На великому фактичному матеріалі автор розкриває складний процес розселення, життя та побуту єврейського населення, його співпрацю з українцями, а також поляками, росіянами та представниками інших народів. Не оминаючи кризових ситуацій в житті українського єврейства, автор підтверджує солідарність передових діячів М.Драгоманова, І.Франка, Л.Українки, М.Коцюбинського з трудовим єврейством. Значну увагу приділено становищу єврейського населення на західноукраїнських землях, їх участі у суспільно-політичних та економічних процесах краю. Критичному аналізу подано події, що відбувалися в житті євреїв у післяжовтневий період, так зване "єврейське національне відродження". Розкривається трагедія єврейського населення України у роки Великої Вітчизняної війни, подаються нові матеріали про його участь у русі опору фашистам. Розповідається про цілеспрямоване роздування в перші післявоєнні роки антиєврейської кампанії, метою якої було розпалити шовіністичні та імперські амбіції. Вперше висвітлено завершальний період сталінської диктатури, його програму виселення євреїв у сибірську тайгу. Значну увагу приділено процесу духовного відродження єврейської освіти, науки, культури в сучасній демократичній незалежній Україні, розширенню економічних, наукових, культурних зв'язків між Україною та Ізраїлем, основні перспективи та напрями цього співробітництва.

Розглянуто проблему мовної стійкості як одну з ключових теоретичних проблем соціолінгвістики. Досліджено основні джерела мовної стійкості: національні традицію, свідомість і солідарність, культуру, мир і співробітництво з іншими етносами. Наведено приклади значення цих факторів для становлення та розвитку мов різних народів. Приділено увагу проблемі мовної стійкості українців.

Досліджено проблему солідарності та солідаризму, що є найактуальнішою для сучасної України. Визначено сутність держави. Розглянуто вчення Католицької церкви про постання держави. Охарактеризовано термін "держава" в історичному аспекті. Висвітлено завдання державної політики. Наведено головні елементи державної дії. Описано абсолютизм, лібералізм, анархізм, націоналізм, соціалізм, комунізм, фашизм і націонал-соціалізм.

Розглянуто теорію кооперації Юліана Павликовського. Проаналізовано практичну діяльність, праці та погляди науковця, його думки з приводу взаємовідносин кооперації та держави. Українська кооперація, разом з іншими громадсько-політичними організаціями, сприяли вихованню в українського народу почуття національної гордості та господарську солідарність.

Висвітлено проблеми соціальної філософії, філософії історії, культури, історії філософії, онтології, гносеології, феноменології, філософської антропології, логіки, етики, естетики, філософії науки та освіти, релігієзнавства, теорії та історії культури. Проаналізовано солідарність поколінь як фактор громадянської свободи. Викладено богословські основи сім'ї. Розглянуто етику сім'ї і тоталітаризм. Акцентовано увагу на філософії та політиці модерну і постмодерну.

Освещены проблемы социальной философии, философии истории, культуры, истории философии, онтологии, гносеологии, феноменологии, философской антропологии, логики, этики, эстетики, философии науки и образования, религиеведения, теории и истории культуры. Проанализирована солидарность поколений как фактор гражданской свободы. Изложены богословские основы семьи. Рассмотрены этика семьи и тоталитаризм. Акцентировано внимание на философии и политике модерна и постмодерна.

Висвітлено процес перетворення козацької старшини на окремий стан, який спостерігався насамперед на родинно-побутовому рівні. Розглянуто один із найважливіших показників політичної легітимізації становища козацької еліти - право спадковості. Показано, що визначальною рисою старшинських родин слобідських полків була їхня слабка кланова солідарність. Досліджено питання впливу на оформлення становості козацьких старшин царського уряду та дворянства Росії.

Освещён процесс превращения казацкой старшины на отдельный стан, который отражался в первую очередь на семейно-бытовом уровне. Рассмотрен один из наиважнейших показателей политической легитимизации состояния казацкой элиты - право наследственности. Показано, что определяющей чертой старшинских семей слободских полков была их слабая клановая солидарность. Исследованы вопросы влияния на оформление становости казацких старшин царского правительства и дворянства России.

Показано співвідношення електоральної та партійної систем в Україні за роки незалежності. Висвітлено роль і місце опозиції в процесах демократизації українського суспільства. Охарактеризовано процес становлення української науки з позицій інституційної парадигми. Розглянуто імміграцію як фактор кризи національної ідентичності в Західній Європі та Північній Америці на прикладі Франції, США, Канади. Розкрито політико-правові засади становлення незалежності профспілки "Солідарність". Запропоновано модель розгортання протестної політичної участі громадян України у міжвиборчий період (столичний варіант).

Показано соотношение электоральной и партийной систем в Украине в годы независимости. Освещены роль и место оппозиции в процессах становления украинской науки с позиций институциональной парадигмы. Рассмотрена иммиграция как фактор кризиса национальной идентичности в Западной Европе и Северной Америке на примере Франции, США, Канады. Раскрыты политико-правовые основы становления независимости профсоюза "Солидарность". Предложена модель разворачивания протестного политического участия граждан Украины в межизбирательный период (столичный вариант).

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(719=УКР)61-64(4УКР)

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто історичні шляхи збагачення політичної ментальності французів. Зроблено висновок, що головним результатом впливу детермінанти соціальних ролей і колективних дій стало утвердження у мешканців "французького простору" на ментальному рівні таких політичних цінностей як солідарність, соціальна рівність, довіра.

На підставі аналізу архівних матеріалів, законодавчих актів і наукової літератури розкрито історію Волинського дворянського зібрання, його трансформацію з самоврядної станової корпоративної інституції, основні властивості якої були сформовані у річпосполитській традиції, до інституції, підпорядкованої державним інтересам Російської імперії. Узагальнено значний матеріал про зміни його структури та складу, функцій, прав і повноважень, обмеження участі зібрання у системі органів влади. З'ясовано механізми та технології усунення зібрання від правління губернією, серед яких - позбавлення виборчого права, русифікація кадрового складу станових і державних установ. Звуження прав місцевих дворянських інституцій мало прояв у забороні депутатському зібранню видавати свідоцтва про належність до привілейованого стану, а згодом - ревізії його діяльності. Найголовнішим заходом стала заборона проведення Волинського дворянського зібрання та виборів. Доведено, що губернське дворянське зібрання використовувалося місцевою знаттю як вагомий засіб для збереження та відстоювання їх корпоративних прав. Зроблено висновок, що держава, втручаючись у формування його соціоетнічного складу, роз'єднувала шляхетську солідарність і підпорядкувала місцеве дворянство імперським завданням.

Проведено теоретичне дослідження основних складових етико-гуманістичної концепції І.Франка з урахуванням новітнього методологічного базису. Визначено соціокультурні умови й теоретичні джерела формування філософських поглядів мислителя, розкрито їх гуманістичну спрямованість, визначено ключові проблеми, які обумовили зміст морально-етичних пошуків у житті та творчості митця. Окреслено предметне поле естетичних досліджень І.Франка, зроблено теоретичну реконструкцію основних категорій і понять, зокрема, таких як "щиролюдська моральність", "цілий чоловік", взаємозв'язок добра і зла, розкрито моральний зміст щастя та сенсу життя. Зроблено висновок, що в етико-гуманістичній концепції І.Франка поняття справедливості, правди, приязні та добра є предметом "останньої і найвищої науки - етики", основна мета якої - навчати людяності. Зроблено висновок, що всебічно вихована особистість, її соціальна й національна свобода, гуманізм і солідарність з людьми - це ідеали та принципи, які на думку І.Франка, є визначальними рисами морального прогресу людства. Проаналізовано взаємозв'язок морально-філософської проблематики творів письменника з його життєвою позицією. Висвітлено суттєвий вплив етико-антропологічної концепції І.Франка на розвиток національної філософської культури та вітчизняної етичної науки.

Обгрунтовано необхідність і можливості створення ефективної багатоканальної системи фінансування охорони здоров'я і розроблено нові підходи щодо ціноутворення на платні медичні послуги. Запропоновано концептуальні підходи щодо фінансування галузі, які грунтуються на багатосекторній медичній допомозі та таких основих принципах, як соціальна рівність, справедливість і солідарність під час організації та надання медичних послуг. Визначено особливості державного регулювання ціноутворення в Україні і виявлено актуальні проблеми у даній сфері на підставі аналізу теоретичних засад ціноутворення за умов ринку. Показано роль держави в розвитку ринку медичних послуг у контексті зарубіжного досвіду. Обгрунтовано нові підходи щодо ціноутворення на платні медичні послуги, що надаються громадянам. Розроблено основні напрями реалізації принципів стратегії поліпшення функціонування галузі охорони здоров'я шляхом впровадження її багатоканального фінансування.

Здійснено комплексний і цілісний релігійно-світоглядний аналіз видатного перекладного твору української середньовічної культури "Бджола", визначено його роль в історії вітчизняної релігійно-філософської думки XII - XVII ст. Виявлено тенденції, ідеї й найбільш виразні риси, які певною мірою обумовили специфіку й особливості вітчизняної релігійно-філософської традиції та християнської культури доби їх становлення та формування. Доведено, що релігійно-світоглядні засади даного твору полягають в орієнтації на Новий Завіт, патристичну й античну філософію. Висловлено думку щодо домінування софійності й оптимістичності світобачення, необхідності органічного поєднання навчання й виховання у процесі соціалізації особистості. Виявлено, що пам'ятка наголошує на тому, що у суспільному житті абсолютний пріоритет мають духовність, гуманізм, солідарність. У текстах обстоюються євангелістські принципи державно-церковних відносин. Реконструйовано смисложиттєві й антропологічні ідеї античних і християнських мислителів.

Досліджено процес створення, структуру, основні напрями та форми боротьби польської незалежної самоврядної професійної спілки "Солідарність" проти комуністичного режиму в 1980 - 1991 рр. На базі архівних документів і матеріалів розглянуто передумови та причини виникнення протестного громадянського руху, його практичні завдання, особливості форм і методів боротьби проти влади за умов загострення суспільно-політичної та економічної кризи 1980 - 1981 рр. Проаналізовано причини, що зумовили запровадження воєнного стану 13 грудня 1981 р., висвітлено особливості організації та діяльності підпільних структур "Солідарності" протягом грудня 1981 - липня 1983-го р. Висвітлено процес загострення кризи комуністичного режиму в Польщі в 1987 - 1988 рр. Розкрито особливості політичного діалогу круглого столу керівництва ПНР і "Солідарності" та його наслідки. Розглянуто процес переходу всіх важелів влади до демократичної опозиції та її основні кроки в економічній, фінансовій, соціальній і зовнішній політиці. Проаналізовано причини, що призвели до кризи та розпаду об'єднаної під прапором "Соліданості" демократичної влади.

Досліджено специфіку та роль соціал-демократичних політичних партій в Україні в контексті формування демократичної політичної системи, багатопартійності та політичного плюралізму. Висвітлено суть соціал-демократичної ідеології, а також експлікації теоретичного та практичного змісту таких соціал-демократичних цінностей, як свобода, справедливість та солідарність. Надано порівняльний аналіз політичних партій, що на сьогоднішній день формують соціал-демократичний політичний спектр в Україні, розглянуто перспективи їх розвитку, можливості впливу на процеси здійснення державної влади та ступінь запровадження ними програмних положень. Наведено теоретичні висновки та одержано результати щодо досліджуваних питань.

Предметом дослідження є гуманістична сутність сучасної комунікативної культури спілкування, її морально-етичне ядро, а також інтегративна власність (солідарність, злагода, консенсус). На підставі узагальнюючого аналізу класичних і новітніх соціально-філософських праць з даної проблематики розкрито зміст поняття "комунікативна культура", що розуміється як специфічний прояв суспільної культури, з якою вона пов'язана генетично, змістовно, ієрархічно. Встановлено, що комунікативна культура характеризується "людським виміром" соціальних, у тому числі й міжсуб'єктивних відносин, переслідує мету взаємозбагачення індивідів засобами інформаційного обміну, взаємотрансляції знань, розповсюдження позитивного значимого "діалогічного" життєвого досвіду спільного існування. Доведено, що результативне дослідження феномену комунікативної культури можливо здійснити лише на грунті "синтетичного", системного підходу. З'ясовано, що формування комунікативної культури у сучасному соціальному просторі, в якому діють тенденції відчуження особистості, носить суперечливий характер. Встановлено, що комунікативна філософія, зокрема, комунікативна етика, є органічною ланкою концепції "модернізації" суспільства, складовою стратегії стабільного розвитку та прагнень різних соціальних груп, а також попередження загрозливих конфліктів дезінтеграції, що є надзвичайно актуальним для українського суспільства.

Визначено особливості суспільно-політичних відносин між українцями Східної Галичини та Закарпаття впродовж 1918 - 1939 рр., під час яких відбувалися складні державотворчі процеси у Західній Україні, починаючи від рішень Народних рад Закарпаття та Всезакарпатського народного з'їзду в Хусті про возз'єднання з Україною, функціонування Гуцульської Республіки до Карпато-Українського державотворення в 1939 р. Проаналізовано взаємовідносини місцевого населення й Українських січових стрільців, які перебували на території Закарпаття у роки Першої світової війни, відносини представників українських Народних рад з урядовцями Західно-Української Народної Республіки, культурно-просвітні зв'язки українців по обидва боки Карпат. Досліджено активну державотворчу діяльність українців Східної Галичини та Закарпаття, солідарність галичан з національно-визвольною боротьбою закарпатських українців, масовість нелегальних переходів польсько-чехословацького кордону, численні акції протесту проти польсько-угорських зазіхань на Закарпаття. Доведено, що українці Східної Галичини підтримували Карпатську Україну морально та матеріально, а також у військовому відношенні. Галичани значною мірою спричинили виникнення Карпатської Січі, розробили її Статут та сформували Військовий штаб. До нього ввійшли українські емігранти з Галичини, відомі військові фахівці, які відіграли велику роль у захисті Карпатської України від угорських гортистів. Висвітлено місце у цьому процесі М. Колодзінського-Гузара та З. Коссак-Тарнавського, які віддали життя за незалежність Карпато-Української держави.

Проведено комплексний аналіз преси профспілки, що виходила у 1980 - 1989 рр. Визначено періоди її розвитку, з'ясовано особливості функціонування інформаційної мережі "Солідарності" на різних етапах, визначено рівень ефективності профспілкової преси. Виокремлено чотири основні періоди розвитку преси у 1980 -1989 рр. за формулою "початок формування профспілкової преси - активізація інформаційної діяльності структур профспілки - підпільна видавнича діяльність - вихід з підпілля, відновлення легальної пресової діяльності". Зазначено, що специфіка статусу профспілкової преси полягає в тому, що вона була частиною одночасно двох систем ЗМІ - державної та внутрішньої профспілкової - та характеризувалася високим рівнем незалежності. Здійснено типологічний аналіз преси "Солідарності", який було здійснено на основі таких кртиеріїв, як періодичність виходу, територія розповсюдження, інтереси аудиторії, статус профспілки у політичній структурі суспільства.

Розглянуто складний і суперечливий процес ціннісного дискурсу сучасної цивілізації. Проаналізовано основні причини та види цивілізаційних зіткнень, варіанти їх мінімізації, а також можливості досягнення взаємодії на основі утвердження демократії й таких світоглядно-моральних і політичних установок, як миролюбство, толерантність, екологічна безпека, дотримання прав людини, солідарність. Розглянуто місце та роль України у світовому процесі, її участь у подоланні ціннісного розколу цивілізації. Здійснено критичний аналіз сучасних футурологічних концепцій, обгрунтовано прогноз параметрів "нового світу". Визначено перспективи та проблеми глобалізації управління світовим розвитком. Розкрито основи теорії формування єдиної цивілізації людства. Показано роль національних держав у цивілізаційних конфліктах. Увагу приділено проблемам становлення політичної толерантності в Україні.

Розглянуто схему духовно-практичного освоєння світу через атрибути та модуси: добро (мораль), краса (мистецтво), істина (наука), солідарність (політика), справедливість (право), метафізика (філософія), трансцендентне (релігія), свобода, гармонія (практика), які працюють тільки в поєднанні. Запропоновано праксеологічний вимір світської духовності та "екологія думки", яка орієнтована на забуття суб'єктом активності всіх своїх негараздів і невдач, заздрощів і ненависті. Вона культивує необхідність мислити тільки "образами» успіху, любові та радості. Досліджено феномен віктимної поведінки особистості на рівні індивіда, як відхилення від норм безпечної поведінки. Вдосконалено через ставлення до духовності досліджено феномен втечі людини від свободи, зроблено внесок у дослідження світської духовності. Одержало подальший розвиток техногенна цивілізація є передумовою антропологічної кризи. Визначено ключові цінності духовності, світська духовність виступає базовою підставою ноосферно-інтегративної парадигми.