Вивчено особливості формування опорно-ресорних властивостей стопи в онтогенезі. Представлено дані, що характеризують вікові зміни зводу стопи в дітей віком 7 - 16 років з урахуванням їх вагоростових показників.

Изучены особенности формирования опорно-рессорных свойств стопы в онтогенезе. Представлены данные, характеризующие возрастные изменения свода стопы у детей 7 - 16 лет с учетом их весоростовых показателей.

Peculiarities of formation of bearing-spring feature of foot in outogenesis have been studied. Data characterizing age changes in foot arch in children aged 7-16 with account for fueir weight-height indices have been presented.

Висвітлено особливості морфометрії кісток склепіння черепа людини для комп'ютерного моделювання з метою краніопластики. Описано структурні механізми первинного та вторинного ангіогенезу кровоносних судин сечоводу людини, особливості розвитку первинних мікросудин сечового та жовчного міхурів людини в пренатальному онтогенезі. Проаналізовано вікові особливості будови венозної системи головного мозку людини. Проведено порівняльну оцінку порушень мікроциркуляції в зоні анастамозу за формування міжкишкових сполучень різними видами кишкових швів. Розглянуто гістологічні зміни в органах кліренсу амфібій за умов антропогенного забруднення. Наведено порівняльну характеристику структури діафізу довгих кісток амфібій та рептилій, морфометричну характеристику лімфатичних структур селезінки білих щурів у динаміці постнатального онтогенезу. Розкрито вплив пренатального радіоактивного опромінення матерів на морфологію щитовидної та надниркових залоз новонароджених білих щурів, особливості морфогенезу трубчастих кісток білих щурів за умов гравітаційних перевантажень.

Освещены особенности морфометрии костей свода черепа человека для компьютерного моделирования с целью краниопластики. Описаны структурные механизмы первичного и вторичного ангиогенеза кровеносных сосудов мочевода человека, особенности развития первичных микрососудов мочевого и желчного пузырей человека в пренатальном онтогенезе. Проанализированы венозные особенности структуры венозной системы головного мозга человека. Проведена сравнительная оценка нарушений микроциркуляции в зоне анастамоза в результате формирования междукишечных соединений разными видами кишечных швов. Рассмотрены гистологические изменения в органах клиренса амфибий в условиях антропогенного загрязнения. Приведены сравнительная характеристика структуры диафиза длинных костей амфибий и рептилий, морфометрическая характеристика лимфатических структур селезенки белых крыс в динамике постнатального онтогенеза. Раскрыто влияние пренатального радиоактивного облучения матерей на морфологию щитовидной и надпочечных желез новорожденных белых крыс, особенности морфогенеза трубчатых костей белых крыс в условиях гравитационных перегрузок.

Розглянуто динаміку зміни основних соматометричних показників стопи у дітей молодшого шкільного віку, проаналізовано темпи приросту цих показників у віковому аспекті.

Рассмотрена динамика изменения основных соматометрических показателей стопы у детей младшего школьного возраста, проанализировано темпы прироста этих показателей в возрастном аспекте.

In article it is investigated dynamics of change of the basic somatometrical parameters stops at children of younger school age, it is analysed rates of a gain of these parameters in age aspect.

Досліджено міграції азоту в екосистемі каналізаційних колекторів та роль цього процесу в утворенні корозійно-агресивного середовища на склепінні споруди. Установлено, що внаслідок хемоорганотрофних мікробіологічних процесів азот із стічних вод мігрує в атмосферу колектора, а потім - на його склепіння, де в хемолітотрофних процесах перетворюється в азотну кислоту. Взаємодія цієї кислоти з компонентами бетону обумовлює корозію II та III виду. Розглянуто основні напрямки боротьби з цим негативним явищем.

Базуючись на результатах аналізу літератури з проблем стопи та власних комплексних репрезентативних досліджень, концептуально з позицій системного підходу висвітлено дискусійні анатомо-функціональні особливості стопи як органа опори та руху у дорослих і дітей. Підкреслюючи триплощинну будову та функцію стопи, обгрунтовано склеписту її архітектуру як складної кістково-суглобової системи з єдиним склепінням без умовного поділу його на поздовжнє та поперечне. Основними опорними точками склепіння є п'ятковий горб і голівки плеснових кісток, що свідчить про відсутність поперечного склепіння в ділянці голівок. У дітей з народження є розвинуте кісткове склепіння, підсклепінний простір якого до 3 - 4-х років заповнено спеціальним підшкірно-жировим прошарком, який підтримує склепіння під час навантаження стопи, сприятливо впливає на його розвиток і зумовлює плоску форму підошовної поверхні стопи. Значну увагу приділено морфологічним і функціональним змінам в стопах у разі плосковальгусної та порожнистоварусної її деформацій. Підкреслено важливість врахування описаних анатомо-функціональних особливостей стопи під час лікування її захворювань і деформацій як у дітей, так і у дорослих.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.458.285.1с21

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.458.28с21

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані клінічного дослідження глибини нижнього склепіння ППР у 600 осіб віком від 20 до 25 років. Вивчено розміри прикріпленої та вільної слизової, їх співвідношення; симетричність та протяжність аномального прикріплення м'яких тканин.

Проведено комплекс розрахунково-експериментальних досліджень температурного режиму відпалювання сталевого дроту в протяжних муфельних електропечах непрямого радіаційного нагрівання перед гарячим цинкуванням. Запропоновано заходи щодо раціонального перерозподілу теплової потужності в робочому просторі даних електропечей, а також мінімізації втрат теплоти через футерівку їх склепіння та бокових стін.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.5-1

Рубрики:

Хвороби придатків матки

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 401 хворого з поперечною розпластаністю переднього відділу стопи, серед яких 91,3 % склали жінки. Серед пацієнтів із вказаною патологією тільки у 10,9 % із них спостережено сполучення поперечнорозпластаної деформації переднього відділу зі сплощенням поздовжнього склепіння. Виходячи з анатомо-біомеханічних змін і функціональних порушень, виділено п'ять типів і чотири ступеня вказаної деформації. Відповідно до цього розроблено й обгрунтовано технологію хірургічного лікування хворих із розпластаністю переднього відділу стопи.

Робота присвячена актуальній проблемі практичної охорони здоров'я і основана на аналізі 385 дітей з важким та середнім ступенем важкості ЧМТ, що знаходились на лікуванні з 1990 по 1997 рр. Цей матеріал відібраний із загальної кількості 2533 дітей, які отримали ЧМТ в указаний період, і склав 15,2%. Основною причиною ЧМТ у дітей є побутовий травматизм (42,3%), вулична травма (28,8%) і ДТП (24,1%). Зі збільшенням віку зростає число потерпілих: до 1 місяця - 1,3%, до 1 року - 24,4%, від 1 до 3 років - 7,5%, від 3 до 7 років - 21,5%, від 7 до 14 років - 45,1%. У 78,4% дітей виявлена закрита, у 13,7% - відкрита непроникаюча і у 7,7% - відкрита проникаюча ЧМТ. У 289 (75%) дітей різних вікових груп діагностовані переломи склепіння і\або основи черепа, у 72,2% діагностовані субарахноїдальні крововиливи. Основною причиною стиснення мозку у дітей при важкій ЧМТ є внутрішньочерепні гематоми (55,9%) і вдавлені переломи кісток черепа (46,2%). Серед гематом відмічається переважання епідуральних (36,8%) і внутрішньомозкових (8,8%) гематом. Дифузні аксіональні пошкодження мозку у дітей є особливо важкою формою ЧМТ і спостерігаються у 5,2% потерпілих, супроводжуючись самою високою летальністю та інвалідизацією хворих. Наслідки важкої ЧМТ у дітей, в першу чергу, визначаються важкістю і множинністю пошкодження мозку, що корелюється зі ступенем порушення свідомості в найближчі години після травми і його динамікою в найближчу добу. Із 385 дітей з важким та середнім ступенем важкості ЧМТ померли 26 (6,7%). Летальність у вікових групах склала: в грудному - 23%, ясельному - 17,2%, дошкільному - 8,4% та шкільному - 4,6%.

Досліджено проліферативну активність фібробластів прикріпленої частини слизової оболонки ясен нижнього склепіння присінку порожнини рота залежно від його глибини в осіб молодого віку. Пояснено виникнення рубців після вестибулопластики. Науково обгрунтовано та практично підтверджено доцільність застосування запропонованого комплексного методу лікування даних осіб з мілким присінком порожнини рота. Розроблено метод прогнозування розвитку ускладнень у вигляді рубців після вестибулопластики у разі лікування хвороб пародонта та зубощелепних аномалій за мілкого присінку порожнини рота в цих осіб. Розроблено, обгрунтовано та впроваджено метод профілактики виникнення рубців після вестибулопластики в осіб молодого віку з використанням медикаментозної корекції.

Розроблено спосіб діагностики глибини пошкодження кісток склепіння черепа та пристрій для його здійснення, що дозволяє визначити тактику хірургічного лікування хворих на остеонекроз. Описано клінічну класифікацію пошкоджень покривів склепіння черепа з оголенням кісток, що враховує фактори, які визначають клініку, тактику та методи хірургічного лікування хворих. Розроблено спосіб формування та пересадки шкірно-м'язового клаптя. Запропонований спосіб різниться від відомих тим, що до складу мігруючого круглого стебла включено м'яз з осьовим кровообігом.

Проведено дослідження венозних пазух як складних анатомічних апаратів, що регулюють надходження, розподіл і напрямок кров'яних потоків. Визначено особливості індивідуальної та анатомічної мінливості будови пазух твердої оболонки головного мозку склепіння черепа та підшкірних вен верхньої та нижньої кінцівок, з урахуванням яких розроблено нову техніку проведення пазушно-венозної пластики, встановлено пошарову томографію та гістологію стінок пазух твердої оболонки головного мозку та великих підшкірних вен верхньої та нижньої кінцівок. Вперше наведено антропо- та морфометричне обгрунтування нових способів моделювання різних відділів пазух твердої оболонки головного мозку за допомогою венозних трансплантатів.

  Скачати повний текст

Досліджено питання діагностики порушень мікробіоценозу піхви та вмісту порожнини товстої кишки у жінок, хворих на кандидозний і бактеріальний вагініт, залежно від провідних збудників запалення. Вивчено видовий склад і популяційний рівень автохтонної та алохтонної мікрофлори, мікрофлори виділень піхви (заднього склепіння) у таких жінок, установлено провідного збудника та його асоціатів. Наведено дані про показники клітинної та гуморальної ланки системного імунітету, а також неспецифічної ефекторної системи протиінфекційного захисту з визначенням рівня прозапальних цитокінів крові жінок, хворих на кандидозний і бактеріальний вагініт.

Індекс рубрикатора НБУВ: И310.13 + И131.111.6

Рубрики:

Розробка потужних пластів

Шнекове буріння свердловин

Шифр НБУВ: РА321845 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З використанням клінічних, рентгенологічних методів дослідження та методу комп'ютерної плантографії вивчено структурні та функціональні зміни стопи за спастичної еквіноплосковальгусної деформації та проаналізовано результати запропонованих удосконалених методів лікування. За допомогою стандартних і розробленого нового методу рентгенометричного оцінювання поздовжнього склепіння стопи, а також комп'ютерного плантографічного дослідження встановлено, що виражена еквінусна деформація супроводжувалася менш значною пронацією п'яткової кістки та сплощенням поздовжнього склепіння, однак після оперативного усунення еквінусу стопи плосковальгусна деформація прогресувала. Розроблено комплексний метод ортопедичного лікування еквіноплосковальгусної деформації стопи в дітей дошкільного віку, який передбачає використання препарату ботулотоксину типу A Диспорт за подальшого курсу реабілітаційного лікування, а також застосування ортопедичних засобів. Удосконалено методику коригувальної кістковопластичної остеотомії за еквіноплосковальгусної деформації стопи у хворих віком 8 - 12-ти років, що дозволило здійснювати корекцію відхилення п'яткової кістки назовні та сплощення поздовжнього склепіння. Запропоновано технологію трисуглобового артродезу стопи з додатковим доступом до надп'ятково-човновидного зчленування та подовженням латеральної колони.

Досліджено особливості будови синусів твердої мозкової оболонки склепіння черепа й анатомо-експериментальної розробки раціональних способів шунтування. Отримано морфологічні та експериментальні дані про підбір і застосування штучних і аутовенозних шунтів. Проведено комплексне вивчення індивідуальних морфометричних відмінностей синусів твердої мозгової оболонки склепіння черепа. Антропометричні, краніо- та гістотопографічні особливості розглянуто в прикладному відношенні. Вивчено морфологію великих поверхневих вен верхньої кінцівки з метою їх застосування як обхідних синусних шунтів. На підставі даних деталізованої топографії синусів твердої мозкової оболонки склепіння черепа і поверхневих вен кінцівок розроблено практичні рекомендації щодо виконання раціональних способів їх шунтування. Апробовано нові хірургічні інструменти для операції на синусах твердої мозкової оболонки.