Простежується вплив добавок в годівлі молодняка на мінливість прояву їх генетичного потенціалу. Наведено санітарно-гігієнічну оцінку умов утримання корів на фоні нормування годівлі та контролю мікроклімату приміщень. Запропоновано використання ферментних препаратів у раціонах молодняка свиней на відгодівлі, а також розглянуто деякі особливості росту великої рогатої худоби і молочної продуктивності корів в залежності від тривалості ембріонального періоду розвитку. Визначено епізоотичний стан господарства щодо туберкульозу великої рогатої худоби, обгрунтована необхідність застосування деяких фітонцидів для лікування кон'юнктивітів у тварин. Висвітлюються методи профілактики і засоби боротьби з плісеневими грибами, їх мікотоксинами в кормах тощо.

В печени мышей, различающихся по чувствительности к гепатоканцерогенному действию ортоаминоазотолуола (ОАТ), изучали активность и индуцибельность 7-этокси- и 7-метокси-резоруфин-О-деалкилаз (ЭРОД и МРОД ), специфических маркеров изоферментов цитохрома Р450 1А1 (СУР 1А1) и 1A2 (СУР 1А2), осуществляющих первичное окисление аминоазокрасителей и других канцерогенов, а также активность основных ферментов второй фазы метаболизма ксенобиотиков: ацетил-, сульфо-, УДФ-глюкуронозил- и глутатион-S- трансфераз. Показано, что в дозах, применяющихся для индукции опухолей, ОАТ увеличивает активность СУР 1А1 и СУР IA. Не установлено связи между чувствительностью мышей к гепатоканцерогенному действию ОАТ и индуцибельностью цитохрома Р450 или активностью какого-либо из изученных ферментов. Обнаружено, однако, что в печени мышей чувствительных к канцерогену линий отношение активности ЭРОД:МРОД в 1,3-1,8 раз больше, а суммарная конъюгирующая способность в 1,7-2,7 раза меньше, чем у мышей резистентных линий. Сделан вывод, что если чувствительность или резистентность мышей к индукции опухолей печени и зависит от метаболизма ОАТ, то определяется она балансом активностей ферментов, участвующих в продуцировании и детоксикации его реактивного метаболита.

Клиничекое изучение активности ферментов обмена аминокислот и оксидоредуктаз в смешанной слюне детей разного возраста показало, что развитие кариеса и гингивита сопряжено с изменением активности этих ферментов, зависящим как от вида заболевания, так и от возраста детей.

Розглянуто будову, судинну систему та функціональну морфологію нирки, механізм сечоутворення, а також екскреторну, метаболічну, гомеостатичну та кислотовидільну функції нирки. Наведено кліренсові та ферментативні методи для оцінки функціонального стану нирок.

Исследована активность противоокислительных ферментов каталазы и пероксидазы в генеративных органах катальпы бигнониевидной на разных этапах их формирования в услових промышленного загрязнения выбросами металлургического предприятия.

У 63-х хворих на генералізований пародонтит вперше встановлено, що за різноманітного перебігу паталогічного процесу в пародонті, реакції бактерицидного та антиоксидантного захисту фагоцитуючих клітин мають свої особливості. У разі несприятливого перебігу, мононуклеари крові збільшують свій бактерицидний потенціал, тоді як нейтрофіли перебувають у стані постійного базального перероздратування з подальшим функціональним виснаженням. В обох групах клітин активація ферментів антиоксидантного захисту (супероксиддисмутази і каталази) не запобігає усуненню процесів перекисного окиснення ліпідів (МДА). Сприятливий перебіг генералізованого пародонтиту пов'язаний з помірною мобілізацією бактерицидного потенціалу мононуклеарів і нейтрофілів, малонового діальдегіду внутрішньоклітинної системи антиоксидантного захисту та нижчим рівнем параметрів перекисного окиснення ліпідів.

Дается общее представление о фундаментальных достижениях в изучении химических основ жизни. Приведены современные сведения о структурной организации белков, нуклеиновых кислот, ферментов, липидов и углеводов. Рассматривается протекание энергетических процессов в организме, а также регуляция обмена веществ. Особое внимание уделено биологической роли витаминов, а также практическому значению антивитаминов и антиметаболитов. Освещены биохимические процессы, происходящие в пищевом сырье при хранении и технологической обработке.

На современном уровне изложены основные вопросы биохимии и молекулярной биологии. Значительное внимание уделено медико-биологической и фармацевтической направленности изложения представленного материала. В частности, рассмотрены структура и функции сложных белков (хромопротеины, гликопротеины, липопротеины, фосфопротеины, нуклеопротеины, металлопротеины), нуклеиновых кислот (дезоксирибонуклеиновые кислоты (ДНК), рибонуклеиновые кислоты (РНК)), ферментов, углеводов и липидов. Большое внимание уделено переносу генетической информации и биосинтезу белка в клетках, которая представляет исключительно ценную возможность изменять генетическую программу бактериальных, растительных и животных клеток, что является чрезвычайно важным для создания новых лекарственных препаратов. В работе представлена номенклатура витаминов, а также дана общая характеристика и классификация гормонов. Отдельные главы отражают особенности биохимических исследований в клинико-биохимических лабораториях; принципы биохимической диагностики заболеваний и определение функционального состояния органов. Сформулированы некоторые положения биохимии отдельных органов и тканей, а также основные пути превращения лекарственных веществ в организме.

Розглянуто основні розділи біотехнології, досягнення яких використовуються в фармації та медицині. Це стосується методів одержання промислових штамів мікроорганізмів, моноклональних антитіл, іммобілізованих білків та ферментів, вітамінів, антибіотиків, вуглеводів, гормонів, органічних кислот та амінокислот.

Уперше проведено порівняльний біохімічний аналіз орхідних, які ведуть епіфітний і наземний спосіб життя. Виявлено, що рослинні тканини наземного виду характеризуються високою активністю окисно-відновних ферментів і відрізняються від епіфіта значно більшим вмістом нуклеїнових кислот, біогенних елементів, фотосинтетичних пігментів та вільних амінокислот. Доведено, що співвідношення кількості РНК та ДНК у листках і коренях у фазі активного росту рослин може бути діагностичним критерієм для з'ясування екотипу орхідних.

Розглянуто структуру та ферментативні реакції перетворення основних класів біомолекул - білків, амінокислот, вуглеводів, ліпідів, вітамінів, нуклеотидів, інформаційних нуклеїнових кислот. Висвітлено питання молекулярної біології та генетики, біохімічні основи фізіологічних функцій організму людини та їх нейрогормональної регуляції, молекулярні механізми виникнення найбільш поширених патологічних процесів (атеросклерозу, цукрового діабету, ожиріння) та спадкових ензимопатій. Значну увагу приділено молекулярним механізмам функціонування клітин крові, печінки, м'язів, імунної, нервової систем, ензимодіагностиці та біохімічним засадам фармакотерапії порушень обміну речовин.

Викладено результати досліджень якісних показників молока та біохімічних показників крові в повновікових корів чорно-рябої худоби різної селекції західного регіону України. Встановлено високий позитивний кореляційний зв'язок між надоєм і вмістом жиру в молоці, вмістом білка в крові, активністю ферментів переамінування та вмістом сульфгідрильних груп.

Вперше розглянуто методи кріоконсервування біологічних тканин і рідких середовищ організму. Описано нові хімічні та фізичні методи активації ферментних структур для лікування хронічних захворювань. Велику увагу приділено матеріалам для біомедичної апаратури та інструментів, медичним матеріалам для реконструкції біотканин, перев'язувальним і шовним матеріалам, кріоматеріалам. Проаналізовано головні джерела біопошкоджень медичних матеріалів.

Розглянуто основні розділи біотехнології, досягнення якої використовуються в фармації та медицині, зокрема, способи створення промислових штамів мікроорганізмів, напрямки імунобіотехнології, галузі застосування моноклональних антитіл. Описано методи одержання імуноцитів, іммобілізованих ферментів і білків, мікрокапсульованих ферментів, пептидів, органічних кислот.

Роботу присвячено вивченню процесу одночасного структурування та іммобілізації трикомпонентної системи: стиромаль - ліполактин - м-фенілендіамін, а також дослідженню властивостей одержаних структурованих фермент-полімерних комплексів, які містять в макромолекулах полімеру фрагменти ліполактину.

Определены основные закономерности и механизмы радиационной модификации систем регуляции разных протеинкиназ, выделенных из цитозоля лимфоцитов в контроле и после влияния на животных рентгеновского облучения. Тотальное рентгеновское облучение животных в дозах 0,5 и 1 Гр вызывает дисфункцию одного из основных регуляторных механизмов циклонуклеотид- и кальцийзависимых протеинкиназ из лимфоцитов селезенки - автофосфорилирования. Установленное пострадиационное нарушение процесса автофосфорилирования для исследуемых ферментов характеризуется различной дозозависимой степенью поражаемости.

Определены основные закономерности и механизмы радиационной модификации систем регуляции разных протеинкиназ, выделенных из цитозоля лимфоцитов в контроле и после влияния на животных рентгеновского облучения. Показано, что тотальное рентгеновское облучение животных в дозах 0,5 и 1 Гр вызывает дисфункцию одного из основных регуляторных механизмов циклонуклеотид- и кальцийзависимых протеинкиназ из лимфоцитов селезенки - автофосфорилирования. Установленное пострадиационное нарушение процесса автофосфорилирования для исследуемых ферментов характеризуется различной дозозависимой степенью поражаемости.

В клиническом эксперименте установлено, что приём таблеток "Биотрит-Дента" в течение месяца оказывает нормализующее влияние на обмен глутаминовой кислоты и уровень магния в слюне, нарушенные при кариесе и гингивите.

На крысах со склонностью к потреблению этанола в условиях свободного выбора между его раствором и водой исследовали влияние перорального введения глицина на содержание катехоламинов (КА) - норадреналина (НА) и дофамина (ДА) - в разных структурах мозга (гипоталамусе, среднем мозгу и новой коре) и уровень адреналина (А), НА и ДА в крови, а также активность алкогольметаболизирующих ферментов - алкогольдегидрогеназы (АДГ) и альдегиддегидрогеназы (АЛДГ) - в сыворотке крови. Измерения проводили у животных, находящихся в состоянии острой алкогольной интоксикации (внутрибрюшинное введение 4 г/кг этанола) и хронической алкогольной зависимости (сохранение свободного доступа к раствору этанола в течение трех месяцев). Установлено, что после введения глицина (150 мг/кг) содержание НА и ДА (последнего - в меньшей степени) во всех исследованных структурах мозга увеличивалось. В этих случаях уровень НА в крови был повышенным, а уровень ДА - пониженным. В условиях острой алкогольной интоксикации и хронической алкогольной зависимости отношение активностей алкогольметаболизирующих ферментов (АЛДГ/АДГ) значительно смещалось. Направленность такого смещения свидетельствует о накоплении ацетальдегида (АцА) в тканях организма. При этом наблюдались заметные изменения содержания КА в структурах мозга и крови крыс; в частности, в мозгу значительно увеличивалось отношение [ДА]/[НА]. Введение глицина в условиях острой алкогольной интоксикаци способствовало нормализации отношения активностей АЛДГ/АДГ. Наблюдалась также отчетливая тенденция к нормализации уровней КА в структурах мозга животных как в острых, так и в хронических опытах.

В хроническом эксперименте у крыс с алкогольной зависимостью под влиянием курсового введения глицина снижалось среднесуточное потребление этанола. Сделан вывод о том, что глицин, связывая АцА и активно вмешиваясь в метаболизм катехоламиновых медиаторов, оказывает существенное корригирующее действие на патогенетические механизмы алкогольной зависимости. Полученные факты свидетельствуют о наличии точек соприкосновения между ацетальдегидной и катехоламиновой гипотезами патогенеза алкоголизма.

Досліджено вплив швидкого заморожування-відігрівання на структурний стан і ферментативну активність гемопротеїнів - цитохром-С-оксидази з серця великої рогатої худоби та цитохрому Р-450 із печінки кролів. Показано, що досліджений режим кріовпливу призводить до конформаційних змін гемопротеїнів, які займають ділянки активного центру та поліпептидного ланцюга. За даних умов каталітична активність білків знижується незначно. Передбачено, що виявлені зміни конформації не є лімітуючими щодо функції досліджених гемопротеїнів.