Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.9 + Ф62(0)793.2

Рубрики:

Держава і особа

Соціалістичні і соціал-демократичні партії

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглядаються актуальні проблеми філософії і соціології у світлі розвитку сучасної культури. Аналізується роль філософської методології у формуванні системи історичних, природознавчих і культурологічних знань, а також деякі аспекти становлення національної культури. Висвітлюються методологічні основи початку філософії, індивідуалістичні мотиви в філософії Просвітництва, національні особливості російського космізму. Досліджується філософія "Я" у художній концепції М.Хвильового, соціальна утопія Лазаря Барановича, повідомляється про релігійність та атеїзм М.Ломоносова. Характеризується філософська антропологія в структурі культурологічного знання, суперечлива сутність національного характеру та ін.

Розглянуто ідеологію та утопію як культурні феномени. Висвітлено еволюцію сутності даних понять в історії сучасної думки, а також особливості їх вжитку та трансформації у текстах К.Маркса: "Перший рукопис", "Третій рукопис", "Німецька ідеологія". Доведено, що поняття ідеології та утопії треба розглядати, зважаючи на факт їх невпинної взаємодії.

Рассмотрены идеология и утопия как культурные феномены. Освещены эволюция сущности данных понятий в истории современной мысли, а также особенности их употребления и трансформации в текстах К.Маркса: "Первая рукопись", "Третья рукопись", "Немецкая идеология". Доказано, что понятия идеологии и утопии необходимо рассматривать, основываясь на факте их неустанного взаимодействия.

Наведено результати дослідження автентичного і "ортодоксального" марксизму. Розглянуто проблему політичної тактики марксистів, питання диктатури пролетаріату, демократії в позбавленому власності суспільстві. Проаналізовано критерії національної політики та етики в марксизмі, вплив К.Маркса на Росію другої половини ХІХ ст., політику Леніна.

Приведены результаты исследования автентического и "ортодоксального" марксизма. Рассмотрены проблема политической тактики марксистов, вопросы диктатуры пролетариата, демократии в обществе, где отсутствует понятие собственность. Проанализированым критерии национальной политики и этики в марксизме, влияние К.Маркса в России второй половины ХІХ ст., политика Ленина.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф69(4УКР)

Рубрики:

Інші політичні партії

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)5-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано проблеми українського державотворення в 1990-х рр. Розглянуто питання проголошення в 1991 р. незалежності України та його підтвердження всеукраїнським референдумом, особливості формуванння законодавчих, виконавчих, судових інститутів влади, проведення парламентських і президентських виборів у 1994 р. і 1998 р. Наведено інформацію про такі політичні партії та молодіжні організації, як Прогресивна соціалістична партія України, Партія пенсіонерів України, Народний Рух України, Соціалістичний конгрес молоді, Спілка християнсько-демократичної молоді України.

Проанализированы проблемы построения украинского государства в 1990-х гг. Рассмотрены вопросы провозглашения в 1991 г. независимости Украины и ее подтверждения всеукраинским референдумом, особенности формирования законодательных, исполнительных, судебных институтов власти, проведения парламентских и президентских выборов в 1994 г. и 1998 г. Приведена информация о таких политических партиях и молодежных организациях, как Прогрессивная социалистическая партия Украины, Партия пенсионеров Украины, Народный Рух Украины, Социалистический конгресс молодежи, Союз христианско-демократической молодежи Украины.

Висвітлено перспективи свободи як основної людської цінності у контексті сучасних глобалізаційних процесів. Проаналізовано стан наукового дослідження цінностей як проблеми політики. Розкрито теоретико-методологічні засади визначення сутності політичних і громадянських цінностей. Розкрито зміст і способи виявлення цінностей антропологічного характеру - свободи, рівності, справедливості, солідарності, гідності життя людини. Визначено сутність і форми історичного визначення політичних цінностей. Розглянуто основні цінності громадянського суспільства, з'ясовано роль культурології у їх формуванні. Виявлено подвійну природу соціальності, досліджено її позитивний і негативний потенціал. Встановлено особливості формування політичних і громадських цінностей в Україні за умов демократичного розвитку суспільства.

Освещены перспективы свободы как основной человеческой ценности в контексте современных глобализационных процессов. Проанализировано состояние научного исследования ценностей как проблемы политики. Раскрыты теоретико-методологические основы определения сущности политических и общественных ценностей. Раскрыто содержание и способы проявления ценностей антропологического характера - свободы, равенства, справедливости, солидарности, достоинства человеческой жизни. Рассмотрены сущность и формы исторического определения политических ценностей. Охарактеризованы основные ценности гражданского общества, установлена роль культурологии в их формировании. Выявлена двойственная природа социальности, исследован ее позитивный и негативный потенциал. Определены особенности формирования политических и общественных ценностей в Украине в условиях демократического развития общества.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4УКР)502

Рубрики:

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Охарактеризовано розгалужений апарат для управління пресою в націонал-соціалістичній Німеччині, що зазнав певних перетворень у зв'язку з підготовкою до війни. Розкрито особливості впливу німецьких друкованих органів на періодику окупованих країн. Зазначено, що націонал-соціалістична Німеччина перенесла на адміністративне утворення рейхскомісаріат "Україна" свої зразки для ведення політики управління пресою, де не передбачалося інакомислення, а панував тотальний контроль, сувора цензура, будь-які порушення жорстоко каралися. Однак, поряд з цією регламентацією існували закладені вже від самого початку суперечності та боротьба за розподіл повноважень.

Охарактеризован разветвленный аппарат для управления прессой в национал-социалистической Германии, претерпевший определенные преобразования в связи с подготовкой к войне. Раскрыты особенности влияния немецких печатных органов на периодику оккупированных стран. Указано, что национал-социалистическая Германия перенесла на административное образование рейхскомисариат "Украина" свои образцы для ведения политики управления прессой, где не предусматривалось инакомыслие, а господствовал тотальный контроль, строгая цензура, любые нарушения жестоко карались. Однако, рядом с этой регламентацией существовали заложенные уже от самого начала разногласия и борьба за распределение полномочий.

Доведено, що ідеал і утопія, попри подібність їх змісту та функцій, постають різними утвореннями свідомості. Проведено їх порівняльний аналіз та окреслено їх провідні характеристики.

У контексті глобальних проблем сучасності розглянуто утопічні проекти російського філософа, політичного письменника Олександра Богданова (Малиновського).

Окреслено взаємозв'язки та протиставлення утопії та науки як утворень суспільної свідомості. Простежено ставлення до науки у представників утопічної думки, починаючи від передісторії утопічного жанру (Платон), в подальшому - у Т. Мора, Ф. Бекона (XVII ст.), Л.-С. Мерсьє (XVIII ст.), Ш. Фур'є (XIX ст.), а також в антиутопіях О. Хакслі та Дж. Оруела (XX ст.).

Визначено комплекс проблем безпеки та підходи у політичному світі Франції до їх розв'язання. Розглянуто процес створення й основні риси "мирної програми", на якій базується діяльність французької делегації на Паризькій конференції 1919 р. Зазначено, що вона була віддзеркалюванням вимог правих партій до переможеної Німеччини. Висвітлено боротьбу у політичних колах Франції у взаємозв'язку з обговоренням та ратифікацією Версальського мирного договору. Показано ставлення до договору основних політичних сил. Розкрито причини його ратифікації правими та значною частиною поміркованих угруповань, незважаючи на незадоволення багатьма розділами у частині гарантій безпеки. Єдиною силою, що вступила проти ратифікації договору, була Французька соціалістична партія. Наслідком боротьби став розкол у лавах політичного світу і згуртування правих і частини поміркованих партій, які проголосували за ратифікацію договору. Розкрито сфецифіку боротьби у лавах французького політичного світу щодо примушення Німечини до виконання версальських рішень. Проаналізовано роль революційних чинників і більшовицької загрози у процесії розв'язання проблем безпеки. З'ясовано ставлення французького політикуму до "принципу націй" та його використання під час створення союзів у Центрально-Східній Європі (Малої Антанти). Визначено роль України у східноєвропейській стратегії Франції, у зв'язку з чим проаналізовано відгук на українське питання у французькій палаті депутатів взимку 1920 р.

Здійснено філософський аналіз проблеми есхатології та утопії у розумінні історії. Оформлення уявлень про історичну перспективу розглянуто у контексті "осьового часу", коли у різних варіантах формуються уявлення щодо трансцендентного, що дозволяє визначити поле духовної напруги між метабуттям та іманентним його рівнем. Особливість вирішення "конфлікту" між двома планами буття пов'язано зі специфікою самовизначення людини у світі та позначенням стратегій розуміння історії, похідних від есхатологічних сподівань (християнська модель історії) та утопічних проектів (раціональна традиція визначення сенсу історії). Проаналізовано концепції християнської та секуляризованої есхатології, модифікації утопічної творчості. Позначено найбільш загальну умовну конфігурацію взаємодії есхатологічних та утопічних уявлень у ході історичного процесу, а також проаналізовано місце та роль утопії й есхатології у сучасній соціокультурній ситуації. Доведено, що у константованій "ситуації постісторії", утопія й есхатологія втрачають свої метаісторичні потенції, але зберігають свої позитивно перетворюючі соціальну та духовну дійсність можливості.

Доведено, що "Творима легенда" створювалась як текст, який мав синтезувати у собі зміст людської культури. Встановлено, що механізмом включення роману в загальнолюдське культурологічне поле стали жанри як форми, що сконцентрували у собі сенс культурних епох. Базовими жанровими алгоритмами, що моделюють реальність "Творимої легенди", є роман, легенда, утопія, казка, сатира. Характерними жанровими ознаками твору є також публіцистичність і пародіювання на рівні жанрових форм, що відтворює смислове поле полілогу культур та традицій.

На основі теоретичної розробки проблеми державної автономії станом на 1918 р. досліджено причини утворення Радянської Соціалістичної Республіки Тавриди (РСРТ), її правовий статус. Визначено, що план створення РСРТ не був пов'язаний з самовизначенням Криму, а став наслідком воєнно-політичних задумів Політбюро ЦК РКП(б) на чолі з Леніним. Обгрунтовано висновок про те, що державно-правова організація РСРТ будувалася за аналогією до Радянської Росії, а її політичний режим наближався до тоталітарного. Оцінки внутрішньої політики РСРТ як успішної, що давалися радянськими істориками в недавньому минулому, безпідставні. Самостійної зовнішньої політики РСРТ не проводила, не мала своєї Конституції, інститут громадянства законодавчо не був оформлений. У дисертації зроблено висновок про невиправданість створення РСРТ.

Вивчено комплекс дискусійних проблем жанру антиутопії першої половини XX ст. На прикладі зіставлення романів "Ми" Є.Замятіна, "Цей дивний новий світ" О.Хакслі та "1984" Дж.Оруелла з попередньою утопічною традицією робиться висновок про близькість утопії та антиутопії. Запропоновано нарівні з термінами антиутопія та дістопія вживати терміни гіпер-утопія та утопія-інкарната (зверхутопія і втілена утопія), що більш за все відповідають духу епохи першої половини XX ст. Аналіз роману Дж.Оруелла "1984" надає можливість підкреслити генетичну спорідненість з класичними утопіями минулого і антиутопіями сучасності, ідейно-тематичну своєрідність та специфічні художні особливості творчості письменника, як відображення його художнього сприйняття і світогляду. Результати дослідження надають право визначити Оруелла класиком сучасної негативної утопії.

Вперше в українському літературознавстві розглянуто романну трилогію В. Сорокіна "Лед", "Путь Бро", "23 000" у контексті творчості письменника та змін естетичної парадигми російського літературного постмодернізму на межі століть. Розкрито суть проблематики та жанрово-композиційні особливості романного циклу. Розглянуто причини диверсифікації творчих принципів В. Сорокіна та відмови автора від соц-арту. Визначено місце трилогії в романній творчості В. Сорокіна, виділено основні тенденції в критичних і літературознавчих оцінках циклу. Доведено авторську природу міфології трилогії та досліджено шляхи її виникнення та розвитку. Увагу приділено характеристиці фантастичного "Всесвіту гармонії", за допомогою якого автор показує проблеми сучасного суспільства (соціальну самотність, втрату духовних ідеалів, соціальну дезорієнтованість, загрозу авторитаризму та тоталітаризму). Досліджено різновиди часу та простору у романах (фантастичний і реальний хронотоп). Визначено зв'язок проблематики з жанровою та композиційною структурою трилогії. Для циклу, в якому наявні елементи утопії та антиутопії, запропоновано жанрове визначення "апокаліптична утопія". Відзначено вплив світової та російської літературної традиції на письменника, а також новаторство В. Сорокіна в межах постмодерністської естетики.

Досліджено український суспільно-політичний рух у Галичині кінця XIX - початку XX ст. у національній історіографії. Охарактеризовано становище партійно-політичної системи в Галичині у дослідженнях українських істориків, складовими якої були радикально-соціалістична та національно-демократична течії. Проведено порівняльний аналіз методологічних засад дослідження історіографії українського суспільно-політичного руху. Проаналізовано наукові розробки провідних українських учених, присвячених вивченню політичних і соціальних рухів у Галичині кінця XIX - початку XX ст. у контексті оцінювання істориками виборчого процесу, руху за загальне виборне право, становлення парламентарної системи, а також традиції соціальних рухів (на прикладі страйків 1902 та 1905 - 1906 рр.), визначено рівень висвітлення в історичних працях організаційно-ідеологічного оформлення партійних формувань і громадських організацій краю.