Розкрито поняття адаптивного управління як варіативного сполучення функцій управління та самоуправління, за яким відбувається взаємоузгодження цілей людини й організації, де вона працює або вчиться, кооперативна взаємодія керівника та виконавців, спрямована на досягнення вищого ступеня партисипативності. Адаптивне управління має свої закономірності, на яких воно грунтується, сформовані на теоретичному рівні шляхом дедуктивного аналізу з синергетичних позицій ідеї спрямованої самоорганізації. Висунуто тезу про те, що доцільно ввести у професійну діяльність керівників закладів та установ освіти адаптивне управління, що сприятиме гуманізації та гуманітаризації стосунків, розвитку ініціативи та самоуправління.

На підставі вивчення досвіду виховної діяльності низки трудових колективів металургійних підприємств за ринкових умов, а також виробничої адаптації випускників профтехучилищ зроблено висновок, що під час визначення її змісту, форм і методів не завжди зважают на особливості даної діяльності за нових соціально-економічних умов. Встановлено, що від рівня кваліфікації залежать адаптація до оновленої або суміжної професії та трудові успіхи випускників профтехучилищ: зростання продуктивності праці, участь у раціоналізаторстві тощо. Визначено педагогічні завдання, які покликані вирішувати інженерно-педагогічні колективи училищ, керівники, інженерно-технічні працівники, випускники профтехучилищ. Зазначено, що ефективність адаптації молодих працівників на підприємстві залежить від оптимальності системи засобів, методів і прийомів управління персоналом.

Досліджено проблемні питання реформування аграрних відносин на Закарпатті. Висвітлено етапи аграрних реформ і формування приватного сектора у сільському господарстві регіону, а також визначено соціально-економічну ефективність сучасної аграрної політики. Акцентовано увагу на досвіді розвитку аграрних відносин у країнах Центральної та Південно-Східної Європи та можливостей трансформації його в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х г(4УКР)

Рубрики:

Держава і право та юридичні науки

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализировано становление западноевропейской модернистской драмы в XIX - XX вв. Значительное внимание уделено некоторым закономерностям литературной эволюции, становления художественной коммуникации, жанровым процессам в русской литературе рубежа XVIII - XIX вв. Освещены проблемы классической филологии и современного языкознания. Детально рассмотрено творчество Т.Манна, Э.М.Форстера, К.Маккензи, Т.Шевченка, А.Пушкина, У.Хогарта, И.Тургенева, И.Бродского, О.Мандельштама, И.Котляревского.

Спираючись на досягнення вітчизняної та зарубіжної філософської і культурологічної думки, роботи сучасних західноєвропейських етнологів, автору вдалося створити оригінальну концепцію етногенезу, детально проаналізувати досвід людської життєдіяльності, який поряд із національною свідомістю, національною ідеєю, етнічною ментальністю й іншими чинниками є важливою детермінантою становлення та буття всіх націй. Аналізується своєрідність цивілізаційного поступу України в минулому та сьогоденні, окреслюються перспективи її культурно-господарського майбуття.

Визначено основні поняття та уміння, які необхідно сформувати в учнів 5-9 класів у процесі вивчення електротехнічних робіт.

Рассмотрен исследовательский метод преподавания ботаники в школе, который приобретает всё более широкое распространение. Чёткая последовательная система учебного исследования является одним из условий успешного формирования биологических понятий в школьной программе по ботанике. Сущность исследовательского принципа состоит в глубоком усвоении знаний в процессе исследования, непосредственного наблюдения за жизнью растений.

Досліджено проблему використання письменниками власних назв - "говірливих" імен, з метою створення гумористичного ефекту. У художній літературі, особливо в гумористичній, широко використовуються "говірливі" імена, виражену структуру яких розкрити дуже легко. Імена багатьох героїв творів англійських і американських письменників виконали визначене змістове навантаження, семантизувалися і стали втіленням визначених якостей та особливостей персонажу. "Говірливі імена" висвітлено як виразні засоби реалізації прагматичної заданості на гумористичний ефект.

Розглянуто внутрішню форму слова в українській та російській мовах як явище, для якого характерна діалектична єдність синхронічного та діахронічного. Висловлено тезу про те, що між творенням лексико-семантичних варіантів та появою гомогенних омонімів немає чіткої межі, бо це одне і те саме мовне явище на різних рівнях свого існування.

Розглянуто перспективи зіставлювального дослідження обрядових лексичних позначень у слов'янських мовах за когнітивною, феноменологічною та структурно-семіотичною парадигмами. Висвітлено окремі можливі способи символічного моделювання, лексичної категорізації обрядових знаків, зважаючи на їх внутрішню форму. На підставі виявлення співвідношення між основними поняттями структурної лексичної семантики (опозицією, мотивацією тощо) встановлено кореляції обрядових термінів за формою та змістом. Запропоновано реконструкцію архаїчних концептів, їх аксіологічних і онтологічних фокусів, парадигматичних та інших системних зв'язків одиниць.

Проаналізовано діяльність сучасних громадських організацій України. Висвітлено вплив дитячих організацій на розвиток і виховання молодших школярів. Розглянуто тезу про те, що поєднання роботи школи з громадськими організаціями - основний напрямок виховання сучасної молоді, який сприяє цілісному та гармонійному розвитку особистості.

Системно розглянуто основні етапи становлення і розвитку української військової журналістики у національно-визвольних змаганнях українського народу за утворення самостійної держави. Значна увага приділяється аналізу тематики та змісту публікацій, ролі преси у формуванні та ідейному вихованні вояків українських військових формувань. Робиться всебічний аналіз кількох десятків наукових робіт, назв українських військових часописів, що охоплює сотні номерів. Зокрема, розглянуто пресу Українських Січових Стрільців, пресу Української Галицької Армії, військову журналістику армії Української Народної Республіки, таборову пресу, журналістсько-пропагандистську діяльність Української Повстанської Армії та ін.

Отражены идейно-тематическое богатство и поэтика цикла Д.Павлычко, посвященного М.Рыльскому. Для сонетов цикла характерна торжественная эпичность языка, созданная воодушевлённостью поэтической лексики, совпадением ритмической и синтаксической организации.

Розглянуто методологічні засади територіальної організації розселення, теоретико-методологічні засоби раціонального суспільного використання рекреаційних ресурсів за умов ринкових відносин, а також основні принципи і підходи суспільно-географічного дослідження еколого-географічних проблем. Проаналізовано історико-географічні аспекти формування видобувної промисловості в Україні, сучасну політику подальшого розвитку рекреаційної сфери в приморських регіонах держави, територіальну структуру регіональних спелеотуристичних систем, трансформаційні процеси у паливно-енергетичному комплексі у 90-х рр. ХХ ст. Окрему увагу приділено тенденціям розвитку змісту та методики навчання географії у сучасній школі.

Розглянуто явище творення термінів на основі греко-латинських морфем, яке сприяє процесу інтернаціоналізації термінів і посиленню загальних тенденцій розвитку словотвірної системи російської мови. Інтернаціональні лексичні одиниці, утворені на основі греко-латинських елементів, можна вважати асимільованими російською мовою: вони регулярно вживаються в галузі підприємництва, включені в парадигматичну систему, вступають в синтагматичні відносини з лексичними одиницями російської мови.

Проаналізовано ідеї Станіслава Оріховського, що стосуються управлінських проблем. На підставі аналізу сучасних суб'єктивних причин помилок і зловживань в управлінській сфері зроблено висновок, що сучасним менеджерам слід активно використовувати у своїй професійній діяльності застереження та рекомендації видатного вітчизняного гуманіста ХVІ ст.

Розкрито різні аспекти усього комплексу гуманітарних знань, які відображають актуальні проблеми сучасного суспільного життя України та суспільствознавчої теорії. Висвітлено історичні, політичні, культурологічні засади виникнення та розвитку підприємництва в Україні, теоретико-методологічні (філософські) основи сучасної концепції ринку та ринкових відносин. Проаналізовано проблеми творчості та творчого потенціалу особистості в сучасному суспільстві, їх теоретико-практичні інтерпретації. Досліджено питання молодіжної субкультури, її всезростаючого впливу на процес соціалізації сучасного студентства, підвищення його готовності до професійної діяльності.

Розглянуто актуальні питання функціонування та розвитку державної служби, здійснення адміністративної реформи в Україні, державотворення. Висвітлено деякі аспекти економіки та фінансів, інформаційні технології тощо.

Розглянуто способи передачі імпліцитного оцінного значення в англійській мові. Підкреслено: специфіка імпліцитних способів виразу оцінки полягає у тому, що поряд з оцінним значенням вони виконують також функцію мовної дії на слухача. Виявлено, що реципієнту належить активна роль у дешифровці прихованої інформації.