парусах і склепінні храму.

Розглянуто проблему формування ансамблевих основ жанру віолончельної сонати в творчості Л. ван Бетховена. Нововведеннями Бетховена є використання поліфонічних засобів музичного розгортання в сонатно-симфонічному циклі й ансамблевий тип мислення композитора. Перша соната op. 102 дає уявлення про бетховенські принципи в камерно-інструментальному жанрі пізнього періоду.

Архитектурное творчество рассмотрено как вид эстетической деятельности, синтезирующий разные виды искусства. Его пространственный язык, уходящий к архетипам, служит неким "метаязыком", реализующим этот синтез и выражающим Универсум.

Рассмотрены особенности архитектуры древневосточного государства Мари. Исследованы виды архитектурных памятников, техника строительства, описаны наиболее значительные памятники архитектуры.

Исследуются мифопоэтические аспекты архитектурных теорий Витрувия и Альберти. Акцентируется понимание античности и Возрождения города (храма, дома) как космоса-универсума, его пространственно-тектоническая фиксация, архитектурно-ритуальное обыгрывание входа и пути к сакральному центру, антропоморфизация целого и частей.

Архитектурная композиция рассмотрена как синтезирующая все виды искусств с учетом архетипической природы человека и его мифопоэтических представлений о мире. Проведен сопоставительный анализ концепций и конкретных произведений, разных видов искусства (литературы, музыки, киноискусства) и архитектуры, а также произведений разных эпох (античности, средневековья, итальянского возрождения, нового времени). Раскрывается метаязык, однозначный для искусства и архитектуры, который отражает мифопоэтическую основу восприятия человека. Пространственная основа архитектурной композиции соотнесена с пространственной моделью мира, с мифологическим универсумом, что позволяет раскрыть новые грани в эстетической целостности архитектуры.

Рассмотрена архитектурная композиция с учетом фактора человека, ощущения им гармонии в его отношениях с миром. Признак композиции - "целостность" как взаимосвязанность частей соотнесена с понятиями "единое" и "множественное", которые отражают эти отношения и проверены на конкретных произведениях искусства и архитектуры.

В соответствии с теорией "психологической установки" о сущности системы "среда - человек", архитектурная композиция трактуется как функция восприятия человека. Исследуется на междисциплинарной основе природа этого восприятия, ее социальные и генетические основы. Рассматривается практическая апробация исследования в экспериментальном проекте Харьковского региона.

На основі ретельного і всебічного вивчення автографів А.Кос-Анатольського вперше оприлюднена вся його творча спадщина з домашнього архіву. Подано систематичний анотований опис музичних творів композитора. Вміщено усі, незалежно від форми та змісту, нотні і ненотні матеріали: автографи нот, поетичних текстів, друки, копії, листи, нотатки, тексти сценаріїв та інші документи, які зберігаються у домашньому архіві композитора. Показано різні етапи праці А.Кос-Анатольського над творами. Опис кожного автографу містить назву твору (подану згідно з автографом), формат рукопису і кількість заповнених нотним чи поетичним текстом сторінок. Усі рукописні матеріали згруповано за назвами творів і систематизовано за видами і жанрами рукописів.

Розглянуто методологічне забезпечення досліджень теорії режисури аудіовізуальних мистецтв. Проаналізовано природу довиразного зображення у ранніх роботах О.Довженка та С.Параджанова.

Визначено предмет та матеріал режисерського мистецтва, досліджено принципи дійового аналізу режисером літературного твору, а також генезис сценарно-драматургічних засад.

Висвітлено основні етапи становлення виражальних можливостей монтажу, його психофізичні засади, техніку та естетику кадрозчеплення, а також принципи "непомітного" монтажу зображення і звуку.

Розглянуто проблеми режисури екранних творів. Досліджено монтажну техніку та естетику сюжетотворення, принципи звуко-зорового монтажу, а також взаємозв'язок між музикою і зображенням.

Розглянуто проблеми кольоротворення у мистецтві, фізичну природу кольору, процеси його синтезування, властивості зору та закономірності кольорового сприйняття. Досліджено розмаїття функцій кольору у кіно та на телебаченні.

Розкрито роль кольоротворення у мистецтві, виражальні можливості та специфіку художньо-образного застосування даного засобу у кіно та на телебаченні. Висвітлено специфіку різних типів синтезування у кінематографі та на телебаченні, формування типів колориту, а також можливості кольоромузики.

Розглянуто проблеми режисури екранних творів, рушійні сили та специфічні ознаки архітектоніки фільмів, тобто ті режисерсько-методичні засади, внаслідок використання яких формуються особливості їх структури. Досліджено специфічну природу цілісності кінематографічного твору, природу та межі епічного, драматичного, ліричного, гносеологічну динаміку їх освоєння, а також методологічні засади формування типологічно різнорідних фільмів.