Наведено результати досліджень пам'яток археології Південної України, розглянуто лінгво-географічний аспект аналізу деяких назв знарядь праці українських гончарів, роль і місце обрядової культури у вихованні майбутнього громадянина. Значну увагу приділено основним тенденціям розвитку української культури, проблемам освіти та виховання, у т.ч. психологічним аспектам і шляхам відродження української мови, місцю та ролі релігії в духовному відродженні України, методичним вимогам до характеристики історичної особи тощо.

Розглянуто антрополого-одонтологічні особливості населення України. Наведено загальну дерматогліфічну характеристику українців на фоні суміжних етнічних груп. Вивчено зміни одонтологічних і дерматогліфічних ознак на території нашої країни та проаналізовано закономірності їх географічного розподілу. Визначено ступінь гомогенності українців за маркерами будови зубів і папілярного шкірного рельєфу. Проаналізовано основні етапи антропологічної історії давнього та середньовічного населення України. Основну увагу приділено скіфо-сарматській добі, а також черняхівській та салтівській культурам.

Подано інформацію про закони, за якими жила болгарська громада в Україні, а також про законотворчість у давній Болгарії та її вплив на Устав Я.Мудрого й церковні суди. Розкрито спільність історичної долі українського та болгарського народів у етногенезі, релігії, мові, культурі. Визначено роль українців у Болгарії на прикладі творчості видатного громадського діяча, емігранта, професора історії Софійського університету - М.П.Драгоманова. Відображено звичаї, обряди, святкування весіль за народними традиціями тощо.

Спираючись на досягнення вітчизняної та зарубіжної філософської і культурологічної думки, роботи сучасних західноєвропейських етнологів, автору вдалося створити оригінальну концепцію етногенезу, детально проаналізувати досвід людської життєдіяльності, який поряд із національною свідомістю, національною ідеєю, етнічною ментальністю й іншими чинниками є важливою детермінантою становлення та буття всіх націй. Аналізується своєрідність цивілізаційного поступу України в минулому та сьогоденні, окреслюються перспективи її культурно-господарського майбуття.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т594.171.2я1 + Т52(23=Укр)-417я1 + Л423.4(4Укр)я1

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Гончарні вироби

Шифр НБУВ: Ж70732 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблему походження замовлянь як жанру фольклорного мистецтва в контексті вербальної магії та вірувань українського народу. Здійснено спробу встановити найдавніші образи, притаманні найдавнішим епохам, а також наведено зразки сучасних замовлянь Полісся та Кіровоградщини.

З сучасних наукових позицій аналізуються ключові моменти української історії, що визначили драматизм історичної долі українців та їхньої держави. До них належать своєрідність геополітичної позиції України на карті Євразії, проблеми походження українського народу та його східнослов'янських сусідів, історичної спадщини Київської Русі, устрою імперій взагалі та Російської зокрема. Особливу увагу приділено фатальним наслідкам перебування України у складі останньої, сучасним проблемам будівництва незалежної України, її майбутній долі та місцю у світовій історії.

Складний діалектичний зв'язок етнічної основи і культурної маніфестації генези народу має специфічні особливості на кожному рівні цивілізаційного процесу. Становлення культури та її теоретичне осягнення зазнає потужного впливу ідеологічних чинників, котрі можуть змінюватись під тиском політичної кон'юнктури. Тому плекання прадавніх етнічних джерел і вшанування їх у сучасній національній символіці (зокрема, у зовнішньому оформленні українських грошей - гривні, де зображені видатні діячі історії та культури як втілення народних ідеалів) - це вияв непорушної духовної традиції, де зберігається душа народу.

Роботу присвячено найславетнішому центру культурної самобутності українців, загальновизнаній гончарській столиці України - Опішному. Проаналізовно місце та роль Опішного в українській історії та культурі. Детально висвітлено творчий доробок колективу видавництва "Українське народознавство", а також їх плани на майбутнє.

Висвітлено проблеми дослідження одного з найархаїчніших українських говорів. Охоплено історію вивчення гуцульських говірок, проблеми лексикології, фразеології, ономастики, лінгвогеографії, духовної культури, міфології. Окремими розділами викладено "Словник говірки с.Бродина" О.Горбача та "Матеріали до бібліографічного покажчика праць про гуцульські говірки".

В настоящее время отечественные предприятия и организации интегрируются в экономическую, политическую и культурную жизнь Европы, развиваются связи с деловыми и политическими кругами других регионов планеты. Общение с представителями других государств требует особого внимания к этикету, неукоснительного соблюдения его правил. Книга дает ответы на возникающие вопросы по поводу хороших манер, делового этикета и протокола. Рассматриваются вопросы организации и техники делового общения, психологии делового общения; анализируются невербальные средства общения, национальные особенности общения, а также этикет телефонного общения.

Висвітлено історичний досвід щодо залучення селянських дітей до участі в народних промислах і розвитку дитячої декоративно-ужиткової та технічної творчості, висвітлено жанрово-стильові особливості обрядового фольклору Слобожанщини в дитячій традиції виконання. Наведено кращі зразки дитячого пісенного, обрядового фольклору, описано чимало дворових ігор, забав, лічилок, примовок до жеребкування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т5в911

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто діяльність дослідника українського народного мистецтва, етнографа, музеєзнавця і громадського діяча Д.М.Щербаківського, який стояв біля витоків вищої освіти з музеєзнавства в Україні на початку 20-х років XX ст.

Розглянуто релігійно-міфологічні вірування давніх мешканців території України з найдавніших часів до хрещення Русі на підставі використання даних різних наук - археології, порівняльно-історичного мовознавства, релігієзнавства, поданих в єдності на грунті загального розуміння етноісторичного процесу, що мав місце на українських землях за часів давнини та раннього середньовіччя. Дослідження проведено в широкому світовому контексті, у порівнянні з віруваннями багатьох інших народів (землеробів Південно-Східної Європи, мисливців і рибалок Центрально-Східної Європи) та з урахуванням останніх досліджень.

Розглянуто особливості прояву етнічної ідентичності за умов поліетнічного регіону південної частини Бессарабії на матеріалі основних етнічних спільнот (українців, росіян-старовірів, болгар, молдован та ін.), котрі впливають на трансформацію етносу, сприяють прояву етнічних процесів (адаптації, маргіналізації) і формують регіональний модус мислення народів Придунав'я.

На підставі опублікованих і архівних джерел розглянуто процес етнографічних досліджень у Східній Галичині, Буковині та Закарпатті у 50-х - першій половині 70-х рр. ХІХ ст. Встановлено його зв'язок з розвитком загальноукраїнської народознавчої науки. Проаналізовано музейно-збиральницьку діяльність та праці західноукраїнських авторів, присвячені питанням народної культури. Висвітлено роль та значення періодичних видань, просвітницьких товариств і молодіжних осередків у справі організації народознавчої роботи та нагромадженні етнографічних матеріалів.

Встановлено, що Наукове Товариство ім. Шевченка (НТШ) об'єднало в одній структурі наукові сили всієї України, яка була політично розділена між двома імперіями - Росією та Австро-Угорщиною. НТШ сприяло інтеграції української етнологічної науки в європейський і світовий науковий процес. Детально проаналізовано діяльність М.Грушевського, І.Франка, В.Шухевича, В.Гнатюка, О.Колесси, О.Роздольського, Б.Грінченка, Ф.Вовка та ін. Значну увагу приділено вивченню народної культури та етнографічних груп українців, конкретно-історичному, порівняльно-типологічному та функціональному підходу щодо осмислення та оцінки явищ традиційної культури.

Рассмотрена этнография "отцовства" - неисчерпаемый источник народной мудрости , который способствует сохранению национальной памяти, возрождению национальной самосознательности.

Роботу присвячено історії, народній культурі і мистецтву Зарічненського району Рівненщини, потерпілому від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Представлено матеріали дослідження вчених, викладачів вузів, краєзнавців, музеєзнавців, мистецтвознавців, етнографів, фольклористів, письменників про екологію природи та духовності цього самобутнього краю. Розглядаються мова, топоніміка, археологія, антропологія регіону, особливості його фольклору.